- •1. Предмет і метод курсу.
- •2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •3. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.
- •4. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •6. Особливості госп-го роз-ку та ек.Думки Давнього Китаю.
- •7. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •8. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізацій в осьовий час.
- •9. Гос-во Індії в другій половині і тис.До н е.”Артхашастра”
- •10. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.Думка.
- •11. Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Економічні погляди
- •13.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби Середньовіччя. Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у V -х ст.
- •18.Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець ху-хуі ст.).
- •19.Передумови та сутність Великих географічних відкриттів. Роль та наслідки Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації.
- •20.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •21. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях
- •22.Господарська система Голландії у XVI – XVII століттях та причини її занепаду.
- •23. Піднесення Англії та створення ринкового устрою її економіки (XVI-XVII ст.)
- •24. Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
- •1. Ранній, 2. Пізній.
- •25. Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства.
- •Французький меркантилізм:
- •26.Особливості господарського розвитку українських земель у 16-18 століттях.
- •28. Суть та значення демократичної , індустріальної та освітньої революції для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •29. Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина хуп - середина XIX ст.).
- •33. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •34. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •35.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина хуп - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.
- •36.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні .
- •37. Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •38. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії. Історична школа: причини виникнення, сутність, етапи розвитку.
- •39. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •40. Маржинальний напрям економічної думки
- •41. Промислове піднесення Німеччини та розвиток економічної думки наприкінці XIX - початку XX ст.. (р.Штольцман,р.Штаммлер, о.Шпанн, ф.Оппенгеймер )
- •42. Нові форми господарювання у сша наприкінці XIX – початку XX ст. Виникнення Інституціоналізму та його напрямки.
- •43.Розвиток господарства Англії наприкінці XIX – на початку XX ст.. І формування неокласичного напряму економічної думки. А. Маршалл.
- •44. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX – початку XX ст.
- •45. Роль реформ 1848 р. Та 1861 р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •46. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 – 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •47. Становлення Інституціональної наукової традиції в українській економічній думці.
- •48. Вплив німецької історичної школи на розвиток економічної думки в Україні.
- •49. Київська соціально – психологічна школа (м.Х.Бунге, м.І. Туган – Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.
- •50. Особливості промислового розвитку України на межі XIX – XX ст. Українська економічна думка про становлення та суть монополій.
- •51. Становлення світового господарства. Концепції Імперіалізму як відображення зовнішньополітичної політики країн Західної Європи.
- •52. Причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929 – 1933 років для країн Європейської цивілізації.
- •53.Криза світового господарства(1929-1933рр.)та шляхи виходу з неї.Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •54. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 -30 рр. XX ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж.М.Кейнса.
- •55. Економічна криза 1929 – 1933 років та особливості її прояву в Англії, Франції та Німеччині.
- •56. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно – монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Чемберлена, Дж. Робінсона.
- •57. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •58. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •59. Вплив військово – конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж.Маршалла.
- •60. Вплив інноваційно – технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 – 70-ті роки XX ст.. Концепції нтр.
- •61. Вплив наднаціональних організацій (оон, моп, мвф)на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 - -70-ті роки XX ст..
- •62. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті рр. Хх ст.Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •63. Вплив державного регулювання на роз-к національної економіки Англії та Франції у 50-70 рр.Хх ст.
- •64. Німецьке економічне „диво” та роль представників німецького лібералізму в його підготовці.
- •65. Економічне зростання у сша в 50-70-ті рр хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •66. Економічний розвиток Японії в 50-70-ті рр.. Хх ст. Економ зрост. Інституціональної теорії.
- •67. Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •До ідейно-теоретичних ідей посткейнсіанства можна віднести:
- •69. Проблеми функціонування господарської системи та загальна характеристика нового кейсіанства у 80-ті рр.Хх ст.
- •71. Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М.Фрідмен.
- •73. Зміна ролі факторів економічного роз-ку та еволюція інституціоналізму у другій половині хх-Ххі ст. Зміна галузевої структури вир-ва та становлення і роз-к теорії постіндустріального сус-ва.
- •74. Інтеграція Європи та особливості економічного роз-ку в її умовах.
- •75. Становлення господарської системи радянського типу та теоретичне осмислення її засад в працях українських економістів. Основні етапи розвитку радянської господарської системи. (1917-1991).
11. Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Економічні погляди
Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
В історії розвитку Греції виділяють такі періоди:1)крито-мікенський; 2)Гомерівський; 3)Архаїчний; 4)Класичний. В період VIII-VІ ст.. до н.е. (Архаїчний період) економічний розвиток Стародавньої Греції характеризувався значними змінами в господарському житті, що призводить до створення нової економічної системи. Греція в своєї економ. обігнала сусідні країни. С\г виробництво набуло значного характеру,перейшли до вирощування садівних культур(маслин,виноградів). Почав розвиватись товарно-грошовий обіг. В цей період здійснюється велика грецька колонізація. Виділяють ІІІ значні напрямки колонізації: 1)Західний – Сицилія, Італія – найбільш потужний; 2) Північно-Східний; 3) Південний і Південно-Східний – слабкий розвиток з-за морських торгівельних шляхів. В архаїчний період відбувається формування античних міст держав –полісів. В основі поліса лежить антична форма власності, яка являє собою поєднання приватної та державної форм власності. Тільки громадянин полісу мав права на землі. Головним економічним принципом була ідея авторкий(в перекладі «самозабезпечення»), яка була основою економічної свободи. В історії виділяють ІІ види полісів: І. аграрний – з абсолютним переважанням с\г, слабким розвитком торгівлі, ремесел і товарно-грошових відносин зі значною часткою праці залежних виробників, з олігархічним ладом(сварта); ІІ торгівельно-ремісничий – з великою часткою ремесел, торгівлі, втілення рабської праці у виробництво. Найбільш розвинутим в економічному плані були Афіни, в яких закони Драконта оформили право приватної форми власності. Головним виробничим осередком стала велика земельна ділянка. Власником ділянки міг бути лише громадянин міста. Палким прихильником економічного устрою давньої Спарти, законів Лікурга, був Ксенофонт («Домострой»)
1)філософ вважає природнім поділ праці на фізичну і розумову, а людей на вільних та рабів
2) природнім є переважний розвиток землеробства у порівняні з ремеслом і торгівлею
3) продуктивно може використовуватись більш проста праця
4)Ступінь поділу праці обумовлена розмірами ринку збуту
5)Говорить про споживчу і мінову вартість товару
6)заперечує лихварство
7)гроші - засіб обміну
Платон («Держава» та «Закони»)
1)нерівність випливає із самої природи людини, через що є нездоланною. Проте кожна людина має одержувати свою частку відповідно до власних здібностей
2)усе вільне населення в ідеальній державі він поділяв на три стани за їхньою роллю в суспільстві: філософів, воїнів та чернь (землероби, ремісники, торговці). Раби є тільки знаряддям праці. Філософи і воїни не повинні володіти власністю та займатися господарством, бо їхнє матеріальне забезпечення (за зрівняльним принципом) має стати суспільною турботою. Унаслідок поділу праці, на думку вченого, з'являються ринок, торгівля і гроші.
3)в процесі обміну відбувається зрівнювання всіх товарів і вони стають порівнянними, хоч і є різними споживними вартостями.
4)Гроші потрібні для забезпечення обміну товарів. Платон був супротивником продажу товарів у кредит, гостро засуджував лихварство.
5)можливість передачі землі у спадок тощо.
Арістотель ( «Політика» і «Нікомахова етика»)
1) поділ праці на розумову й фізичну обумовлено тільки «законами природи».
2)Провідною галуззю економіки є землеробство, уся земля держави має поділятися на дві частини, одна з яких перебуває в державному володінні, а друга — у приватному. 3)Аристотель розрізняв два види багатства: багатство як сукупність споживних вартостей і багатство як нагромадження грошей.
4)розрізняв і два види діяльності: економіку і хрематистику. Під економікою він розумів господарську діяльність, пов'язану з виробництвом продуктів (споживних вартостей). Вона включала землеробство, ремесло, а також дрібну торгівлю у межах, необхідних для задоволення потреб. Хрематистикою Аристотель називав мистецтво наживати багатство, робити гроші й уважав цю діяльність неприродною. До неї він відносив велику торгівлю і лихварство. Розмежування двох видів багатства, а також протиставлення природного неприродному привели Арістотеля до розуміння подвійного значення блага, тобто до нового відкриття двох сторін товару (споживної вартості й мінової).
12.Особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони XII Таблиць. Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
Республыканський період: земля частково належить родовитим людям – патриціям, частково простим землевласникам – плебеям, значна частина земельналежить містам-деражвам. Закріплення влади рабовласників над рабами. Здійснено перехід до розвинених форм рабства, рабство з патріархального перетворилось в класичне(раби стали осн виробничою силобю, понизився їх соц статус,зросла чисельність рабів,рабів утримували в казармах). Головною галуззю господарства залишалося с/г. В 2-1 ст.до.н.е підйом с/г.Встановлюється зв'язок між містами і селами. Домінуючим типом господарства стає – вілла.Утворюються латифундії(великі землеволодіння). Існували дрібні селянські господарства(1-2 раби). Розвиток торгівлі( переважала внутрішня). Спеціалізація госп і ремесла. Виникає горошова система(спочатку грецькі монети, а згодом власні:динарії, сестерції). Розвивається обмінна справа і поширюються кредитні операції. Розвивається лихварство, але воно обмежується за допомогою кредитних ставок. Вже у період між економічний розвиток Риму характеризувався значними зрушеннями в бік товарного господарства. На території, що опинилася під владою Риму, встановлюється своєрідна система політичного та фінансового управління й економічних відносин головного міста з імперською периферією. Не існує спеціального апарату стягнення податків, збір їх здійснювався на основі відкупів, тобто продажу права на збір податків окремим приватним особам.
Закони XII таблиць
1)зафіксували відносини особистої власності.
2) санкціонували розподіл римлян на вільних та рабів, патриціїв і плебеїв.
3)обмеження лихварського відсотка
4)поступове обезземелення плебсу, перехід землі у руки великих землевласників. 5)Внутрішній ринок обслуговували вагові гроші, а в зовнішній торгівлі переважали етруські та грецькі монети.
Вілли та латифундії. На місце середніх інтенсивних господарств прийшли великі маєтки. Склалося кілька типів латифундій: 1)централізована рабська; 2)децентралізована з колонами; 3)змішана. Латифундія розподілялась на дві частини, одну з яких обробляли раби, другу подрібнювали і надавали колонам (земельні відносини – основні питання в житті Риму).
Катон старший («Землеробство»)
1)Працю в с/г розглядав, як найбільш почеснішуі вигідну, не заперечував корисності інших галузей
2)перевагу надає госп середнього розміру
3)у період зростання цін пропонував більше виробляти і менше споживати
4)прибуток – честь і слава господаря
5)працю характеризував як таку, що ммає бути найбільш продуктивною
6)до рабів пропонував застосовувати жорсткі заходи(за лінощі і провину)
Варрон(праця «Про с/г»)
1)розглядає напрямки раціоналізації та інтенсифікації с/г
2)Аналізує розвиток товарного виробництва
3)Критерієм прибутковості латифундії вважає вигідний вивіз продукції у сусідні регіони та закупівлю там необхідних товарів
4) Дав класифікацію с/г знарядь: рідні,воля, раби
5)Вважав, що до найманої та рабської праці слід застосовувати принцип матеріальної зацікавленості
Колумелла (трактат «Про с/г»).
Пропонує інтенсифікувати с/г за такими напрямами:
1)Впровадити в с/г науку і збільшувати витрати на неї
2)збільшення обсягів товарного виробництва
3)метріальне заохочення рабів
4)раціональне розміщення рабів на їх робочих місцях
5)звільнення найбільш старанних рабів
6)передача землі колоннам та вільним селянам.