68.Особливості соціологічного аналізу культури.

У соціології проблеми культури суспільства, закономірності її існування та функціонування в соціумі вивчає галузева соціологічна теорія - соціологія культури. Самостійною теоретичною системою знань соціологія культури стає у 60-70-ті pp. XX ст.

Основні проблеми, котрі вивчає соціологія культури:

- визначення категорійного апарату цієї галузевої соціології;

- виділення структурних елементів культури;

- функції культури;

- різновиди культури;

- культура й особистість;

- культурна взаємодія та взаємовплив культур;

- глобалізація та універсалізація культури в сучасних умовах;

- етноцентризм і культурний релятивізм.

Перевага надається діяльнісним визначенням культури. Найзагальніше культура - це специфічний, суто людський спосіб життєдіяльності, результатом якого світ другої природи людини. Саме такий світ і є світом культури, що містить знання, традиції, вірування, цінності, а також витворені людиною матеріальні речі.

Основні функції культури в суспільстві:

- людинотворча, гуманістична, цивілізаційна;

- пізнавальна (гносеологічна);

- інтерактивна (комунікативна);

- регулятивно-нормативна;

- ціннісно-орієнтаційна;

- освітньо-виховна.

Соціологічні дослідження виявили серйозний прорахунок у культурній політиці. Він полягає у тому, що ми довгий час стверджували, що головне діло виробництво, а потім вжекультура. У наш час доля національного доходу, витраченого на культуру, зменшилась у кілька разів. Якщо в усіх індустріально розвинутих країнах духовні потреби є сферою великих капіталовкладень, то у нас, як завжди, продовжує панувати ідея їх другорядності. Скоротилось будування клубних закладів, бібліотек, парків культури і відпочинку та інших місць задоволення духовних потреб людини.

Аналіз культурних потреб показує, що вони знаходяться у прямій залежності від прибутків населення. У першу чергу люди намагаються придбати речі культурно-побутового значення. Так, наявність бібліотеки в сім'ї пов'язана з матеріальним станом сім’ї. Сім'ї з високими прибутками воліють робити витрати на придбання автомобіля, дачі, відеотехніки, підкреслюючих статусне становище людини в системі матеріальних, а не духовних цінностей.

Кажучи про культуру, хотілось би звернути увагу на роль вільного часу. Дані соціологічних досліджень свідчать про важливість якісних змін методів організації вільного часу: у духовному житті людей з'явились принципово нові форми його проведення.

69. Загальна характеристика натуралістичного напряму в соціології хіх-початку хх століття.

Основна концепція – Дюркгейма (1858-1917). Спирається на соціальні факти і вивчає їх статистично. Соціальні факти – колективні звички, традиції, звичаї, правила поведінки. Головне в людському суспільстві, що цементує та збирає його докупи, є соціальна солідарність, а сила, що створює суспільне ціле – розподіл праці. Солідарність походить з колективної свідомості – сукупності спільних вірувань та почуттів, що розділяють члени однієї групи чи суспільства. Колективна свідомість відображає характер та традиції народу. Чим більшим є розподіл праці, тим сильніше в людей прагнення до єдності та обміну. Символом обміну виступає угода, коли два індивіда беруть на себе взаємні зобов*язання, і з цього виходить співпраця та кооперація. Механічна та органічна солідарність.