48. Українська протосоціологічна думка

Протосоціологією звичайно називають доконтівський період у функціонуванні соціологічної думки. Цей етап можна було б назвати передісторією соціології.

Витоки ж української протосоціології сягають часів Київської Русі, про що свідчать непоодинокі пам'ятки усної та писемної творчості.

Однією з найважливіших протосоціологічних пам'яток першої половини XI ст. справедливо вважають «Руську правду» Ярослава

У дидактико-теологічному творі першого київського митрополита Іларіона«Слово про закон і благодать» (XI ст.) поряд з похвалою великому князеві Володимиру, уславленням хрещення Русі спростовується твердження про існування у світі певного богообраного народу.

Низку протосоціологічних ідей містить «Повчання дітям» київського князя Володимира Мономаха (XII ст.), у якому він переконував своїх синів бути гуманними, справедливими, милосердними, обстоювати правду і справедливість, долати ненависть, злобу, чвари, уникати беззаконня. Саме в цьому вбачав князь запоруку єдності землі Руської, спокою її громадян.

Історики соціологічної думки знайшли чимало цікавих спостережень, міркувань у «Слові про Ігорів похід» (XII ст.), пройнятому передусім ідеєю об'єднання руських земель і подолання міжусобиць.

У середині XVI ст. ідеї природного права, суспільного договору розробляв український вчений Станіслав Оріхов-ський-Роксолан (1513—1566), якого сучасники назив. Укр.. Демосфеном.

Істотний внесок у розвиток соціологічних ідей зробив видатний український вчений Григорій Сковорода (1722—1794), який науку про людину вважав головною, найважливішою і найвищою з усіх наук. Не заперечуючи ролі й значення наукових і технічних досягнень, вважав найважливішою науку про умови та способи забезпечення щасливого життя, про людину та її щастя.Особливий інтерес становить його концепція спорідненої праці. Смисл людського буття він вбачав у праці, а справжнє щастя — у вільній праці за покликанням

49. Аналіз документів. Контент-аналіз.

Документи в соц.- це друковані, рукописні та інш.матеріали створені для передавання інф-ції, яка накопич.в результаті діяльн.людей, груп,спільнот( держ.та урядові акти, промови політ.діячів, наук.публікації,переод.преса)

Аналіз документів в соц.- один із найпоширеніших методів збору соціологічної інф-ції, що за популярністю поступається лише опитуванню. Особливо часто цей метод використ. разом з інш.: опитуванням, спостереженням, експериментом.

Метод аналізу документів - це сукупність методико-тех-нічних процедур і прийомів для отримання емпіричної інформації, вилученої з документальних джерел.

Залежно від статусу документа виокремлюють:

• офіційні документи - створені юридичними чи посадовими особами: урядові постанови, заяви, ділова кореспонденція, про-токоли судових органів, фінансова звітність, плани, звіти тощо;

• док. особистого походження - матеріали, які містять біографічні відомості, офіційні матеріали, що засвідчують особу їх власника, його права, обов'язки тощо.

Залежно від авторства документа вирізняють:

• особистісні документи (листи, характеристики, мемуарні матеріали, щоденники, автобіографії);

• безособистісні документи (архівні матеріали, дані преси, протоколи зборів).

Залежно від мотивації створення документів розрізняють:

• спровоковані документи (відгуки на книгу; відгуки на конкурс, оголошений в газеті або в електронних ЗМІ; шкільний твір);

• неспровоковані (особисті документи, створені за ініціативою самих авторів: листування, щоденники, звертання до органів управління).

Методи аналізу док:

5. Неформалізований- все розмаїття розумових операцій, спрямованих на тлумачення тексту,інтерпретації відомостей,виділення смислових блоків, або ідей, які цікавлять дослідника.:

А) зовнішній аналіз-перевірка істинності док.

Б) внутрішній аналіз- вивч.зміст док.,суть викладених у ньому матеріалів, логіка тексту тощо.

Недолік: суб’єктивний підхід дослідника.

6. Формалізований(кільк.-якісний) – формальний текст переводимо у цифри. В основі лежить квантифікація текстового матеріалу, процедура виміру і кільк.вираження якісної інф-ції.

Контент-аналіз-( аналіз змісту)- переведення масової текстової або звукової інф-ції в кільк. показники з подальшою її обробкою.

Вибирають одиниці аналізу,відповідно до мети задачі.

Індекатори одиниць : теми, прізвища вчених, соц..ситуації, події, пон,що розкривають змість тощо.

Одиниці рахунку передають частоту появи ознаки в тексті, обсяг тексту. Прикладом одиниць рахунку є: аркуші, сторінки,рядки,хвилини.

Що більше одиниць аналізу на кожну одиницю рахунку, то багатшими є док.за змістом.

Одиниці рахування - це кількісна характеристика смислової одиниці аналізу, що фіксує регулярність, з якою вживається в тексті смислова одиниця. Інколи смислові одиниці аналізу й одиниці рахування є тотожними.

У сучасних умовах контент-аналіз широко використовується для вивчення преси, радіо, телебачення та підвищення ефективності їхнього впливу на індивідуальну й масову свідомість. Значні можливості має цей метод при вивченні проблем міжнародного життя, електоральних процесів у країні.

Метод контент-аналізу є засобом вивчення особистих документів, листів населення до різних державних інституцій. Надзвичайно великі резерви цей метод виявляє в політичних дослідженнях при вивченні політичних програм партій, рухів, відеозаписів мітингів, зборів, з'їздів тощо. Створені сучасні комп'ютерні програми значно полегшують процес обробки інформації, отриманої методом контент-аналізу, надаючи їй форми, зручної для подальшого використання.

Недолік: зміст док.не можна виміряти лише за допомогою формальних показників, отже цей аналіз не може бути вичерпний.