- •1.Об'єкт, предмет та метод соціології.
- •2.Конкретне соціологічне дослідження: визначення, можливості, обмеження, методи.
- •3. Поняття особистості
- •3. Структура і ф-ції соціології
- •4. Технологія підготовки програми дослідження
- •5. Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистосі.
- •6.Зв'язок соціології з соц.-гум-ми та природознавчими науками
- •7.Програма соціологічного дослідження: функції, структура, технологія підготовки.
- •9.Становлення соціологічного знання (до XIX ст.).
- •10. Визначення мети, об’єкту, предмету соц дослідження.
- •11. Соц. Статуси і ролі. Типи ролевих конфліктів.
- •12.О.Конт і проект нової науки - соціології.
- •13. Гіпотези
- •14. Детермінація соціальної поведінки. Потреби та інтереси як механізми визначеності поведінки.
- •15.Основні етапи розвитку соціології
- •16.Опитування як метод соц досл. Сфокусоване інтерв'ю. Інтерв’ю.
- •17. Соціальні відхилення. Девіантна поведінка. Соц контроль за поведінкою.
- •18.Натуралістичні школи в соціології
- •19. Економічна соціологія:предм., завд., стр-ра, істор., методи.
- •20.Натуралістичні школи в соціології
- •21.Фокусоване інтерв’ю як метод соц дослідження.
- •22.Предмет і завдання соціології праці. Соціальний аналіз організаційно-трудових відносин.
- •23.Натуралістичні школи в соціології
- •24. Інтерв’ю як метод соц. Дослідження. Вимоги до інтерв’юера.
- •25. Праця і типи соціально-економічних груп. Характеристика конкретних соціально-економічних груп
- •26.Натуралістичні школи в соціології
- •27. Анкетування як метод соціологічного дослідження
- •28. Зайнятість в структурі соціально-економічних відносин
- •29. Еволюціоністська соціологія г.Спенсера
- •30. Анкета як основний інструмент соціологічного дослідження. Основні вимоги до анкети. Технологія підготовки анкети.
- •31. Безробіття та соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробіття.
- •32.Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст.
- •33. Типи питань в анкеті. Вимоги до формулювання питань та відповідей.
- •34. Соціальна трудова мобільність
- •35. Трудовий конфлікт
- •36. «Соціологізм» Дюркгейма
- •37. Стиль респондента!!!!!!!
- •38. Соціальна система і соціальна структура: визначення, типи, елементи.
- •39. Соціологічні ідеї Парето
- •40. Особливості опитування при досл.Гром.Думки.
- •41. Соціальні страти, класи, групи
- •42. Формальна соціологія г.Зіммеля
- •43. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- •44.Сутність соціальної стратифікації. Фактори і механізми стратифікаційних процесів у суспільстві.
- •45. Соціологічна система м.Веббера
- •46. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- •59.Сутність соціальної стратифікації. Фактори і механізми стратифікаційних процесів у суспільстві.
- •47.Середній клас в соціальній структурі: визначення, ознаки. Проблеми виділення середнього класу в сучасній Україні.
- •48. Українська протосоціологічна думка
- •49. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- •50.Соціальні групи: поняття, класифікація. Молодь як соціальна група.
- •51. Генетична соціологія м. Грушевського
- •52. Спостереження як метод конкретного соціологічного дослідження: сутність, різновиди.
- •53.Сім'я як соціальний інститут. Функції, структура сім'ї.
- •54. Б. Кістяковський та його проект соціології
- •55. Експеримент як метод конкретного соціологічного дослідження: сутність, різновиди.
- •56.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •57. Соціологія політики в. Липинського
- •58. Основні методи обробки соц.Інф-ції. Аналіз та інтерпретація емпіричних даних.
- •59.Національно-етнічна структура суспільства.
- •60.Управління громадською думкою.Пропоганда
- •61.Конкретне соціологічне дослідження: визначення, можливості, обмеження, методи.
- •62.Соціально-демографічна структура суспільства.
- •63. Чиказька школа
- •64. Поняття та проблеми формування вибірки. Типи вибірки.
- •65.Демографічна криза європейських суспільств: ознаки, причини, наслідки.
- •66. Франкфуртська школа
- •67. Якість вибірки: Репрезентативність, надійність та валідність вибірки.
- •68.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •69. Загальна характеристика натуралістичного напряму в соціології хіх-початку хх століття.
- •70.Натуралістичні школи в соціології
- •71. Якість вибірки: Репрезентативність, надійність та валідність вибірки.
- •72. Субкультури в контексті соц.Досліджень.
- •73. Класичний період в історії соціології
- •74. Генеральна сукупність та вибіркова сукупність. Перехід від обєкта до одиниць спостереження.
- •75.Соціальні інститути культури. Управління культурою
- •76. Взаимосвязь с. С др науками
- •77. Ймовірнісний підхід до побудови вибірки. Однощаблевий та багатощаблевий випадковий відбір.
- •2 Особливості багатощабвідбору
- •78.Громадська думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •79.Наука як соціальний інститут
- •80. Принципи стратифікації та кластеризації. Багатоступенева вибірка.
- •81.Соціальна комунікація
- •82.Освіта як соціальний інститут.
- •83. Багатоступенева комбінаторна вибірка
- •84.Особливості вивчення громадської думки. Вимірюваня громадської думки: спрямованість, інтенсивність, інтеграція.
- •85.Теорії соціальної стратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •86. Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •87. Цілеспрямований підхід до побудови вибірки. Принцип типовості, принцип квот.
56.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
Шлюб — це сімейний (духовний, економічний, сексуальний) союз (угода) між чоловіком і жінкою, що породжує їх права й обов’язки один до одного, до дітей та рідних.
Залежно від вибору партнера виділяють ендогамні та екзогамні шлюби
Ендогамний шлюб— це союз між особами, які належать до одної суспільної групи (рід, плем’я, каста). У сучасному суспільстві така форма шлюбу збереглася переважно в деяких соціально-етнічних групах.
Норми екзогамного шлюбу навпаки приписують вибирати шлюбного партнера за межами своєї спільноти, забороняють шлюби між людьми одної спорідненої групи.
Подекуди існують звичаї, за яких можливі лише левіратні шлюби, коли вдова має право виходити заміж тільки за братів свого чоловіка.
Залежно від кількості партнерів, що вступають у сімейно-родинні відносини, розрізняють моногамні — між одним чоловіком і однією жінкою — і полігамні шлюби (між кількома партнерами — одним чоловіком і кількома жінками чи однією жінкою і кількома чоловіками)
Зважаючи на роль і права кожного з подружжя, виділяють такі типи шлюбу: патріархальний — чоловік відіграє домінуючу роль у сімейному житті; матріархальний — коли домінує жінка; егалітарний (демократичний) — коли чоловік і жінка мають рівні права. За юридичним оформленням розрізняють громадянські (вільні, юридично не засвідчені) і офіційні (оформлені відповідними документами) шлюби.
Унілокальні — чоловік і жінка проживають разом.
Останнім часом набрало поширення укладання так званих фіктивних шлюбів і розлучень з метою розв’язання різних економічних проблем.
За місцем проживання подружжя шлюби поділяються на:
патрілокальні — коли подружжя проживає в батьків чоловіка;
матрілокальні — у батьків дружини;
неолокальні (дислокальні) — кожен окремо;
Найскладнішою соціальною проблемою майже в усіх сучасних суспільствах є проблема розлучення.
Причини, які вказуються під час розлучення можна згрупувати в три блоки.
1. Побутові. (Житлові умови. Невміння вести домашнє господарство, нерівномірний розподіл обов’язків).
2. Міжособистісні конфлікти. (Втрата почуття кохання. Грубість. Хвороба одного з подружжя. Ревність. Помисливість. Неповага).
3. Зовнішні фактори. (Зрада. Втручання батьків, інших осіб).
Інститут сімї переживає складні часи.В основі розлучень лежать конфлікти.
Виділяють декілька рівнів подружніх взаємин за яких можуть відбуватися конфлікти:
1.психофізіологічний рівень(причиною є порушення сексуального життя).
2.психологічний(усімїстворюється нездоровий клімат-роздратування,сварки)
3.соціально–рольовий(пов'язаний з неправильно рівномірним розподілом навантажень)
4.соціокультурний(непорозуміння,відсутність інтересів у спілкуванні).
За часом виникнення причини конфлікту бувають: до шлюбу,після шлюбу.
До факторів ризику шлюбу належить: велика відмінність в освіті і віці подружжя,схильність до шкідливих звичок, легковажне ставлення до шлюбу, ранній вік вступу в шлюб,вірогідність швидкого народження дитини, дуже малий термін знайомства, різке непогодження батьків на укладення шлюбу, шлюб за примушенням безобопільної згоди.
Основні мотиви розлучень:
1.мотиви, обумовлені дією соціально-економічних факторів: незадоволеність житловими і побутовими умовами; матеріальний розрахунок під час заключення шлюбу; засудження чоловіка або дружини з позбавленням волі на тривалий час; часті відрідження чоловіка або дружини і т.д.;
2.мотиви, обумовлені соціально-психологічними факторами: відмінність в потребах, інтересах, цілях; орієнтація подружжя; несхожість характерів; втручання третіх осіб; скупість, грубість, сварливість; необгрунтовані ревнощі; нова любов і зрада;
3.мотиви соціально-біологічного характеру: пияцтво і алкоголізм; подружня нерівність; хвороби, психічне захворювання; дійсна і уявна сексуальна несумісність; нездатність або небажання одного із подружжя мати дітей; велика різниця у віці.
Зовнішні фактори: зрада,втручання батьків та інших осіб.
Розлучення з будь-яких мотивів – явище з певними соціальними наслідками. Майже в усіх країнах, де воно не заборонено: підвищується рівень повторних шлюбів, збільшується кілбкість сімей з нерідним батьком або мачухою,більш поширеним явищем стають неповні сім’ї (переважно сім’ї з однією матір’ю).