94.Алгоритм аналізу використання фонду заробітної плати

Алгорита аналізу використання фонду заробітної плати здійснюється за такими напрямами:

— вивчення використання фондів заробітної плати й установлення причин відхилення фактично витрачених фондів заробітної плати від планової величини;

— зіставлення темпів зростання заробітної плати працівника з темпами підвищення його продуктивності праці, виявлення причин відхилення середньої заробітної плати від планових показників

— розроблення заходів щодо поліпшення використання фонду заробітної плати окремих категорій працівників.

Під час аналізу витрачання фонду заробітної плати необхідно вивчити вплив асортиментних зрушень у виробничій програмі. Зміни планового асортименту впливають на витрати заробітної плати. Якщо підприємство виконує план, випускаючи менш трудомістку продукцію, то в цьому разі зменшуються витрати на заробітну плату, якщо ж підприємство виконує план, збільшивши випуск трудомісткої продукції — вони збільшуються. Так само впливають на зміну (зменшення або збільшення) витрачання фонду заробітної плати зміни обсягу кооперованих поставок.Зменшення обсягу кооперованих поставок збільшує витрати праці, а отже, і витрати на заробітну плату, і навпаки.

95 Алгоритм аналізу середньої заробітної плати.

Рівень заробітної плати працівників підприємства характеризується показниками середної заробітної плати. В аналізі використовуються такі показники:

1. рівень середньої заробітної плати обчислений виходячи з розміру фонду заробітної плати без урахувань премій, що входять до фонду зарплати. Даний показник характеризує відносно постійну частину трудових доходів працююючих і розраховується за формулою :

ЗПсбп= (ФЗПзаг - Пфзп )\Чсо

Зсбп-рівень середньої зарплати без урахування премії;

ФЗПзаг-загальний фонд заплати;

Пфзв-нараховані премії_що входять до фонду зарплати;

Чсо-середньооблікова чисельність працюючих;

2. рівень середньої зарплати, розрахований виходячи із розміру всіх виплат, що входять до фонду зарплати. Показник характеризує кількісну величину фактора, що впливає на розмір фонду зарплати:

ЗПс=ФЗП\Чсо

Зпс-рівень середньої зарплати з урахуванням премій, що входять до фонду зарплати;

3. рівень повної середньої зарплати, розрахований з урахуванням премій, що не входять до фонду зарплати. Цей показник характеризує повні грошові доходи працівнмків підприємств та організацій, показує рівень їхнього матеріального стимулювання:

ЗПс=(ФЗП+П)\Чсо

ЗПс-рівень повної середньої зарплати

П-премії_що входять до фонду зарплати

96 Моніторинг соціально-трудової сфери: сутність, призначення, завдання, інформаційна база.

Моніторинг соціально-трудової сфери доцільно розглядати як один із найбільш важливих інструментів розробки обґрунтованої державної соціальної політики. Основні його завдання — це постійне спостереження за фактичним станом справ у сфері соціально-трудових відносин, систематичний аналіз процесів, які в ній проходять, попередження негативних тенденцій, які могли б призвести до соціальної напруги, а також короткостроковий прогноз можливих змін у цій сфері.    Моніторинг соціально-трудової сфери — це комплексна державна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.    Моніторинг ґрунтується на вирішенні трьох основних груп завдань: методичних, наукових та інформаційних. Методичні завдання моніторингу — це розробка наукових основ, структури і системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію, що дають змогу отримувати надійні результати дослідження. Наукові завдання — відслідковування і аналіз конкретних зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства (вивчення трудових відносин, рівня та якості життя населення, оцінок, установок і поведінки людей, змін у соціальній структурі суспільства, розробка прогнозів тощо). Інформаційні завдання — забезпечення достовірною, науковою, об'єктивною інформацією, споживачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів.    Концепція моніторингу соціально-трудової сфери включає визначення: - напрямків моніторингу; - статистичних і соціологічних показників, які характеризують стан соціально-трудової сфери; - принципів формування репрезентативної вибірки об'єктів дослідження; - принципів побудови організаційно-технологічної схеми моніторингу соціально-трудової сфери; - переліку організацій, міністерств та відомств, які повинні брати участь у здійсненні моніторингу соціально-трудової сфери.    Проводячи дослідження за програмою моніторингу, необхідно своєчасно виявляти зміни, які відбуваються у соціально-трудовій сфері, а також чинники, які впливають на ці зміни. Необхідно здійснювати короткострокове прогнозування протікання найважливіших соціально-трудових процесів, попереджувати й усувати негативні тенденції, які ведуть до формування і розвитку осередків напруги. Проведення моніторингу дає змогу оцінити повноту й ефективність реалізації законодавчих актів з питань соціально-трудової політики, сприяти прийняттю оптимальних рішень на різних рівнях управління.    Основними напрямами моніторингу соціально-трудової сфери є ключові проблеми, які є найактуальнішими на сучасному етапі. Серед них, передусім, слід виділити такі: соціально-демографічні та міграційні процеси; зайнятість, ринок праці, безробіття; соціально-трудові процеси на підприємствах; умови та охорона праці; доходи та рівень життя населення; соціально-психологічний клімат у трудових колективах; задоволеність соціально-трудовими відносинами. Ці основні напрями визначаються соціальною політикою, яка проводиться на державному рівні.