79. Тарифне нормування заробітної плати: призначення та зміст

Тарифне нормування заробітної плати – це основа тарифної моделі організації заробітної плати, , котра застосовується на більшості підприємств не бюджетного і на всіх підприємствах бюджетного сектору економіки. Тарифне нормування заробітної плати передбачає використання сукупності норм праці(часу, виробітку, чисельності обслуговування тощо) та норм оплати (тарифні ставки, посадові оклади, розцінки, доплати, надбавки тощо). Тарифне нормування оплати праці як складова організації заробітної плати здійснюється за допомогою тарифної системи. Тарифна система відображає поділ працівників за професіями, спеціальностями і кваліфікацією. Професія характеризує трудову діяльність і зайнятість працівника відповідно до одержаної ним підготовки, придбаних теоретичних знань і практичних навичок.Спеціальність відображає внутрішньопрофесійний поділ праці. Це поняття вужче порівняно з поняттям «професія».Кваліфікація - сукупність виробничих знань, умінь, певних практичних навичок. За допомогою тарифної сітки, що є основою регулювання проф. – кваліфікаційного поділу та руху раб . сили , можна встановити рівні середньої кваліфікації робітників та складності роботи. Для правильного використання робочої сили на підприємствах під час планування чисельності робітників, перетарифікації робіт великого значення набуває зіставлення середнього розряду робітників і робіт. Ці величини мають відповідати один одному. Якщо середній розряд робіт випереджає середній розряд робітників, то це призводить до несвоєчасності освоєння виробничих потужностей, втрат робочого часу, випуску бракованої продукції. Головне призначення тарифного нормування заробітної плати – диференціація заробітної плати за низкою об’єктивних чинників. Основними тарифоутворювальними чинниками є складність робіт і, відповідно, уміння працівників виконувати ці роботи, тобто їхня кваліфікація. Тарифне нормування зарплати у першу чергу має забезпечувати установлення обґрунтованих відмінностей в оплаті праці працівників залежно від даних чинників. До тарифоутворювальних чинників треба віднести значимість певного виду діяльності чи виробництва для підприємства, галузі, регіону чи країни в цілому. Для окремих професійних груп працівників, робота яких має вирішальне значення для забезпечення інноваційного розвитку певного підприємства, можуть встановлюватись підвищенні розміри тарифних ставок і посадових окладів.

Отже, тарифне нормування має на меті розроблення сукупності нормативних документів, за допомогою яких установлюється рівень основної заробітної плати працівників підприємства, залежно від класифікації складності обов’язків, робіт, умов праці та значимості певного виду діяльності.

80. Основні елементи тарифних умов оплати праці та підходи до їх визначення

Основними елементами тарифних умов оплати праці є довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, тарифні сітки і ставки та схеми посадових окладів. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників – систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведено у Національному класифікаторі України «Класифікатор професій». У Класифікаторі професій виокремлено такі професійні групи працівників:

1.Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери.

2. Професіонали

3. Фахівці

4. Технічні службовці

5. Робітники сфери торгівлі та послуг

6. Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, рибо ведення та рибальства.

7. Кваліфіковані робітники з інструментом

8. Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин

9. Найпростіші професії.

Тарифна сітка – шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких установлюється безпосередня залежність розміру заробітної плати працівників від складності робіт і рівня кваліфікації.

Тарифний розряд є показником міри складності праці, котру виконує працівник, та рівня його кваліфікації.

Тарифні коефіцієнти показують, у скільки разів тарифні ставки другого і наступних розрядів більші за тарифну ставку першого розряду.

Тарифні ставки другого і наступних розрядів розраховуються за формулою:

Тн=Т1*Кн, де Тн- тарифна ставка н -го розряду, Т1 – тарифна ставка першого розряду, Кн- тарифний коефіцієнт н-го розряду.

Тарифна ставка виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці даного розряду за одиницю робочого часу.

Схема посадових окладів – нормативний документ, який використовується для диференціації основної зарплати керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців залежно від посад, які вони обіймають.