90. Алгоритм планування та аналізу трудомісткості виробничої програми.

Розрахунок планової трудомісткості виготовлення продукції провадиться в три етапи. На першому етапі аналізуються рівень і структура фактичної тру­домісткості продукції в базисному і звітному періодах з метою виявлення резервів її зниження. Аналізу підлягають основні чинники, під впливом яких склався рівень і структура затрат праці у базисному періоді, - організація й обслуговування ро­бочих місць у структурних підрозділах підприємства, поділ та кооперація праці, ефективність методів праці та трудових заходів, мотивація та стимулювання пер­соналу, кваліфікація персоналу, умови праці, дисципліна праці.

Показниками, що засвідчують ефективність системи мотивації та стимулю­вання персоналу, є коефіцієнт плинності персоналу, середня заробітна плата, питома вага виплат із фонду споживання у величині трудового доходу працівника, величина втрат робочого часу тощо.

Виявлення резервів зниження трудомісткості завдяки підвищенню кваліфі­кації персоналу здійснюється на основі зіставлення середнього тарифного роз­ряду робітників із середнім розрядом виконуваних робіт.

Рівень дисципліни праці оцінюється в розрізі окремих її складових: технологіч­ної, виробничої і трудової дисципліни. Технологічна дисципліна відбиває точність додержання режимів, послідовності і способів здійснення технологіч. процесів виготовлення продукції. Рівень вироб­ничої дисципліни визначається кількістю невиконаних або виконаних з порушен­ням планових термінів завдань. Рівень трудової дисципліни можна оцінити втрата­ми робочого часу з вини працівників. Аналіз втрат унаслідок порушень дисципліни праці дозволяє виявити резерви зниження трудомісткості продукції, робіт.

Аналітичні дослідження даного етапу також спрямовані на визначення струк­тури трудомісткості продукції, послуг та робіт і встановлення співвідношення між окремими її видами — повною, виробничою, технологічною трудомісткіс­тю, трудомісткістю обслуговування та управління.

На другому етапі планування трудомісткості здійснюється визначення можливого зниження трудомісткості виготовлення продукції у плановому періоді з урахуванням виявлених у процесі аналізу чинників і джерел еконо­мії затрат праці. При цьому до плану зниження трудомісткості насамперед включаються резерви, які можуть бути реалізовані без великих інвестицій. Детальному аналізу підлягають заходи технічного та організаційного розвит­ку, за кожним з яких за результатами розрахунків економічної ефективності узагальнюються чинники і визначаються джерела економії затрат праці. З ураху­ванням часу впровадження заходів визначається можливе зниження трудо­місткості у плановому періоді.

Основою планування зниження трудомісткості слугує технологічна трудо­місткість, оскільки інші види трудомісткості, як правило, розраховуються щодо її величини.

На третьому етапі визначаються плановий рівень і структура трудомісткості одиниці продукції (послуг, робіт) і планованого обсягу випуску.

На основі проведених розрахунків складається план технологічної трудоміст­кості основної продукції.

Далі розраховуються планова трудомісткість обслуговування Тобп, виробни­ча трудомісткість Твп , трудомісткість управління Туп та повна трудомісткість виробу Тпп як сума виробничої трудомісткості і трудомісткості управління.

Одержані дані є підставою для розробки плану повної трудомісткості основ­ної продукції.