3. Зміст та характер праці. Особливості змісту та характеру праці в умовах постіндустріального розвитку економіки.

Зміст праці виражає розподіл, обсяг і структуру конкретних трудових функцій, спрямо­ваних на створення продукту праці на робочому місці; визначається сукупністю викону­ваних операцій та характеризує взаємодію особистісних і речових факторів процесу праці, професійні знання працівників, необхідні для здійснення трудового процесу, умін­ня та навички. Зміст праці розкриває процес взаємодії людини з природою, засобами та предметами праці.

Характер праці — це її соціально-економічна форма, яка дозволяє розглядати працю в аспекті суспільних відносин виробництва. Його визначають форми та методи залучен-• ня членів суспільства до праці, ставлення працівника до праці, відносини власності на засоби виробництва, взаємозв'язок між працею окремого працівника та сукупною пра­цею на рівні організації і суспільства, специфіка праці в певний період, зумовлена органі­заційно-економічними та соціальними особливостями розвитку. Характер праці виражає ті особливості, що притаманні суспільній праці в кожній суспільно-економічній формації та обумовлені типом виробничих відносин. Епоха постіндустріального розвитку як абсолютно новий тип суспільст­ва, для якого характерні радикальні інновації, домінування сфери послуг, і особливо інформаційного сектору, позначається на трансформації змісту та характеру праці. У трудовому аспекті основою нової економіки, в якій не­впинно зростає частка знаннєвої компоненти, є продуктивні, конкуренто­спроможні робочі місця, на яких працюють висококваліфіковані, інноваційно орієнтовані працівники; у ній упроваджуються інформаційні, комунікаційні та інші сучасні прогресивні технології і виготовляється високотехнологічна, наукомістка та конкурентоспроможна продукція. На думку представників постіндустріального напряму економічної науки, у теперішній час праця набуває більш творчого та вільного харак­теру, концентруючись у сфері високих технологій.

Головні.характерні риси нового змісту праці:

• використання людиною у процесі трудової діяльності складних засобів праці, повсюдна автоматизація технологічних процесів;

• перехід до виконання комплексних завдань, на відміну від технокра­тичного підходу виокремлення функцій та операцій;

• посилення відповідальності окремих працівників та первинних колек­тивів за створення якісного та конкурентоспроможного продукту праці;

• в збільшення обсягів контрольних функцій, які вимагають особливої уваги та психологічного напруження;

• необхідність самостійного прийняття професійних рішень.

Зміна характеру праці в першу чергу стосується посилення її творчої компоненти, інтелектуалізації та індивідуалізації трудової діяльності, тим самим створюючи передумови для запровадження інноваційних методів управління працею.