63. Сутність нормування праці.

Нормування працi — це вид дiяльностi з управлiння виробництвом, пов'язаний з визначенням необхiдних затрат працi i п результатiв, контролем за мiрою працi.

Нормування працi — складова органiзацii працi i виробництва. Воно є важливою ланкою технологiчноi й органiзацiйноi пiдготовки виробництва, оперативного управлiння ним, невiд'eмною частиною менеджменту i соцiально-трудових вiдносин. Норми працi e основою системи планування роботи пiдприeмства та його пiдроздiлiв, органiзацii оплати працi персоналу, облiку затрат на продукцiю, управлiння соцiально-трудовими вiдносинами тощо. Органiзовуючи працю, слiд визначити, яка ii кiлькiсть потрiбна для виконання кожноi конкретноi роботи i якою маe бути ii якiсть. Норми працi e основою для визначення пропорцiй розвитку галузей економiки, складання балансу використання трудових ресурсiв, визначення виробничих потужностей. Норми працi на пiдприeмствi можуть використовуватися для визначення трудомiсткостi окремих видiв продукцii i вiдповiдних затрат працi для виконання виробничоi програми. Отже, нормування працi e засобом визначення як мiри працi для виконання тiei чи iншоi конкретноi роботи, так i мiри винагороди за працю залежно вiд ii кiлькостi та якостi. В умовах розвитку ринкових вiдносин, поглиблення економiчноi самостiйностi пiдприeмств нормування працi набуваe великого значення як засiб скорочення затрат живоi працi, зниження собiвартостi продукцii, пiдвищення продуктивностi працi тощо.

Подальше вдосконалення нормування праці передбачає:

-максим. охопленя нормами праці різних видівробіт з обслуговування вироб-ва та управління ним

-широке впровадження техн. обгрунт. норм(розроблення норм виробітку ,часу,обслуг-ня з урах-ням можливостей суч. техніки,передових методів праці)

-поліпш-ня якості нормування на основі наук-техн рекомендацій

-шир застос-ня методів прямого нормув-ня ,що дає змогу визначити трудомісткість робіт і нормованиих завдань ,встановлювати оптим. завантаж.працівників,ширше використ-ня прогрес форм матеріальн. стимул-ня

-підвищ. кваліфікац. рівня нормувальників

64.Поняття та структура норми часу. Визначення тривалості окремих елементів норми часу.

За міру (норму) праці можна вважати лише таку кількість робочого часу, яка є об’єктивно потрібною на виконання конкретної роботи кваліфікованими виконавцями за сприятливих організаційно-технічних умов.

Норма часу — визначає кількість робочого часу, потрібного для виконання одиниці продукції або для виконання певного обсягу робіт. Розрізняють норми підготовчо-завершального часу, основного, допоміжного, оперативного, часу обслуговування робочого місця, часу на відпочинок та особисті потреби, на регламентовані перерви з організаційно-технічних причин, штучно-калькуляційного часу.

Норма часу на виконання виробничого завдання

1. Час на одиницю

1.1Оперативний час(Топ) – затрачається безпосередньо на виконання певного процесу(операції)=Тос+Тдп.

1.1.1Основний час(Тос) – затрачається на дії щодо якісної та кількісної зміни предмета праці

1.1.2Допоміжний час(Тдп) – затрачається на дії, що забезпечують виконання основної роботи.

1.2Час обслуговування робочого місця(Тобс) – затрачається на догляд за робочи місцем і на підтримку його в робочому стані=Ттех.+Торг

1.2.1Час технічного обслуговування(Ттех.)

1.2.2Час на організаційне обслуговування(Торг)

1.3Час перерв=(Тпв+Тпо+Тпт)

1.3.1Час перерв на відпочинок(Тпв)=(Нтпв*Топ)*100%,де Нтпв- процентна надбавка часу на відпочинок,%, Топ – оперативний час.

1.3.2Час перерв на особисті потреби(Тпо)

1.3.3Час перерв, які обумовлені технологічни процесом та організацією виробничого процесу(Тпт)

2.Підготовчо-завершальний час(Тп-з) – затрачається на підготовку та виконання певної роботи та дій, пов’язаних з її завершенням.