4. Системна класифікація праці: ознаки, види та їх особливості.

Як зазначалось раніше, кожен трудовий процес розглядається як поєднання трьох компонент: регламентованої альфа-праці, інноваційної бета-праці і духовної— координаційно-мотиваційної у-праці.

Регламентованою (а-працею) називають діяльність, за якої працівник повинен діяти у чіткій відповідності до встановленої технології чи інструкції і не об'єктивної можливості змінити цю технологію.

Інноваційною, творчою (в-працею) є діяльність, за якої працівник зайнятий лише створенням нового в науці, техніці, мистецтві, економіці та інших сферах.

Духовною {y-працею) називається діяльність, метою якої є вплив на моральні підвалини людського існування.

За ознаками характеру та змісту праці в соціальному аспекті виріз такі види праці: наймана та приватна (власника чи орендаря) праця. Соціальнийний характер праці відображається й у двох її організаційних формах: індив. та колективній праці. Соціальний характер праці виявляється й у формуванні способів мотивації праці, згідно з якими вирізняють працю за бажанням, за необхідністю та за примусом. Структурний аспект характеру праці формується під впливом особливостей змісту праці з позиції міри інтелектуалів кваліфікаційної складності трудових функцій і обумовлює: фізичну працю та , розумову-репродуктивну і творчу; різного ступеня кваліфікаційної склади.

Класифікація за ознаками предмета і продукту праці базується на професійному, функціональному та галузевому поділі праці.

За професійною ознакою виділяється праця наукова, інженерна, управлінська, виробнича.

За функціональною ознакою види праці поділяються залежно від їх цільового призначення, сфери застосування та функціональної ролі в економічному циклі господарської діяльності; це — підприємницька, інноваційна, відтворювальна та комерційна праця.

За галузевою ознакою види праці класифікуються з урахуванням галузевих особливостей. котрі стосуються лише здійснюваних на підприємстві процесів оснолвної діяльності, що дозволяє виокремити промислову, сільсько-будівельну, транспортну, комунікаційну працю та безліч їхніх різновидів.

За засобами та способами праці вирізняється: праця ручна (технічно неозброєна) механізована (технічно озброєна) та автоматизована (комп'ютеризована-, середньо- та високотехнологічна; з різною мірою залучення людини: Для ідентифікації видів праці за даними критеріями можна встановлювати кількісні вимірники, ураховуючи як ознаки робочого місця, так і характеристики зайнятості працівника.

5.Опис роботи згідно міжнародної практики: зміст та сфера застосування.

У міжнародній практиці з метою ідентифікації певного виду праці використовують опис роботи, що здійснюється за системою вимог та слугує основою розв’язання низки прикладних питань у сфері економіки праці та менеджменту персоналу. До елементів опису роботи можна віднести: завдання роботи, короткий опис завдань, які ставляться перед працівником; вхідні дані про роботу та необхідні матеріали; результати роботи; засоби праці, що використовуються під час виконання завдань; опис процесу роботи та вплив навколишнього середовища на працівника. Поряд з елементами опису роботи виділяють аналіз вимог до виконавця, що включає в себе: знання, освіту, досвід роботи, майстерність, вправність, рухливість, відповідальність за власну роботу та роботу і безпеку інших, завантаженість, уважність, здатність думати, навантаження на організм та вплив навколишнього середовища. Опис роботи має бути максимально загальним щодо вимог до особи. Це свого роду резюме основних завдань, професійних вимог і важливості різних типів робіт в організації. Опис роботи, як правило, оформляється письмово, відображаючи завдання і відповідальність, пов’язані з конкретною роботою.

Список вимог до описання роботи згідно міжнародної практики: Елементи описання роботи (Завдання роботи: коротке описання,вхід, вихід (результат роботи), засоби праці, вплив навколишнього середовища, інші впливи, процес роботи, окремі завдання); Умови описання роботи(

Організаційні відносини, керівництво, отримуєдодаткові розпорядження від…, хто контролює, підлеглі, передає додаткові розпорядження, хто може замінити,з аміщує, інші обов’язки, зауваження); Аналіз вимог до виконавця; Оцінка вимог.

Опис роботи допомагає вивчити, перевірити й узагальнити чиюсь роботу, знайти в ній позитивне та негативне, зробити висновки, намітити перспективи.