2. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари — 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари — 50 мет­рів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер —

100 Метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів міні­мальна ширина прибережної захисної смуги подво­юється.

3. Розмір та межі прибережної захисної смуги уз­довж морів та навколо морських заток і лиманів вста­новлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів — з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги є складовою частиною ' водоохоронних зон і встановлюються у їх межах. При­бережні захисні смуги безпосередньо прилягають до водних об'єктів. Головною метою виділення земель під прибережні захисні смуги є охорона поверхневих вод­них об'єктів від забруднення, засмічення та збережен­ня їх водності.

В частині 2 ст. 60 ЗК України закріплюються роз­міри цих смуг. При цьому зміст цієї частини ЗК Укра­їни цілком відповідає ст. 88 ВК України. Ширина

57

прибережних захисних смут залежить від видів поверх­невих водних об'єктів, а також їх розмірів. Найбільша ширина смут передбачена для великих річок, водосхо­вищ на них та озер. Додатковим критерієм у визна­ченні ширини прибережних смут поверхневих водних об'єктів є рельєф місцевості. Тому при крутизні схи­лів більше трьох градусів мінімальна ширина прибе­режної захисної смуги подвоюється.

Розміри та межі прибережних захисних смуг уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлю­ються за проектами землеустрою. Разом із тим, у ст. 88 Водного кодексу України у відношенні цих водних об'єктів передбачено виділення прибережної захисної смути шириною не менш двох кілометрів від урізу води. Таким чином, ширина таких смут за проектами землеустрою повинна бути не менш 2 кілометрів.

На землях населених пунктів розміри прибережної захисної смуги встановлюються до існуючих на час встановлення конкретних умов забудови з урахуван­ням містобудівної документації.

Контроль за створенням прибережних захисних смут, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється місцевими органами держав­ної виконавчої влади, виконавчими комітетами рад, органами Міністерства екології та природних ресурсів України. Межі прибережних захисних смут повинні закріплюватись у натурі (на місцевості) знаками на відстані видимості один від одного.

Стаття 61. Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах

1. Прибережні захисні смути є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяль­ності.

2. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

а) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та го­родництво;

57

б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

в) влаштування літніх таборів для худоби;

г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехніч­них, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, нако-пичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, подів фільтрації тощо;

д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

3. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захис­ній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуа­тації споруди, а також ті, що не відповідають вста­новленим режимам господарювання, підлягають ви­несенню з прибережних захисних смуг.