159.Самооцінка, їїпереваги та недоліки.

Анкетування (самооцінка) — опитування працівника за допомогою спеціальної анкети з метою самооцінки якостей особистості та їх наступного аналізу.

Самооцінка здійснюється самим працівником і базується на власному уявленні про цілі життя та трудової діяльності, допустимих і заборонених способах їхнього досягнення, про необхідні моральні якості – сумління, чесність, відданість справі

Анкетування – це спосіб отримання інформації про працівника за допомогою письмового опитування, яке включає в себе певний набір питань і описів.

Оцінюючий відмічає наявність чи відсутність певної риси в особи що оцінюється та ставить відмітку напроти відповідного опису.

працівникові надається можливість оцінити себе і порівняти результати самооцінки з бажаним рівнем. Він може самостійно визначити свою потребу в підвищенні кваліфікації, так як отримується в результаті самооцінки інформація забезпечує розуміння необхідності тих чи інших знань, навичок для роботи на певній посаді. Самооцінка дозволяє з'ясувати ставлення працівника до своїх обов'язків, ступінь володіння тими чи іншими знаннями і навичками, а також ті області, в яких слід удосконалюватися в першу чергу. Для самооцінки використовуються різні варіанти анкет. Працівники можуть заповнювати анкету двічі - на початку і в кінці свого перебування в центрі оцінки. Повторна оцінка дає можливість працівникові ще раз оцінити себе і проаналізувати зміни у поведінці за якийсь проміжок часу, виявити ті недоліки, на які слід звернути особливу увагу. Як показали обстеження, проведені на фірмах «Дженерал електрик», «Макдональдс», «Контрол Дейта», близько 90% керівників і 86% підлеглих вважають за необхідне враховувати результати самооцінки, і не тільки в центрах оцінки, оскільки інформація, що повідомляється працівниками, не тільки дає більш точну картину, але і значно покращує внутрішньовиробничі відносини. До того ж індивідуальна самооцінка справедливо вважається вихідним поштовхом до розвитку працівника. Цікаві факти отримані в результаті аналізу точності методу самооцінки. Як правило, той, хто оцінює себе вище, ніж оцінюють його колеги і керівники, насправді працює гірше. Такий підхід більшою мірою характерний для особливої ​​категорії працівників, так званих «зійшли з рейок». Це колись успішні працівники, потерпілі кар'єрний крах. Переваги самооцінки • Легке виявлення ризиків; • Більш ефективна, порівняно з внутрішнім контролем; • Створення згуртованої команди, залученої до процесу; • Розробка розумних для власників контролів персоналу і процесів, і зниження їх опірності до ініціатив для вдосконалення контролів; • Збільшення обізнаності персоналу організації цілям, ризику і внутрішній контроль; • Покращення рівня взаємодії між лінійними керівниками і топ менеджментом; • Підвищення рівня мотивації персоналу; • Підвищення рівня значущості аудиту; • Зниження вартості контрольних процедур; • Впевненість керівництва і замовників; • Деяка впевненість топ менеджменту про адекватність системи внутрішнього контролю, вимогам різних перевіряючих організацій, законів, таких як US Sarbanes-Oxley Act. Недоліки самооцінки Самооцінка потенційно містить декілька недоліків, серед яких: • Це може бути помилкою, тому що функції аудитора заміщаються; • Це може бути оцінений як додаткове навантаження (наприклад, зайві звіти для керівництва); • Відмова від дій по поліпшенню може зашкодити моральним якостям персоналу; • Нестача мотивації може обмежити ефективність у виявленні слабких сторін.