- •1.Метод, методологія, методика.
- •2.Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку.
- •3.Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище та сфера професійної діяльності.
- •4.Цілі та функції менеджменту персоналу.
- •5.Об’єкти та суб’єкти менеджменту персоналу.
- •6.Принципи та засоби менеджменту персоналу.
- •7.Зв’язки менеджменту персоналу з внутрішнім і зовнішнім середовищем організації.
- •8.Продукт (результат) менеджменту персоналу.
- •9.Мета, завдання, предмет і об’єкт навчальної дисципліни „Менеджмент персоналу”.
- •11.Менеджмент персоналу як предмет наукових досліджень.
- •12.Ключові поняття менеджменту персоналу: менеджмент, персонал, організація.
- •13.Організація як соціальний інститут і об’єкт менеджменту.
- •15.Об’єктивна необхідність управління спільною працею.
- •16.Персонал організації та його структура.
- •17.Основні якісні характеристики персоналу.
- •18.Зміст і завдання стратегії та політики менеджменту персоналу організації.
- •19.Характеристика пасивної політики менеджменту персоналу.
- •20.Характеристика реактивної політики менеджменту персоналу.
- •21.Характеристика превентивної політики менеджменту персоналу.
- •22.Характеристика активної політики менеджменту персоналу.
- •23.Відмінності відкритої та закритої політики менеджменту персоналу.
- •24.Зовнішні та внутрішні чинники стратегії та політики менеджменту персоналу.
- •25.Механізм реалізації стратегії та політики менеджменту персоналу.
- •26.Принципи стратегії та політики менеджменту персоналу.
- •29.Нормативно-правова база менеджменту персоналу.
- •30.Кодекс законів про працю України та його значення в менеджменті персоналу.
- •31.Закон України „Про оплату праці” та його значення в менеджменті персоналу.
- •32.Структура і призначення Класифікатора професій дк 003-2005.
- •36.Призначення міжгалузевих норм та нормативів.
- •37.Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці.
- •39.Сутність понять „інформаційне забезпечення” та „інформаційна система менеджменту персоналу”.
- •44.Роль служби персоналу у формуванні конкурентоспроможного персоналу.
- •45.Структура служби персоналу.
- •47.Співробітництво служби персоналу з іншими структурними ланками організації.
- •48.Права, обов’язки й відповідальність керівника служби персоналу.
- •51.Склад кадрової документації та її призначення.
- •52.Документаційне забезпечення руху кадрів.
- •53.Основні вимоги до складу та ведення особових справ працівників підприємства.
- •54.Правила заповнення, ведення та зберігання трудових книжок працівників в організації.
- •55.Сутність та призначення штатно-посадової та алфавітної книг у діяльності служби персоналу.
- •56.Використання інформаційних технологій в управлінні персоналом.
- •57.Принципи вибору програмного забезпечення для вирішення різних завдань управління персоналом.
- •60.Методи визначення потреб організації у персоналі.
- •61.Сутність, призначення та етапи аналізу робіт.
- •62.Методи збору інформації для аналізу робіт.
- •63.Розроблення критеріїв підбору претендентів на вакантні посади.
- •64.Технології пошуку та залучення кандидатів на вакантні посади.
- •65.Зовнішній та внутрішній ринки праці як джерела поповнення й оновлення персоналу.
- •66.Переваги та недоліки зовнішніх і внутрішніх джерел поповнення й оновлення персоналу.
- •67.Маркетинг ринку праці та ринку освітніх послуг.
- •68.Використання послуг служб зайнятості, приватних агентств, навчальних закладів у підборі персоналу.
- •69.Рекрутмент як особливий вид послуг у підборі персоналу.
- •71.Технології роботи рекрутінгових агентств у підборі персоналу.
- •72.Рекламні оголошення у засобах масової інформації як метод залучення претендентів.
- •73.Використання Інтернет-технологій для підбору персоналу.
- •74.Технології збору та аналізу інформації про претендентів на вакантні посади.
- •75.Вивчення документів та інших письмових джерел.
- •76.Інтерв’ю як метод оцінювання претендентів.
- •77.Види та процедура проведення інтерв’ю.
- •78.Типи питань, які використовуються під час інтерв’ю.
- •79.Технології використання проективних методик під час проведення інтерв’ю.
- •80.Ситуаційне інтерв’ю.
- •81.Тестові випробовування як метод оцінювання кандидатів на вакантні посади.
- •83.Практика використання нетрадиційних методів оцінювання претендентів на вакантні посади.
- •84.Передумови використання організаціями аутсорсингових послуг в управлінні персоналом.
- •85.Форми, види та переваги аутсорсингу.
- •86.Основні етапи розроблення та реалізації аутсорсинг-проекту.
- •87.Загальні положення та типовий зміст контракту з аутсорсингу.
- •88.Передумови використання підприємствами лізингових послуг у практиці управління персоналом.
- •89.Види лізингових послуг у галузі управління персоналом.
- •90.Технологія взаємодії лізингодавця та лізингоотримувача щодо задоволення тимчасової потреби у персоналі.
- •91.Обґрунтування економічної доцільності залучення персоналу з допомогою лізингових відносин.
- •92.Передумови використання організаціями схем виведення персоналу зі свого штату (аутстафінгу).
- •94.Переваги використання організаціями схем виведення персоналу зі свого штату.
- •95.Переваги зайнятості на умовах аутстафінгу для різних категорій персоналу.
- •96. Вірогідні проблеми юридичного та управлінського характеру, пов'язані з виведенням персоналу зі штату організації.
- •97.Технологія виведення персоналу із штату організації.
- •98.Обґрунтування економічної доцільності виведення персоналу із штату організації.
- •99.Розвиток персоналу як засіб забезпечення його конкурентоспроможності.
- •100.Сутність, соціально-економічне значення і завдання розвитку персоналу.
- •101.Основні положення концепції людського капіталу.
- •102.Сутність та ступені професійно-технічної освіти.
- •103.Первинна професійна підготовка робітників на виробництві.
- •107.Основні риси програми „Магістр бізнес-адміністрування” (мва).
- •108.Система неперервного навчання персоналу.
- •109.Технології визначення потреби у навчанні.
- •110.Сутність, значення та організація планування трудової кар'єри.
- •111.Створення й підготовка резерву на заміщення вакантних посад керівників.
- •116.Сутність процесу уведення в посаду.
- •117.Сутність, види та етапи адаптації.
- •118.Типи переміщень працівників.
- •121.Наслідки та практичні дії роботодавців за умов скорочення працівників.
- •122.Система заходів пристосування персоналу до економічних змін.
- •123.Практика пристосування персоналу до економічних змін у зарубіжних фірмах та компаніях.
- •124.Методи розрахунку втрат від надмірного руху персоналу та звільнення працівників.
- •125.Значення та завдання регулювання трудової діяльності персоналу організації.
- •129.Організаційно-економічне та інженерно-технічне забезпечення ефективної діяльності персоналу.
- •131.Сутність поточного обслуговування та оперативного регулювання виробничих і трудових процесів.
- •133.Сутність і значення адміністративних, економічних, правових і соціально-психологічних методів управління персоналом.
- •135.Засоби регламентування діяльності першого керівника організації та його заступників.
- •137.Засоби регламентування діяльності посадових осіб.
- •138.Зміст і призначення Правил внутрішнього трудового розпорядку.
- •140.Законодавство України про регулювання робочого часу і відпусток.
- •145.Ненормований робочий час.
- •146.Законодавче регулювання тривалості відпусток.
- •149.Гнучкі режими праці.
- •151.Фотографія робочого дня.
- •155. Оцінювання персоналу за ключовими компетенціями
- •154.Показники та критерії оцінювання персоналу.
- •156.Етапи процесу оцінювання персоналу.
- •157. Періодичність та місце проведення оцінювання персоналу
- •158.Суб’єкти оцінювання персоналу
- •159.Самооцінка, їїпереваги та недоліки.
- •160.Зарубіжний досвідви користання атестації „3600”.
- •161. Методичні аспекти розроблення оцінювальних форм
- •162. Методи збору інформації про працівника
- •163. Методи оброблення інформації (виміру показників)
- •165. Метод розподілу працівників усередині групи в межах заданих інтервалів
- •166. Методи шкалування. Методичні аспекти розробки шкали оцінювання
- •169.Модель комплексної оцінки персоналу.
- •170.Атестація керівників, професіоналів і фахівців.
- •171. Сертифікація персоналу
- •173.Потреби людини як провідна ланка мотивації персоналу, їх класифікація.
- •175.Сучасні трактування сутності мотивації персоналу.
- •176.Матеріальна мотивація трудової діяльності: сутність, основні положення і значення.
- •178. Структура компенсаційного пакету
- •179. Чинники диференціації посадових окладів та тарифних ставок
- •181. Доплати та надбавки до заробітної плати
- •182.Системи участі персоналу у прибутках компанії.
- •183.Використання комісійних систем оплати праці.
- •184.Системи участі в акціях.
- •185.Програми соціального страхування.
- •186.Зміни у структурі мотивів як об’єктивна закономірність.
- •187.Методи нематеріальної мотивації трудової діяльності.
- •188.Економічні й соціальні аспекти та напрями розвитку виробничої демократії.
- •192.Умови переростання протиріччя в конфліктну ситуацію.
- •193.Статична модель конфлікту.
- •194.Взаємозв'язок між спірною ситуацією, конфліктною ситуацією, інцидентом і конфліктом.
- •196.Модель організаційного механізму управління конфліктами.
- •199. Безконфліктне спілкування впроцесіпроведенняпрофесійнихпереговорів і нарад
- •200. Безконфліктна взаємодіясторін у дискусіях і спорах
- •201.Безконфліктна взаємодія в процесі нововведень.
- •202.Формування позитивного соціально-психологічного клімату.
- •203.Соціально-психологічні резерви колективу та методи їх використання для підвищення ефективності діяльності організації.
- •204.Фактори, які впливають на поведінку людини.
- •205. Фактори, які впливають на ефективність групи.
- •206. Управління персоналом при розробці та реалізації проектів.
- •207.Формування проектних груп.
- •208. Технологія вибору стратегії змін.
- •210. Основними причинами опору організаційним змінам є такі:
- •211. Методи подолання опору персоналу організаційним змінам.
- •212.Типи корпоративної культури та їхня характеристика.
- •213. Технологія формування корпоративної культури
- •214.Розроблення корпоративних стандартів та правил поведінки.
- •215. Технологія урахування корпоративної культури під час підбору персоналу.
- •217.Сутність понять „ефект”, „ефективність” та „ефективність менеджменту персоналу”.
- •10. Податки, що належать до витрат на робочу силу— Суми, які вносяться до бюджету у зв'язку з перевищенням фонду оплати праці.
- •219.Аудит як інструмент дослідження ефективності управління персоналом.
- •220.Сутність та показники організаційної, економічної та соціальної ефективності менеджменту персоналу.
- •1.Метод, методологія, методика.
- •2Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку.
62.Методи збору інформації для аналізу робіт.
У зборі інформації дія аналізу роботи беруть участь працівники відділу людських ресурсів, працівник і його безпосередній начальник.
Найбільш розповсюджені методи збору інформації:
інтерв'ю;
опитувальні листи;
спостереження;
щоденник (журнал респондента);
кількісні методи аналізу роботи.
Інтерв'ю
Для збору даних, необхідних для аналізу роботи, використовуються три типи інтерв'ю:
- індивідуальне інтерв'ю з кожним працівником;
- групове інтерв'ю з групою працівників, що виконують ті самі обов'язки;
- опитування керівників, що добре інформовані про роботу, яка аналізується.
Інтерв'ю - найпоширеніший спосіб визначення обов'язків і відповідальності, що відповідають робочому місцю. Найважливіша перевага - опитування дозволяє працівнику розповісти про свою поведінку і робочу діяльність, які інакше ніколи б не були виявлені.
Основна проблема — це спотворення інформації внаслідок як прямої фальсифікації, так і чесного помилкового розуміння.
Типові запитання інтерв'ю:
У чому полягає виконувана робота?
У чому полягають основні посадові обов'язки? Що конкретно Ви робите?
Де Ви працюєте, місце Вашої роботи?
Які вимоги до освіти, підготовки, навичок і які ліцензії та сертифікати вимагаються?
У яких заходах Ви берете участь?
Які Ваші обов'язки і відповідальність на робочому місці?
Які основні інструкції і норми регламентують Ватну роботу?
Що конкретно спричиняють заходи, у яких Ви берете участь?
Яка Ваша відповідальність? Які оточуючі умови і умови роботи?
Яке фізичне навантаження на Вашому робочому місці?
Яке емоційне й інтелектуальне навантаження на Вашому робочому місці?
Які умови роботи з точки зору небезпеки дія здоров'я?
Чи є які-небудь небезпечні або незвичайні умови роботи, у яких Вам доводиться працювати?
Рекомендації для проведення інтерв'ю:
Виявіть працівників, що мають знання про роботу, а також тих, на яких можна розраховувати в плані об'єктивності при описі своїх обов'язків і відповідальності.
Встановіть взаєморозуміння з людиною, у якої берете інтерв'ю. Необхідно знати її ім'я, говорити простою зрозумілою мовою, коротко пояснити мету інтерв'ю.
При проведенні інтерв'ю найдоцільніше дотримуватися чіткого плану опитування чи використовувати опитувальний лист зі списком питань.
Якщо обов'язки не виконуються регулярно, Вам потрібно попросити працівника перелічити свої обов'язки в порядку їхньої важливості і частоти виникнення.
Після завершення опитування перегляньте і перевірте дані (з безпосереднім начальником працівника та із самим працівником).
Опитувальні листи
Інший метод одержання інформації — попросити працівника заповнити опитувальний лист, у якому він опише свої обов'язки і відповідальність. Типовий опитувальний лист для аналізу роботи складається з декількох "відкритих" питань, а також закритих питань.
Опитувальний лист для аналізу робочого місця при розробці опису роботи:
Прізвище:
Департамент:
Прізвище, ім'я та по батькові начальника
Назва роботи:
Посада:
Короткий опис посадових обов’язків: коротко опишіть своїми словами Ваші основні обов'язки. Якщо Ви відповідаєте за заповнення звітів, то заповніть розділ 8.
Спеціальні кваліфікаційні вимоги: вкажіть усі ліцензії, дозволи, сертифікати і т.д., необхідні для виконання Ваших посадових обов'язків.
Устаткування: перелічіть все устаткування, машини чи інструменти, наприклад, друкарська машинка, калькулятор, автотранспортний засіб, дрилі, преси, з яким Ви повинні працювати відповідно до Ваших посадових обов'язків.
Регулярно виконувані обов'язки: дайте загальний опис посадових обов'язків, які Ви регулярно виконуєте. Викладіть дані обов'язки в порядку зменшення важливості і відсотка затрачуваного на них часу на місяць. Вкажіть якомога більше обов'язків.
Контакти: чи вимагає Ваша робота яких-небудь контактів із персоналом інших департаментів (відділів), зовнішніх організацій чи агентств. Вкажіть обов'язки, для виконання яких необхідні дані контакти, і частоту їх виникнення.
Керівництво: чи входить у Ваші посадові обов'язки діяльність, пов'язана з керівництвом підлеглими? Так Ні . Якщо
так, заповніть, будь ласка, додатковий опитувальний лист для аналізу робочого місця керівників і додайте його до даної форми. Якщо Ви відповідаєте за роботу інших, але при цьому не здійснюєте безпосереднього керівництва ними, будь ласка, поясніть.
Прийняття рішень: опишіть, які рішення Ви приймаєте при виконанні Ваших регулярних обов'язків. Які будуть ймовірні наслідки, якщо Ви: а) приймете неправильне рішення чи зробите неправильний висновок або б) неправильну дію?
Відповідальність за ведення записів: перелічіть звіти чи справи, які Ви повинні готувати або вести. Вкажіть, для кого ці звіти призначені.
Частота управління: як часто Ви повинні консультуватися з Вашим безпосереднім начальником чи іншим працівником компанії про прийняття рішень або визначення правильного напрямку дій?
Умови роботи: опишіть умови, у яких Ви працюєте: у приміщенні, поза приміщенням, зона кондиціонованого повітря і т.д. Вкажіть усі шкідливі і незвичайні умови роботи.
Вимоги, пропоновані даною роботою: вкажіть, які, на Вашу думку, необхідні мінімальні вимоги для того, щоб задовільно виконувати Вашу роботу:
A. Освіта:
мінімальна кількість закінчених навчальних класів у школі; кількість років; спеціалізована чи загальна.
Б. Досвід: тип; кількість років.
B. Спеціальне навчання
тип;
кількість років.
Г. Спеціальні навички
уміння друкувати
стенографування
Д. Інше
Додаткова інформація: наведіть додаткову інформацію, що не ввійшла в жоден з попередніх розділів і яка, на Вашу думку, могла б виявитися важливою при описі Вашої посади.
Підпис працівника Дата
Спостереження
Безпосереднє спостереження корисне в тих видах робіт, що включають переважно видимі фізичні рухи: сторож, працівник складального конвеєра, бухгалтер. Але спостереження не підходить, коли робота містить діяльність, яку важко виміряти: адвокат, інженер, проектувальник.
Щоденник (журнал респондентів)
Працівників можна попросити вести щоденник (журнал респондента) чи складати список завдань, які вони виконують протягом дня.
Розроблена методика аналізу роботи призначена для того, щоб створити стандартизовану процедуру для порівняння і класифікації видів робіт. Відповідно до цієї методики інформація накопичується на "бланку аналізу роботи".
Тут спочатку наводиться ідентифікаційна інформація і короткий опис роботи, потім фахівець перелічує конкретні завдання, які розв'язуються на даному робочому місці у порядку їхньої важливості.
Потім для кожного завдання фахівець вказує:
Необхідні знання (наприклад, факти чи принципи, з якими виконавець повинен бути ознайомлений, перш ніж виконувати свою роботу).
Необхідні навички (наприклад, навички, необхідні для керування машиною чи іншим транспортним засобом).
Необхідні здібності (наприклад, математичні, здатність міркувати, розв'язувати задачі).
Фізичне навантаження (наприклад, перенесення вантажів, необхідність перетягувати чи штовхати).
Всі особливості робочого дня (вібрація, неадекватна вентиляція, рухомі об'єкти або тісні приміщення).
Типові події на робочому місці (наприклад, напружена робота в небезпечних умовах, робота з людьми).
Коло інтересів працівника (переваги, які працівник повинен надавати роботі з "речами й об'єктами" або "передачі даних" або "робота з людьми").
Фактично будь-яка робота може бути розбита на складові, кожну з яких потім аналізують з точки зору необхідних навичок. Методика дає стандартний інструмент, за допомогою якого різні види робіт можна порівнювати, зіставляти і класифікувати.
Кількісні методи аналізу роботи
У деяких випадках описові методи не підходять. Наприклад, коли необхідно для визначення рівня оплати порівняти види робіт. Тоді кожному виду необхідно присвоїти певну кількість балів.
Існують три найбільш популярні методи:
позиційний опитувальний лист для аналізу посади;
процедура департаменту праці;
функціональний аналіз роботи.
Позиційний опитувальний лист для аналізу. Це дуже структурований опитувальний лист. Він дозволяє одержати кількісну оцінку чи виявити профіль будь-якої роботи в балах, що ставляться по п'ятьох базових позиціях:
прийняття рішень;
професійні навички;
фізичне навантаження;
керування транспортними засобами (устаткуванням);
обробка інформації.
Процедура департаменту праці. Дає стандартний метод, за допомогою якого різні види робіт можна кількісно оцінити, розбити на групи і порівнювати між собою.
Функціональний аналіз роботи. Встановлює рейтинг даної роботи. Дозволяє визначити стандарти якості виконання роботи, вимоги до професійної підготовки. Проведення аналізу робочого місця за допомогою функціонального аналізу роботи дозволяє одержати відповідь на питання: "Яке навчання необхідне даному працівнику, щоб виконати певне завдання на необхідному рівні".
Складання опису роботи
Опис роботи — це письмовий документ, у якому міститься інформація про те, що реально робить працівник, який виконує дану роботу, як він це робить і в яких умовах виконується дана робота.
Більшість описів містить такі розділи:
Визначення роботи.
Короткий опис роботи.
Відносини, відповідальність і обов'язки.
Повноваження.
Стандарти виконання. 6.Робочі умови.
Специфікація роботи.
Визначення роботи. Розділ містить інформацію:
назва роботи — менеджер з продажу;
статус роботи;
код роботи;
дата опису даного робочого місця;
ким складений опис робочого місця;
ідентифікація роботи (діапазон зарплати);
категорія, рівень;
рівень оплати даної роботи.
Короткий опис роботи. Інформація про характер роботи, що включає тільки основні функції і дії. Менеджер по закупівлях здійснює закупівлю, регулює постачання, запаси і розподіляє всі матеріали, необхідні для даного виробництва.
Відносини. Описуються взаємовідносини роботодавця з іншими людьми усередині і поза організацією. Наприклад:
підзвітний — віце-президент з кадрів;
контролює — клерка з людських ресурсів, перевіряє адміністратора і одного секретаря;
працює — із усіма менеджерами відділу і займається виконавчим управлінням;
поза компанією - агентства зайнятості, фірма по вербуванню робочої сили, представники профспілки.
Обов'язки і відповідальність. Містить детальний список фактичної відповідальності й обов'язків, що відповідають робочому місцю.
Повноваження. Визначає межі повноважень роботодавців, обмеження прийняття рішень, пряме спостереження з боку персоналу і бюджетні обмеження.
Стандарти виконання. Один із прямих шляхів встановлення стандартів полягає в тому, щоб закінчити твердження: "Я. буду цілком задоволений Вашою роботою, коли...". Це речення в закінченому вигляді, за що встановлена відповідальність, внесена в опис роботи, повинно забезпечувати створення стандартів виконання. Наприклад:
Обов'язок: своєчасне і безпомилкове відправлення поштою рахунків, що підлягають оплаті.
Всі отримані рахунки будуть відправлятися поштою протягом того ж робочого дня.
Усі рахунки, для яких необхідне схвалення менеджерів відділу, будуть отримані не пізніше ніж наступного дня.
Середня кількість помилок відправлення не буде перевищувати трьох на місяць.
Відправлення бухгалтерських звітів буде зроблено під кінець третього робочого дня кожного місяця.
Обов’язок: відповідність щоденному виробничому календарному плану
Робоча група виготовляє не менше одиниць продукції за робочий день.
На кожному робочому місці середнє число відхилень не перевищує 2%.
При завершенні робіт середнє число понаднормових робіт не буде перевищувати 5° о за тиждень.
Умови праці і навколишнє середовище. Рівень шуму, небезпечні умови, висока температура. Основні принципи опису робіт.
Ясність.
Вказування можливостей.
Визначеність:
вид робота;
ступінь складності;
необхідні навички;
ступінь стандартизованості проблеми;
ступінь відповідальності робітника за кожну стадію роботи;
ступінь і тип матеріальної відповідальності.
Стислість.
Перевірка (чи зрозуміє новий службовець суть роботи, якщо прочитає її опис?).
Застосування в малому бізнесі Крок 1. Рішення відносно плану.
Розробка основних керівних принципів плану повинна передувати складанню структури організації чи опису роботи.
Що Ви очікуєте від Вашого доходу в наступному році та у наступні кілька років?
Якій продукції Ви віддаєте перевагу?
Які напрямки чи відділи Вашої компанії повинні бути розширені, скорочені чи об'єднані для запланованої роботи фірми протягом наступних кількох років?
Які нові посади і, відповідно, фахівці Вам можуть знадобитися ДЛЯ виконання Ваших стратегічних планів?
Крок 2. Розробіть структуру організації.
Складіть схему, що показує, хто підзвітний президенту і кожному з його підлеглих. Закінчіть схему, показавши, хто підкоряється кожному з менеджерів і спостерігачів фірми. Спочатку складіть схему організації в даний момент. Потім схему, що показує, якою Ви хотіли б її бачити в найближчому майбутньому.
Крок 3. Використовуйте аналіз роботи (описову анкету).
Анкета опису роботи:
Назва роботи
Номер роботи
Дата
Відділ
Ким написано
Застосовувані коди
Найменування професій.
Опис роботи: (список найважливіших або регулярних завдань).
Підзвітний.
Контролює.
Обов'язки по роботі: щоденні обов'язки; періодично виконувані обов'язки; обов'язки, виконувані нерегулярно.