- •1.Метод, методологія, методика.
- •2.Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку.
- •3.Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище та сфера професійної діяльності.
- •4.Цілі та функції менеджменту персоналу.
- •5.Об’єкти та суб’єкти менеджменту персоналу.
- •6.Принципи та засоби менеджменту персоналу.
- •7.Зв’язки менеджменту персоналу з внутрішнім і зовнішнім середовищем організації.
- •8.Продукт (результат) менеджменту персоналу.
- •9.Мета, завдання, предмет і об’єкт навчальної дисципліни „Менеджмент персоналу”.
- •11.Менеджмент персоналу як предмет наукових досліджень.
- •12.Ключові поняття менеджменту персоналу: менеджмент, персонал, організація.
- •13.Організація як соціальний інститут і об’єкт менеджменту.
- •15.Об’єктивна необхідність управління спільною працею.
- •16.Персонал організації та його структура.
- •17.Основні якісні характеристики персоналу.
- •18.Зміст і завдання стратегії та політики менеджменту персоналу організації.
- •19.Характеристика пасивної політики менеджменту персоналу.
- •20.Характеристика реактивної політики менеджменту персоналу.
- •21.Характеристика превентивної політики менеджменту персоналу.
- •22.Характеристика активної політики менеджменту персоналу.
- •23.Відмінності відкритої та закритої політики менеджменту персоналу.
- •24.Зовнішні та внутрішні чинники стратегії та політики менеджменту персоналу.
- •25.Механізм реалізації стратегії та політики менеджменту персоналу.
- •26.Принципи стратегії та політики менеджменту персоналу.
- •29.Нормативно-правова база менеджменту персоналу.
- •30.Кодекс законів про працю України та його значення в менеджменті персоналу.
- •31.Закон України „Про оплату праці” та його значення в менеджменті персоналу.
- •32.Структура і призначення Класифікатора професій дк 003-2005.
- •36.Призначення міжгалузевих норм та нормативів.
- •37.Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці.
- •39.Сутність понять „інформаційне забезпечення” та „інформаційна система менеджменту персоналу”.
- •44.Роль служби персоналу у формуванні конкурентоспроможного персоналу.
- •45.Структура служби персоналу.
- •47.Співробітництво служби персоналу з іншими структурними ланками організації.
- •48.Права, обов’язки й відповідальність керівника служби персоналу.
- •51.Склад кадрової документації та її призначення.
- •52.Документаційне забезпечення руху кадрів.
- •53.Основні вимоги до складу та ведення особових справ працівників підприємства.
- •54.Правила заповнення, ведення та зберігання трудових книжок працівників в організації.
- •55.Сутність та призначення штатно-посадової та алфавітної книг у діяльності служби персоналу.
- •56.Використання інформаційних технологій в управлінні персоналом.
- •57.Принципи вибору програмного забезпечення для вирішення різних завдань управління персоналом.
- •60.Методи визначення потреб організації у персоналі.
- •61.Сутність, призначення та етапи аналізу робіт.
- •62.Методи збору інформації для аналізу робіт.
- •63.Розроблення критеріїв підбору претендентів на вакантні посади.
- •64.Технології пошуку та залучення кандидатів на вакантні посади.
- •65.Зовнішній та внутрішній ринки праці як джерела поповнення й оновлення персоналу.
- •66.Переваги та недоліки зовнішніх і внутрішніх джерел поповнення й оновлення персоналу.
- •67.Маркетинг ринку праці та ринку освітніх послуг.
- •68.Використання послуг служб зайнятості, приватних агентств, навчальних закладів у підборі персоналу.
- •69.Рекрутмент як особливий вид послуг у підборі персоналу.
- •71.Технології роботи рекрутінгових агентств у підборі персоналу.
- •72.Рекламні оголошення у засобах масової інформації як метод залучення претендентів.
- •73.Використання Інтернет-технологій для підбору персоналу.
- •74.Технології збору та аналізу інформації про претендентів на вакантні посади.
- •75.Вивчення документів та інших письмових джерел.
- •76.Інтерв’ю як метод оцінювання претендентів.
- •77.Види та процедура проведення інтерв’ю.
- •78.Типи питань, які використовуються під час інтерв’ю.
- •79.Технології використання проективних методик під час проведення інтерв’ю.
- •80.Ситуаційне інтерв’ю.
- •81.Тестові випробовування як метод оцінювання кандидатів на вакантні посади.
- •83.Практика використання нетрадиційних методів оцінювання претендентів на вакантні посади.
- •84.Передумови використання організаціями аутсорсингових послуг в управлінні персоналом.
- •85.Форми, види та переваги аутсорсингу.
- •86.Основні етапи розроблення та реалізації аутсорсинг-проекту.
- •87.Загальні положення та типовий зміст контракту з аутсорсингу.
- •88.Передумови використання підприємствами лізингових послуг у практиці управління персоналом.
- •89.Види лізингових послуг у галузі управління персоналом.
- •90.Технологія взаємодії лізингодавця та лізингоотримувача щодо задоволення тимчасової потреби у персоналі.
- •91.Обґрунтування економічної доцільності залучення персоналу з допомогою лізингових відносин.
- •92.Передумови використання організаціями схем виведення персоналу зі свого штату (аутстафінгу).
- •94.Переваги використання організаціями схем виведення персоналу зі свого штату.
- •95.Переваги зайнятості на умовах аутстафінгу для різних категорій персоналу.
- •96. Вірогідні проблеми юридичного та управлінського характеру, пов'язані з виведенням персоналу зі штату організації.
- •97.Технологія виведення персоналу із штату організації.
- •98.Обґрунтування економічної доцільності виведення персоналу із штату організації.
- •99.Розвиток персоналу як засіб забезпечення його конкурентоспроможності.
- •100.Сутність, соціально-економічне значення і завдання розвитку персоналу.
- •101.Основні положення концепції людського капіталу.
- •102.Сутність та ступені професійно-технічної освіти.
- •103.Первинна професійна підготовка робітників на виробництві.
- •107.Основні риси програми „Магістр бізнес-адміністрування” (мва).
- •108.Система неперервного навчання персоналу.
- •109.Технології визначення потреби у навчанні.
- •110.Сутність, значення та організація планування трудової кар'єри.
- •111.Створення й підготовка резерву на заміщення вакантних посад керівників.
- •116.Сутність процесу уведення в посаду.
- •117.Сутність, види та етапи адаптації.
- •118.Типи переміщень працівників.
- •121.Наслідки та практичні дії роботодавців за умов скорочення працівників.
- •122.Система заходів пристосування персоналу до економічних змін.
- •123.Практика пристосування персоналу до економічних змін у зарубіжних фірмах та компаніях.
- •124.Методи розрахунку втрат від надмірного руху персоналу та звільнення працівників.
- •125.Значення та завдання регулювання трудової діяльності персоналу організації.
- •129.Організаційно-економічне та інженерно-технічне забезпечення ефективної діяльності персоналу.
- •131.Сутність поточного обслуговування та оперативного регулювання виробничих і трудових процесів.
- •133.Сутність і значення адміністративних, економічних, правових і соціально-психологічних методів управління персоналом.
- •135.Засоби регламентування діяльності першого керівника організації та його заступників.
- •137.Засоби регламентування діяльності посадових осіб.
- •138.Зміст і призначення Правил внутрішнього трудового розпорядку.
- •140.Законодавство України про регулювання робочого часу і відпусток.
- •145.Ненормований робочий час.
- •146.Законодавче регулювання тривалості відпусток.
- •149.Гнучкі режими праці.
- •151.Фотографія робочого дня.
- •155. Оцінювання персоналу за ключовими компетенціями
- •154.Показники та критерії оцінювання персоналу.
- •156.Етапи процесу оцінювання персоналу.
- •157. Періодичність та місце проведення оцінювання персоналу
- •158.Суб’єкти оцінювання персоналу
- •159.Самооцінка, їїпереваги та недоліки.
- •160.Зарубіжний досвідви користання атестації „3600”.
- •161. Методичні аспекти розроблення оцінювальних форм
- •162. Методи збору інформації про працівника
- •163. Методи оброблення інформації (виміру показників)
- •165. Метод розподілу працівників усередині групи в межах заданих інтервалів
- •166. Методи шкалування. Методичні аспекти розробки шкали оцінювання
- •169.Модель комплексної оцінки персоналу.
- •170.Атестація керівників, професіоналів і фахівців.
- •171. Сертифікація персоналу
- •173.Потреби людини як провідна ланка мотивації персоналу, їх класифікація.
- •175.Сучасні трактування сутності мотивації персоналу.
- •176.Матеріальна мотивація трудової діяльності: сутність, основні положення і значення.
- •178. Структура компенсаційного пакету
- •179. Чинники диференціації посадових окладів та тарифних ставок
- •181. Доплати та надбавки до заробітної плати
- •182.Системи участі персоналу у прибутках компанії.
- •183.Використання комісійних систем оплати праці.
- •184.Системи участі в акціях.
- •185.Програми соціального страхування.
- •186.Зміни у структурі мотивів як об’єктивна закономірність.
- •187.Методи нематеріальної мотивації трудової діяльності.
- •188.Економічні й соціальні аспекти та напрями розвитку виробничої демократії.
- •192.Умови переростання протиріччя в конфліктну ситуацію.
- •193.Статична модель конфлікту.
- •194.Взаємозв'язок між спірною ситуацією, конфліктною ситуацією, інцидентом і конфліктом.
- •196.Модель організаційного механізму управління конфліктами.
- •199. Безконфліктне спілкування впроцесіпроведенняпрофесійнихпереговорів і нарад
- •200. Безконфліктна взаємодіясторін у дискусіях і спорах
- •201.Безконфліктна взаємодія в процесі нововведень.
- •202.Формування позитивного соціально-психологічного клімату.
- •203.Соціально-психологічні резерви колективу та методи їх використання для підвищення ефективності діяльності організації.
- •204.Фактори, які впливають на поведінку людини.
- •205. Фактори, які впливають на ефективність групи.
- •206. Управління персоналом при розробці та реалізації проектів.
- •207.Формування проектних груп.
- •208. Технологія вибору стратегії змін.
- •210. Основними причинами опору організаційним змінам є такі:
- •211. Методи подолання опору персоналу організаційним змінам.
- •212.Типи корпоративної культури та їхня характеристика.
- •213. Технологія формування корпоративної культури
- •214.Розроблення корпоративних стандартів та правил поведінки.
- •215. Технологія урахування корпоративної культури під час підбору персоналу.
- •217.Сутність понять „ефект”, „ефективність” та „ефективність менеджменту персоналу”.
- •10. Податки, що належать до витрат на робочу силу— Суми, які вносяться до бюджету у зв'язку з перевищенням фонду оплати праці.
- •219.Аудит як інструмент дослідження ефективності управління персоналом.
- •220.Сутність та показники організаційної, економічної та соціальної ефективності менеджменту персоналу.
- •1.Метод, методологія, методика.
- •2Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку.
97.Технологія виведення персоналу із штату організації.
Аутстафінг (outstaffing) – це виведення персоналу за штат організації. У цього поняття є ще одна назва - лізинг персоналу. Аутстафінг є одним з інструментів управління персоналом, який дозволяє підприємствам регулювати кількість працівників, не змінюючи при цьому офіційну
чисельність персоналу. В Україні він з'явився зовсім недавно. Його почали використовувати
на нашому ринку філії міжнародних кадрових корпорацій.
Під поняттям аутстафінг розуміють передачу фірмою частини своїх працівників кадровому (лізинговому) агентству. «Віддані» співробітники при цьому залишаються на колишньому місці служби, але функції роботодавця (наприклад, нарахування зарплати і соціальні гарантії) бере на себе лізингова компанія. У широкому розумінні аутстафінг означає операцію фірми з кадровим агентством в ході якої останнє передає замовнику співробітників на певний час. Отже, аутстафінг (outstaffing - дослівно «поза штатом») – це надання кадровим агентством в розпорядження підприємства персоналу для виконання
певної роботи. При цьому кадрове агентство, що надає послуги аутстафінгу, є фактичним роботодавцем для тимчасово залучених працівників: оформляє трудові книжки, оплачує виконану роботу, відпустки, лікарняні листи, видає працівникам необхідні довідки тощо.
Підприємство ж відповідає за організацію виробничого процесу, веде облік робочого часу, кількості і якості виконаних робіт, готує первинні документи з розрахунку заробітної плати, безпосередньо керує діяльністю працівників що надійшли в його розпорядження, праця яких
практично нічим не відрізняється від роботи штатного персоналу. Аутстафінг дозволяє використовувати працю людей тоді, коли вона потрібна. Це знижує ризик неефективності структури кадрів. Він також дає можливість регулювати кількість працівників, не змінюючи
при цьому фактичну чисельність персоналу. Особливо це актуально у випадках, коли законодавством, статутом або вищестоящою організацією встановлюються обмеження
чисельності працівників підприємства [1, c. 37].
При аутстафінгу компанія робить лише один фіксований платіж кадровому агентству. Однак фірмі необхідно розуміти, що в цю суму включена собівартість послуги, а також прибуток агентства.Тому витрати агентства на заробітну плату і його додаткові витрати на
персонал не можуть значно відрізнятися від сум, які заплатила б компанія, якщо співробітники були у неї «на балансі». Це твердження стосується, насамперед,
кваліфікованих фахівців. Таким чином, фірмам невигідно переводити в штат кадрового агентства своїх постійних та цінних співробітників. Єдиний випадок коли подібні відносини виправдані з фінансової точки зору - це короткостроковий найм некваліфікованого персоналу. Водночас, роботодавці прагнуть використовувати у своїй діяльності аутстафінг. Це зумовлено тим що: за допомогою аутстафінгу фірма нівелює гарантії працівників, які за інших умов забезпечує трудовий договір; цей інструмент дає можливість підприємству уникнути сплати частини податків пов’язаних з оплатою праці. Найбільш ефективний аутстафінг при скороченні адміністративних штатних одиниць та ведення проектних робіт. Вигідно використовувати такі кадрові технології на підприємстві з сезонним виробництвом при змінах політичної і економічної ситуації, реорганізації підприємства, непередбачуваності розвитку бізнесу, занадто великому штаті співробітників тощо. Аутстафінг може також використовуватись, якщо існує необхідність оформлення працівників на випробувальний термін для оцінювання результатів їхньої
роботи [1, с. 38]. Аутстафінг допомагає підприємствам вирішувати такі основні завдання:
- регулювати чисельність працівників, не виходячи за рамки офіційного штатного розкладу;- знизити витрати на роботу з персоналом при створенні мережі філій або представ-
ництв, специфіка діяльності яких найчастіше не дозволяє ефективно використовувати працю кваліфікованих фахівців; - реалізувати тимчасову потребу компанії в висококваліфікованих фахівцях або у
працівниках з рідкісною спеціальністю при виконанні короткострокових та середньо-строкових проектівдля зовнішнього замовника;- знайти заміну працівникам підприємства, наприклад, на період відпусток, свят;
- оформити в штат кадрового агентства співробітника на випробувальний термін з перспективою подальшого його переходу в штат підприємства.Ефективність аутстафінгу на підприємстві багато в чому залежить від умов договору з
кадровим агентством. При укладанні договору замовник може скористатися такими перевагами аутстафінгу, як:
- отримання кваліфікованого персоналу в потрібній кількості і в короткий термін; - зниження обсягів кадрового діловодства, відсутність бухгалтерського і податкового
обліку заробітної плати залучених співробітників;
- відсутність простоїв: якщо тимчасовий працівник захворів або пішов у відпустку, кадрове агентство зобов'язане надати йому заміну;- можливість прийому співробітника на будь-який термін і неодноразової його заміни, якщо цей співробітник не підходить з тих чи інших причин; - можливість запросити співробітника до себе у штат, а отже, уникнути витрат на пошук і підбір персоналу [3, c.587].Однак, використання аутстафінгу пов’язане з досить значними ризиками, особливо якщо підприємство залучає до роботи зовнішніх співробітників. Такі співробітники можуть отримати доступ до секретної інформації щодо інновацій, технологій, які икористовуються при виробництві продукції та управлінні діяльністю підприємства. Вони також можуть неповністю розуміти загальні стратегії розвитку ідприємства та особливості корпоративної культури. Тому приймаючи рішення про використання аутстафінгу підприємству необхідно враховувати як позитивні так і негативні його сторони. Отже, за належного використання аутстафінг може бути ефективним інструментом управління витратами підприємства.Водночас, сьогодні існує проблема налагодження на підприємстві ефективної системи
обліку, контролю і аналізу операції з аутстафінгу.