- •1.Метод, методологія, методика.
- •2.Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку.
- •3.Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище та сфера професійної діяльності.
- •4.Цілі та функції менеджменту персоналу.
- •5.Об’єкти та суб’єкти менеджменту персоналу.
- •6.Принципи та засоби менеджменту персоналу.
- •7.Зв’язки менеджменту персоналу з внутрішнім і зовнішнім середовищем організації.
- •8.Продукт (результат) менеджменту персоналу.
- •9.Мета, завдання, предмет і об’єкт навчальної дисципліни „Менеджмент персоналу”.
- •11.Менеджмент персоналу як предмет наукових досліджень.
- •12.Ключові поняття менеджменту персоналу: менеджмент, персонал, організація.
- •13.Організація як соціальний інститут і об’єкт менеджменту.
- •15.Об’єктивна необхідність управління спільною працею.
- •16.Персонал організації та його структура.
- •17.Основні якісні характеристики персоналу.
- •18.Зміст і завдання стратегії та політики менеджменту персоналу організації.
- •19.Характеристика пасивної політики менеджменту персоналу.
- •20.Характеристика реактивної політики менеджменту персоналу.
- •21.Характеристика превентивної політики менеджменту персоналу.
- •22.Характеристика активної політики менеджменту персоналу.
- •23.Відмінності відкритої та закритої політики менеджменту персоналу.
- •24.Зовнішні та внутрішні чинники стратегії та політики менеджменту персоналу.
- •25.Механізм реалізації стратегії та політики менеджменту персоналу.
- •26.Принципи стратегії та політики менеджменту персоналу.
- •29.Нормативно-правова база менеджменту персоналу.
- •30.Кодекс законів про працю України та його значення в менеджменті персоналу.
- •31.Закон України „Про оплату праці” та його значення в менеджменті персоналу.
- •32.Структура і призначення Класифікатора професій дк 003-2005.
- •36.Призначення міжгалузевих норм та нормативів.
- •37.Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці.
- •39.Сутність понять „інформаційне забезпечення” та „інформаційна система менеджменту персоналу”.
- •44.Роль служби персоналу у формуванні конкурентоспроможного персоналу.
- •45.Структура служби персоналу.
- •47.Співробітництво служби персоналу з іншими структурними ланками організації.
- •48.Права, обов’язки й відповідальність керівника служби персоналу.
- •51.Склад кадрової документації та її призначення.
- •52.Документаційне забезпечення руху кадрів.
- •53.Основні вимоги до складу та ведення особових справ працівників підприємства.
- •54.Правила заповнення, ведення та зберігання трудових книжок працівників в організації.
- •55.Сутність та призначення штатно-посадової та алфавітної книг у діяльності служби персоналу.
- •56.Використання інформаційних технологій в управлінні персоналом.
- •57.Принципи вибору програмного забезпечення для вирішення різних завдань управління персоналом.
- •60.Методи визначення потреб організації у персоналі.
- •61.Сутність, призначення та етапи аналізу робіт.
- •62.Методи збору інформації для аналізу робіт.
- •63.Розроблення критеріїв підбору претендентів на вакантні посади.
- •64.Технології пошуку та залучення кандидатів на вакантні посади.
- •65.Зовнішній та внутрішній ринки праці як джерела поповнення й оновлення персоналу.
- •66.Переваги та недоліки зовнішніх і внутрішніх джерел поповнення й оновлення персоналу.
- •67.Маркетинг ринку праці та ринку освітніх послуг.
- •68.Використання послуг служб зайнятості, приватних агентств, навчальних закладів у підборі персоналу.
- •69.Рекрутмент як особливий вид послуг у підборі персоналу.
- •71.Технології роботи рекрутінгових агентств у підборі персоналу.
- •72.Рекламні оголошення у засобах масової інформації як метод залучення претендентів.
- •73.Використання Інтернет-технологій для підбору персоналу.
- •74.Технології збору та аналізу інформації про претендентів на вакантні посади.
- •75.Вивчення документів та інших письмових джерел.
- •76.Інтерв’ю як метод оцінювання претендентів.
- •77.Види та процедура проведення інтерв’ю.
- •78.Типи питань, які використовуються під час інтерв’ю.
- •79.Технології використання проективних методик під час проведення інтерв’ю.
- •80.Ситуаційне інтерв’ю.
- •81.Тестові випробовування як метод оцінювання кандидатів на вакантні посади.
- •83.Практика використання нетрадиційних методів оцінювання претендентів на вакантні посади.
- •84.Передумови використання організаціями аутсорсингових послуг в управлінні персоналом.
- •85.Форми, види та переваги аутсорсингу.
- •86.Основні етапи розроблення та реалізації аутсорсинг-проекту.
- •87.Загальні положення та типовий зміст контракту з аутсорсингу.
- •88.Передумови використання підприємствами лізингових послуг у практиці управління персоналом.
- •89.Види лізингових послуг у галузі управління персоналом.
- •90.Технологія взаємодії лізингодавця та лізингоотримувача щодо задоволення тимчасової потреби у персоналі.
- •91.Обґрунтування економічної доцільності залучення персоналу з допомогою лізингових відносин.
- •92.Передумови використання організаціями схем виведення персоналу зі свого штату (аутстафінгу).
- •94.Переваги використання організаціями схем виведення персоналу зі свого штату.
- •95.Переваги зайнятості на умовах аутстафінгу для різних категорій персоналу.
- •96. Вірогідні проблеми юридичного та управлінського характеру, пов'язані з виведенням персоналу зі штату організації.
- •97.Технологія виведення персоналу із штату організації.
- •98.Обґрунтування економічної доцільності виведення персоналу із штату організації.
- •99.Розвиток персоналу як засіб забезпечення його конкурентоспроможності.
- •100.Сутність, соціально-економічне значення і завдання розвитку персоналу.
- •101.Основні положення концепції людського капіталу.
- •102.Сутність та ступені професійно-технічної освіти.
- •103.Первинна професійна підготовка робітників на виробництві.
- •107.Основні риси програми „Магістр бізнес-адміністрування” (мва).
- •108.Система неперервного навчання персоналу.
- •109.Технології визначення потреби у навчанні.
- •110.Сутність, значення та організація планування трудової кар'єри.
- •111.Створення й підготовка резерву на заміщення вакантних посад керівників.
- •116.Сутність процесу уведення в посаду.
- •117.Сутність, види та етапи адаптації.
- •118.Типи переміщень працівників.
- •121.Наслідки та практичні дії роботодавців за умов скорочення працівників.
- •122.Система заходів пристосування персоналу до економічних змін.
- •123.Практика пристосування персоналу до економічних змін у зарубіжних фірмах та компаніях.
- •124.Методи розрахунку втрат від надмірного руху персоналу та звільнення працівників.
- •125.Значення та завдання регулювання трудової діяльності персоналу організації.
- •129.Організаційно-економічне та інженерно-технічне забезпечення ефективної діяльності персоналу.
- •131.Сутність поточного обслуговування та оперативного регулювання виробничих і трудових процесів.
- •133.Сутність і значення адміністративних, економічних, правових і соціально-психологічних методів управління персоналом.
- •135.Засоби регламентування діяльності першого керівника організації та його заступників.
- •137.Засоби регламентування діяльності посадових осіб.
- •138.Зміст і призначення Правил внутрішнього трудового розпорядку.
- •140.Законодавство України про регулювання робочого часу і відпусток.
- •145.Ненормований робочий час.
- •146.Законодавче регулювання тривалості відпусток.
- •149.Гнучкі режими праці.
- •151.Фотографія робочого дня.
- •155. Оцінювання персоналу за ключовими компетенціями
- •154.Показники та критерії оцінювання персоналу.
- •156.Етапи процесу оцінювання персоналу.
- •157. Періодичність та місце проведення оцінювання персоналу
- •158.Суб’єкти оцінювання персоналу
- •159.Самооцінка, їїпереваги та недоліки.
- •160.Зарубіжний досвідви користання атестації „3600”.
- •161. Методичні аспекти розроблення оцінювальних форм
- •162. Методи збору інформації про працівника
- •163. Методи оброблення інформації (виміру показників)
- •165. Метод розподілу працівників усередині групи в межах заданих інтервалів
- •166. Методи шкалування. Методичні аспекти розробки шкали оцінювання
- •169.Модель комплексної оцінки персоналу.
- •170.Атестація керівників, професіоналів і фахівців.
- •171. Сертифікація персоналу
- •173.Потреби людини як провідна ланка мотивації персоналу, їх класифікація.
- •175.Сучасні трактування сутності мотивації персоналу.
- •176.Матеріальна мотивація трудової діяльності: сутність, основні положення і значення.
- •178. Структура компенсаційного пакету
- •179. Чинники диференціації посадових окладів та тарифних ставок
- •181. Доплати та надбавки до заробітної плати
- •182.Системи участі персоналу у прибутках компанії.
- •183.Використання комісійних систем оплати праці.
- •184.Системи участі в акціях.
- •185.Програми соціального страхування.
- •186.Зміни у структурі мотивів як об’єктивна закономірність.
- •187.Методи нематеріальної мотивації трудової діяльності.
- •188.Економічні й соціальні аспекти та напрями розвитку виробничої демократії.
- •192.Умови переростання протиріччя в конфліктну ситуацію.
- •193.Статична модель конфлікту.
- •194.Взаємозв'язок між спірною ситуацією, конфліктною ситуацією, інцидентом і конфліктом.
- •196.Модель організаційного механізму управління конфліктами.
- •199. Безконфліктне спілкування впроцесіпроведенняпрофесійнихпереговорів і нарад
- •200. Безконфліктна взаємодіясторін у дискусіях і спорах
- •201.Безконфліктна взаємодія в процесі нововведень.
- •202.Формування позитивного соціально-психологічного клімату.
- •203.Соціально-психологічні резерви колективу та методи їх використання для підвищення ефективності діяльності організації.
- •204.Фактори, які впливають на поведінку людини.
- •205. Фактори, які впливають на ефективність групи.
- •206. Управління персоналом при розробці та реалізації проектів.
- •207.Формування проектних груп.
- •208. Технологія вибору стратегії змін.
- •210. Основними причинами опору організаційним змінам є такі:
- •211. Методи подолання опору персоналу організаційним змінам.
- •212.Типи корпоративної культури та їхня характеристика.
- •213. Технологія формування корпоративної культури
- •214.Розроблення корпоративних стандартів та правил поведінки.
- •215. Технологія урахування корпоративної культури під час підбору персоналу.
- •217.Сутність понять „ефект”, „ефективність” та „ефективність менеджменту персоналу”.
- •10. Податки, що належать до витрат на робочу силу— Суми, які вносяться до бюджету у зв'язку з перевищенням фонду оплати праці.
- •219.Аудит як інструмент дослідження ефективності управління персоналом.
- •220.Сутність та показники організаційної, економічної та соціальної ефективності менеджменту персоналу.
- •1.Метод, методологія, методика.
- •2Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку.
94.Переваги використання організаціями схем виведення персоналу зі свого штату.
Компанія прибігає до послуги аутстаффінгу на тому етапі діяльності, коли видно, що не всі бізнес-процеси протікають ефективно, і від цього страждає сам бізнес. І слабке місце при цьому перебуває в кадровій структурі.
Плюси:
Економія коштів. Вартість аутстаффінгу висока, але в довгостроковому періоді вона виявляється істотно менше, ніж витрати на побудову й підтримку власної бізнес-структури. Певні вигоди «спливають» і при оподатковуванні: витрати на послуги є видатковою частиною й зменшують розмір оподатковуваної бази. Також істотно заощаджуються кошти на офісні площі, робочі місця, оргтехніку, канцтовари, ліцензійне програмне забезпечення.
Постійна безперебійна робота. Власним співробітникам роботодавець зобов'язаний надавати щорічну відпустку, лікарняний, не кажучи вже про «відгули» за різними суб'єктивними причинами саме тоді, коли компанія гостро має потребу в даному фахівцеві. Співробітники агентства працюють постійно, є можливість підміни одного фахівця іншим й оперативного виконання запитів роботодавця.
Економія часу. Підбор кваліфікованих фахівців і створення будь-якої служби «з нуля» - непросте завдання, що вимагає часу, у той час як в агентства вже створена інфраструктура, технології, набрані необхідний персонал.
Гарантована якість. Фирма-аутсорсер має у своєму штаті команду висококваліфікованих фахівців і має багатий досвід виконання аналогічних проектів.
Юридична простота. Аутстаффінг знімає з роботодавця основну юридичну й соціальну відповідальність перед співробітниками. Цю відповідальність зобов'язана взяти на себе компанія-аутстаффер.
95.Переваги зайнятості на умовах аутстафінгу для різних категорій персоналу.
Переваги Аутстафінгу:
-
Збереження безпосереднього оперативного керівництва співробітниками;
-
Відсутність ризику трудових суперечок, ці ризики несе компанія-провайдер послуги;
-
Можливість створення багатоступінчастих мотиваційних механізмів, використовуючи в т.ч. нематеріальний стимул для працівників бути переведеними в штат;
-
Можливість прийому працівників на будь-який строк;
-
Скорочення обсягу кадрових і бухгалтерських функцій;
-
своєчасне нарахування й виплату заробітної плати співробітникам; своєчасний розрахунок і виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, компенсацій за відпустку, відрядних і інших витрат;
-
нарахування й перерахування податків у встановлені законодавством фонди;
-
оформлення лікарняних листів, відпусток, відряджень і всіх необхідних співробітникам довідок;
-
рішення спірних питань і конфліктних ситуацій із співробітниками;
-
дотримання всіх норм трудового і податкового законодавства;
96. Вірогідні проблеми юридичного та управлінського характеру, пов'язані з виведенням персоналу зі штату організації.
Про договір аутстаффінгу За договором аутстафінг (передача за договором "аутстаффінг" в оренду персоналу замовнику), тобто надання послуг своєрідного характеру, на перше місце виходять умови договору, що стосуються саме кваліфікації працівників фірми - орендодавця, їх кількості та строки виконання ними певних функцій за завданням замовника. Саме ці параметри в основному і впливають на суму оплати за договором аутстаффінгу. Тому той обсяг роботи, які повинні виконувати орендовані працівники, в договорі може не конкретизуватися або визначатися в загальному вигляді. Тут можна застосовувати за аналогією про договір оренди транспортного засобу з екіпажем. Згідно з цією угодою, члени екіпажу є працівниками орендодавця. Вони підкоряються розпорядженням орендодавця, які належать до управління і технічної експлуатації транспортного засобу, і розпорядженням орендаря, стосуються комерційної експлуатації транспортного засобу, який також має право пред'являти претензії орендодавцю у зв'язку з несправностями або неякісним виконанням екіпажем його розпоряджень. При аутстаффінг, як подібного виду договору, замовник може пред'являти схожі претензії фірмі-провайдера. У договорі аутстаффінгу рекомендується передбачати: перелік надаваних працівників, із зазначенням їх функцій, які вони будуть виконувати, а також обов'язки замовника надати орендованих працівникам відповідні робочі місця, забезпечивши для них встановлені Законом умови праці, і дотримуватися охорону праці та безпеку для життя і здоров'я в відповідно до трудового законодавства. В обов'язки замовника також входить визначення посадових осіб, які будуть взаємодіяти із залученими працівниками організації аутстафером. Їх обов'язки - використовувати наданих працівників строго у відповідності з їх функціями. Замовник повинен надавати фірмі-аутстафером відомості, необхідні для обліку робочого часу та оплати праці, так як оплата праці, сплата податків та внесків є обов'язком цієї фірми. Слід зазначити, що основою аутстаффінгу є зацікавленість певних організацій у залученні фахівців під певний проект. Тут можуть бути і їхні фінансові вигоди, що полягають у відсутності в штаті таких фахівців, необхідності дотримання вимог законодавства про оплату їх праці, оподатковування і т.п. При аутстаффінгових відносинах всі обов'язки по набору працівників, оформлення їх трудових відносин з ними несе фірма-провайдер. Також вона здійснює пошук і відбір кандидатів згідно з вимогами і побажаннями замовника, надання резервних фахівців у разі хвороби або відсутності основних працівників. Заміна співробітників при необхідності, проведення обов'язкових медоглядів, навчання, страхування ін лягає на компанію-провайдера. Іншими словами компанія-провайдер бере на себе повну юридичну відповідальність за персонал, включаючи ведення кадрового виробництва та бухгалтерії, виплату заробітної плати, податків, соціальне і медичне страхування, оформлення відпусток, премій і т.п. У той же час організація-замовник таких послуг отримує можливість гнучко оперувати з чисельністю своїх працівників, скорочуючи або збільшуючи її в міру необхідності.