Причини:

• велика місткість внутрішнього ринку;

• зростання експорту товарів у зарубіжні країни, особ­ливо в Європу, Латинську Америку.

2. Стабілізація в США характеризувалася найбільшою від­носною міцністю.

3. Промислове піднесення, яке почалося у 1922 р., було до­сить значним і стабільним. V

У 1929 р. обсяг промислового виробництва зріс на 78% порівняно з 1921 р.

4. Здійснення технічного переоснащення промисловості і використання нових методів конвеєрного виробництва сприяло швидкому зростанню продуктивності праці і створило матеріальну базу для збільшення випуску про­ дукції.

50

51

5. Швидкими темпами розвивалися нові галузі промисло­вості (автомобільна, електротехнічна, хімічна, вироб­ництво синтетичних матеріалів), які ґрунтувалися на но­вітніх досягненнях науки і техніки.

6. Зросла питома вага США у світовій економіці. Наприкінці 20-х рр. на американських заводах і фабриках вироблялося 48% продукції світу.

7. Довготривале промислове піднесення супроводжувалося колосальним зростанням вартості акцій.

За 1924-1929 рр. акції на Нью-Йоркській біржі зросли з 27 млрд до 90 млрд доларів (більше ніж утичі).

8. Значно зріс національний дохід США:

із 74,3 млрд у 1923 р. до 86,8 млрд доларів у 1929 р.

9. Зросла роль гігантських монополій.

10. Не всі галузі економіки мали промислове піднесення. Суднобудівництво, вугільна промисловість, текстильна, виробництво залізничного обладнання перебували в ста­ні застою.

11. Глибока криза характеризувала сільське господарство.

12. Після смерті Гардінга у 1923 р. президентом США став віце-президент Кальвін Кулідж, який виступав проти державного регулювання і проголошував принципи:

• "індивідуальної відповідальності" кожного американ­ця за свої дії;

• "справа кожного — у його руках";

• "справа Америки — бізнес".

Висновки:

1. Завдяки високим темпам розвитку економіки, сприятли­вим умовам для підприємництва США досягли панівно­го становища у світовому виробництві.

2. У соціальній сфері:

, • створювалися нові робочі місця;

• підвищувалася зарплата;

• зменшувався робочий день;

• запроваджувалося соціальне страхування;

• вводився 8-годинний робочий день.

Це сприяло зменшенню соціальної напруженості.

"ВЕЛИКА ДЕПРЕСІЯ" (1929-1933 рр.) 24 жовтня 1929 р. Значне падіння курсу акцій на Нью-Йорк­ській біржі. Це один із зовнішніх проявів початку еконо­мічної кризи.

Причини економічної кризи:

1. Надмонополізація капіталу та засобів виробництва. У США значна частина фінансів зосереджувалася в ру­ках фінансових груп Моргана, Дюпона, Рокфеллера, Ме­лена та ін.

1. Відсутність регулювання виробництва з боку держави.

2. Розрив між індустріальною могутністю і ємкістю внутрішнього ринку (тобто можливістю купувати цю продукцію на внутрішньому ринку), між зростанням обсягів вироб­ництва і рівнем доходів значної частини населення.

2. Низька платоспроможність населення.