Мета створення Ліги Націй:

1. Забезпечити мирне співробітництво між державами.

2. Гарантувати мир і безпеку у світі.

3. Обмежити озброєння.

4. Не вдаватися до зброї у міжнародних конфліктах.

5. Застосовувати колективні економічні та військові санкції проти країн-агресорів.

36

37

США не ввійшли до складу Ліги Націй, бо не ратифікува­ли Версальський мирний договір. Лідерство в Лізі Націй потрапило до рук Великої Британії та Франції.

Лігу Націй було використано для розподілу німецьких ко­лоній та володінь Туреччини, які передавалися під опіку "пе­редовим" націям.

Мандати отримали: Велика Британія — на Ірак, Палестину, Німецьку Східну

Африку, частину Того і Камеруну; Франція — на Сирію, Ліван, частину Того і Камеруну; Японія — на Каролінські, Маріанські, Маршаллові острови

в Тихому океані та права на Шаньдун в Китаї. Квітень 1946 р. Спеціально скликана Асамблея Ліги Націй ухвалила рішення про розпуск цієї організації.

Структура Ліги Націй

Асамблея Найвищий орган Ліги Націй. Кожна держава мала в ній один голос. Збиралася один раз на рік у Женеві.
Рада Працювала в період між засіданнями Асамблеї. Складалася з 4 постійних членів-держав (Великої Британії, Франції, Італії, Японії) і 4 непостійних членів.
Секретаріат Готував документи і звіти на засідання Асамблеї та Ради.
Мандатна комісія Встановлювала опіку над колишніми колоніями Німеччини та володіннями Туреччини.

Висновки:

1. Ліга Націй була першою міжнародною організацією, яка вела боротьбу за збереження миру.

2. Вона намагалася налагодити міжнародне співробіт­ництво:

• в галузі охорони здоров'я;

• в організації боротьби проти наркоманії;

• у вирішенні проблем біженців;

• в розробці міжнародного робітничого законодавства.

3. Мандатна система несла в собі нові суперечності з наро­дами колоніальних і залежних країн.

4. Проте Ліга Націй не спромоглася стати гарантом миру у світі, зупинити агресію окремих держав у 30-х рр. і захо­плення ними низки держав:

• Японією Маньчжурії в 1931 р.;

• Італією Ефіопії в 1935-1936 рр.;

• Німеччиною Австрії в 1938 р.;

• Німеччиною Чехо-Словаччини в 1938-1939 рр.

5. Ліга Націй не змогла перешкодити підготовці і роз­ в'язанню Другої світової війни.

ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ РЕПАРАЦІЙ

ОКУПАЦІЯ ФРАНЦІЄЮ ТА БЕЛЬГІЄЮ НІМЕЦЬКОГО РУРУ

11 січня 1923 р. Німеччина була не в змозі виплачувати дер-жавам-переможцям репарації. Це призвело до Рурсько­го конфлікту. Стотисячна франко-бельгійська армія окупувала Рурську область, де була зосереджена важка промисловість Німеччини (вугільні шахти, сталеливарні заводи) і проживало 10% населення Німеччини. Такими діями Франція прагнула змусити Німеччину платити ре­парації, які становили 132 млрд марок (таку суму було встановлено у 1921 р.). Почався Рурський конфлікт. Велика Британія і США не підтримували дії Франції щодо окупації Руру.

Франція була змушена вивести свої війська і погодитися на перегляд репараційних зобов'язань Німеччини.

Висновок: спроба Франції шляхом прямого воєнного тиску домогтися регулярного виконання Німеччиною її репа­раційних зобов'язань закінчилася крахом.

38

39

ПЛАН ДАУЕСА (1924 р.)

Було створено міжнародний комітет експертів на чолі з аме­риканським банкіром Ч. Дауесом для розроблення пропози­цій по репараціях. Рекомендації комітету експертів увійшли в історію як план Дауеса.

Серпень 1924 р. План Дауеса був затверджений спеціальною конференцією в Лондоні.