Томаш Масарик

(1850-1937)

Видатний державний і політичний діяч, вчений, філософ, теоре-тик і борець за самостійну державу. Був прихильником демократич-ного розвитку країни.

У 1900-1920 рр. — керівник ліберальної Чеської народної партії перейменованої 1905 р. на Прогресивну партію, яка виступала за ав-тономію Чехії в складі Австро-Угорської імперії, а згодом за само-стійну Чеську державу.

Голова Чеської Національної ради. Один із організаторів антибіль-шовицького заколоту чехословацького корпусу у 1918 р.

Президент Чехо-Словаччини у 1918-1935 рр.

Т. Масарик з часу обрання його президентом здійснив низ. ку заходів, що сприяли соціально-економічному розвитку країни, її подальшій демократизації.

1. У 1920-1922 рр. провів низку реформ:

• дворяни були позбавлені політичних привілеїв;

• було введено 8-годинний робочий день;

• була введена допомога по безробіттю;

• розширено медичне страхування;

• почалася аграрна реформа.

Було встановлено межі земельного володіння до 250 га, або 150 га ріллі;

• встановлена монополія на деякі предмети виробництва, яка контролювалася системою ліцензій;

• здійснена стабілізація грошової одиниці — крони;

• військова промисловість і залізничний транспорт були поставлені під контроль держави.

2. Т. Масарик дбав про те, щоб провідні позиції в економіці займали чеські підприємці.

3. Він сприяв розвитку середнього класу, який становив 13% працездатного населення.

4. Одночасно залучалися іноземні інвестиції. 1/3 акцій про­ мислових і торговельних підприємств належала інозем­ ним власникам.

5. Значна увага зверталася на розвиток важкої промислі вості.

6. Т. Масарик підтримував існування багатопартійної системи.

7. З метою стабілізації політичного життя і подальшої демо- кратизації країни сприяв утворенню урядових коаліцій різних партій.

о Він ужив рішучих заходів, щоб вивести країну з економіч­ної кризи 1929-1933 рр.:

• уряду були надані надзвичайні повноваження;

• під державний контроль було взято 75% промислових підприємств;

• було встановлено державну монополію на експорт цукру за кордон і торгівлю хлібом.

9. На міжнародній арені орієнтувався на Францію:

• під егідою Франції був створений військово-політич­ ний блок, до якого входили Чехо-Словаччина, Руму­ нія, Югославія (Мала Антанта);

• 1934 р. Чехо-Словаччина уклала договір з Францією про взаємодопомогу;

• 1935 р. таку саму угоду було підписано з СРСР.

У 1935 р. Т. Масарик склав із себе повноваження пре­зидента.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА Е. БЕНЕША

Едуард Бенеш

(1884-1948)

Видатний державний і політичний діяч Чехо-Словаччини.

У 1915-1918 рр. — член Чеської Національної ради.

Під час президентства Т. Масарика постійно займав посади в уряді — спочатку був міністром закордонних справ, а в 1921 -1922 рр. став главою уряду. Тісно співпрацював з Т. Масариком.

У 1935-1938 рр. займав посаду президента Чехо-Словаччини.

1. Продовжив політику поглиблення демократизації краї­ ни, розпочату Т. Масариком.

2. У зв'язку з наростанням у 30-х роках загрози з боку Ні­ меччини майже половину державного бюджету спряму­ вав на зміцнення збройних сил країни.

1. Велику увагу приділяв технічному переозброєнню військ.

2. Намагався владнати національні проблеми.

3. Проводив централізаторську політику.

4. Було досягнуто "оздоровлення" економіки.

3. Вів боротьбу проти профашистських і націоналістичних сил, їх сепаратистських ідей.

5. Виявився неспроможним вирішити судетську проблему.

У роки Другої світової війни емігрував за кордон (у 1940 р.). Повернувся до Чехо-Словаччини після Другої світової війни і займав посаду президента. Після лютневих подій 1948 р. пішов у відставку.

164

165

СУДЕТСЬКА ПРОБЛЕМА

1935 р. Була створена Судето-німецька партія К. Генлейна яка встановила тісні зв'язки з фашистською Німеччиною.

1936-1938 рр. Посилилася активність Судето-німецької пар-тії, яка взяла курс на включення Судетської області до складу Німеччини. Партія Генлейна була "п'ятою коло, ною" в Чехо-Словаччині.

Березень 1938 р. А. Гітлер затвердив план нападу на Че-хо-Словаччину.

Квітень 1938 р. Генлейнівці висунули вимогу автономії Су. детської області, де проживало більшість німців, надання німцям кількох міністерських посад.

Середина травня 1938 р. Німецькі війська (10 дивізій) були зо­середжені на чехо-словацькому кордоні.

13 вересня 1938 р. Фашисти почали заколот у Судетській об­ласті, який придушили чехо-словацькі війська. Над Че-хо-Словаччиною виникла загроза німецького вторгнення.

Уряди Великої Британії і Франції потурали агресору, вони згодилися передати Судетську область Німеччині. За таких умов 29-30 вересня 1938 р. почала роботу Мюнхен ська конференція глав урядів Великої Британії, Франції, Ні меччини, Італії.

5, Чехо-Словаччина була змушена задовольнити територі­ альні вимоги Польщі й Угорщини:

• Польща отримала район Тешинської Сілезії;

• Угорщина — частину південної Словаччини і Закар­ паття.

6. Чехо-Словаччина перетворилася на федеративну держа­ ву чехів, словаків і українців (русинів).

Жовтень 1938 р. Німецькі війська окупували Судетську об­ласть і прикордонні з Австрією райони.

14-15 березня 1938 р. Закарпатська Україна проголосила свою незалежність.

14 березня 1938 р. Словаччину було проголошено незалеж­ ною державою. Головою уряду став Й. Тисо.

15-18 березня 1938 р. Угорська армія окупувала Закарпаття.

15 березня 1938 р. Німеччина змусила президента Чехо-Сло­ ваччини підписати акт про ліквідацію Чехо-Словацької республіки і перехід чеського народу "під опіку" Німеч­ чини.

Уряди західних держав не звертали уваги на порушення Мюнхенської угоди.

РОЗЧЛЕНУВАННЯ ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНИ 29 вересня 1938 р. Була підписана угода про розчленування Чехо-Словаччини.

Правлячі кола Чехо-Словаччини під тиском Великої Бри­танії, Франції капітулювали і прийняли пропозиції Німеч­чини. Угоду було укладено без участі Чехо-Словаччини.

її підписали глави урядів:

Великої Британії — Н. Чемберлен, Франції — Е. Даладьє, Німеччини — А. Гітлер, Італії— Б. Муссоліні. Наслідки Мюнхенської угоди:

1. Судетську область і прикордонні з Австрією райони було передано Німеччині.

2. Чехо-Словаччина втратила 1/3 своєї території з населен­ ням 5 млн чол.

3. Країна втратила 50% важкої промисловості.

4. Кордон із Німеччиною тепер мав проходити за 40 км ВІД Праги.

166