Відбувалася фашизація країни:

1. У 1929 р. виборна палата парламенту була ліквідована. Замість неї створено Палату "фаші" і корпорацій, до скла­ду якої ввійшли члени Національної ради фашистської партії і Національної ради корпорацій.

2. Фактично відбулося злиття фашистської партії з фашист­ ською державою.

3. Було встановлено масовий контроль над органами влади. Державний апарат піддано чистці від "підозрілих еле­ ментів".

4. Були ліквідовані всі громадські організації, залишилися лише фашистські профспілки, керівництво яких не виби­ ралося, а призначалося керівниками фашистської партії.

5. У 1927 р. були створені важливі репресивні органи — Особливий трибунал і таємна політична поліція для роз­ прави над антифашистами.

6. Вводилося адміністративне заслання осіб, які підозрюва­ лися в антифашистських діях.

7. Підростаюче покоління охоплювалося дитячими і юна­ цькими фашистськими організаціями. Діяльність органі­ зацій мала воєнізований характер.

8. Студентська молодь була організована в університетські фашистські групи.

9. Викладачі навчальних закладів повинні були присягати на вірність фашистському режиму.

10. Культивувався дух самовідречення в ім'я фашистських "ідеалів".

11. Після захоплення Ефіопії Італія була проголошена імпе­ рією (фашистська пропаганда розглядала це як відро­ дження Римської імперії)

12. Почав поширюватися расизм.

Італійці були проголошені однією з арійських рас.

13. У 1938 р. було прийнято низку расових законів."

127

• почалося переслідування євреїв;

• їм заборонялося одружуватися з представниками "чистої італійської раси";

• не дозволялося викладати у вищих навчальних закла­ дах і займати вчені посади;

• заборонялося працювати в державних установах;

• євреїв не призивали в армію;

• їхні діти повинні були навчатися в окремих класах тощо.

Висновки:

1. Протягом кількох років фашистського панування в Іта­ лії було ліквідовано конституційні органи влади, запро- ваджені демократичним шляхом, знищено права і свобо­ ди громадян, встановлено диктатуру фашистської партії, культ особи Б. Муссоліні.

2. Діяльність усіх сфер суспільно-політичного та соціаль­ но-економічного життя було спрямовано на зміцнення позицій фашистської диктатури та особистих позицій Б. Муссоліні, на підготовку до нової світової війни.

НІМЕЧЧИНА

ЛИСТОПАДОВА РЕВОЛЮЦІЯ 1918 р.

Причини революції:

1. Господарська розруха, інфляція, дорожнеча, голод, безро­ біття внаслідок Першої світової війни.

2. Поразка Німеччини у Першій світовій війні.

3. Вплив революції 1917 р. в Росії.

З листопада 1918 р. Повстання моряків у Кілі, які відмовилися виконувати наказ командування вийти в море і вступити в бій з переважаючими силами британців. Так почалася демократична революція в країні, яка про­ходила під гаслами:

• відміна військового стану в країні;

• відновлення демократичних свобод;

• 8-годинний робочий день тощо.

Повстання моряків підтримали в інших містах і регіонах Ні­меччини.

9 листопада 1918 р. Повстання в Берліні. Імператор Вільгельм П утік в Нідерланди. Було сформовано уряд — Раду народ­них уповноважених (РНУ) на чолі з правим соціал-демо­кратом Ф. Ебертом. До складу уряду ввійшли представники таких партій:

• Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН);

• Незалежної соціал-демократичної партії Німеччини (центристська партія) (НСДПН).