Висновки:

1. В період з 1918 по 1923 р. (в роки післявоєнного револю­ційного піднесення) кермо Німецької держави переходи­ло поперемінно від "веймарської коаліції" до буржуаз­них урядів.

2. Праві сили не втрачали надії на відновлення старих по­ рядків (монархії).

3. "Веймарська коаліція" намагалася зміцнити республі­ канські інститути, спираючись на активну роль держави.

4. Крайні праві, мілітаристські сили намагалися викори­ стати незадоволення Версальським договором, важким економічним становищем. У цій атмосфері зміцнювала свої позиції фашистська партія, створена у 1921 р.

Період економічної і політичної стабілізації

Роки	Назва уряду	Склад уряду	Діяльність уряду
Кінець 1923- 1924 р.	Уряд О. Мар­кса	Буржуазний уряд. До складу уряду ввійшли представ­ники великого ка­піталу і земельної аристократії. СДПН перейшла в опозицію до уряду.	Відкрив період буржуазних урядів.
Травень 1924 р.	Уряд Г. Люте-ра	Управляли держа­вою праві сили	Націоналісти де­монстрували свої промонархістські симпатії і антипатії до Веймарської республіки.
Травень 1928-I 1930 р.	Уряд Г. Мюл-лера	Уряд очолив лідер СДПН	Була створена вели­ка коаліція партій за участю СДПН.

132

133

Висновки:

1. У 1925 р. після смерті президента Ф. Еберта президентом республіки було обрано кайзерівського фельдмаршала, монархіста П. Гінденбурга.

2. В Німеччині існувала багатопартійна система, уряди часто змінювалися, між партіями велась боротьба за владу.

3. Загострилася боротьба між монархічними і республікан­ ськими угрупованнями.

4. 1925-1927 рр. — період організаційної консолідації на­ ціонал-соціалізму .

5. Часткова стабілізація була часом зміцнення міжнарод­ них позицій Німеччини:

• план Дауеса (1924 р.) сприяв відновленню промисло­ вого потенціалу Німеччини і заклав підвалини зміни співвідношення сил у світі;

• Локарнські договори гарантували західні кордони Німеччини, зберігаючи можливість німецької агресії на схід;

• вступ Німеччини до Ліги Націй (1926 р.) і зняття з неї воєнного контролю свідчив про значне зростання ролі Німеччини в європейській і світовій політиці.

6. Економічний розвиток Німеччини у 1924—1929 рр. не був стабільним. Лише в 1926 р. в країні почалося промислове піднесення, яке продовжувалося до 1929 р. Темпи еконо­ мічного розвитку Німеччини були повільнішими, ніж до війни, і нижчими, ніж у США і Франції.

7. 20-ті роки стали важливою віхою раціоналізації німе­ цького виробництва. Було здійснено переведення заліз­ ничного транспорту на електричну тягу.

8. Відбулося відродження Німецької держави, що підрива­ ло гарантії Версальського договору, плану Дауеса і Ло- карнських договорів щодо "вмиротворення" Європи.

Період економічної кризи

	Назва	Склад	Діяльність
	уряду	уряду	уряду
1930-	Уряд	Уряд очолив	1. Уряд не мав більшості
1932 рр.	Брю-	лідер правого	у рейхстазі, існувала
	нінга	крила партії	лише довіра президента .
		Центру	він управляв за допомо-
		(НДСПН).	гою надзвичайних
			декретів Гінденбурга.

Продовження таблиці

Роки Назва уряду Склад уряду Діяльність уряду

2. У 1930 р. було видано таких декретів 5, у 1931 р. -44, у 1932 р.-66. 3. Законодавчі функції рейх­стагу були незначними: у 1932 р. він прийняв лише 5 законів. 4. Уряд поступово відходив від політики ліберального реформізму. 5. Звужувалася партійно-політична база Веймар-ської республіки.

Червень Уряд Лідер військо- 1. У рейхстазі уряд не мав - лис- Фран- вих і юнкер- більшості і правив за топад суа ських сил, не- допомогою декретів. 1932 р. фон примиренний 2. Прихід уряду Папена до Папе- до лівих пар- влади свідчив про відмову на тій. Уряд мав буржуазних партій від підтримку політики реформізму, профашист­ських сил.

Листо- Уряд Буржуазний 1. Це був останній уряд пад Шлей- уряд, який Веймарської республіки. 1932 р. - хера очолив 2. Уряд не мав опори січень генерал. У рейхстазі. 1933 р. 3. Представники великих банків, монополій і гене­ралітету остаточно пере­ходили на профашистські позиції.

Кінець П. Гін- Встановилася Фашисти виступили: січня денбург фашистська 1. За придушення робітни-'933 р. при- диктатура. чого руху, значив 2. За регулювання еконо-А. Гіт- міки. лера 3. За ревізію Версальської рейхс- системи, канц­лером

134

135