Висновки:

2. Дії Німеччини — порушення Мюнхенської угоди. ї' 2. Ця угода дала змогу А. Гітлеру і Й. Сталіну здійснювати агресію мирними методами.

3. В. Черчилль про Мюнхенський договір (зговір) заявив:

"Ми зазнали поразки без війни", а пізніше додав: "Брита­нія мала вибір між ганьбою і війною. Ми вибрали ганьбу і отримали війну ".

4. Мюнхенська угода сприяла загарбанню Німеччиною всієї Чехо-Словаччини. Через півроку німецькі війська ввійшли до Праги (березень 1939 р.).

5. Окупація Праги призвела до швидкої зміни балансу еко­ номічних і політичних сил на сході Центральної Європи.

6. Ця угода стала одним із етапів підготовки Другої світо­ вої війни і сприяла її розв'язанню.

7. Мюнхенська угода — це ганебна сторінка західної ди­ пломатії.

167

УГОРЩИНА

РЕВОЛЮЦІЯ 1918 р. Передумови революції:

1. Панування Габсбургської монархії.

2. Відсутність власної національної держави.

3. Відсутність демократичних прав і свобод.

4. Важкий національний і соціальний гніт.

Причини революції:

1. Глибока економічна криза, спричинена Першою світовою війною.

2. Загострення соціальних конфліктів і піднесення націо­ нального руху.

3. Активна дія опозиційних сил.

4. Поразка країн Четверного союзу у війні.

5. Розпад Австро-Угорської імперії.

Завдання революції:

1. Відокремитися від Австрії.

2. Проголосити Угорську республіку.

3. Здійснити заходи по демократизації суспільства.

4. Вирішити аграрне питання.

Характер революції: демократична.

Рушійні сили революції: робітники,

мешканці міст, інтелігенція, селянство.

Угорщина входила до складу Австро-Угорської імперії на принципах політичної рівноправності з Австрією. ЗО жовтня 1918 р. У Будапешті почалося повстання проти ди­настії Габсбургів. На вулиці вийшли робітники і студенти, які вимагали відокремлення від Австрії і проголошення Угорської республіки. У ніч на 31 жовтня 1918 р. Повстанці захопили всі важливі

стратегічні пункти столиці.

16 листопада 1918 р. Влада перейшла до Національної ради, яка проголосила Угорську республіку. Був створений коа­ліційний уряд, до складу якого ввійшли представники незалежних і радикальних партій, у тому числі праві со­ціал-демократи. Уряд очолив М. Карої, який походив із впливової дворянської родини.

Почалася демократизація суспільства:

1. Запроваджувалося загальне виборче право, 2. Проголошено свободу зібрань і союзів, політичних орга­нізацій.

3. Запроваджувався 8-годинний робочий день.

4. Проголошувалася рівноправність націй.

5. З метою зменшення поміщицького землеволодіння пла­ нувалося провести аграрну реформу.

Наслідки Листопадової революції:

1. Було скинено монархію Габсбургів.

2. Угорщина була відокремлена від Австрії.

3. Було проголошено самостійну державу — Угорську рес­ публіку.

4. Відбувалися становлення і розвиток нової держави.

Одначе в Угорщині виникли великі труднощі:

1. Сусідні країни, за підтримки Антанти, висували Угор­ щині територіальні претензії.

2. Закривалося багато промислових підприємств.

3. Зростало безробіття.

4. Зросли ціни, інфляція.

5. Уряд не проводив ніяких соціальних реформ.

Все це спричинило велике незадоволення населення.

ДОБА УГОРСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Листопад 1918 р. В Угорщині утворилася Комуністична пар­тія з колишніх військовополонених, що повернулися з ра­дянської Росії, її очолив Бела Кун.

Труднощами, які виникли в країні, скористалася Комуні­стична партія, вона почала підготовку до здійснення держав­ного перевороту.

Комуністи брали активну участь у роботі профспілок, за­ймалися політичною пропагандою серед солдатів, демобілі­зованих з армії, і фабрично-заводської молоді. Вони Дестабілізували ситуацію в країні, закликали народ до рево­люції.

168

169

19 березня 1919 р. Країни Антанти запропонували угорсько, му уряду ввести в країну свої війська. Цю пропозицію не-гативно зустріло населення Угорщини. Уряд Карої не наважився взяти на себе відповідальність за прийняття пропозицій Антанти і добровільно передав владу соціал-демократам.

21 березня 1919 р. Лідери соціал-демократів уклали угоду з кому, ністами. Була створена об'єднана Соціалістична партія Угор. шини (СПУ), яка проголосила, що бере владу в свої руки. Загони робітників і солдатів зайняли урядові установи, вокзали, мости через Дунай, пошту, телеграф і роззброїли міліцію.

Було створено новий уряд — Революційну урядову раду, яка проголосила про створення Угорської республіки.

Квітень 1919 р. Відбулися вибори до верховних і місцевих ор­ганів влади. В країні почалися зміни за взірцем радянської Росії:

1. Було скасовано чини і звання.

2. Ліквідовувалися існуючі органи влади і створювалися нові.

3. Було створено Червону армію і Червону охорону.

4. Церкву було відокремлено від держави.

5. Було скасовано суди й утворено революційні трибунали.

1. Уряд націоналізував промислові підприємства, банки, за­ лізниці.

6. Було проголошено право на працю.

7. Запроваджено 8-годинний робочий день.

8. Підвищено заробітну плату.

10. Скасовано поміщицьке землеволодіння.

11. Введено загальне страхування від нещасних випадків.

12. Видано декрет про ліквідацію національного гноблення.

13. Проводилися примусова реквізиція майна заможних громадян, виселення їх з помешкань і переселення туди бідноти.

Реквізиція (від лат. — вимога) — примусове вилучення держа вою майна у власника з виплатою йому вартості майна.

14. Введено обов'язкове навчання дітей до 14 років.

Певну допомогу радянській Угорщині надала радянська Ро­сія, яка передала 2500 кулеметів, 60 гармат.

16 квітня 1919 р. Проти Угорської радянської республіки були кинуті румунські, а згодом і чехо-словацькі війська які наступали зі Східного і Північно-Східного фронтів-Угорська Червона армія спочатку відбила наступ і вступи ла на територію Східної Словаччини.

16 червня 1919 р. Була проголошена Словацька радянська республіка.

7 липня 1919 р. Словацька радянська республіка перестала існувати, розгромлена урядовими військами Чехо-Сло-ваччини.

Липень 1919 р. У Будапешті та інших містах країни відбули­ся антирадянські повстання, які були жорстоко придуше­ні загонами Червоної армії.

1 серпня 1919 р. Комуністичний режим в Угорській республі­ці впав, проіснувавши 133 дні. В країні була встановлена диктатура адмірала М. Хорті.

Причини поразки Угорської радянської республіки:

1. Дії радянського уряду спричинили незадоволення різних верств населення:

• застосування терору і репресій проти опозиції;

• поміщицьку землю передали не селянам, а сільсько­ господарським кооперативам;

• націоналізація власності дрібних виробників, реміс­ ників.

2. Відсутність достатньої соціальної бази.

3. Утопічність соціальних програм радянського уряду.

4. Ідея диктатури пролетаріату не одержала підтримки більшості населення.

5. Суперечності між комуністами і соціал-демократами щодо шляху розвитку країни.

6. Несприятлива міжнародна ситуція.

7. Неможливість одержати збройну допомогу від радян­ської Росії.

8. Іноземна інтервенція — наступ румунських і чехо-слова-цьких військ, які придушили революцію.

УГОРЩИНА ЗА РЕЖИМУ М. ХОРТІ

Міклош Хорті (1868-1957) — колишній віце-адмірал австро-угор-ського флоту — почав формувати збройні сили проти революції.

14 листопада 1919 р. До Будапешта ввійшла угорська армія адмірала М. Хорті. Почалося формування авторитарного режиму.

Січень 1920 р. Проведено вибори до парламенту — Націо­нальних зборів.

170

171

1 березня 1920 р. Національні збори прийняли рішення про відновлення в країні монархії. Проти такого рішення ви­ступили країни Антанти, а також Румунія, Чехо-Словач-чина, Югославія.

М. Хорті скористався ситуацією і проголосив себе реген­том (правителем) з широкими повноваженнями:

• отримав право розпускати Національні збори;

• зберіг за собою посаду головнокомандувача армії. Червень 1920 р. Угорщина підписала Тріанонський мирний

договір, за яким втрачала значні території (77%) з насе­ленням 59%.

На Угорщину були покладені обов'язки виплачувати ре­парації.

1921 р. Прихильники монархії двічі робили спробу підняти заколот, щоб відновити в країні монархію і повернути на престол короля.

Національні збори прийняли закон, що позбавляв ко­лишнього короля права на престол. Цим рішенням було встановлено авторитарний режим М. Хорті, який проіс­нував з 1920 по 1944 р.

5. Авторитарний режим спирався на фінансову олігархію і земельних магнатів.

6. 3 1927 р. були встановлені тісні зв'язки з Італією.

7. Напередодні Другої світової війни Угорщина стала бли­зьким партнером Німеччини.

8. У 1939 р. Угорщина приєдналася до Антикомінтернівсь-кого пакту, в 1940 р. — до Пакту трьох держав (Німеччи­ни, Італії, Японії).

9. Союз з Німеччиною дав змогу Угорщині протягом 1939-1940 рр. окупувати:

• українські землі (частину Закарпаття);

• південні райони Словаччини;

• частину Північної Трансільванії.

10. Квітень 1941 р. Угорщина брала участь у нападі Німеч­чини на Югославію, а згодом і на СРСР.

Висновок: намагання скасувати умови Тріанонського мир­ного договору і об'єднати всіх угорців у межах однієї дер­жави призвело до зближення Угорщини з гітлерівською Німеччиною і до участі у Другій світовій війні на боці Ні­меччини.

Особливості авторитарного режиму М. Хорті:

1. При необмеженій владі глави держави було збережено парламент і деякі елементи парламентської демократії:

• загальне виборче право;

• наявність опозиційних партій.

2. Авторитарний режим не мав власної масової партії та масової соціальної опори.

3. Він спирався на цілу систему легальних і таємних союзів і товариств, які контролював.

4. Монархічна, націоналістична демагогія.