- •Риси економічного розвитку
- •У міжнародних відносинах:
- •В соціальних відносинах:
- •5. Період назрівання другої світової війни
- •В економіці:
- •В політичній сфері:
- •У міжнародних відносинах:
- •Тема 1. Перша світова війна (1914-1918 рр.) початок першої світової війни
- •Німеччина
- •Велика Британія
- •Франція
- •Країни Антанти
- •Східний фронт
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Підсумки кампанії 1917 р.
- •Закінчення війни
- •Умови перемир'я:
- •Тема 2. Облаштування повоєнного
- •1. Територіальні.
- •2. Військові.
- •3. Фінансово-економічиі.
- •4. Утворення міжнародних організацій.
- •Підсумки:
- •Висновки:
- •Мета створення Ліги Націй:
- •План Дауеса передбачав:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •"Договір дев'яти держав"
- •Висновки:
- •Значення пакту:
- •Тема 3. Західні демократії сполучені штати америки
- •Причини:
- •Причини:
- •Висновки:
- •Причини економічної кризи:
- •Криза виявилася в:
- •Франклін Рузвельт
- •Втілення "нового курсу"
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Велика британія
- •1923-1924 Рр. — уряд Стенлі Болдуїна)
- •Заходи уряду р. Макдональда
- •Недоліки діяльності уряду
- •Франція
- •Прояви економічної кризи:
- •Уряд "Національного блоку"
- •Уряд "Національного блоку" — союзу правих партій і частини радикалів (1926-1928 рр.)
- •Тема 4. Тоталітарні та диктаторські режими
- •Основні риси фашизму:
- •Склад Тимчасового уряду:
- •Причини двовладдя:
- •Значення Лютневої революції:
- •Негативні наслідки:
- •Висновки:
- •Україна
- •Білорусь
- •Закавказзя
- •Фінляндія
- •Прибалтика
- •Татари і башкири
- •Висновки:
- •Причини громадянської війни:
- •Утворення срср
- •Висновки:
- •Причини колективізації:
- •Висновки:
- •Висновок:
- •Відбувалася фашизація країни:
- •Висновки:
- •Причини революції:
- •Уряд здійснив низку заходів:
- •0Олітичний устрій Німеччини за Веймарською конституцією
- •Баварія
- •Причини поразки:
- •Виборці
- •Висновки:
- •Веймарська республіка
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Причини:
- •Висновки:
- •Програма Народного фронту:
- •Тема 5. Країни центральної та східної європи
- •Висновки:
- •В галузі економіки:
- •Томаш Масарик
- •Едуард Бенеш
- •Висновки:
- •За правління м. Хорті:
- •Війна принесла Румунії:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •28 Червня 1921 р. Було затверджено Видовданську конституцію
- •Тема 6. Країни азії, африки та латинської америки японія
- •Висновки:
- •Наслідки "Руху 4 травня":
- •Значення "Руху 4 травня":
- •Причини революції:
- •Завдання революції:
- •Особливості революції:
- •Наслідки революції:
- •Причини поразки революції:
- •Висновки:
- •Політика Реза-хана:
- •Реформи Реза-шаха Пехлеві
- •Внутрішня політика:
- •Зовнішня політика:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Тема 7. Розвиток культури освіта. Наука. Техніка
- •Найважливіші досягнення науки
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Видатними кінорежисерами цього періоду були:
- •Тема 8. Міжнародні відносини
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Переддень війни
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Тема 1. Перша світова війна (1914-1918рр.)
- •Висновки:
- •Тема 2. Облаштування повоєнного світу
- •Тема 4. Тоталітарні та диктаторські режими
- •Тема 3. Західні демократії
- •Тема 6. Країни Азії, Африки та Латинської Америки
- •Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи
- •Тема 8. Міжнародні відносини
Тема 4. Тоталітарні та диктаторські режими
ТОТАЛІТАРИЗМ І
Тоталітаризм (від лат. — цілісність, првнота) — одна з форм політичного правління, яка характеризується зосереджені ням державної влади в руках певної групи людей (наш частіше політичної партії на чолі з лідером), які підпоряш ковують усі сфери життя суспільства своїм інтересам! встановлюють тотальний (загальний) контроль над ним знищенням демократичних свобод і конституційних праві репресіями опозиції, здійсненням політичного і духовнога закабалення.
Передумови виникнення тоталітаризму:
1. Перша світова війна принесла руйнування і розорення країн, які потерпали від економічних, політичних і соції альних конфліктів.
Почали поширюватися ідеї шовінізму і расизму (Німеччиі на), сильної держави, в якій інтереси нації і держави буї дуть вищими від інтересів окремої людини (Італія).
Шовінізм (фраиц. — від прізвища солдата наполеонівської армії Шовена, прихильника завойовницької політики Напої леона) — один із різновидів націоналізму, проповідь винятковості та вищості однієї нації над іншими,! розпалювання ворожнечі між народами.
Націоналізм — психологія, ідеологія і політика в національному питанні, що грунтується на звеличенні своєї нації, ви»! знанні пріоритету національного чинника в суспільномі розвитку.
Расизм — сукупність антинаукових поглядів і тверджень про існування "вищих рас", які творять культуру, і "нищих рас", які не здатні до культурного прогресу. Служити обґрунтуванням агресивних воєн, масового винищенні людей (наприклад, в гітлерівській Німеччині).
Опозиція (від лат. — протистояння) — протиставлення однієї політики, одних поглядів іншим, активна протидія їм. Ноі сіями цих поглядів є партії, окремі групи, які виступають| проти більшості.
-
Світова економічна криза, з якої деякі країни виходили не шляхом проведення реформ і демократизації суспільно-політичного життя, а шляхом встановлення тоталітарних режимів.
-
Тоталітаризм зароджується з особливостей внутрішнього
розвитку країн:
-
в СРСР — спирався на марксистсько-ленінське вчення про неминучість класової боротьби і необхідність встановлення "диктатури пролетаріату", сильної влади, здатної подолати будь-яких ворогів;
-
в Німеччині — спирався на ідеологічні підвалини національної винятковості ("Нація понад усе"), що призвело до поширення реваншистських настроїв ("Нам нині належить Німеччина, а завтра — цілий світ");
-
в Італії—на основі поширення ідей відновлення держави на зразок Римської імперії, в якій інтереси нації і держави будуть вищими, ніж інтереси окремої людини ("Все для держави, нічого поза державою і нікого проти держави");
-
в Іспанії — внаслідок економічної відсталості, розгортання національних протиріч, прагнення сильної влади.
Прояви тоталітаризму — фашизм і сталінізм, які заперечують свободу і гідність особистості.
ОЗНАКИ ТОТАЛІТАРНИХ РЕЖИМІВ Між тоталітарними режимами є відмінності і свої особливості, але для всіх характерні загальні ознаки:
1. Тоталітарні режими — це радикальні рухи, які сформували свої ідеології, що є офіційними і обов'язковими для всіх. Здійснюється ідеологізація всіх сфер державного, політич ного, суспільного і особистого життя.
Ідеологія — система політичних, економічних, правових, моральних, естетичних, філософських і релігійних поглядів, теорій, принципів, які виражають інтереси певних соціальних верств населення.
2. Тоталітарні режими ставлять своєю метою побудову ново го ладу, очищеного від вад попередніх періодів: більшовики — безкласове комуністичне суспільство; націонал-соціалісти (нацисти) Німеччини — расистський, вільний від євреїв, арійський рай;
фашисти Італії — відновлена Римська імперія, сильна, могутня, вплив якої поширюється на цілі народи.
-
Існування в країні єдиної масової партії, як носія їхньої ідеології, але монопольної структури, що стоїть над державою і всіма сферами суспільного життя. Державні структури виконують партійні замовлення.
-
Створення культу партійного лідера, "культу особи" (фю-рер, вождь, дуче, "великий керманич" тощо), його обожнювання, концентрація всієї влади в його руках. Перетворення населення у натовп, слухняний волі вождя.
74
75
-
Ліквідація демократичних інститутів держави, прав і св бод громадян.
-
Заборона політичної або іншої опозиції.
-
Визнання репресій, насильства над громадянами ефектив, ним способом керівництва державою і засобом досягнен; ня своєї мети.
-
Повна монополія на інформацію. Абсолютний контроль усіх джерел інформації, наступальна пропаганда.
-
Насадження монополії в мистецтві, яке прославляє керів-і ну роль партії, звеличує роль вождя і зв'язок партії з наро4 дом.
Для всіх тоталітарних режимів характерні:
-
зображення величних портретів вождя,
-
велетенські скульптурні постаті вождя,
-
грандіозні громадські будівлі тощо.
-
Кожен тоталітарний режим вигадував "ворогів", з якими треба боротися.
-
Поширюється психологія ненависті, виховується ненависть до внутрішніх і зовнішніх "ворогів":
у фашистів — "ворогами" були євреї і комуністи;
у комуністів — куркулі та вигадані саботажники, контрреї
волюціонери, "вороги народу" та ін.
-
Зловживання владою, політичне насильство, злочини і репресії (масові арешти та розстріли, концентраційні табоі ри, окремі вбивства).
-
Створення апарату масового терору і підвищення ролі та значення в суспільстві репресивних органів.
-
Громадські інтереси вищі від інтересів особистих. Організація різнобічної діяльності, щоб зміцнити колективні зв'язУ ки і ослабити роль родини, знищити індивідуальність.
-
Зневага до ліберальної демократії, яка сповідує гуманізм, віру в компроміс, прихильність до права, до виконання закону тощо.
-
Всебічний вплив на особистість через дошкільні заклади, школу, засоби масової інформації, державні і громадські організації, заклади культури, які перебувають під пов^ ним контролем партії і держави.
-
Дотримувалися принципу "мета виправдовує, засоби". 1
-
Абсолютна регламентація всієї життєдіяльності суспільства.
-
Повний контроль над економікою, одержавдення економіки, централізація управління економікою.
-
Нав'язування своєї ідеології іншим народам, зовнішня експансія, прагнення до світового панування.
Експансія (від лат. — поширення) — поширення свого впливу на інші країни і народи економічними методами (вивіз капіталу, валютна політика) шляхом дипломатичного тиску або збройної інтервенції.
21. Проголошення найвищою цінністю служіння ідеї: у СРСР — комуністичне суспільство,
у Німеччині — "тисячолітній рейх", "нація понад усе", в Італії — "великий Рим". Ідея — це сутність, сенс, значення; форма осмислення реальності.
22. Засилля бюрократизму, що.характеризує відокремлення влади та її апарату від суспільства.
ФАШИЗМ Одним із різновидів тоталітарних режимів є фашизм (фашизм в Італії, націонал-соціалізм (нацизм) у Німеччині). фашизм (від іт. — пучок, зв'язка, об'єднання) — це форма репресивно-терористичної диктатури, в основі якої лежить реакція, жорстокий терор, насильство, політика терористичних загарбань у прагненні світового панування.