Розділ 10. Гуманітарна підготовка особового складу підрозділу: методика організації й проведення.

Військово-політичне керівництво держави акцентує увагу сьогодні на переході до якісних показників у військовому будівництві, що дозволить створити професійно підготовлені, якісно озброєні, всебічно забезпечені, мобільні, багатофункціональні, необтяжливі для Української держави Збройні Сили з характерними ознаками європейської моделі. Якість цих перетворень у значній мірі обумовлюється людським фактором: моральним духом, професійною та психічною підготовленістю особового складу.

Світовий досвід свідчить, що “моральний дух – дуже важлива рушійна сила яка придає ефективність озброєнню й виправдовує витрати”. Тому не випадково, розробники програми реформування та розвитку ЗС України акцентують увагу на тому, що “… при виконанні її завдань, не треба забувати, що в центрі завжди знаходяться людина, офіцер, військовослужбовець, особистість, його моральні якості та цінності”.

Якщо це так, то подальший розвиток нашої армії повинен мати одним зі своїх головних завдань морально-естетичні перетворення.

Відповідно до цього актуальності набуває проблема наукового розуміння духовності, виявлення шляхів та засобів її формування у військових організмах.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми повинна стати досконала система організації та проведення інформаційно-пропагандистського забезпечення, гуманітарної підготовки, як його невід’ємної складової.

Керівними документами щодо організації морально-психологічного забезпечення діяльності військ гуманітарна підготовка визначається основною формою роз’яснення гуманітарної політики держави особовому складу ЗС України, важливим засобом формування у військовослужбовців патріотизму, громадянської свідомості, морально-психологічних якостей, необхідних для виконання конституційного обов’язку захисника Вітчизни. Вона організується відповідно до вимог директиви Міністра оборони України від 12.09.2000 року № Д-11, типових тематичних планів та доповнень до них.

10.1. Організація гуманітарної підготовки в підрозділі

Логіка вирішення окреслених у вступі до розділу проблем вимагає визначення основних категорій гуманітарної підготовки.

Отже, до основних категорій, які застосовуються для розкриття сутності змісту гуманітарної підготовки як невід’ємною складової інформаційно-психологічного забезпечення та навчально-бойової діяльності особового складу одночасно є:

1. Інформація (від лат. Informatic – ознайомлення, роз’яснення) – документовані або привселюдно оголошені відомості про події і явища, що відбуваються в суспільстві, державі і навколишньому природньому середовищі.

2. Інформаційна система – будь-яка система, у якій виробляється, передається, обробляється, зберігається або використовується інформація.

3. Пропаганда – (від лат. Propagare – посадка саджанців у саду, те що підлягає поширенню ) – глибоке і детальне роз’яснення ідей, вчень, поглядів, політичних та інших знань.

4. Гуманітарний, гуманістичний, гуманний – ведуть свою генезу від лат. слова “людяний, людський”.

5. Система – це сукупність, яка побудована за принципом ієрархічності, елементної структурованості та наявності зв’язків між елементами або комплекс вибірково залучених компонентів, у якому взаємодія і взаємовідношення набувають спільної дії компонентів, спрямованої на одержання корисного результату.

6. Технологія організації гуманітарної підготовки – науково обґрунтована, організаційно оформлена, комплексна програма взаємодії військового педагога (командира, заступника з гуманітарних питань, керівника групи) та слухачів системи гуманітарної підготовки в процесі проведення занять, в основі якої є методична система, що визначається метою гуманітарної підготовки і гарантує досягнення запланованих результатів навчальної діяльності. (Система послідовних, логічно впорядкованих етапів навчального процесу, що забезпечують досягнення певного, наперед спроектованого, стандарту знань гуманітарної сфери пізнання).

7. Методична система – теоретично обґрунтована та практично апробована сукупність взаємопов’язаних, взаємодоповнюючих та взаємообумовлених методів, дій, прийомів предметної діяльності керівника та слухача групи гуманітарної підготовки для оволодіння системою знань та способів їх застосування.

8. Метод – основний шлях досягнення мети гуманітарної підготовки, що складається зі сталої послідовності певних, відповідних меті, дій. (система послідовних усвідомлених дій суб’єкту учіння, спрямованих на досягнення результату, відповідного меті навчання).

Даний глосарій дозволяє командиру (заступнику командира з гуманітарних питань) підрозділу усвідомлено, із знанням справи організовувати гуманітарну підготовку. А практика військ, свідчить про те, що там де на цей вид діяльності з боку керівного складу звертається достатньо уваги, там менше правопорушень, особовий склад більш вихований, освічений, морально-психологічний стан на високому рівні.

Вивчення досвіду життєдіяльності армій розвинених держав світу свідчить, що в них цьому виду підготовки військ приділяється значна увага. Так, в збройних силах США щотижнево проводяться заняття за програмами “Командна інформація”, “Моральна спадщина і людське самовдосконалення”, “Рівні можливості”. Найважливішою формою виховання військовослужбовців є заняття за програмою “Командна інформація”. Особливість цих занять та, що їх проводить особисто командир підрозділу, присутність особового складу на цих заняттях суворо обов’язкова. Основними темами цих занять є “Обов`зок, честь, країна”, “збройні сили на службі нації” тощо. В Російській федерації аналогом гуманітарної підготовки є суспільно-державна підготовка, тематика якої виходить із самої назви.

Як бачимо і увага з боку керівництва ЗС і тематика занять співзвучні проблемам, які вирішуються в системі гуманітарної підготовки особового складу ЗС України.

Отже, гуманітарна підготовка особового складу підрозділу - невід'ємна складова гуманітарної політики України. Завданням гуманітарної політики України є поліпшення якості суспільства через підвищення духовної, загальної, професійної, мовної, естетичної, політичної тощо культури його членів. Виходячи з цього гуманітарна підготовка має своїм завданням формування світоглядної, правової, моральної, політичної, екологічної культури військовослужбовців, працівників Збройних Сил, ствердження пріоритетів здорового образу життя. Вона повинна бути спрямована на ствердження людини як найвищої соціальної цінності, найповніше розкриття її здібностей, забезпечення пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонії стосунків людини і навколишнього середовища. Результатом гуманітарної підготовки повинен стати Військовослужбовець – не носій рафінованих військово-технічних знань, умінь, навичок (військовий гвинтик суспільної машини), а високоосвічена, інтелігентна, високо статусна особистість у суспільстві, яку поважають за чесність, вихованість і почуття обов’язку, високу громадську свідомість, патріотизм, відповідальність за втілення в життя вимог Конституції України, Законів України, наказів командирів, відповідальність за підтримання на належному рівні бойової готовності військ, зміцнення військової дисципліни та правопорядку.

У керівних документах визначено що гуманітарна підготовка входить до системи бойової підготовки як невід’ємна її частина і є основним її предметом.

В свою чергу гуманітарна підготовка сама є цілісною системою, з притаманними їй компонентами як дидактичної системи, головною метою якої є набуття слухачами певних знань, навичок, умінь в гуманітарній сфері пізнання.