3. З'ясування кількості й характеру порушень військової дисципліни, подій, злочинів, здійснених різними категоріями особового складу.

4. Згрупування цих порушень за видами та з'ясування їх впливу на бойову і мобілізаційну готовність, навчальний процес, службу військ, загальний стан військової дисципліни, морально-психологічний клімат у підрозділі;

Щодо кожного порушення заступник командира підрозділу з гуманітарних питань робить пропозиції для прийняття рішення командиром. До них можуть належати:

- визначення важкості даного порушення порядку (незначне, грубе, близьке до правопорушення);

- встановлення причин (причини) проступку, у тому числі психологічних: неуважність, емоційна нестійкість, соціальна несумісність та ін.;

- отримання відповідей на такі запитання: За яких умов проступок можна було б уникнути? На кому лежить провина за те, що він не попередив? Які недоліки в системі дисциплінарної практики виявив проступок? Який і з якою метою треба здійснити на цього воїна вплив? Що треба зробити для ліквідації негативних наслідків проступку?

Вивчення та аналіз дисциплінарних проступків, соціально-психологічних умов їх скоєння дозволяє командирам (начальникам) отримати об'єктивну інформацію про стан військової дисципліни в підрозділі, своєчасно виявити причини негативних тенденцій у військових колективах, підготувати необхідні аналітичні дані для прийняття рішення щодо зміцнення МПС та проведення ефективної профілактичної роботи у військовому середовищі.

Після здійснення всіх цих заходів командир робить висновки про:

- характер правопорушень у підрозділі;

- категорії військовослужбовців, які їх допустили;

- обставини, за яких скоєно порушення дисципліни або провину, пов'язану з нечітким виконанням вимог статутів, наказів вищих командирів (начальників);

- причини, які призвели до того чи іншого порушення;

- основних винуватців порушень;

- конкретних військовослужбовців або причин, що сприяли даному порушенню.

5. Встановлення найхарактерніших тенденцій у стані військової дисципліни, обставин і причин порушень.

На основі висновків командир:

- намічає комплекс додаткових заходів щодо запобігання подібних подій і грубих порушень військової дисципліни на перспективу;

- доводить заходи до підлеглих командирів, ставить їм завдання та спільно із заступником з гуманітарних питань мобілізує актив підрозділу на їх виконання;

- здійснює контроль (особисто, через своїх заступників) за дієвістю запланованих заходів.

Після здійснення охарактеризованих вище заходів командир оцінює стан військової дисципліни, що є судженням командира (начальника) про хід виконання військовослужбовцями підрозділу порядку й правил, установлених військовими статутами та іншим законодавством України. При цьому посадові особи, які це роблять, керуються вимогами Міністра оборони.

Вона оцінюється:

"задовільно", якщо:

- командування підрозділу повною мірою володіє обстановкою у підлеглих підрозділах і критично її оцінює;

- немає фактів приховування злочинів і проступків;

- своєчасно вживаються законні заходи щодо осіб, які скоїли правопорушення;

- недопущено зловживань владою, незаконних рішень і дій з боку командирів;

- відсутні злочини і проступки, що тягнуть за собою загибель особового складу під час виконання службових обов'язків та є наслідком їх особистої недисциплінованості;

- військовий підрозділ (частина) керована, знаходиться у боєготовності, успішно виконує поставлені завдання, володіє достатнім рівнем професійної підготовленості й злагоджений;

"незадовільно", якщо:

- стан військової дисципліни не дозволяє вирішувати завдання, які стоять перед підрозділом;

- морально-психологічна обстановка у військових колективах не забезпечує задовільної організації навчально-виховного процесу, служби військ, нормальної життєдіяльності особового складу;

- мають місце факти приховування правопорушень або прийняті щодо них рішення не відповідають визначеним законам та іншим правовими актам (прихованим вважається злочин, який через невиконання, незалежно від цілей та мотивів не був відображений відповідними посадовими особами у статистичному звіті про злочинність. Зокрема, злочин вважається прихованим у тих випадках, коли відповідний командир про відомий йому злочин не повідомив військового прокурора та не порушив кримінальну справу в терміни, передбачені статтею 97 КПК України (3-10 днів), або безпідставно відмовив у порушенні кримінальної справи чи незаконно закрив її та не повідомив військового прокурора про прийняте рішення);

- виявлено факти правопорушень під час перевірки, які не було розкрито командуванням підрозділу;

- у роті (батареї) не виконано вимоги на оцінку "задовільно";

- у батальйоні (дивізіоні) у двох або більше ротах (батареях) чи в штабі (управлінні) батальйону (дивізіону) стан військової дисципліни оцінюється "незадовільно".

6. Завершальний етап аналізу стану військової дисципліни – це виступ командира (заступника командира підрозділу з гуманітарних питань) перед особовим складом підрозділу. Наприклад, командир роти, виступаючи на загальних зборах особового складу, у своїй доповіді "Про стан військової дисципліни в роті за минулий тиждень і шляхи її зміцнення" акцентує увагу на таких аспектах:

- наголошує, як у цілому особовим складом виконуються вимоги Міністра оборони, інших старших командирів (начальників) щодо зміцнення військової дисципліни і поліпшення служби військ;

- нагадує основні завдання, які вирішувала рота за минулий тиждень і який вплив зробила дисциплінованість особового складу на їх розв'язання;

- відзначає тих військовослужбовців, які позитивно проявили себе при виконанні цих завдань, і позитивно характеризує їх дії;

- оголошує кількість заохочень, отриману особовим складом роти; звертає увагу на їх види, за що й ким їх було відмічено;

- аналізує порушення військової дисципліни (події, злочини тощо), допущені особовим складом (називає конкретні порушення, визначає порушників, наводить причини цих порушень); оголошує, що дисципліна названих військовослужбовців оцінюється "незадовільно";

- порівнює кількість і характер порушень з минулим періодом і зробить висновок про поліпшення чи погіршення стану військової дисципліни в роті;

- показує, як впливають порушення військової дисципліни на виконання ротою бойових, навчально-бойових і повсякденних завдань;

- аналізує роботу щодо зміцнення військової дисципліни, проведену в роті посадовими особами, та ознайомлює їх з результатами;

- визначає кращі відділення і взводи в роті за станом військової дисципліни;

- називає ті відділення і взводи в роті, в яких стан дисципліни низький або не поліпшується;

- визначає місця відділень і взводів у роті за станом військової дисципліни;

- формулює висновок про загальний МПС у роті та в окремих відділеннях і взводах, які потребують особливої уваги у зв'язку з низьким станом військової дисципліни;

- визначає конкретні заходи, спрямовані на зміцнення військової дисципліни, поліпшення МПС особового складу роти.

Наприкінці підведення підсумків варто заохотити тих військовослужбовців, які визначилися та накласти стягнення на порушників.

Командири, заступники командирів з гуманітарних питань аналізують і підводять підсумки стану військової дисципліни у наступні терміни:

• командир підрозділу (батальйон, дивізіон, рота, батарея) – щотижнево;

• командир взводу, відділення – щоденно.

Підведення підсумків стану військової дисципліни проводяться:

• командирами відділень з особовим складом з кожним солдатом;

• командирами взводів із особовим складом взводу і окремо з сержантами (старшинами), командирами відділень, яким ставить задачу на наступну добу, визначає місце за рейтингом кожного відділення;

• командирами рот із особовим складом роти на загальних зборах роти і окремо з командирами взводів із визначенням рейтингу між відділеннями роти і взводами;

• командирами батальйонів із особовим складом батальйону на загальних зборах та окремо з командирами рот з визначенням рейтингу між взводами і ротами батальйону;

Отже, аналіз стану військової дисципліни є невід’ємною складовою морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку, дозволяє виявляти негативні тенденції в життєдіяльності підрозділу, своєчасно приймати заходи щодо усунення умов скоєння злочинів та правопорушень.