4..2. Функції заступника командира підрозділу з гуманітарних питань: зміст і напрями реалізації

Як уже визначалось діяльність заступника командира підрозділу з гуманітарних питань носить поліфункціональний характер. Всі функції між собою тісно пов’язані, окремі компоненти однієї належать одночасно і іншим. Відокремлення їх одна від одної необхідна для аналізу їх специфіки і особливостей.

Головною функцією, яка покладається на заступника командира підрозділу з гуманітарних питань, що визначається його професійним призначенням є – виховна.

Вона полягає в здійсненні цілеспрямованого і організованого впливу на розум, почуття, волю, поведінку особового складу з метою формування у нього наукового світогляду, особистісних рис громадянина України на основі відродження традицій національної свідомості і самосвідомості, військового (військово-професійного), морального, правового, фізичного, екологічного розвитку; досягнення високого морально-психічного стану особового складу, згуртованості військових підрозділів та їх готовності успішно вирішувати різноманітні завдання військової служби як в мирний час, так і особливий період.

Кінцевим результатом виконання цієї функції заступником командира підрозділу з гуманітарних питань повинно стати формування всебічно і гармонійно розвинених особистостей особового складу.

Цю функцію він здійснює шляхом реалізації наступних дій:

виділення конкретних рис і властивостей особового складу, які передбачається формувати;

вивчення, діагностика розвитку цих особистостей у цілому та окремих рис і якостей;

проектування особистості військовослужбовця, військових колективів на основі зразка-ідеалу;

проектування заходів виховного процесу і практичне їх здійснення;

організація засвоєння особовим складом соціального і військово-професійного досвіду, спеціальних військово-професійних рис і якостей, навичок і звичок, поведінки;

організація досвіду поведінки та діяльності особового складу відповідно до ідеалу;

спонукання військовослужбовців до самовдосконалення своєї особистості та формування його мотивації;

контроль, оцінка і корегування ходу і результатів виховних заходів та всього виховного процесу.

На заступника командира підрозділу з гуманітарних питань покладається завдання загальнодержавної програми виховання, але умови військової діяльності визначають певні особливості виконання ним виховної функції. До цих особливостей можна віднести:

- всебічний розвиток особистості сполучається з формуванням у неї військово-професійних навичок;

- виховання офіцерського складу спрямовано на формування якостей офіцерів-організаторів, бойових керівників підрозділів, глибоко розуміючих природу ведення всіх видів бойових дій, здатного не розгубитися в мінливій обстановці, творчо управляти підлеглими, наполегливо й рішуче добиватися визначеної мети, виконання наказів;

- процес виховання здійснюється в обстановці військового режиму, суворого статутного порядку, який розглядається як одна з умов і діючий засіб виховання;

- процес в значній мірі протікає в екстремальних умовах в ході тактичних навчань, несення бойового чергування, виконання навчально-бойових завдань, які максимально наближені до бойової обстановки.

Для ефективного виконання своєї виховної функції заступник командира підрозділу з гуманітарних питань повинен вміло використовувати арсенал методів та форм формування свідомості воїна.

Цей арсенал можна розділити на три групи:

• методи і форми безпосереднього виховного впливу;

• методи і форми опосередкованого виховного впливу;

• методи і форми самовиховання.

Будь-яка група методів і форм повинна відповідати таким вимогам:

1. Чітка постановка цілей виховання.

2. Глибоке і повне розкриття суті того чи іншого поняття, логічна послідовна аргументація основних положень, обґрунтування значення в житті людини тих норм, про які йдеться мова.

3. Зміст та форма переконань мають відповідати віковим та індивідуальним особливостям, рівню розвитку особистості, ураховувати психічний стан людини, що в даний момент хвилює, що незрозуміло, що здається особливо важливим.

4. Забезпечення зв'язку основних аргументів з життєвою практикою особистим досвідом особового складу.

5. Відверта впевненість вихователя в те, в чому переконує військовослужбовця.

6. Використання способів оволодіння інформацією, яка збуджує до активності, ситуації вибору, дискусії, які вимагають аналізу відповідей, суджень, оцінок.

Вибір методів і форм виховання залежить від:

• ідеалів виховання військовослужбовців та громадян нашої держави;

• загальних і військово-професійних цілей виховання, навчання, розвитку, психологічної підготовки та самовдосконалення військовослужбовців;

• провідних настанов сучасних технологій виховання, які мають враховувати загальнолюдські, національні та військово-професійні особливості виховання військовослужбовців;

• морально-психологічної насиченості сучасної збройної боротьби;

• особливостей, змісту, методів і форм підготовки військовослужбовців конкретних видів і родів військ та формування в них сукупності певних загальнолюдських і військово-професійних якостей;

• врахування конкретного призначення як кожного окремого військового підрозділу та кожного військового спеціаліста в ньому;

• особливостей змісту часткових напрямів виховання військовослужбовців і відповідних методик виховання;

• мети, завдань, змісту матеріалу та виховного задуму конкретного заняття, заходу;

• рівня моральної, розумової та фізичної підготовленості об’єктів виховання;

• наявності сучасної навчально-виховної бази, об‘єктів культурно-просвітницької та спортивно-масової роботи;

• педагогічної майстерності керівного складу та активу підрозділу;

• методичного задуму конкретного виховного заходу та ін.

З виховною функцією тісно пов'язана, випливає з неї, допомагає у вирішенні її завдань педагогічна функція, а якщо точніше дидактична. ЇЇ суть полягає в організації, плануванні та проведенні заходів щодо оволодіння військовослужбовцями системою знань, навичок і вмінь, необхідних для виконання підрозділом поставлених перед ним завдань. Ця функція реалізується в процесі проведення занять з бойової та гуманітарної підготовки.

Психологічна функція полягає в здатності ефективно впливати на соціально-психологічні відносини та мікроклімат у військових колективах, формування групової згуртованості військовослужбовців, підтримку високої мотивації сумлінної служби, особистої зацікавленості у формуванні відносин взаємної відповідальності, високої військової дисципліни, нерепресивного спілкування.

Реалізується дана функція через:

- вивчення, оцінку і прогнозування соціально-психологічних процесів у військових колективах, профілактику в них негативних проявів, зняття психологічних навантажень, оцінка соціальних умов служби, побуту та їх впливу на стан військової дисципліни, проведення відповідних заходів щодо її поліпшення;

- забезпечення соціально-психологічної адаптації особового складу та соціально-психологічного супроводу його військово-професійної діяльності;

- проведення професійного добору, атестування, розстановки і обліку особового складу;

- формування та розвиток у особового складу емоційно-вольової стійкості, здатності протистояти психотравмуючим факторам, непохитної волі, рішучості та наполегливості в досягненні мети навчально-бойового завдання;

- підтримка високої активності військовослужбовців, запобігання негативних індивідуальних та групових психічних явищ;

- поновлення (при необхідності) психологічної стійкості особового складу.

Основними видами діяльності заступника командира з гуманітарних питань щодо реалізації психологічної функції є: навчання особового складу прийомам саморегуляції, психологічної корекції, вольової мобілізації; проведення тренінгів, аутотренінгів, психологічного розвантаження; активний відпочинок, фізичні вправи; інструктування; обмін досвідом та інші.

Управлінська функція полягає в цілеспрямованому впливі на діяльність підрозділу з метою її вдосконалення, розвитку та підвищення ефективності впливу на свідомість, почуття та поведінку військовослужбовців на основі пізнання суспільного розвитку, воєнної справи, військово-педагогічної теорії і практики.

Основні напрями реалізації даної функції:

- керівництво розробкою перспективних і поточних планів соціального та гуманітарного забезпечення, заходів морально-психологічної та гуманітарної підготовки, контроль їх виконання;

- керівництво діяльністю педагогічного колективу (офіцери, сержанти, актив підрозділу);

- оперативне корегування змісту заходів морально-психологічного забезпечення відповідно до особливостей обстановки та завдань, які вирішує особовий склад;

- перевірка стану морально-психологічного забезпечення;

- координація діяльності з державними інститутами, громадськими об'єднаннями, що діють відповідно до чинного законодавства України, творчими спілками, релігійними та іншими організаціями, засобами масової інформації з питань військово-патріотичного виховання військовослужбовців і підготовки молоді до служби у Збройних Силах, підняття престижу військової служби.

З управлінською функцією тісно пов'язана організаторська функція. Вона полягає в:

• організації і проведенні морально-психологічного забезпечення повсякденної життєдіяльності підрозділів, бойової, мобілізаційної готовності, бойової оперативної підготовки, бойового чергування, польових виходів, бойової служби; морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень;

• організації інформаційно-пропагандистського забезпечення культурно-виховної та просвітницької роботи:

• організації проведення професійної підготовки офіцерів, прапорщиків, навчання всіх категорій командирів і начальників формам і методам морально-психологічного забезпечення;

• організації морально-психологічного забезпечення операцій (бойових дій) в умовах виникнення війни (збройного конфлікту), проведення заходів інформаційно-психологічної протидії, взаємодія з питань її ведення з державними установами, відповідними органами військового управління;

• організації заходів щодо соціально-професійної адаптації військовослужбовців до умов військової служби на етапі підготовки до неї, під час служби та після звільнення в запас;

• організації розробки методик і програм з морально-психологічної підготовки військовослужбовців.

Структура організаційної діяльності заступника командира з гуманітарних питань включає:

1. Планування його особистісних організаційних акцій у сфері морально-психологічного забезпечення діяльності підрозділу.

2. Планування діяльності підлеглих йому людей та організацій.

3. Доведення та роз'яснення завдань, що стоять перед підрозділом.

4. Мобілізацію військовослужбовців на успішне виконання поставлених завдань.

5. Контроль і стимулювання праці підлеглих.

6. Розбір та оцінка зробленого.

Зміст організаційної функції заступника командира з гуманітарних питань характеризується:

- усвідомленням цілей майбутньої роботи самим організатором і обмірковуванням заходів, які спрямовані на формування у підлеглих розуміння цілей і завдань;

- надання безпосередньої допомоги в плануванні діяльності підлеглим;

- формуванням цільових уявлень і установок у підлеглих про способи поведінки і дій в процесі виконання завдань;

- підтримкою позитивних психологічних станів, які впливають на вчинки та поведінку військовослужбовців.

Результатом організаторської діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань є ефективне функціонування системи морально-психологічного забезпечення діяльності підрозділу, яке спрямоване на всебічний розвиток воїнів, їх морально-психологічних та воєнно-професійних якостей, досягнення високого рівня морально-психологічного стану особового складу.

Це досягається через реалізацію наступних методів організаторської діяльності:

1. Регламентація – закріплення функцій або робіт за визначеними виконавцями.

2. Нормування – визначення нормативів виконання робіт меж діяльності.

3. Інструктування – ознайомлення з умовами виконання робіт, роз'яснення.

Успішність організаторської діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань визначається наявністю в нього необхідних для цього організаторських якостей та вмінь, основними з яких є: комунікативність; діловитість; розпорядність; колегіальність; компетентність.

Проектувальна функція, полягає в своєчасному науково-обґрунтованому, конкретному, цілеспрямованому та реальному створенні проектів морально-психологічного забезпечення в підрозділі (у вигляді планів, концепцій, систем робіт керівного складу тощо), спрямованому на морально-психологічне забезпечення бойової та мобілізаційної готовності, бойової та мобілізаційної підготовки зміцнення військової дисципліни з урахуванням специфіки завдань, які покладені на підрозділ.

Так як мова йде про проектування системи забезпечення діяльності особового складу, то доречно казати про психолого-педагогічне проектування. Під ним розуміється попереднє цілеспрямоване творче визначення і конструювання діяльності суб’єктів морально-психологічного забезпечення в їх взаємодії та програма її подальшої реалізації.

Метою процесу психолого-педагогічного проектування є створення системи параметрів стану об’єкта, на якого спрямований вплив, даних у динаміці, з урахуванням факторів, що регулюють та визначають цей стан, а також засобів регулювання.

Проектування морально-психологічного забезпечення діяльності підрозділу є етапом, який передує безпосередній практичній діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань, спрямовує її на реалізацію цілей і завдань. Воно виступає саме тим засобом, за допомогою якого стає можливим усвідомлене визначення основних орієнтирів морально-психологічного забезпечення діяльності підрозділу, яке організується за певних умов та на деякий період, дає змогу систематизувати введення адекватних ситуації впливів та визначити своєчасність їх корекції.

Зміст психолого-педагогічного проектування полягає у визначенні сукупності засобів, що дозволяють розв’язати наявні завдання та проблеми у справі організації морально-психологічного забезпечення досягти поставлених цілей.

Ці засоби фіксуються у двох формах: 1) як система параметрів проектованого об’єкта та їх кількісних показників; 2) як сукупність конкретних дій, що забезпечують реалізацію запроектованих показників та якісних характеристик.

Результатом проектування морально-психологічного забезпечення є його проект, основними формами якого можуть бути, концепція, система, план роботи посадових осіб, тощо. На рівні підрозділу основними формами проектування є план, система роботи посадових осіб.

Створення проекту морально-психологічного забезпечення передбачає виконання таких операцій: діагностична постановка завдань; прогнозування результатів впливу, моделювання і науково-теоретичне обґрунтування суб`єкт-суб`єктних відносин учасників морально-психологічного забезпечення; структурування змісту їх діяльності, конструювання форм і методів взаємодії; визначення засобів контролю і оцінки.

Методична функція, спрямована на підвищення методичної майстерності офіцерського та сержантського складу, активу підрозділу, вдосконалення організації та забезпечення навчально-виховного процесу, вдосконалення методики, підвищення ефективності та якості проведення занять з гуманітарної підготовки, розробці та забезпеченні військових педагогів методичними матеріалами з питань організації і проведення заходів морально-психологічного забезпечення.

Напрямами реалізації даної функції є:

- планування та методичне забезпечення морально-психологічної підготовки особового складу для успішної професійної діяльності в екстремальних умовах;

- організація теоретичної і методичної підготовки керівників груп гуманітарної підготовки усіх рівнів;

- організація і проведення роботи щодо підвищення психолого-педагогічної компетенції всіх категорій офіцерів і прапорщиків;

- навчання командного складу, активу формам і методам морально-психологічного забезпечення бойової і мобілізаційної готовності, бойового чергування, занять з бойової підготовки військ, під час проведення стрільб (пусків ракет), водіння машин, навчань, тренувань, польових виходів, морських походів, польотів, технічної та спеціальної підготовки);

- розробка методик і участь у проведенні професійного добору та комплектування військових підрозділів;

- розробка та забезпечення методичними матеріалами з питань організації і проведення гуманітарних питань та морально-психологічного забезпечення життєдіяльності;

Військово-професійна функція полягає в підвищенні професійних знань та методичних навичок, безумовному виконанні вимог керівних документів стосовно морально-психологічного забезпечення діяльності підрозділів, теоретичній підготовці в галузі військової психології, педагогіки, соціології, політології, історії України та її Збройних Сил, вмінні застосовувати їх в практичній діяльності для підняття рівня бойової, мобілізаційної та гуманітарної підготовки, стану військової дисципліни та профілактики правопорушень.

Реалізується військово-професійна функція через:

• вивчення та аналіз соціально-політичної та економічної обстановки в районах дислокації підрозділу, прогнозування їх можливого впливу на вирішення завдань особливого періоду, опрацювання рекомендацій для командирів (начальників), активу з цих питань;

• науковий аналіз та впровадження в практику передового досвіду морально-психологічного забезпечення дій підрозділів і частин збройних сил інших держав в локальних війнах і збройних конфліктах, а також миротворчих дій підрозділів Збройних Сил;

• вивчення, аналіз, оцінка і прогнозування морально-психологічного стану та військової дисципліни в частинах і підрозділах, надання методичної допомоги з питань вдосконалення системи, стилю, форм і методів роботи з підлеглими;

• вивчення та корегування соціально-психологічного клімату у військових підрозділах, їх згуртування, утвердження пріоритетності високоморальних, гуманних норм у взаєминах військовослужбовців, культури поведінки;

• вивчення, оцінка і прогнозування соціально-психологічних процесів у військових та трудових колективах, профілактика негативних проявів у них, заняття психологічних навантажень, оцінка соціальних умов служби, побуту та їх впливу на стан військової дисципліни, проведення відповідних заходів щодо її поліпшення;

• проведення військово-соціологічних і соціально-психологічних досліджень з актуальних проблем зміцнення військової дисципліни та інше.

Інформаційно-пропагандистська функція полягає в здійсненні заходів щодо впровадження гуманітарної політики держави через систему інформації, військово-патріотичного виховання особового складу з метою підвищення рівня обізнаності особового складу з питань державотворення, зовнішньої та внутрішньої політики, вирішення проблем військового будівництва, формування у військовослужбовців громадської свідомості та відповідальності.

Напрямки реалізації функції:

• впровадження інформаційної політики держави у ЗС України, розвиток інформаційного простору, підвищення ролі військових засобів масової інформації у вихованні військовослужбовців;

• організація військово-технічної пропаганди, виховання у особового складу дбайливого ставлення до навчально-матеріальної бази, бойової техніки і озброєння, пропаганда військово-технічних знань;

• формування у військовослужбовців морально-психологічної стійкості до можливого негативного інформаційно-психологічного впливу противника під час виконання бойових завдань;

• роз'яснення особовому складу сутності, значення військової дисципліни і правопорядку, вимог Конституції України, чинного законодавства, загальновійськових статутів, наказів командирів (начальників) щодо її зміцнення, підтримання в частинах і підрозділах здорового морально-психологічного клімату;

• роз'яснення військовослужбовцям особливостей виконання навчально-бойових та інших завдань, заходів безпеки з метою запобігання випадкам травмування, збереження їх здоров'я та життя;

• пропаганда ідейно-теоретичних та правових основ Української державності, історичної закономірності утворення незалежної Української держави, роз'яснення економічної політики держави.

Компонентами інформаційно-пропагандистської роботи є:

1. інформування військовослужбовців з актуальних питань життя держави і армії;

1. гуманітарна підготовка;

1. використання потенціалу ЗМІ;

2. використання засобів наочної інформації.

Культурно-просвітницька функція – полягає у впровадженні комплексу культурно-просвітницьких заходів у виховання особового складу, формуванні у нього високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу, задоволення естетичних потреб.

Соціально-правова функція, спрямована на соціальний захист військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, проведення соціально-правової роботи в межах якої здійснюється надання соціальних, психологічних і правових консультацій та допомоги, своєчасний розгляд звернень військовослужбовців, працівників Збройних Сил та членів їх сімей, здійснення прийому з особистих питань, вживання заходів щодо усунення причин, які викликають скарги, участь у розв'язанні спірних питань у межах компетентності.

Отже, функціями заступника командира підрозділу з гуманітарних питань є виховна, дидактична, психологічна, управлінська, організаційна, методична, проектувальна, соціально-правова, інформаційно-пропагандистська, культурно-просвітницька. Всі вони мають свої особливості реалізації, але в цілому спрямовані на досягнення достатнього рівня морально-психологічного стану особового складу для виконань завдань за призначенням та створення умов для його самовдосконалення у військово-професійній і соціальній діяльності.

Розділ 5. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ У ПІДРОЗДІЛІ

Визначне місце в повсякденній діяльності підрозділів ЗС України займає навчально-бойова діяльність. Це система заходів, спрямованих на оволодіння військовослужбовцями військово-професійними знаннями, навичками та вміннями, формування їх морально-психологічних та бойових якостей, необхідних для забезпечення високої бойової готовності до надійного виконання підрозділом завдань за призначенням.

Успішне проведення таких заходів залежить від багатьох факторів, але, перш за все, від всебічного забезпечення, одним із видів якого є морально-психологічне. Воно охоплює увесь процес навчання та виховання військовослужбовців і здійснюється в процесі занять з бойової підготовки, повсякденної життєдіяльності підрозділів з урахуванням особливостей завдань, які ними вирішуються.

За досвідом підготовки військ (сил) заходи морально-психологічного забезпечення навчально-бойової діяльності особового складу суттєво підвищують ефективність його дій за призначенням, попереджує розвиток негативних психічних станів, що утворюються внаслідок впливу її психогенних факторів.

Організація і проведення заходів морально-психологічного забезпечення навчально-бойової діяльності залежить від особливостей змісту бойової підготовки особового складу різних видів і родів ЗС України. Врахування цих особливостей суттєво впливає на ефективність і дієвість роботи командного складу підрозділу щодо формування в особового складу високих морально-психічних якостей та готовності до ефективного виконання своїх службових обов'язків у мирний час та особливий період.

Особливість змісту бойової підготовки Сухопутних військ визначається їх призначенням вести бойові дії переважно на суші. Цей найчисленніший, різноманітний за озброєнням і способами ведення бойових дій вид ЗС України спроможний самостійно та у взаємодії з іншими видами військ вести наступ на противника з метою його розгрому й оволодіння територією, наносити вогневі удари на велику глибину, відбити вторгнення противника, стійко утримувати території, на яких вони виконують свої бойові завдання. У своєму складі вони мають різні роди військ (мотострілецькі, танкові, артилерійські, ракетні війська тощо), спеціальні війська і служби (розвідка, війська зв'язку, радіоелектронної боротьби (РЕБ), інженерні війська тощо), що також накладає свої особливості на планування і проведення заходів морально-психологічного забезпечення.

Головним видом бойової підготовки сухопутних військ є тактична підготовка, а основними – вогнева, технічна, спеціальна, стройова та фізична. Усі вони висувають високі вимоги до духовних, психічних і фізичних якостей особового складу і передбачають всебічно організоване та змістовне МПЗ.

Водночас, кожний з основних видів бойової підготовки за умов її оптимальної організації має величезні можливості щодо формування у військовослужбовців високих морально-бойових і фізичних якостей, психічної стійкості, навичок і вмінь стійко переносити труднощі навчально-бойової діяльності, сміливо і рішуче діяти в навчальному бою. Реалізація цих можливостей – головне завдання заступника командира з гуманітарних питань.

Отже, заходи морально-психологічного забезпечення бойової підготовки повинні бути спрямовані на морально-психологічну підготовку особового складу, формування та розвиток у військовослужбовців настанов, професійно необхідних якостей, досвіду застосування бойової техніки, способів ведення бойових дій, захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу противника з метою формування достатнього морально-психологічного стану підрозділу до виконання завдань за призначенням.