- •Міністерство оборони україни Національна академія оборони України
- •1.1. Гуманітарний та соціальний розвиток Збройних Сил України: сутність, мета та принципи
- •1.2. Зміст гуманітарного і соціального розвитку зс України
- •2.1. Етапи розвитку системи виховної роботи в підрозділах Збройних сил України
- •2.2. Сутність та особливості виховної роботи в підрозділах Збройних Сил України
- •2.3. Закони виховання, закономірності та принципи організації виховної роботи в підрозділі Збройних Сил України
- •4. Безперервність і спадкоємність у виховній роботі, органічне поєднання у виховному процесі національних, історичних і культурних традицій з почуттям нового.
- •5. Конкретність та узгодженість змісту, форм і методів виховної роботи.
- •6. Науковий підхід до планування, здійснення та оцінювання результатів виховної роботи.
- •3.1. Сутність і зміст єдиноначальності в Збройних Силах України
- •3.2. Особливості єдиноначальності в умовах демократизації Збройних Сил України та цивільного контролю над їх діяльністю
- •3.3. Основні методи та форми виховної роботи щодо зміцнення єдиноначальності
- •4.1. Особливості професійної діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань
- •4..2. Функції заступника командира підрозділу з гуманітарних питань: зміст і напрями реалізації
- •5.1. Організація морально-психологічного забезпечення тактичної підготовки підрозділу
- •5.2. Завдання морально-психологічного забезпечення вогневої підготовки підрозділу: зміст та особливості проведення
- •5.3. Особливості морально-психологічного забезпечення окремих форм бойової підготовки
- •6.1. Основні завдання морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •Кожний із зазначених етапів має свої завдання і особливості їх виконання.
- •6.2. Зміст основних етапів морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •7.1. Сутність морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку
- •1. Організаційні заходи:
- •2. Виховні заходи:
- •3. Соціально-правові заходи:
- •7.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі.
- •3. З'ясування кількості й характеру порушень військової дисципліни, подій, злочинів, здійснених різними категоріями особового складу.
- •5. Встановлення найхарактерніших тенденцій у стані військової дисципліни, обставин і причин порушень.
- •7.3. Методика аналізу дисциплінарного проступку
- •2. Підготовка до всебічного вивчення проступку:
- •3. Морально-психологічна характеристика проступку:
- •4. Морально-психологічні наслідки проступку і реакція на нього:
- •7.4. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з питань зміцнення військової дисципліни:
- •8.1. Сутність та зміст морально-психологічного стану особового складу підрозділу
- •8.2. Методика оцінювання морально-психологічного стану особового складу підрозділу
- •8.2.1. Методика вивчення психологічного клімату групи
- •Властивості психологічного клімату підрозділу
- •Опис психологічної атмосфери колективу
- •8.2.2. Методика оцінювання психологічної атмосфери в колективі (за а.Ф. Фідлером)
- •8.2.3. Методика оцінки морально-психологічного стану особового складу військового підрозділу (взводу, роти) у мирний час (за м.Й. Варійом).
- •Показники оцінювання морально-психологічного стану в мирний час
- •Ранжування відповідей респондентів
- •8.2.4 Методика оцінки морально-психологічного стану особового складу військового підрозділу (взводу, роти) у воєнний час (за м.Й. Варійом)
- •Показники оцінювання морально-психологічного стану в особливий період
- •Ранжування відповідей респондентів
- •9.1. Сутність і зміст індивідуально-виховної роботи в сучасних Збройних Силах України
- •9.2. Методика індивідуально-виховної роботи
- •Розділ 10. Гуманітарна підготовка особового складу підрозділу: методика організації й проведення.
- •10.1. Організація гуманітарної підготовки в підрозділі
- •Мета – викладання – учіння - результат засоби управління: (зміст, методична система, організаційна форма, матеріально-технічні засоби)
- •1. Загальні результати:
- •3. Методичне та матеріально-технічне забезпечення занять гуманітарної підготовки:
- •10.2 Методична система і організаційні форми гуманітарної підготовки
- •11.1. Сутність та зміст інформування особового складу Збройних Сил України
- •11.2. Організація інформування особового складу підрозділу
- •12.1. Культурно-виховна, просвітницька робота в Збройних Сил України: сутність та зміст
- •12.2. Методика організації культурно-виховної роботи та дозвілля особового складу підрозділу
- •13.1. Організація роботи народознавчої світлиці підрозділу
- •13.2. Оформлення народознавчої світлиці
- •13.3. Методичні поради щодо оформлення елементів наочної агітації та їх розміщення
- •4 Група стендів: „Рота – наша честь, гордість і слава”.
- •14.1. Підбір активу, його навчання та виховання
- •14.2. Навчання та виховання активу
- •14.3. Службова документація членів активу
- •14. 4. Організація роботи активу підрозділу
- •15.1. Сутність планування виховної роботи в підрозділі.
- •15.2. Методика планування виховної роботи в підрозділі
- •План виховної роботи з особовим складом 1 механізованої роти на лютий 200__ р.
- •Особова справа
- •Строкової служби
- •Проходження військової служби
- •Перелік документів, які знаходяться у особовій справі
- •Матеріали вивчення військовослужбовця за етапами та періодами служби.
- •Додаткові матеріали:
- •Особова справа:
- •Анкета-автобіографія молодого поповнення і. Соціально-демографічні дані.
- •Іі. Сім’я, умови виховання.
- •Ііі. Трудова діяльність, професійна та військово-спеціальна підготовка, здібності.
- •IV. Відношення до військової служби і перспектив її проходження.
- •V. Індивідуальні риси, нахили, переконання.
- •3.Загально - освітній рівень, професійна підготовка і трудова діяльність, здібності, навички та уподобання.
- •4. Фізичний розвиток та стан здоров’я
- •5. Відношення до військової служби та перспектив її проходження.
- •6. Індивідуальні риси, нахили, переконання
- •7. Висновки за результатами психологічного тестування
- •8. Морально - психологічний стан та особиста поведінка, рівень опанування навичками військової служби ї під час проходження учбового збору.
- •9. Загальний висновок, щодо професійно - психологічної придатності, доцільності та обмежень службово-посадового призначення.
- •Соціально-психологічного вивчення особистості військовослужбовця
- •2. Опитувальник айзенка
- •3. Опитувальник леангарда-шмішека
- •Лист індивідуальних співбесід
- •Службова картка.
- •Система проведення індивідуальної виховної роботи за часом посадовими ротної ланки з особовим складом.
- •Рекомендації з проведення індивідуальних бесід:
- •Приблизний перелік питань для проведення індивідуальної діагностичної бесіди.
- •Варіант листа батькам молодого солдата
- •Варіант листа до навчального закладу де військовослужбовець навчався до призову.
- •Список використаної літератури:
11.1. Сутність та зміст інформування особового складу Збройних Сил України
Інформування військовослужбовців є полягає в здійсненні державними органами, органами військового управління, командувачами, командирами (начальниками), штабами, органами з гуманітарних питань, засобами масової інформації заходів щодо впровадження гуманітарної політики держави у Збройних Силах, спрямованих на формування у військовослужбовців активної життєвої настанови, громадянської свідомості та національної самосвідомості, готовності до сумлінного виконання своїх функціональних обов’язків в мирний і воєнний час.
Інформування є надійним каналом зв’язку командирів із підлеглими, заступника з гуманітарних питань – зі всіма військовослужбовцями, дієвим інструментом формування громадської думки в підрозділі. Воно покликано оперативно і об’єктивно доводити до військовослужбовців відомості про діяльність органів державної влади, військового управління, органів із гуманітарних питань щодо впровадження гуманітарної політики держави у Збройних Силах, інформувати про суспільно-політичну та економічну обстановку в державі, міжнародне становище України, військово-технічні досягнення та інші актуальні питання.
Головна мета інформування особового складу – підвищення рівня обізнаності військовослужбовців у різних сферах суспільного життя та здійснення цілеспрямованого впливу на свідомість особового складу, досягнення керованості духовними процесами у військовому середовищі, мобілізація військовослужбовців на виконання вимог Конституції і законів України, Статутів Збройних Сил, наказів командирів (начальників).
Тут важливо звернуту увагу на наступні моменти. По-перше – мова йде про забезпечення особового складу суспільно значимою інформацією, тобто про роз’яснення політики держави, доведення до військовослужбовців військового законодавства та наказів командирів, інформування про хід реформування Збройних Сил України, роз’яснення соціально-політичних і економічних умов виконання завдань ЗС України.
По-друге – змістом інформування є формування у військовослужбовців громадянської свідомості, роз’яснення положень Конституції України про збройний захист Батьківщини, інформування військовослужбовців з питань гуманітарної політики держави, роз’яснення законів про юридичну та адміністративну відповідальність військовослужбовців, інформування про соціальне забезпечення, права та свободи військовослужбовців.
По-третє – захист особового складу від впливу негативної інформації, яка можливо бути пов’язана з приниженням ролі ЗС України, як соціального інституту в суспільстві, недостатньо об’єктивним показом процесів, що мають в них місце.
З мети інформування витікають її конкретні завдання:
-
згуртування військовослужбовців навколо ідеї захисту суверенітету і державної незалежності України, формування в них національної і правової свідомості та самосвідомості, виховання почуття глибокої любові до України;
-
поліпшення рівня обізнаності особового складу з питань внутрішньої й зовнішньої політики держави;
-
оперативне та об’єктивне висвітлення процесів військового будівництва;
-
аналіз суспільно-політичної обстановки у місцях дислокації військ та її впливу на морально-психологічний стан особового складу;
-
підняття престижу військової служби, забезпечення здорового способу життя тощо.
Основними видами інформування особового складу є суспільно-політичне, військово-технічне, бойове та правове інформування. В ході суспільно-політичного інформування висвітлюються актуальні проблеми суспільно-політичного розвитку держави, реформування ЗС України, питань життєдіяльності військ, конкретних подій історичного та сучасного розвитку держави.
Бойове інформування проводиться в процесі бойового чергування, виконання завдань вартової служби, всіх видів навчань із залученням особового складу.
Під час правового інформування до особового складу доводять вимоги наказів та директив із питань юридичної відповідальності військовослужбовців, правопорядку й дисципліни, підтримання законності, здійснюється аналіз стану військової дисципліни та правопорядку в частині і підрозділі, доводяться основні завдання й заходи щодо їх поліпшення, висвітлюються питання з проблем правового виховання.
Важливого значення інформування особового складу підрозділу є засоби масової інформації (електронні та друковані). Вони являють собою джерело різноманітної, оперативної, авторитетної для багатьох інформації, дозволяють своєчасно отримати відомості з різних питань, формують суспільну думку. Завдання командира, заступника із гуманітарних питань полягають в тому, щоб використати цю інформацію в інтересах виховання військовослужбовців.
Засоби наочної агітації в частинах і підрозділах за умов, що до них є серйозне відношення і ставлення, – також вагомий важіль у вихованні військовослужбовців. Сила наочних засобів інформування полягає у конкретному відображенні положень та ідей, в їх образності, простоті і доступності, тривалості впливу на почуття військовослужбовців. Вони є необхідною частиною інформаційно-художнього оформлення території військових містечок, службових та жилих приміщень. В розташуванні підрозділів влаштовуються народознавчі світлиці, в яких у наочному художньому оформленні, відображаються державна і військова символіка, історія та традиції Збройних Сил і частин (підрозділів), правові засади військової служби та інша інформація.
Для інформування, як ні якої іншої складової інформаційно-пропагандистське забезпечення, характерно багатство форм, серед яких можливо виділити змістовні форми (лекції, бесіди, доповіді, повідомлення, покази, огляди, перегляди, читання і обговорення, обмін досвідом роботи) та організаційні форми (Дні інформування, Дні відкритих дверей, Дні науки і культури, екскурсії, відкрити судові процеси, куточки інформації, наради, семінари, звіти, інструктивно-методичні заняття, стіна преса).
Інформування здійснюється і на заняттях з гуманітарної підготовки у вигляді інформації на початок кожного заняття, фіксованих виступів, при проведенні зборів, семінарів.
Основним методом інформування є метод переконання, в ході якого застосовуються різноманітні прийоми: роз’яснення, обґрунтування, обговорення, навіювання. Все це підвищує вплив на свідомість військовослужбовців, сприяє свідомому виконання ними військового обов’язку як в цілому, так і конкретних обов’язків згідно посади, яку обіймають, а також окремих завдань і доручень по службі.
Поряд з методом переконання застосовується роз’яснювально-інформаційний метод, основна ознака якого – повідомлення, інформація. Це здійснюється за допомогою усного слова (розповідь, лекція), друкованого слова (газетні та журнальні публікації), наочних засобів (схеми, діафільми), кіно, аудіо та відео засобів.
Використання всього багатства арсеналу засобів і методів впливу на військовослужбовців є запорука ефективності інформування особового складу частин і підрозділів.