5.3. Особливості морально-психологічного забезпечення окремих форм бойової підготовки
Суттєво на якість виконання завдань навчально-бойової діяльності особового складу впливають організація і проведення його технічної та спеціальної підготовки.
Спеціальна підготовка проводиться з особовим складом спеціальних військ (сил) і окремих родів військ (сил) (наприклад, війська зв'язку, частини РЕБ, інженерні війська, війська РХБЗ, пошуково-рятувальна служба, метрологічна, топогеодезична, гідрографічна, гідрометереологічна служби, автомобільні війська тощо) для формування навичок і вмінь майстерного володіння зброєю (бойовою технікою) та ефективного виконання функціональних обов'язків у різноманітних умовах навчальної та навчально-бойової обстановки. Особливу увагу необхідно звертати на практичні заняття, на яких формується та вдосконалюється бойова майстерність.
Отже, зміст цієї підготовки, характер навчально-пізнавальної діяльності військовослужбовців визначають військова спеціальність, призначення конкретного військового підрозділу, виду Збройних сил і роду військ, наявна конкретна бойова техніка, зброя та особливості їх застосування в сучасній війні, особливості театру воєнних дій (ТВД), природнокліматичних умов тощо. Цю підготовку спрямовано на вивчення бойової техніки, основних принципів роботи її елементів та вузлів, опанування правил експлуатації, формування міцних навичок і вмінь застосування в різноманітних складних бойових і кліматичних умовах, виховання впевненості в силі та бойових можливостях нашої вітчизняної техніки та ін. У ході цих занять суб’єкти навчання мають сприятливі умови для військово-патріотичного виховання воїнів, прищеплення їм упевненості у власних діях на сучасній бойовій техніці, формування інтересу до власної військової спеціальності, до військово-технічних знань, виховання організованості, точності, бережливості, мужності, витривалості тощо.
Оптимально організовані заняття на бойовій техніці викликають у особового складу глибоку віру в її надійність, можливість ефективного використання в бою, формують почуття впевненості в перемогу. Завдання заступника командира з гуманітарних питань тут полягає в роз'ясненні особовому складу необхідності досконалого знання бойової техніки, її характеристик та можливостей як основи досягнення переможного результату. Акцентується їх увага на тому, що техніка потребує правильного обслуговування. Це сприяє чіткому виконанню своїх обов'язків військовослужбовцями, своєчасному проведенню регламентних і ремонтних робіт. Тут заступнику командира з гуманітарних питань дуже важливо переконати й показати особовому складу, що головним у системі "людина – техніка" є особистість воїна, що саме від її настанови на досягнення успіху, знань, навичок і вмінь майстерно використовувати техніку та зброю, максимально ефективно застосовувати під час бою всі їх можливості, які закладено в тактико-технічні характеристики, залежить успіх у бойовій підготовці.
Робота на бойовій техніці сприяє загартуванню психіки військовослужбовців, особливо в умовах здійснення тривалих і напружених маршів у складних умовах місцевості, погоди, видимості, подолання на маршруті природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж, руйнувань, під час плавання та під водою.
В організаційний період та при проведенні занять з технічної підготовки особлива увага заступниками командирів з гуманітарних питань має приділятися дотриманню особовим складом заходів безпеки, неприпустимості травмування, каліцтва та загибелі людей через необережне поводження зі зброєю та бойовою технікою, халатність й недисциплінованість окремих воїнів, слабку методичну та професійну підготовленість керівників занять.
Такі форми бойової підготовки як фізична та стройова самі за своєю суттю мають морально-психологічний вплив на особовий склад. Отже їх самих можна рахувати формами морально-психологічного забезпечення.
Стройова підготовка – це формування в особового складу стройової виправки, спритності й витривалості, уміння швидко й правильно виконувати команди та стройові прийоми зі зброєю і без такої, а також злагоджених дій підрозділів (частин) у строю. Вона включає: одиночну підготовку; стройову злагодженість підрозділів (частин) при дії в пішому порядку та на машинах; стройові огляди. Стройова підготовка, окрім виправки військовослужбовця, формує його емоційно-вольову сферу, координацію рухів, злагодженість підрозділу тощо.
У процесі стройової підготовки у воїнів виробляються такі важливі якості, як уміння розуміти та чітко виконувати команди командира, навички узгоджених дій у складі військових підрозділів, формуються та удосконалюються витривалість, поліпшується дисциплінованість і зібраність, намагання в будь-якій обстановці бути підтягнутим та охайним, а також розвиваються вольові та емоційні якості особистості військовослужбовця.
Фізична підготовка – це комплекс заходів, спрямованих на фізичне вдосконалення військовослужбовців з метою забезпечення їх фізичної готовності до виконання бойових завдань. Вона організується і проводиться з урахуванням призначення виду Збройних сил і роду військ. Основні форми фізичної підготовки: ранкова фізична зарядка, навчальні заняття, спортивно-масова робота, фізичні тренування в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Найголовніше те, що під час фізичної підготовки військовослужбовці зміцнюють не тільки фізичне здоров'я, але й нервову систему, яка визначає емоційно-вольову поведінку воїна. Коли вона правильно організована, то фізична підготовка розвиває силу, швидкість, спритність, витривалість, сприяє прояву таких якостей, як сміливість і рішучість. Роз'яснення необхідності фізичного самовдосконалення кожного воїна – головне завдання заступників командирів з виховної роботи у сфері фізичного виховання.
Отже, морально-психологічне забезпечення бойової підготовки спрямоване на створення умов особовому складу для формування у нього свідомого ставлення до виконання посадових обов’язків, необхідних для цього професійно важливих якостей, досвіду навчально-бойової діяльності.
Результатом морально-психологічного забезпечення повинно бути досягнення достатніх для виконання завдань за призначенням морально-психологічного стану особового складу; рівня згуртованості військового колективу підрозділу; авторитетності офіцерів.
Керівництво морально-психологічним забезпеченням бойової підготовки здійснює командир підрозділу, а за його організацію відповідає заступник командира підрозділу з гуманітарних питань.
Розділ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВАРТОВОЇ СЛУЖБИ В ПІДРОЗДІЛІ
Вартова служба є складовою служби військ. ЇЇ завданням є надійна охорона та оборона важливих військових об'єктів, бойових прапорів і осіб, яких тримаються на гауптвахті або в дисциплінарній частині. Її несення є виконанням бойового завдання. Для цього споряджають варти.
Вартою називають озброєний підрозділ, споряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, що тримають на гауптвахті або в дисциплінарній частині. Вони бувають гарнізонними, внутрішніми і тимчасовими.
Служба у варті викликає різноманітні реакції в особового складу. Одні сприймають її з надмірними переживаннями, перед заступанням на варту відчувають підвищену напруженість, а інколи – необґрунтовану нервовість. Це, у першу чергу, пояснюється тим, що кожній людині притаманні індивідуальні-психічні й особистісні особливості (певні риси характеру, конкретний рівень нервово-психічної стійкості, тип темпераменту, розвиненість мотиваційної сфери, наявність конкретних потреб, прагнень, розвиненість ціннісних орієнтацій, почуттів, конкретний психічний стан тощо). Тобто кожен воїн має свій неповторний внутрішній світ, без урахування якого та без впливу на який є неможливим досягнення позитивного результату у сфері військово-професійної діяльності, зокрема у вартовій службі.
У зв'язку з цим набуває особливого значення діяльність командирів (начальників), заступників командирів підрозділів з гуманітарних питань, офіцерів-психологів щодо морально-психологічного забезпечення вартової служби.