- •Міністерство оборони україни Національна академія оборони України
- •1.1. Гуманітарний та соціальний розвиток Збройних Сил України: сутність, мета та принципи
- •1.2. Зміст гуманітарного і соціального розвитку зс України
- •2.1. Етапи розвитку системи виховної роботи в підрозділах Збройних сил України
- •2.2. Сутність та особливості виховної роботи в підрозділах Збройних Сил України
- •2.3. Закони виховання, закономірності та принципи організації виховної роботи в підрозділі Збройних Сил України
- •4. Безперервність і спадкоємність у виховній роботі, органічне поєднання у виховному процесі національних, історичних і культурних традицій з почуттям нового.
- •5. Конкретність та узгодженість змісту, форм і методів виховної роботи.
- •6. Науковий підхід до планування, здійснення та оцінювання результатів виховної роботи.
- •3.1. Сутність і зміст єдиноначальності в Збройних Силах України
- •3.2. Особливості єдиноначальності в умовах демократизації Збройних Сил України та цивільного контролю над їх діяльністю
- •3.3. Основні методи та форми виховної роботи щодо зміцнення єдиноначальності
- •4.1. Особливості професійної діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань
- •4..2. Функції заступника командира підрозділу з гуманітарних питань: зміст і напрями реалізації
- •5.1. Організація морально-психологічного забезпечення тактичної підготовки підрозділу
- •5.2. Завдання морально-психологічного забезпечення вогневої підготовки підрозділу: зміст та особливості проведення
- •5.3. Особливості морально-психологічного забезпечення окремих форм бойової підготовки
- •6.1. Основні завдання морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •Кожний із зазначених етапів має свої завдання і особливості їх виконання.
- •6.2. Зміст основних етапів морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •7.1. Сутність морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку
- •1. Організаційні заходи:
- •2. Виховні заходи:
- •3. Соціально-правові заходи:
- •7.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі.
- •3. З'ясування кількості й характеру порушень військової дисципліни, подій, злочинів, здійснених різними категоріями особового складу.
- •5. Встановлення найхарактерніших тенденцій у стані військової дисципліни, обставин і причин порушень.
- •7.3. Методика аналізу дисциплінарного проступку
- •2. Підготовка до всебічного вивчення проступку:
- •3. Морально-психологічна характеристика проступку:
- •4. Морально-психологічні наслідки проступку і реакція на нього:
- •7.4. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з питань зміцнення військової дисципліни:
- •8.1. Сутність та зміст морально-психологічного стану особового складу підрозділу
- •8.2. Методика оцінювання морально-психологічного стану особового складу підрозділу
- •8.2.1. Методика вивчення психологічного клімату групи
- •Властивості психологічного клімату підрозділу
- •Опис психологічної атмосфери колективу
- •8.2.2. Методика оцінювання психологічної атмосфери в колективі (за а.Ф. Фідлером)
- •8.2.3. Методика оцінки морально-психологічного стану особового складу військового підрозділу (взводу, роти) у мирний час (за м.Й. Варійом).
- •Показники оцінювання морально-психологічного стану в мирний час
- •Ранжування відповідей респондентів
- •8.2.4 Методика оцінки морально-психологічного стану особового складу військового підрозділу (взводу, роти) у воєнний час (за м.Й. Варійом)
- •Показники оцінювання морально-психологічного стану в особливий період
- •Ранжування відповідей респондентів
- •9.1. Сутність і зміст індивідуально-виховної роботи в сучасних Збройних Силах України
- •9.2. Методика індивідуально-виховної роботи
- •Розділ 10. Гуманітарна підготовка особового складу підрозділу: методика організації й проведення.
- •10.1. Організація гуманітарної підготовки в підрозділі
- •Мета – викладання – учіння - результат засоби управління: (зміст, методична система, організаційна форма, матеріально-технічні засоби)
- •1. Загальні результати:
- •3. Методичне та матеріально-технічне забезпечення занять гуманітарної підготовки:
- •10.2 Методична система і організаційні форми гуманітарної підготовки
- •11.1. Сутність та зміст інформування особового складу Збройних Сил України
- •11.2. Організація інформування особового складу підрозділу
- •12.1. Культурно-виховна, просвітницька робота в Збройних Сил України: сутність та зміст
- •12.2. Методика організації культурно-виховної роботи та дозвілля особового складу підрозділу
- •13.1. Організація роботи народознавчої світлиці підрозділу
- •13.2. Оформлення народознавчої світлиці
- •13.3. Методичні поради щодо оформлення елементів наочної агітації та їх розміщення
- •4 Група стендів: „Рота – наша честь, гордість і слава”.
- •14.1. Підбір активу, його навчання та виховання
- •14.2. Навчання та виховання активу
- •14.3. Службова документація членів активу
- •14. 4. Організація роботи активу підрозділу
- •15.1. Сутність планування виховної роботи в підрозділі.
- •15.2. Методика планування виховної роботи в підрозділі
- •План виховної роботи з особовим складом 1 механізованої роти на лютий 200__ р.
- •Особова справа
- •Строкової служби
- •Проходження військової служби
- •Перелік документів, які знаходяться у особовій справі
- •Матеріали вивчення військовослужбовця за етапами та періодами служби.
- •Додаткові матеріали:
- •Особова справа:
- •Анкета-автобіографія молодого поповнення і. Соціально-демографічні дані.
- •Іі. Сім’я, умови виховання.
- •Ііі. Трудова діяльність, професійна та військово-спеціальна підготовка, здібності.
- •IV. Відношення до військової служби і перспектив її проходження.
- •V. Індивідуальні риси, нахили, переконання.
- •3.Загально - освітній рівень, професійна підготовка і трудова діяльність, здібності, навички та уподобання.
- •4. Фізичний розвиток та стан здоров’я
- •5. Відношення до військової служби та перспектив її проходження.
- •6. Індивідуальні риси, нахили, переконання
- •7. Висновки за результатами психологічного тестування
- •8. Морально - психологічний стан та особиста поведінка, рівень опанування навичками військової служби ї під час проходження учбового збору.
- •9. Загальний висновок, щодо професійно - психологічної придатності, доцільності та обмежень службово-посадового призначення.
- •Соціально-психологічного вивчення особистості військовослужбовця
- •2. Опитувальник айзенка
- •3. Опитувальник леангарда-шмішека
- •Лист індивідуальних співбесід
- •Службова картка.
- •Система проведення індивідуальної виховної роботи за часом посадовими ротної ланки з особовим складом.
- •Рекомендації з проведення індивідуальних бесід:
- •Приблизний перелік питань для проведення індивідуальної діагностичної бесіди.
- •Варіант листа батькам молодого солдата
- •Варіант листа до навчального закладу де військовослужбовець навчався до призову.
- •Список використаної літератури:
3.1. Сутність і зміст єдиноначальності в Збройних Силах України
Сутність єдиноначальності полягає в єдино-особовій відповідальності командира за підпорядкований підрозділ, у наданні йому прав для управління ним. Вона базується на безпосередньому підпорядкуванні підлеглого начальникові, точному та своєчасному виконанні підлеглим наказів та розпоряджень.
Єдиноначальність в ЗС України забезпечує максимальну гнучкість й оперативність управління підрозділами, дозволяє командиру діяти сміливо, рішуче, ініціативно.
Відповідно до принципу єдиначальності командир повинен координувати дії всіх структур військового механізму, своєчасно і ефективно використовувати матеріально-технічні засоби і людські сили для успішного вирішення навчально-бойових завдань в мирний час і досягнення перемоги у воєнний час.
Принцип єдиноначальності передбачає певні взаємовідносини між командиром і підлеглим. Сутність їх полягає в тому, що командир має право:
– віддавати підлеглому накази;
– вимагати у підлеглих дотримання військової дисципліни, вимог Конституції та законів України.
Реалізуючи свої права командир повинен виявляти повагу до підлеглих.
Згідно статутного розподілу повноважень командир підрозділу відповідає за:
– бойову готовність, бойову підготовку, внутрішній розпорядок;
– збереження військової техніки та озброєння;
– дотримання принципів соціальної справедливості;
– забезпечення охорони державної таємниці;
– за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу;
– внутрішній порядок в підрозділі;
– за всебічне забезпечення особового складу.
Підлеглий, в свою чергу, повинен:
– виконувати накази командира (начальника)
– неухильно виконувати положення статуту;
– виявляти повагу до командира;
– неухильно виконувати положення статуту;
– дотримуватися військової ввічливості та вітання;
– з особистих питань звертатися до свого командира.
– доповідати командиру про все, що з ним сталося;
Єдиноначальність є неодмінною умовою підтримання високого рівня військової дисципліни, організації і проведення якісного навчання та виховання військовослужбовців, забезпечення високої постійної бойової і мобілізаційної готовності підрозділу.
Особливістю застосування принципу єдиноначальності в управлінні підрозділами ЗС України є те, що в основу організації життєдіяльності особового складу військового підрозділу командир повинен покласти національно-державницькі інтереси, які полягають в забезпеченні як національної безпеки держави, так і консолідації громадян України, створенні умов для реалізації їх прав і свобод.
Відповідно до цього командир, спільно з керівним складом підрозділу, повинен виступати провідником ідеї національної свідомості та самобутності серед підлеглих, виховувати в них якості громадян-патріотів, готових стати на захист своєї Батьківщини.
Іншою особливістю принципу єдиноначальності, що підвищує ефективність управління підрозділом є поєднання його дії з дією принципу колегіальності на етапі прийняття рішення. Це дає можливість командиру підрозділа заслухати думки підлеглих на нарадах і загальних зборах, враховути їх при вирішенні питань повсякденного життя, підготовки і ведення бойових дій.
Отже принцип єдиноначальності належить до загально визначених, необхідних норм військового будівництва і покликаний забезпечити гнучку керованість підрозділів.