- •Міністерство оборони україни Національна академія оборони України
- •1.1. Гуманітарний та соціальний розвиток Збройних Сил України: сутність, мета та принципи
- •1.2. Зміст гуманітарного і соціального розвитку зс України
- •2.1. Етапи розвитку системи виховної роботи в підрозділах Збройних сил України
- •2.2. Сутність та особливості виховної роботи в підрозділах Збройних Сил України
- •2.3. Закони виховання, закономірності та принципи організації виховної роботи в підрозділі Збройних Сил України
- •4. Безперервність і спадкоємність у виховній роботі, органічне поєднання у виховному процесі національних, історичних і культурних традицій з почуттям нового.
- •5. Конкретність та узгодженість змісту, форм і методів виховної роботи.
- •6. Науковий підхід до планування, здійснення та оцінювання результатів виховної роботи.
- •3.1. Сутність і зміст єдиноначальності в Збройних Силах України
- •3.2. Особливості єдиноначальності в умовах демократизації Збройних Сил України та цивільного контролю над їх діяльністю
- •3.3. Основні методи та форми виховної роботи щодо зміцнення єдиноначальності
- •4.1. Особливості професійної діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань
- •4..2. Функції заступника командира підрозділу з гуманітарних питань: зміст і напрями реалізації
- •5.1. Організація морально-психологічного забезпечення тактичної підготовки підрозділу
- •5.2. Завдання морально-психологічного забезпечення вогневої підготовки підрозділу: зміст та особливості проведення
- •5.3. Особливості морально-психологічного забезпечення окремих форм бойової підготовки
- •6.1. Основні завдання морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •Кожний із зазначених етапів має свої завдання і особливості їх виконання.
- •6.2. Зміст основних етапів морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •7.1. Сутність морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку
- •1. Організаційні заходи:
- •2. Виховні заходи:
- •3. Соціально-правові заходи:
- •7.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі.
- •3. З'ясування кількості й характеру порушень військової дисципліни, подій, злочинів, здійснених різними категоріями особового складу.
- •5. Встановлення найхарактерніших тенденцій у стані військової дисципліни, обставин і причин порушень.
- •7.3. Методика аналізу дисциплінарного проступку
- •2. Підготовка до всебічного вивчення проступку:
- •3. Морально-психологічна характеристика проступку:
- •4. Морально-психологічні наслідки проступку і реакція на нього:
- •7.4. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з питань зміцнення військової дисципліни:
- •8.1. Сутність та зміст морально-психологічного стану особового складу підрозділу
- •8.2. Методика оцінювання морально-психологічного стану особового складу підрозділу
- •8.2.1. Методика вивчення психологічного клімату групи
- •Властивості психологічного клімату підрозділу
- •Опис психологічної атмосфери колективу
- •8.2.2. Методика оцінювання психологічної атмосфери в колективі (за а.Ф. Фідлером)
- •8.2.3. Методика оцінки морально-психологічного стану особового складу військового підрозділу (взводу, роти) у мирний час (за м.Й. Варійом).
- •Показники оцінювання морально-психологічного стану в мирний час
- •Ранжування відповідей респондентів
- •8.2.4 Методика оцінки морально-психологічного стану особового складу військового підрозділу (взводу, роти) у воєнний час (за м.Й. Варійом)
- •Показники оцінювання морально-психологічного стану в особливий період
- •Ранжування відповідей респондентів
- •9.1. Сутність і зміст індивідуально-виховної роботи в сучасних Збройних Силах України
- •9.2. Методика індивідуально-виховної роботи
- •Розділ 10. Гуманітарна підготовка особового складу підрозділу: методика організації й проведення.
- •10.1. Організація гуманітарної підготовки в підрозділі
- •Мета – викладання – учіння - результат засоби управління: (зміст, методична система, організаційна форма, матеріально-технічні засоби)
- •1. Загальні результати:
- •3. Методичне та матеріально-технічне забезпечення занять гуманітарної підготовки:
- •10.2 Методична система і організаційні форми гуманітарної підготовки
- •11.1. Сутність та зміст інформування особового складу Збройних Сил України
- •11.2. Організація інформування особового складу підрозділу
- •12.1. Культурно-виховна, просвітницька робота в Збройних Сил України: сутність та зміст
- •12.2. Методика організації культурно-виховної роботи та дозвілля особового складу підрозділу
- •13.1. Організація роботи народознавчої світлиці підрозділу
- •13.2. Оформлення народознавчої світлиці
- •13.3. Методичні поради щодо оформлення елементів наочної агітації та їх розміщення
- •4 Група стендів: „Рота – наша честь, гордість і слава”.
- •14.1. Підбір активу, його навчання та виховання
- •14.2. Навчання та виховання активу
- •14.3. Службова документація членів активу
- •14. 4. Організація роботи активу підрозділу
- •15.1. Сутність планування виховної роботи в підрозділі.
- •15.2. Методика планування виховної роботи в підрозділі
- •План виховної роботи з особовим складом 1 механізованої роти на лютий 200__ р.
- •Особова справа
- •Строкової служби
- •Проходження військової служби
- •Перелік документів, які знаходяться у особовій справі
- •Матеріали вивчення військовослужбовця за етапами та періодами служби.
- •Додаткові матеріали:
- •Особова справа:
- •Анкета-автобіографія молодого поповнення і. Соціально-демографічні дані.
- •Іі. Сім’я, умови виховання.
- •Ііі. Трудова діяльність, професійна та військово-спеціальна підготовка, здібності.
- •IV. Відношення до військової служби і перспектив її проходження.
- •V. Індивідуальні риси, нахили, переконання.
- •3.Загально - освітній рівень, професійна підготовка і трудова діяльність, здібності, навички та уподобання.
- •4. Фізичний розвиток та стан здоров’я
- •5. Відношення до військової служби та перспектив її проходження.
- •6. Індивідуальні риси, нахили, переконання
- •7. Висновки за результатами психологічного тестування
- •8. Морально - психологічний стан та особиста поведінка, рівень опанування навичками військової служби ї під час проходження учбового збору.
- •9. Загальний висновок, щодо професійно - психологічної придатності, доцільності та обмежень службово-посадового призначення.
- •Соціально-психологічного вивчення особистості військовослужбовця
- •2. Опитувальник айзенка
- •3. Опитувальник леангарда-шмішека
- •Лист індивідуальних співбесід
- •Службова картка.
- •Система проведення індивідуальної виховної роботи за часом посадовими ротної ланки з особовим складом.
- •Рекомендації з проведення індивідуальних бесід:
- •Приблизний перелік питань для проведення індивідуальної діагностичної бесіди.
- •Варіант листа батькам молодого солдата
- •Варіант листа до навчального закладу де військовослужбовець навчався до призову.
- •Список використаної літератури:
8.1. Сутність та зміст морально-психологічного стану особового складу підрозділу
Морально-психологічний стан – інтегрована, тимчасова сукупність різних властивостей і якостей особистості та військових колективів, що визначає морально-психологічну готовність особового складу до виконання поставленого завдання.
Досягнення високого рівня МПС особового складу є метою й результатом функціонування системи морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил), основними завданнями якої є:
- створення сприятливих соціально-психологічних умов під час проходження військової служби особовим складом та застосування військ;
- мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних завдань, формування конкретного ставлення до них;
- підтримання правопорядку і військової дисципліни;
- досягнення високої активності особового складу, його спроможності витримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою;
-організація комплексного захисту психологічних (психофізиологічних) властивостей військовослужбовців;
- надійний захист військ і населення від інформаційно-психологічного впливу противника.
Структурними компонентами МПС є: ціннісно-мотиваційний; військово-професійний; психофізіологічний.
Ціннісно-мотиваційний компонент визначає морально-політичну готовність особового складу до виконання завдань і включає його мотиваційно-ціннісну структуру (своєрідність реагування на суспільно-політичні фактори, події, обставини, дії, моральні та політичні цінності тощо).
У цьому аспекті стрижнем, навколо якого ґрунтуються елементи, що визначають зміст МПС в цілому є моральна свідомість. Вона існує у вигляді моральних норм, принципів, що склалися під впливом зовнішніх факторів, внутрішнього сприйняття, етичних категорій добра і зла, обов’язку, честі, совісті, гідності, мужності, героїзму, тощо. Моральна свідомість знаходить своє відображення як прояв сукупності ідей, поглядів, почуттів, які домінують у свідомості особистості в даний момент.
Військово-професійний компонент характеризує військово-професійну готовність особового складу (рівень військово-технічних знань, ступінь оволодіння своїм військовим фахом, ступінь бойової майстерності, налаштованість військовослужбовців (військових колективів) до ефективного та якісного виконання своїх службових обов’язків, бойового завдання).
Психофізіологічний компонент – визначає психологічний та фізичний стан особового складу, його психологічну та фізичну здатність виконувати поставлені завдання (рівень фізичного розвитку, натренованості та здатності переносити значне психологічне та фізичне навантаження).
Окремі складові МПС в цілому, та його складові, зокрема, характеризуються певним змістом та спрямованістю. В цілому, вказані компоненти відображаються у поточних оціночних судженнях, ставленні, емоційному стані військовослужбовців.
Змістом МПС є сукупність моральних, політичних, правових, військово-професійних, естетичних, культурних цінностей, потреб та інтересів, мети, поглядів та переконань, суджень та ставлення, життєвих позицій військовослужбовців, які становлять морально-психологічну готовність особового складу до виконання поставленого завдання. У МПС відображається рівень реального ставлення військовослужбовців до виконання поставленого завдання (факторів бою) та подій воєнного, політичного й морального характеру. Він виступає показником ступеня засвоєння особовим складом моральних цінностей та культурних традицій народу, суспільства, держави.
Особливістю змісту МПС у той чи інший час є перевага тих чи інших компонентів, яка визначає його спрямованість у відповідних умовах діяльності військовослужбовців. Отже, важливими характеристиками МПС є: його динамічність, залежність від конкретних умов підготовки і застосування підрозділу.
Наступною характеристикою МПС є його спрямованість. Ця характеристика визначає ступінь зорієнтованості військовослужбовців та згуртованості підрозділу на виконання тих чи інших завдань, засоби і способи їх реалізації. У спрямованості МПС особового складу відображаються детерміновані в підрозділі моральні, військово-професійні цінності, оцінки та зорієнтованість військовослужбовців.
Важливою характеристикою МПС є ступінь його спільності.
Ступінь спільності МПС характеризує широту розповсюдження домінуючих цінностей, настанов, військово-професійних якостей серед різних категорій військовослужбовців у масштабі конкретного військового формування. Зрозуміло, що дієвість домінуючого МПС буде тоді вищою, коли він охоплює більше особового складу.
Наступною характеристикою МПС є рівень його сформованості, який визначається ступенем відповідності моральних цінностей, військово-професійних, психологічних та фізичних якостей, які були сформовані у військовослужбовців конкретним умовам діяльності підрозділу.
Стійкість МПС характеризує рівень можливості особового складу виконувати завдання за призначенням під впливом негативних факторів зовнішньої соціальної та природної сфер (наприклад, негативний вплив ЗМІ, економічної, політичної, криміногенної обстановки, негативний інформаційно-психологічний вплив противника у смузі відповідальності тощо).
Виключно великий вплив на стійкість та динаміку МПС здійснює військово-професійна підготовка військовослужбовців, злагодженість, спрацьованість дій бойових розрахунків, екіпажів, підрозділів, частин, їх матеріально-технічна забезпеченість, а також задоволеність особового складу рівнем харчування, забезпеченістю речовим майном та іншими видами забезпечення, рівень укомплектованості, досвід дій при виконання відомих або невідомих завдань.
Отже, МПС – інтегральний показник морально-психологічної готовності військовослужбовця та підрозділу до виконання завдань за призначенням. МПС кожного військовослужбовця та військового колективу взаємопов’язані та взаємообумовлюють один одного. Разом з тим, МПС особового складу – це не просто сума морально-психологічних станів окремих військовослужбовців. Тому стає проблема яким чином оцінити МПС окремого підрозділу, визначити ступінь його морально-психологічної готовності до виконання завдань за призначенням.