5.2. Завдання морально-психологічного забезпечення вогневої підготовки підрозділу: зміст та особливості проведення

Під час вогневої підготовки, навчальних і бойових стрільб, пусків ракет у воїнів формується майстерність у діях зі зброєю, ведення прицільного вогню, нанесення вогневих ударів по противнику. Одночасно здійснюється розвиток особистості воїна, його провідних особистісних якостей, формується, розвивається і вдосконалюється психічна стійкість і готовність до ефективних дій у бойовій обстановці. Саме на це й має бути спрямована діяльність заступника командира підрозділу з гуманітарних питань.

Отже, вогнева підготовка – це навчання військовослужбовця, особового складу військових підрозділів частин навичкам і вмінням ефективного застосування зброї для поразки цілей у бою. Для цього слід вивчати матеріальну частину зброї, правила її збереження та обслуговування, основи балістики, ефективні прийомі та способи стрільби, кидання ручних гранат, способи розвідки цілей і визначення відстаней до них, способи управління вогнем.

У процесі організації й проведення вогневої підготовки основними завданнями МПЗ у підрозділі є:

роз'яснення особовому складу вимог наказів Міністра оборони України, військових статутів, курсів стрільб і настанов;

сприяння поліпшенню якості занять і тренувань, росту методичних знань, навичок і вмінь командирів підрозділів (взводів, екіпажів);

підвищення у військовослужбовців почуття відповідальності за власну вогневу майстерність;

мобілізація їх на глибоке вивчення зброї, основ і правил стрільби з неї, на якісне виконання всіх підготовчих стрільб і початкових вправ;

надання допомоги командирам в удосконалюванні навчально-матеріальної бази;

організація змагань щодо виконання завдань і нормативів вогневої підготовки;

забезпечення взірцевості командирів взводів, відділень, обслуг і активу у вогневій підготовці, якісному обслуговуванні зброї;

упровадження в практику вогневої підготовки досвіду кращих вогневиків;

розвинення спортивно-стрілецької роботи, примноження числа стрілків-розрядників і майстрів спорту.

Командний склад, спираючись на актив, має організувати боротьбу проти різного роду спрощень і послаблень у ході вогневої підготовки, домогтися, щоб заняття і тренування відповідали вимогам сучасного бою, сформували у військовослужбовців необхідні знання, навички й уміння з вогневої підготовки, розвивали в них дисциплінованість, наполегливість, волю до досягнення успіхів у навчанні та в бою.

Ефективність занять і тренувань з вогневої підготовки, у першу чергу, забезпечується методичною майстерністю офіцерів, прапорщиків і сержантів. Їх підготовка здійснюється на командирських, інструктивно-методичних і показових заняттях та інструктажах, а також шляхом самостійної роботи над навчально-методичною літературою. У свою чергу, командний склад підрозділів має постійно турбуватися про методичну підготовку підлеглих їм офіцерів, прапорщиків і сержантів, створювати необхідні умови для того, щоб офіцери, прапорщики й сержанти регулярно відвідували методичні вогневі семінари та стрілкові конференції, брали активну участь у обговоренні поставлених проблем, регулярно читали спеціальну літературу, методичні статті у військових журналах, знайомилися з передовим досвідом застосування зброї на практиці та в сучасних збройних конфліктах.

Обговорення проблем методичної майстерності офіцерів, прапорщиків, сержантів на загальних зборах, нарадах, у бесідах – є однією із форм морально-психологічного забезпечення вогневої підготовки.

Дієвість занять і тренувань також суттєво залежить від стану навчально-матеріальної бази, її вмілого використання. Обладнання навчальних полів і вогневих містечок з урахуванням вимог сучасного бою дозволяє навчати воїнів в обстановці, наближеній до бойової, створює реальну можливість зробити різноманітнішими й складнішими умови вогневого вишколу, уникати шаблону, скорочувати час на освоєння і практичне відпрацювання завдань вогневої підготовки.

Командний склад має спрямувати творчу думку воїнів-раціоналізаторів на вдосконалення старих і створення нових пристроїв для вогневих містечок, стрільбищ, полігонів, необхідних для тренування особового складу.

Але, як відомо, у будь-якій військовій справі основною фігурою був і є військовослужбовець. Тому успішне виконання завдань вогневої підготовки досягається вихованням у особового складу свідомого й сумлінного ставлення до кожного заняття й тренування з вогневої підготовки, його прагненням досконало володіти зброєю. Ці проблеми обговорюються на загальних зборах особового складу, на заняттях з гуманітарної підготовки, в індивідуальних і колективних бесідах, відображаються в наочній агітації, висвітлюються в стінній пресі й місцевих радіопередачах.

Розвитку у воїнів любові до зброї, прагнення стати влучним стрілком, кулеметником, артилеристом тощо допомагає пропаганда бойового досвіду, накопиченого в роки Другої світові війни, а також у сучасних локальних війнах і збройних конфліктах. У своїх бесідах і виступах про минулі битви ветерани війни і збройних конфліктів, агітатори підкреслюють, що навички й уміння, доблесть фронтовиків і ветеранів найяскравіше виявилися в силі їх вогню, котрий знищував противника.

Такі бесіди допомагають розвивати в молодих воїнів розуміння того, що сьогодні справа честі кожного з них – стати вправним вогневиком. Ця переконаність має підтверджуватися прикладом майстрів військової справи, які продовжують славетні традиції фронтовиків і своїм ентузіазмом у бойовій підготовці надихають оточуючих на майстерне опанування вогневої справи.

Виховання свідомого, сумлінного ставлення до вогневої підготовки дає найкращі результати, коли воно ведеться в тісному зв'язку з навчальними заняттями. У багатьох військових підрозділах стало правилом перед вивченням нових тем, виїздом на полігони й стрільбища проведення бесід про тактико-технічні дані вітчизняної зброї та досягнення кращих вогневиків.

Сучасна зброя, як правило, колективного використання. Її бойові можливості повністю розкриваються лише в тому разі, коли кожний номер обслуги, член екіпажу досконало знає свої обов'язки, що стосуються підготовки й ведення влучного вогню, та обов'язки в сучасному бою. Воїни мають знати про те, що слабкі знання ними своїх обов'язків і алгоритму творчого їх виконання, недисциплінованість лише одного з них можуть поставити в скрутне становище всю обслугу, екіпаж, відділення, взвод, роту. Командний склад має постійно нагадувати про це всім військовослужбовцям.

Досягненню високих показників у вогневій підготовці сприяє добре організоване змагання, як індивідуальне – між окремими військовослужбовцями, так і групове – між відділеннями, обслугами, екіпажами, взводами, ротами. Змагання здійснюються за нормативами, встановленими для одиночної підготовки і вишколу підрозділів.

Змагання на заняттях і тренуваннях організують командири та їх заступники з виховної роботи. Вони роз'яснюють особовому складу план і конкретні цілі цих занять, нормативи, які заплановані для відпрацювання, а також порядок змагання. Активістам даються доручення щодо надання допомоги товаришам і пропаганди досягнень передовиків. Головний же засіб впливу активістів на товаришів по службі – їх особиста взірцевість у відпрацюванні навчально-бойових завдань, майстерному володінні зброєю.

У військових підрозділах рекомендується раз на два-три місяці проводити змагання, на яких визначати першість обслуг, екіпажів і окремих воїнів у виконанні нормативів з вогневої підготовки. Досягнення кращих вогневиків мають стати прикладом для всього особового складу. На цій основі повинна розгортатися боротьба за повторення і перекриття індивідуальних і групових показників. Таким шляхом відбувається безперервний процес удосконалення особовим складом навичок і вмінь у вогневій справі. Отже, те, що недавно вважалось рекордом, стає доступним для всіх воїнів того чи іншого фаху. Заступники командирів з гуманітарних питань й актив підрозділу мають оперативно та об'єктивно висвітлювати хід змагання засобами усної та наочної агітації.

Активну роль у вихованні особового складу відіграють бесіди майстрів влучного вогню і практичний показ дій зі зброєю. Підготовка подібних виступів – один з обов'язків заступника командира підрозділу з гуманітарних питань. Адже інколи й доброму стрілку, кулеметнику чи артилеристу буває важко методично вірно й зрозуміло розкрити „таємниці” своєї майстерності. У таких випадках заступник командира з гуманітарних питань допомагає майстру влучного вогню розказати і показати, яким шляхом досягнуто високих показників, на що слід звертати особливу увагу при підготовці зброї до стрільби та в процесі ведення вогню.

Більш складною формою пропаганди знань і навичок є вечори, присвячені вогневій підготовці. В їх програму, звичайно, входять доповіді про той чи інший вид зброї, про воїнів, які майстерно володіють нею, виступи майстрів влучного вогню, змагання на швидке і точне розбирання і складання зброї, усне розв'язання вогневих завдань тощо.

Для популяризації досвіду кращих вогневиків використовуються також стенди й фотоальбоми з фотознімками та короткий опис досвіду відмінників, прийомів і способів їх майстерної стрільби, точних влучень у мішень. Такі матеріали допомагають зберігати традиції підрозділу, передавати накопичений досвід новим і новим поповненням бійців.

Велику допомогу у вишколі особового складу вогневій справі надає стрілецький спорт. Залученню воїнів до занять цим важливим прикладним видом спорту сприяють пропаганда його патріотичного значення, роз'яснення умов присудження звань стрілка-розрядника та майстра спорту, популяризація досягнень військовослужбовців на стрілецьких змаганнях, організація стрілецьких секцій і проведення змагань безпосередньо в підрозділах.

Значна роль заступника командира з гуманітарних питань і при проведенні самих занять з вогневої підготовки. Вона, впершу чергу, полягає в допомозі офіцерам і сержантам раціонально використовувати навчальний час. Наприклад, він має звертати увагу на витрачання часу на переміщення підрозділів з одного навчального місця на інше, на підготовку цих місць, постановку завдань і розбір дій. Він повинен допомагати (особливо молодим офіцерам) правильно планувати заняття, щоб більшу частину часу відводити на практичне відпрацювання навичок і вмінь, які необхідні для влучної стрільби, брати участь у показних заняттях. Такі заходи сприяють поліпшенню методики занять з вогневої підготовки.

Отже, МПЗ вогневої підготовки спрямовується на всебічне підвищення якості й дієвості занять, тренувань, стрілецьких змагань. Воно має допомогти командирам мобілізувати воїнів на сумлінне вивчення зброї, глибоке опанування теорії вогневої справи, удосконалення навичок і вмінь бойового застосування різних видів зброї.