- •Міністерство оборони україни Національна академія оборони України
- •1.1. Гуманітарний та соціальний розвиток Збройних Сил України: сутність, мета та принципи
- •1.2. Зміст гуманітарного і соціального розвитку зс України
- •2.1. Етапи розвитку системи виховної роботи в підрозділах Збройних сил України
- •2.2. Сутність та особливості виховної роботи в підрозділах Збройних Сил України
- •2.3. Закони виховання, закономірності та принципи організації виховної роботи в підрозділі Збройних Сил України
- •4. Безперервність і спадкоємність у виховній роботі, органічне поєднання у виховному процесі національних, історичних і культурних традицій з почуттям нового.
- •5. Конкретність та узгодженість змісту, форм і методів виховної роботи.
- •6. Науковий підхід до планування, здійснення та оцінювання результатів виховної роботи.
- •3.1. Сутність і зміст єдиноначальності в Збройних Силах України
- •3.2. Особливості єдиноначальності в умовах демократизації Збройних Сил України та цивільного контролю над їх діяльністю
- •3.3. Основні методи та форми виховної роботи щодо зміцнення єдиноначальності
- •4.1. Особливості професійної діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань
- •4..2. Функції заступника командира підрозділу з гуманітарних питань: зміст і напрями реалізації
- •5.1. Організація морально-психологічного забезпечення тактичної підготовки підрозділу
- •5.2. Завдання морально-психологічного забезпечення вогневої підготовки підрозділу: зміст та особливості проведення
- •5.3. Особливості морально-психологічного забезпечення окремих форм бойової підготовки
- •6.1. Основні завдання морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •Кожний із зазначених етапів має свої завдання і особливості їх виконання.
- •6.2. Зміст основних етапів морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •7.1. Сутність морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку
- •1. Організаційні заходи:
- •2. Виховні заходи:
- •3. Соціально-правові заходи:
- •7.2. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі.
- •3. З'ясування кількості й характеру порушень військової дисципліни, подій, злочинів, здійснених різними категоріями особового складу.
- •5. Встановлення найхарактерніших тенденцій у стані військової дисципліни, обставин і причин порушень.
- •7.3. Методика аналізу дисциплінарного проступку
- •2. Підготовка до всебічного вивчення проступку:
- •3. Морально-психологічна характеристика проступку:
- •4. Морально-психологічні наслідки проступку і реакція на нього:
- •7.4. Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з питань зміцнення військової дисципліни:
- •8.1. Сутність та зміст морально-психологічного стану особового складу підрозділу
- •8.2. Методика оцінювання морально-психологічного стану особового складу підрозділу
- •8.2.1. Методика вивчення психологічного клімату групи
- •Властивості психологічного клімату підрозділу
- •Опис психологічної атмосфери колективу
- •8.2.2. Методика оцінювання психологічної атмосфери в колективі (за а.Ф. Фідлером)
- •8.2.3. Методика оцінки морально-психологічного стану особового складу військового підрозділу (взводу, роти) у мирний час (за м.Й. Варійом).
- •Показники оцінювання морально-психологічного стану в мирний час
- •Ранжування відповідей респондентів
- •8.2.4 Методика оцінки морально-психологічного стану особового складу військового підрозділу (взводу, роти) у воєнний час (за м.Й. Варійом)
- •Показники оцінювання морально-психологічного стану в особливий період
- •Ранжування відповідей респондентів
- •9.1. Сутність і зміст індивідуально-виховної роботи в сучасних Збройних Силах України
- •9.2. Методика індивідуально-виховної роботи
- •Розділ 10. Гуманітарна підготовка особового складу підрозділу: методика організації й проведення.
- •10.1. Організація гуманітарної підготовки в підрозділі
- •Мета – викладання – учіння - результат засоби управління: (зміст, методична система, організаційна форма, матеріально-технічні засоби)
- •1. Загальні результати:
- •3. Методичне та матеріально-технічне забезпечення занять гуманітарної підготовки:
- •10.2 Методична система і організаційні форми гуманітарної підготовки
- •11.1. Сутність та зміст інформування особового складу Збройних Сил України
- •11.2. Організація інформування особового складу підрозділу
- •12.1. Культурно-виховна, просвітницька робота в Збройних Сил України: сутність та зміст
- •12.2. Методика організації культурно-виховної роботи та дозвілля особового складу підрозділу
- •13.1. Організація роботи народознавчої світлиці підрозділу
- •13.2. Оформлення народознавчої світлиці
- •13.3. Методичні поради щодо оформлення елементів наочної агітації та їх розміщення
- •4 Група стендів: „Рота – наша честь, гордість і слава”.
- •14.1. Підбір активу, його навчання та виховання
- •14.2. Навчання та виховання активу
- •14.3. Службова документація членів активу
- •14. 4. Організація роботи активу підрозділу
- •15.1. Сутність планування виховної роботи в підрозділі.
- •15.2. Методика планування виховної роботи в підрозділі
- •План виховної роботи з особовим складом 1 механізованої роти на лютий 200__ р.
- •Особова справа
- •Строкової служби
- •Проходження військової служби
- •Перелік документів, які знаходяться у особовій справі
- •Матеріали вивчення військовослужбовця за етапами та періодами служби.
- •Додаткові матеріали:
- •Особова справа:
- •Анкета-автобіографія молодого поповнення і. Соціально-демографічні дані.
- •Іі. Сім’я, умови виховання.
- •Ііі. Трудова діяльність, професійна та військово-спеціальна підготовка, здібності.
- •IV. Відношення до військової служби і перспектив її проходження.
- •V. Індивідуальні риси, нахили, переконання.
- •3.Загально - освітній рівень, професійна підготовка і трудова діяльність, здібності, навички та уподобання.
- •4. Фізичний розвиток та стан здоров’я
- •5. Відношення до військової служби та перспектив її проходження.
- •6. Індивідуальні риси, нахили, переконання
- •7. Висновки за результатами психологічного тестування
- •8. Морально - психологічний стан та особиста поведінка, рівень опанування навичками військової служби ї під час проходження учбового збору.
- •9. Загальний висновок, щодо професійно - психологічної придатності, доцільності та обмежень службово-посадового призначення.
- •Соціально-психологічного вивчення особистості військовослужбовця
- •2. Опитувальник айзенка
- •3. Опитувальник леангарда-шмішека
- •Лист індивідуальних співбесід
- •Службова картка.
- •Система проведення індивідуальної виховної роботи за часом посадовими ротної ланки з особовим складом.
- •Рекомендації з проведення індивідуальних бесід:
- •Приблизний перелік питань для проведення індивідуальної діагностичної бесіди.
- •Варіант листа батькам молодого солдата
- •Варіант листа до навчального закладу де військовослужбовець навчався до призову.
- •Список використаної літератури:
9.2. Методика індивідуально-виховної роботи
Методика індивідуально-виховної роботи – це сукупність форм, методів й порядок їх застосування. Методика кожного суб’єкта індивідуально-виховної роботи можуть різнитися, бути авторськими, але ж їх обов’язковими діями повинні бути такі:
а) вивчення військовослужбовця з метою визначення найбільш ефективних форм та методів впливу на нього;
б) планування, організація та проведення заходів індивідуально-виховної роботи;
в)контроль та оцінка досягнутого результату роботи.
Досвід організації і проведення індивідуально-виховної роботи свідчить, що її результативність насамперед залежить від якісного індивідуального вивчення об’єкта впливу.
Вивчення особистості військовослужбовця триває протягом всієї служби. Його організація залежить від особливостей людини, реального стану справ, методичної підготовленості командира, має свої різновиди.
У процесі вивчення особистості існує чотири етапи, на кожному з яких реалізуються певні методики дослідження особистості: початковий – вивчення та аналіз документів, спостереження; діагностичний – діагностична бесіда, листування з батьками, керівниками колективу в якому працював, навчався або проходив службу військовослужбовець; дослідницький – експеримент, анкетування, тестування; узагальнюючий – узагальнення незалежних характеристик, аналіз результатів діяльності.
Рис 9.1. Процес вивчення особистості військовослужбовця
До колективних методів вивчення особистості відносяться анкетування, тестування, узагальнення незалежних характеристик, соціометрія. Колективні методи дозволяють отримати інформацію стосовно окремої людини за допомогою групи військовослужбовців, яка її оточує, або знаходиться в постійному з нею контакті.
Індивідуальні методи поділяються на традиційні та нетрадиційні. До традиційних методів відносяться: вивчення та аналіз документів військовослужбовця; спостереження; діагностична бесіда; анкетування; тестування; експеримент; аналіз результатів діяльності.
Основу нетрадиційних методів складають народні прикмети та узагальнені за часом певні спостереження, які останнім часом виокремлюються в окремі наукові дисципліни. До них відносяться: графологія – визначення особливостей за почерком, хіромантія – аналіз ліній на долонях; нумерологія – математичне обчислювання певних дат; астрологія – прогнозування характеру за народженням; кінеститичний – наука руху; біоритміка – визначення особливостей поведінки людини за трьома біоритмами – емоційним, фізичним, та інтелектуальним.
За отриманими результатами вивчення особистості визначається її соціальна спрямованість, прогнозується морально-психологічний стан та реальні здатності людини, плануються першочергові та перспективні цілі в проведенні індивідуального впливу.
Безпосередній індивідуальний вплив на свідомість військовослужбовця проводиться з метою формування у нього певних, необхідних для службово-бойової діяльності, якостей. Графічно він поданий на рис. 9.2 так:
Рис. 9.2. Індивідуальний вплив на військовослужбовця
Процес індивідуального впливу повинен характеризуватись своєю систематичністю та послідовністю, реалізовуватись при проведенні будь-яких заходів, при цьому використовуються такі форми індивідуального впливу: індивідуальна бесіда, індивідуальна допомога, індивідуальний контроль, індивідуальне завдання та доручення.
Ці форми, в свою чергу, реалізуються за допомогою таких методів виховної роботи: переконання, особистий приклад, навіювання, стимулювання, заохочення, примус, тренування, змагання, самовиховання, привчання та ін.
Результат індивідуально-виховної роботи (рис. 9.3)визначається за індивідуальними та колективними показниками. Перші свідчать про досягнення військовослужбовця у службово-бойовій діяльності, такими як: оцінка службово-бойової діяльності, оцінка дисциплінованості, рівень військової майстерності, спрямованість та соціальна активність особистості, Колективні показники конкретизують результат діяльності особистості в колективі, що суттєво впливає на загальні показники службово-бойової діяльності підрозділу (рівень згуртованості колективу, наявність ідейних орієнтирів та традицій, моральний клімат в підрозділі).
Графічно це можна зобразити так:
Рис. 9.3. Результат індивідуально-виховної роботи
Не менш важливим питанням організації індивідуально-виховної роботи є облік її результатів. Такий облік ведеться в особовій справі військовослужбовця, педагогічних щоденниках командирів.
Таким чином, можна зробити такі висновки: по-перше, індивідуально-виховна робота системне явище; по-друге, технологією функціонування цієї системи є послідовність дій командирів (суб’єктів) цієї діяльності з використанням певних її методів в форм; по-третє, кожен етап реалізації компонентів системи індивідуально-виховної роботи має свої особливості; по-четверте, її результати обов’язково повинні обліковуватись з визначенням та плануванням подальшої дії суб’єкта виховного впливу.