- •Глава 1. Поняття і значення криміналістики
- •§ 1. Предмет, система і завдання криміналістики
- •§ 2. Природа криміналістики
- •§ 3. Зв'язок криміналістики з суміжними галузями знань
- •Глава 2. Методи криміналістики
- •§ 1. Процес пізнання у криміналістиці
- •§ 2. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •Глава 3 КрилАІналістичнд ідентифікдція
- •Глава 3. Криміналістична ідентифікація
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об'єкти, типи і види ідентифікації
- •Глава 3.-
- •Глава 3. Криміналістична ідентифікація
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Глава 3. Криміналістична ідентифікація
- •Глава 3.
- •Глава 4. Криміналістична профілактика і прогнозування
- •Глава 4. Криміналістична профілактика і прогнозування
- •§ 1. Криміналістична профілактика злочинів
- •§ 2. Основи теорії криміналістичного прогнозування
- •Глава 4. Кримінал істичнд
- •Глава 5. Історія криміналістики в україні
- •§ 1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •Глава 5. Історія криміналістики в Україні
- •§ 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
- •Глава 5. Історія кри_міндлІсгик
- •§ 3. Експертні та криміналістичні установи в Україні
- •Глава 6. Загальні положення
- •§ 1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •Глава 6. Загальні положену
- •§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •§ 3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •Глава 6. Загальні полдження криміналістичної техніки
- •§ 4. Технічні засоби профілактики
- •Глава 6. Загальні положення _
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •Глава 7. Судова фотографія та відеозапис
- •Глава 7. Судова фотографія та вщеозапис
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •Глава 7. Судова фотографія та відеозапис
- •Глава 7. Судова фотографія та відеозапис
- •Глава 7. Судова фотографія та відеозапис
- •Глава 7. Судова фотографія та відеозапис
- •Глава 7 Судова фотографія та відеозапис
- •§ 3. Судово-дослідницька фотографія
- •§ 4. Судовий відеозапис
- •Глава 7. Судова фотографія та_відеозапис
- •Глава 8. Трасологія
- •§ 1. Поняття трасології та її значення
- •§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§ 3, Класифікація слідів
- •Глава 8. Трасологія
- •§ 4. Основи дактилоскопії
- •Глава 8. Трасологія
- •§ 5. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •Глава 8. Трдозлогія
- •§ 6. Сліди ніг та взуття людини
- •Глава 8. Трасологія
- •§ 7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •§ 8. Сліди транспортних засобів
- •Глава 9. Судова балістика
- •Глава 9. Судова балістика
- •§ 1. Поняття судової балістики та її значення
- •§ 2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •Глава 9. Судова балістика
- •Глава 9. Судова балістика
- •Глава 9. Судова балістика
- •§ 3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§ 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї
- •Глава 9. Судова балістика
- •Глава 9. Судова балістика
- •§ 5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Глава 9. Судова балістика
- •Глава 10. Техніко-криміналістинне дослідження документів
- •§ 1. Поняття документа у криміналістиці
- •§ 2. Сутність техніко-криміналістичного
- •§ 3. Встановлення змін в документі
- •§ 4. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§ 6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§ 8. Дослідження матеріальної частини документів
- •Глава 1.
- •Глава 11. Криміналістичне дослідження письма
- •§ 1. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
- •§ 2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§ 3. Підготовка матеріалів
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •Глава 1 /. Криміналістичне .
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •Глава 12. Ідентифікація людини
- •§ 1. Поняття ідентифікації людини за зовнішніми ознаками
- •§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини [словесний портрет)
- •1. Стать
- •6. Обличчя за формою
- •9. Чоло за висотою:
- •23. Навички, схильності
- •§ 3. Експертне ототожнення особи
- •Глава 13. Кримінальна реєстрація
- •§ 1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •Глава 13. Кримінальна реєстрація
- •Глава 13. Криміндльнд реєстрація
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •Глава 13. Кримінальна реєстрація
- •Глава 14. Загальні положення
- •§ 1. Поняття і предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •Глава 14. Загальні положення криміналістичноТ тактики
- •§ 3. Джерела і функції тактичних прийомів
- •§ 4. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 5. Система тактичних прийомів. Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§ 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§ 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Глава 15. Організація і планування розслідування
- •§ 1. Сутність організації розслідування
- •§ 2. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§ 3. Вчення про криміналістичну версію
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •§ 1. Поняття, види та принципи огляду
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •§ 2. Підготовка до огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •Глава 16, Слідчий огляд
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •§ 5. Огляд трупа
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •Глава 17. Допит
- •§ 1. Поняття та види допиту
- •Глава 17. Допит
- •Глава 17. Допит
- •§ 2. Процес формування показань
- •Глава 17. Допит
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •Глава 17. Допит
- •Глава 17. Допит
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •Глава 77. Допит
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •Глава 17. Допит
- •§ 6. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного
- •Глава 17. Допит
- •Глава 17. Допит
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •Глава 17. Допит
- •Глава 17. Доп ит
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •Глава 17. Допит
- •Глава 17. Доп ит
- •§ 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •Глава 17. Допит
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •Глава 17. Допит
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •§ 1. Поняття та ознаки обшуку
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •Глава 18. Обшук, і виїмка
- •§ 2. Об'єкти та види обшуку
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •§ 3. Ситуаційна обумовленість тактики обшуку
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •§ 4. Системи тактичних прийомів обшуку
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •§ 5. Особливості проведення виїмки
- •Глава 18. Обшукі виїмка
- •§ 6. Фіксація результатів обшуку та виїмки
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •Глава 19. Пред'явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред'явлення для впізнання
- •Глава 19. Пред'явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •Глава 19. Пред'явлення для впізнання
- •§ 4. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
- •Глава 19..Пред'явлення для впізнання
- •Глава 20. Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент та перевірка показань на місці)
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •Глава 20. Відтворення обстановки і обставин події
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •Глава 20.
- •§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Глава 21. Призначення та проведення судових експертиз
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •Глава 2/. Призначення та п£оведення_ судових„експертиз
- •§ 2. Процесуальні та організаційні
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •Глава 22. Загальні положення методики розслідування злочинів
- •§ 1. Сутність методики розслідування злочинів
- •§ 2. Окремі методики розслідування різних видів злочинів
- •Глава 22. Загальні
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
- •§ 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
- •Глава 22. Загдльнмтдгюженя
- •Глава 23. Розслідування вбивств
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •Глава 23. Розслідування вбивств
- •§ 3. Особливості розслідування деяких видів вбивств
- •Глава 23. Розслідування вбивств
- •Глава 23. Розслідувдння вбивстб
- •Глава 23._ Розслідувдння вбивств
- •Глава 24. Розслідування вбивств на замовлення
- •§ 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •Глава 24.
- •§ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •Глава 25...,Ргоз.Слідувдн_ня.Зґволтувонь
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава 25. Розслід
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •Глава 26. Розслідування привласнення, розтрати майна...
- •Глава 26. Розслідування привласнення,
- •§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§ 2. Тактика перевірочних дій
- •Глава 26. Розслідування привласнення, розтрати майна...
- •Глава 26. Розслідування привласнення, розтрати майна...
- •§ 3. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
- •§ 4. Побудова слідчих версій і планування розслідування
- •Глава 26. Розслідування привласнення,
- •§ 5. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
- •§ 6. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 27. РозслідуванняІ злочин|в у сфері го
- •Глава 27. Розслідування злочинів
- •§ 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
- •Глава 27. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
- •Глава 27. Розслідування злочинів
- •Глава 27. Розслідування злочинів_у сфері господарське)? діяльності
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів
- •Глава 27. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
- •Глава 27. •
- •§ 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
- •Глава 27. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
- •Глава 27. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
- •Глава 28. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності (службові злочини)
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва
- •1) Прямої (безпосередньо службовій особі, поштовим відправленням, банківським перерахуванням, через третю особу, яка не є посередником);
- •2) Замаскованої під законні дії (дарування, отримання премії, спадщини, гонорару, кредиту, погашення боргу, купівлі-продажу, виконання робіт, послуг тощо).
- •1) Отриманих на законних підставах;
- •2) Добутих безпосередньо злочинним шляхом (як хабара, у результаті вчинення розкрадань, інших економічних злочинів, вимагання тощо);
- •3) Отриманих із джерел, що належать злочинній групі (у тому числі організованій), що поповнюються з числа неврахованих коштів, тіньового сектора, легалізованих («відмитих») грошей.
- •§ 3. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень
- •§ 4. Особливості розслідування службової недбалості
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого
- •Глава 29. Розслідування крадіжок
- •§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •Глава 29. Розслідувдння крадіжок
- •Глава 29.
- •Глава 29. Розслідування крадіжок
- •Глава 29. Розслідування крадіжок
- •Глава 29. Розслідування крадіжок
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •Глава 29. Розслідування крадіжок
- •Глава 29. Розслідування крадіжок
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •1. Подія злочину не мала місця (предмет крадіжки виявлено потерпілим в іншому місці; інсценування злочину). Розпізнання інсценування крадіжки проводиться на підставі вивчення:
- •Глава 29.
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 29. Розслідування крадіжок
- •Глава 29..Розслідування крадіжок
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •§ 1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •1) Мав місце грабіж чи розбійницький напад;
- •2) Злочин вчинено підозрюваною чи іншою особою;
- •3) Злочину не було, повідомлення неправдиве.
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 31. Розслідування шахрайства
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •1) З метою заволодіння державним або колективним майном:
- •2) З метою заволодіння індивідуальним майном громадян:
- •Глава 31. Розслідування шахрайства
- •1) Демографічні відомості (стать, вік, місце проживання, роботи та ін.);
- •2) Дані про спосіб життя, риси характеру, схильності, зв'язки і стосунки;
- •3) Відомості про віктимність.
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •Глава 31. Розслідування шахрайства
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава 31. Розслідування шахрайства
- •Глава 32. Розслідування вимагань
- •§ 1. Криміналістична характеристика вимагань
- •Глава 32. Розслідування вимагань
- •Глава 32. Розслідування вимагань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •Глава 32. Розслідування вимагань
- •Глава 32. Розслідування вимагань
- •Глава 32. Розслідування вимагань
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 32. Розслідування вимагань
- •Глава 32. Розслідування вимагань
- •Глава 32. Розслідування вимагань
- •Глава 33. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •33. Розслідування злочинних порушень...
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •Глава 33. Розсліду
- •Глава 33.
- •1) Ділянка вулиці чи дороги, де сталася аварія (з прилеглою територією);
- •2) Труп;
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава34. Р оз сл іду ва н н я гндпал і в...
- •Глава 34. Розслідування підпалів
- •§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •Глава 34. Розслідування підпалів...
- •Глава 34. Розслідування підпалів.
- •1) Встановлення особи за слідами пальців рук і босих ніг;
- •2) Ідентифікації взуття за слідами, зброї — за стріляними кулями і гільзами, особи — за почерком (записки, залишені на місці події); відновлення змісту документів, що згоріли, тощо.
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •1. Пожежа виникла внаслідок підпалу чи порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки певною особою.
- •Глава 34. Розслідування підпалів...
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 34. Розслщувдння підпалів...
- •Глава 34. Розслідування підпалів...
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •Глава 35. Розслідування екологічних злочинів
- •Глава 35. Розслідування екологічних злочинів
- •§ 1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
- •Глава 35. Розслідування екологічних злочинів
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •Глава 35. Розслідування екологічних злочинів
- •Глава 35. Розслідування екологічних злочинів
- •Глава 35. Розслідування екологічних злочинів
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава 35. Розслідування екологічних злочинів
- •Глава 35. Розслідування
- •Глава 35. Розслідування екологічних злочинів
- •Глава 35. Розслідування екологічних злочинів
- •Глава 35. Розслідування екологічних злочинів
§ 3. Вчення про криміналістичну версію
Пізнання — це діяльність, метою якої є отримання істинного знання про який-небудь об'єкт. Розслідування злочинів теж має пізнавальний характер, однак його специфіка полягає в тому, що пізнання у цій сфері людської діяльності здійснюється у формі доказування. Збирання доказів здійснюється через проведення слідчих дій, а дослідження і оцінка доказів полягають у з'ясуванні змісту, відомостей про факти, перевірку цих відомостей, встановлення їх вірогідності.
Своєрідність процесу пізнання при розслідуванні злочинів полягає насамперед у тому, що предметом його є суспільне небезпечні й протиправні вчинки, а їх дослідження у більшості випадків ускладнюється відсутністю повної картини вчинення злочину. У розпорядженні слідчого є тільки окремі сліди, аналізуючи які він повинен відновити картину події у всій її складності. Розумова і процесуальна діяльність слідчого відбувається в умовах, коли не відомі природні причинні зв'язки, знищені або замасковані сліди, зв'язок між речами і подіями нерідко постає у перекрученому вигляді, сутність явищ у деяких випадках є викривленою. Це й визначає характер пізнавальної діяльності слідчого.
Змістом пізнання при розслідуванні злочинів є розумова діяльність, яка базується на загальних законах мислення. Формою ж, у якій здійснюється пізнання у даній конкретній галузі, є специфічна діяльність, що визначається кримінально-процесуальним законом, який регулює процес збирання доказів.
За своєю гносеологічною природою пізнання при розслідуванні злочинів тотожне дізнанню взагалі. Пізнання у процесі розслідування відповідає загальним законам гносеології.
-------------------„----------------------------------------- 209
141-280
Розділ третій. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА
Чуттєвий ступінь пізнання у сфері розслідування злочинів не носить такого безпосереднього характеру, як у галузях знань, що мають своїм предметом фізичні, хімічні, біологічні явища. Про безпосереднє сприйняття тут можна говорити тільки стосовно результатів події, що відбулася, які виступають у вигляді слідів злочину в широкому розумінні цього слова. До таких слідів належать як сліди у буквальному розумінні — сліди рук, ніг, знарядь злому, транспорту, так і сліди, виражені в інших формах, — показання свідків, обвинувачених тощо. Проте навіть така обмежена безпосередність сприйняття події злочину створює необхідні передумови для її пізнання.
Процес пізнання у розслідуванні здійснюється за допомогою діалектичних категорій. Застосування їх у кожній галузі знань має особливості, які визначаються співвідношенням загального діалектичного методу і спеціальних методів окремих наук.
Діалектичні категорії аналізу і синтезу, сутності й явища у процесі пізнання при розслідуванні злочинів набувають своєї специфіки. Зокрема, аналіз у процесі розслідування виступає в різних формах залежно від того, які функції він виконує. Аналіз події злочину по слідах, що проводиться при огляді місця події, виступає як умовне, розумове розчленування, відокремлений розгляд обстановки, обставин, слідів та ін. Аналіз при підготовці та проведенні допиту полягає у вивченні конкретних матеріалів, які є у розпорядженні слідчого, формуванні запитань, визначенні тактичної лінії допиту тощо.
Специфіка застосування категорії сутності й явища при пізнанні у сфері розслідування також визначається предметом дослідження. Сутність окремих явищ, що є результатом злочинної дії, не тільки не виступає на поверхні, а маскується, постає у перекрученому вигляді, старан-
_________________Глава 15. Організація і планування розслідування
но вуалюється. Такі труднощі у пізнанні сутності окремих явищ при розслідуванні мають місце у випадках, коли сліди злочину приховані, обстановка події злочину інсценована.
Найчастіше на початковому етапі слідчий має (повний чи не повний) комплекс даних, що характеризують результати злочинної дії. Ці дані виступають як наслідок певних причин, встановити які й є завданням слідчого.
Однією з особливостей пізнавального процесу при розслідуванні злочину є встановлення істини, тобто з'ясування усіх обставин злочинної події. Встановлення об'єктивної істини відбувається шляхом побудови слідчих версій, різних за родом і значущістю.
Однією з форм пізнання невідомого є гіпотеза. За своєю природою версії є різновидом гіпотез. На відміну від наукових гіпотез, версії не мають на меті створення наукових теорій, а перевірка їх здійснюється у термін, встановлений для розслідування.
Версія — це обґрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваної події, дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу певного злочину.
Роль версій у пізнанні в процесі розслідування надзвичайно велика. У зв'язку з цим існують дві проблеми, вирішення яких визначає ефективність розслідування, досягнення об'єктивної істини.
Перша проблема — пізнавальна роль версії, її функція як методу пізнання у конкретній галузі, якою є судочинство.
Друга проблема — методи побудови версій у різних ситуаціях розслідування: а) при обмеженій доказовій інформації; б) за відсутності доказової інформації; в) при її значному обсязі.
Пізнавальна функція версії полягає: а) у систематизації доказового матеріалу; б) його аналізі; в) обґрунтовано-
-------:----------------------------------------------------2ІІ
144-280
му висуненні припущення, яке визначає найбільш швидкий і ефективний шлях встановлення істини.
Методами побудови версій є їхні логічні основи — індуктивний чи дедуктивний метод, аналогії. Побудова слідчих версій проходить такі етапи:
1) аналіз фактичного матеріалу;
2) висловлення припущення (саме версії);
3) виведення наслідків версії;
4) перевірка виведених наслідків (у цьому разі підтверджується або спростовується слідча версія).
Розглянемо етапи формування версій на прикладі з слідчої практики.
До прокуратури надійшло повідомлення про те, що на окраїні міста знайдено труп жінки. Під час огляду місця події було виявлено напівзанурений у яму з водою труп молодої жінки та сліди тачки, які не доходять до ями і обриваються за два метри від неї. Інших слідів не виявлено. При огляді трупа поза і стан одягу наштовхнули слідчого на думку про те, що мало місце зґвалтування. Однак це припущення відпало при судово-медичному дослідженні трупа, у процесі якого експерт встановив, що потерпіла перебувала на восьмому місяці вагітності і була спроба перервати вагітність шляхом механічного втручання. У результаті судово-медичного дослідження слідчий одержав певну сукупність фактів, які дозволили дійти деяких висновків. На той час вже була з'ясована особа потерпілої та було встановлено, що вона була незаміжня, тяжілася своєю вагітністю і неодноразово висловлювала бажання звернутися до послуг «тітки Ганни». Аналізуючи ці дані, слідчий висунув версію, що під час проведення аборту сталася смерть, і особа, яка вчинила злочин, бажаючи приховати скоєне, вивезла труп до місця, де його й було виявлено. Після того, як слідчий висунув таку версію, він став теоретично виводити з неї необхідні наслідки, а
саме:
1) місцем проведення аборту була квартира «тітки Ганни»;
212------------------------------------------------------------------------------------------
___________Глава 15. Організаціяїїпланування розслідування
2) у квартирі можуть бути виявлені сліди злочину і речі потерпілої;
3) у «тітки Ганни» повинна бути тачка, на якій тіло потерпілої було перевезено до місця його виявлення;
4) до злочину причетні інші особи, які допомагали «тітці Ганні» у транспортуванні тіла.
Перевірка названих наслідків провадженням слідчих дій — огляду та обшуку будинку, проведенням експертиз — підт-\ вердила правильність версії.
Слідча версія у її закінченому вигляді завжди є наслідком індукції або дедукції. Індуктивні висновки — умовивід від окремого до загального — найчастіше застосовуються у випадках, коли слідча версія випливає з аналізу доказів, виявлених при провадженні окремих слідчих дій. Тоді від встановлення окремих причин походження доказів шляхом індуктивного мислення слідчий доходить до загального припущення про характер і причини події злочину. У цьому разі індукція може бути неповною (при умовиводі досліджуються не всі факти, явища, а лише їх частина) або повною, яка передбачає висновки, що ґрунтуються на знанні необхідних ознак і причинних зв'язків подій, фактів, явищ. Так, від окремих доказів шляхом аналізу і розгляду їх у взаємозв'язку слідчий доходить до загального висновку про причетність суб'єкта до злочину.
При використанні методу індукції у процесі побудови версій слідчий повинен передбачати помилки, які можуть виникнути у процесі індуктивного умовиводу. До них належать помилки невірного висновку як результат помилкових посилань і висновків: «після цього — отже, внаслідок цього». Такого роду помилки можуть призвести не тільки до неправильної побудови версій, а й до невірного визначення шляхів розслідування злочину. Логічна помилка «поспішності узагальнення» полягає в тому, що висновок
від окремого до загального ґрунтується не на повному і
от т
--------------------------------------•-------------------------------------—— /. \ о
Розділ третій. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА
всебічному аналізі необхідних причинних зв'язків, а слідчий доходить до висновку, базуючись на вивченні частини ознак. У практиці розслідування такі помилки зустрічаються при конструюванні версій, якщо в процесі аналізу слідчий не враховує певні чинники.
Побудова версій дедуктивним шляхом передбачає як початковий момент загальні положення, встановлені у процесі розслідування злочину. Дедуктивний метод може мати місце при явно недостатній кількості виявлених по справі доказів. У цьому випадку при побудові версій виходять не з аналізу певних доказів, а із загального припущення.
Гак, при розслідуванні пожежі у будинку суду слідів підпалу не було встановлено. В результаті огляду був виявлений обвуглений труп сторожа суду та залишки напівобгорілих кримінальних справ у шафах канцелярії. Слідчий міг будувати такі версії:
1) підпал вчинено з метою знищення певної кримінальної справи;
2) підпал вчинено з метою помсти судді;
3) підпал вчинено з метою вбивства сторожа з яких-небудь спонукань;
4) пожежа виникла через несправність електропроводки. Тут всі названі версії ґрунтуються не на конкретних доказах, виявлених по справі, а на загальних положеннях методики розслідування пожеж, яка на підставі наукового аналізу й узагальнення досвіду слідчої практики рекомендує перелік можливих (типових) версій при розслідуванні злочинів цієї категорії.
При схожій ситуації події злочину або окремих його обставин зі злочинами, які раніше розслідувалися, слідчі версії можуть виникати за аналогією. Висунення слідчих версій за аналогією може привести до позитивних результатів при розслідуванні злочинів. 214 -----------------------------------------------------------------------
________________Глава 15. Організація і планування розслідування
Джерелами аналогії при конструюванні версій можуть бути:
1) оперативні та слідчі дані щодо складу та методів вчинення розкритих злочинів;
2) оперативні та слідчі матеріали щодо однотипних не-розкритих злочинів;
3) загальні теоретичні положення, які ґрунтуються на узагальненні слідчої практики і дозволяють намітити певну кількість версій щодо конкретної категорії злочинів;
4) теоретичні узагальнення та власний досвід слідчого у розкритті злочинів.
У процесі конструювання слідчих версій за аналогією великого значення набуває аналіз способу вчинення злочину, оскільки він містить найбільш виразні сторони злочину.
Криміналістичні версії можуть бути класифіковані за двома підставами:
1) за обсягом понять версії поділяються на загальні (пояснюють зміст та сутність всієї події) та окремі (поясняють зміст окремих фактів).
Різновидом загальних версій є типові версії, що відбивають видові ознаки злочину та найбільш типовий механізм події. Так, за наявності ознак крадіжки існують типові версії — крадіжка чи інсценування; при виявленні пожежі — підпал, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; при виявленні трупа — вбивство, самогубство, нещасний випадок та ін.;
2) за сферою використання версії поділяються на слідчі, оперативно-розшукові, судові та експертні. Ці версії, як правило, взаємопов'язані і можуть випливати одна з одної. Так, слідча версія може випливати з експертної, оперативно-розшукова — зі слідчої, і навпаки.
--------—___™_--------------------------------------------- 215
г
Розділ третій. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА
Ілюстрацією цього положення може бути такий приклад. У дворі будинку пізно ввечері був знайдений труп чоловіка. При його огляді судово-медичний експерт звернув увагу на факти крепітації і висловив припущення про падіння чоловіка з висоти. Огляд під'їздів поблизу дозволив виявити в одному з них на вг'кні горища нитки, схожі на одяг потерпілого. Обшук у квартирі 5-го поверху (сліди ніг вели туди) і огляд дозволили встановити, що злочин був вчинений саме там. Молоді люди пиячили і посварились, один вдарив другого по голові пляшкою з-під шампанського, після чого труп викинули з вікна горища, щоб приховати дійсну подію.
Слідчі версії перевіряються у процесі розслідування по можливості одночасно (кожна версія має свої специфічні та спільні з іншими версіями питання). При вирішенні питань про послідовність слідчих дій важливо насамперед планувати первісні та невідкладні слідчі дії, а потім — дії, якими одночасно перевіряються кілька версій.
Глава /«^Слідчий огляд
216