Глава 35. Розслідування екологічних злочинів

4) своєрідність сфери створення і знаходження слідів (водної, повітряної) відбивається на їх стійкості, сприяє їх пересуванню, значному поширенню тощо.

Серед екологічних злочинів вирізняються ті, безпосеред­нім об'єктом яких є відносини у сфері охорони водних ре­сурсів, атмосферного повітря, передбачені ст. 241 КК («Заб­руднення атмосферного повітря»), ст. 242 КК («Порушення правил охорони вод»), ст. 243 («Забруднення моря»). Вка­зані злочини відрізняються специфікою, яку необхідно враховувати під час аналізу їх криміналістичної характе­ристики.

§ 2. Початковий етап розслідування

Вирішуючи питання про порушення кримінальної спра­ви, необхідно враховувати, що ці злочини вважаються за­кінченими з моменту забруднення водойм, водних джерел та підземних вод неочищеними та незнешкодженими стіч­ними водами, викидами та відходами промислових, сільсь­когосподарських, комунальних та інших підприємств, ус­танов, організацій за умови, що це забруднення створюва­ло реальну можливість заподіяння шкоди здоров'ю людей або сільськогосподарському виробництву чи рибним запа­сам. Аналогічно вирішується питання щодо випадків за­бруднення атмосферного повітря шкідливими для здоро­в'я людей відходами промислового виробництва.

При вирішенні питання про достатність підстав для по­рушення кримінальної справи та під час розслідування необхідним є знання стандартів якості навколишнього при­родного середовища. Екологічні стандарти встановлюють гранично допустимі нормативи шкідливого антропогенного впливу на навколишнє середовище, перевищення яких створює загрозу збереженню оптимальних умов існування людини та її зовнішнього оточення. -----------------------------------------------------------------------. 657

42'/₄ 1-280

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

Встановлено нормативи гранично допустимих концен­трацій (ГДК) забруднюючих речовин в атмосфері, водой­мах, ґрунті; ступені шкідливих фізичних впливів на атмос­ферне повітря, шуму, вібрації, інших хімічних, фізичних, біологічних факторів; нормативи гранично допустимого навантаження (ГДН) на природне середовище, що викори­стовується в сільськогосподарських, рекреаційних цілях, та нормативи санітарно-захисного характеру.

Виробничо-господарські стандарти покликані ліміту­вати параметри виробничо-господарської діяльності пев­ного об'єкта з метою екологічного захисту зовнішнього се­редовища. До них належать нормативи гранично допусти­мих викидів (ГДВ) шкідливих речовин і шкідливих фізич­них, хімічних, біологічних впливів, а також, технологічні, містобудівельні, рекреаційні та інші нормативи господар­ської діяльності. Слід враховувати, що ГДВ визначаються на рівні, при якому викиди забруднюючих речовин від конкретного джерела не призведуть до перевищення ГДК, встановлених в цьому районі.

У разі необхідності слідчий проводить перевірочні дії шляхом відібрання пояснень від окремих громадян або по­садових осіб, витребування документів (ст. 97 КПК) з ме­тою визначення підстав для порушення кримінальної спра­ви за ознаками відповідних статей КК. За відсутності оз­нак складу екологічних злочинів вирішується питання про притягнення винних осіб до адміністративної або іншої відповідальності.

У процесі планування слідства необхідно з'ясувати об­ставини, загальна система яких визначена в ст. 64 КПК і конкретизується ознаками злочину, описаними в диспози­ції відповідних статей КК, а також криміналістичною ха­рактеристикою даних злочинів. Стосовно розслідування екологічних злочинів такими обставинами є:

1) який об'єкт зазнав забруднення (ділянка землі, во­доймище тощо); 658 -