Глава 26. Розслідування привласнення, розтрати майна...

Глава 26. Розслідування привласнення,

РОЗТРАТИ МАЙНА АБО ЗАВОЛОДІННЯ НИМ ШЛЯХОМ ЗЛОВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ (РОЗКРАДАНЬ)

§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань

Боротьба з посяганнями на відносини власності є од­ним з головних завдань здійснення кримінальної політики держави, однією з найважливіших її функцій — забезпе­чення економічної безпеки, захисту права власності (стат­ті 17, 41 Конституції України). У криміналістиці радянсь­кого періоду вивченню проблем розслідування злочинів проти власності, особливо розкрадань, приділялася велика увага, внаслідок чого були розроблені окремі методики розслідування розкрадань, що вчиняються у різних галу­зях виробництва та сфері обслуговування. Однак докорінні перетворення у сфері економіки, перехід до ринкових від­носин, реформування власності та низка інших причин со­ціального та правового характеру призвели до істотних змін у стані, динаміці та структурі злочинних посягань на відносини власності. Останнім часом відмічаються певні особливості у механізмі злочинів, способах приготування до їх вчинення та приховування у сфері підприємницької діяльності, кредитування, приватизації та ін. Цьому спри­яють також недоліки у встановленому порядку грошового обігу, обліку матеріальних цінностей, звітності, докумен­тообігу та ін. Відповідальність за привласнення, розтрату --------------------------------------------------,--------------------- 445

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ_______

майна або заволодіння ним шляхом зловживання службо­вим становищем передбачена ст. 191 КК.

Загальна криміналістична характеристика привлас­нення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом злов­живання службовим становищем може розглядатися як система, що складається з елементів, котрі, в свою чергу, містять підсистеми компонентів:

а) суб'єкт розкрадання (категорії службових, мате­ріально відповідальних осіб, технічного персоналу та ін­ших осіб, які можуть бути причетними до злочину); чинни­ки, які вплинули на формування та здійснення злочинної мети, утворення злочинної групи, розподіл ролей між спів­учасниками та ін.;

б) спосіб приготування до розкрадання (прийоми ство­рення неврахованих лишків сировини, готової продукції, коштів та ін.), його вчинення (прийоми заволодіння май­ном, його вилучення, збуту, реалізації), приховування зло­чинів, маскування злочинних дій; обставини, що обумови­ли вибір розкрадачами певних способів (загальних для різних галузей, характерних для даної галузі -виробницт­ва, технології виготовлення певних видів сировини, напів­фабрикатів, готових виробів та ін.);

в) предмет посягання — кошти, матеріальні цінності у вигляді сировини, матеріалів, пального, продукції, напів­фабрикатів, готових виробів з урахуванням їх споживчої вартості, що можуть бути віднесені до різних джерел роз­крадання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені на підприємстві, в організації, установі за рахунок лишків, що надійшли зі сторони, від співучасників);

г) обстановка розкрадання — місце (галузь виробницт­ва, сфера обслуговування, виробнича дільниця, структур­ний підрозділ організації, підприємства та ін.); умови, що визначаються технологічним процесом або операцією, сис-

446------------------------------------------------------------------------------

__________Глава 26. Розслідування[Др^влдсн_ення^розтрати майна...

темою обліку та звітності, зберіганням та рухом коштів та матеріальних цінностей, документообігом (оформлення та рух управлінських, проектних, облікових, бухгалтерських, лабораторних, технічних, технологічних, виробничо-госпо­дарчих, статистичних та інших документів), видом проду­кції, що використовується; час (астрономічний), сезонність робіт; канали збуту, реалізації здобутого злочинним шля­хом;

ґ) наслідки розкрадання, відображені у матеріальній обстановці злочину (характерні сліди, їх локалізація та взаємозв'язок), викликані службовими та позаслужбови­ми діями та зв'язками розкрадачів, способом життя, пове­дінкою у побуті, особистими зв'язками.

Кожний елемент системи пов'язаний з іншими як пря­мо, так і опосередковано, що визначає характер зв'язків між ними залежно від рівня та обсягу завдання, яке вирі­шується слідчим. Наприклад, у будь-якому випадку мож­на простежити зв'язок між елементами «суб'єкт розкра­дання» та «спосіб розкрадання», що виражається в тому, що лише певні категорії службових чи матеріально відпо­відальних осіб можуть використовувати певний спосіб роз­крадання.

У той же час на даний зв'язок впливають побічні об­ставини, які стосуються предмета злочинного посягання та обстановки розкрадання. Тому для аналізу такого прямого зв'язку, обумовленого чинниками, які впливають на вибір розкрадачами способу злочину, важливо враховувати вид та особливості предмета посягання, характер обстановки розкрадання. Надаючи особливого значення способу роз­крадання, детальніше розглянемо даний елемент криміна­лістичної характеристики цих злочинів.

Спосіб вчинення злочину є об'єктом вивчення низки наук кримінального циклу: кримінального права, криміно-

------------------------------------------------------------------------------ 447

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ_______

логії, кримінального процесу, криміналістики. Криміналь­но-правове поняття способу, що розробляється на основі кримінального закону, є базовим для інших наук. У кри­міналістиці великого значення надається дослідженню спо­собу злочину і, зокрема, способу вчинення розкрадань. При цьому він розглядається не тільки як спосіб вчинення злочину, що виявляється у заволодінні майном, а й як спо­сіб приготування (створення резервів для розкрадання) та його приховування. Такий підхід до розуміння способу злочину, не порушуючи змісту кримінально-правового по­няття способу, вводить до нього елементи, що найповніше відбивають механізм злочину. Найбільш точним видається визначення способу службового розкрадання як прояву злочинної діяльності, що виявляється в об'єднаній загальним задумом системі дій розкрадачів із ство­рення умов для розкрадання, вилучення майна (шля­хом використання або зловживання службовим ста­новищем) з відповідних фондів, обернення його на свою користь або на користь інших осіб та прихо­вання злочину.

Встановлений спосіб вчинення розкрадання, що про­явився у злочинному заволодінні майном, може слугувати одним з доказів вини обвинуваченого. У кожному випадку розслідування за кожним епізодом розкрадань спосіб має бути повністю доведений із зазначенням прийомів ство­рення резервів для розкрадання, вилучення майна і при­ховування злочину.

Значення встановлення способу розкрадання визнача­ється важливістю завдань з його розкриття, доказування в кримінальній справі (ст. 64 КПК), належної кваліфікації, з'ясування обтяжуючих обставин, особливо якщо застосу­вання способу пов'язано з участю у розкраданні організо­ваної групи. 448 ----------------------------------------------------------------------

__________Глава 26. Розслідування привласнення, розтрати майна...

Слід враховувати й те, що спосіб вчинення злочину бе­реться до уваги судом для індивідуалізації покарання вин­ного, оскільки він характеризує не тільки сам вчинок, а й суб'єкта злочину. Все це зумовлює необхідність зазначен­ня способу злочину в описовій частині обвинувального ви­сновку і в мотивувальній частини обвинувального вироку (статті 223, 334 КПК).

На суть і особливості способів розкрадання було звер­нено увагу в зв'язку з розвитком наукових основ розсліду­вання цієї категорії злочинів, внаслідок чого зроблено ви­сновок про те, що знання способу розкрадання дає можли­вість вчасно виявити і припинити злочин, прийняти пра­вильне рішення щодо порушення кримінальної справи, за­безпечити якісне планування розслідування.

У системі закономірних зв'язків елементів криміналіс­тичної характеристики спосіб розкрадання часто посідає ключове місце як об'єкт встановлення і засіб з'ясування різних обставин злочину.

Вибору способів розкрадання властиві певні законо­мірності, пов'язані з впливом таких обставин, як ставлен­ня певних категорій осіб до ввіреного їм майна, вигляд і особливості цього майна, обстановка і умови виробництва, зберігання, обліку та ін. Тому знання слідчим чинників, що зумовлюють вибір і застосування розкрадачами способів підготовки до розкрадання, їх вчинення і приховування дозволяє йому висунути версії щодо механізму злочину в цілому та зв'язку даного розкрадання з іншими злочинами.

Відомо, що кожному способу розкрадання притаманна своя внутрішня логіка розвитку. Наприклад, вчинення дій з метою використання створених резервів матеріальних цінностей вимагає застосування прийомів із вилучення не­врахованих лишків і приховування їх, інших дій (у певній послідовності, за участю певних осіб). ---------------------------------------------------------------------- 449

291-280

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ________

Спосіб розкрадання має свою структуру, що містить систему певних прийомів. За структурою способи можуть бути простими, тобто складатися із дій, спрямованих на вилучення майна (без підготовки, утворення резервів і приховування розкрадання) та складними, що містять комплекс дій із створення неврахованих лишків, їх вилу­чення шляхом вивезення за межі місця легального знахо­дження (зберігання), приховання як самих способів, так і наслідків розкрадання в цілому.

Аналіз кримінальних справ про розкрадання свідчить, що способи їх підготовки, вчинення і приховування різно­манітні. Разом з тим, вони мають певну стабільність, по­вторюваність, хоча й видозмінюються під впливом певних чинників (зміни системи обліку, звітності, технології виро­бництва, постачання і збуту, норм списання витрат та ін.). Дані обставини вимагають упорядкування знань про спо­соби розкрадання з метою розробки оптимальних систем типових версій про їх застосування розкрадачами у відпо­відних кримінальних ситуаціях.

Для цього й проводиться класифікація способів вчи­нення таких злочинів з урахуванням форм розкрадання — привласнення, розтрати, зловживання службовим стано­вищем, що використовуються розкрадачами залежно від того, чи є вони матеріально відповідальними, службовими особами і безпосередньо розпоряджаються ввіреним їм під звіт майном, чи є вони особами, що вчиняють розкрадання шляхом використання своїх службових повноважень. Це обумовлює вибір розкрадачами певних способів злочину. Тут можливі різні варіанти. Залежно від означених чинни­ків у розкраданні можуть брати участь службові особи — керівник господарського підрозділу, матеріально відпо­відальна особа, бухгалтерські працівники. 450 ---------------------------------------------------------_____

___________Глава 26. Розслідування привласнення, розтрати майна...

Найбільш загальними критеріями класифікації спосо­бів розкрадання є:

1) предмет злочинного посягання — способи розкра­дання матеріальних цінностей і коштів;

2) ступінь спільності способів — способи, що типові для всіх галузей народного господарства, та способи, які хара­ктерні для окремих галузей, видів виробництва;

3) документальне оформлення (облік) майна — способи розкрадання врахованих і неврахованих цінностей.

При очевидній відмінності означених критеріїв всі во­ни, будучи пов'язаними між собою, у комплексі складають основу для побудови класифікації способів розкрадання з перевагою того або іншого критерію.

Крім цього, способи розкрадання можуть бути класи­фіковані за загальним механізмом злочинної операції при випуску неврахованої продукції: 1) операції, які проводя­ться без офіційного оформлення документів (або з фіктив­ним документальним прикриттям), — «бездокументні» операції та 2) операції, які здійснюються без фактичного руху товарів, — «безтоварні» операції.

У сучасних умовах виробництва продукції і збуту то­варів вказані способи зі всіма модифікаціями зберігають кримінальну «привабливість» для розкрадачів, оскільки дозволяють не тільки викрадати матеріальні цінності й ко­шти в державному і колективному секторі, а й приховува­ти прибутки від оподаткування у легальній частині вироб­ничої і комерційної діяльності, здійснювати незаконні бар­терні операції з порушенням правил валютного регулю­вання, прикривати фіктивне підприємництво тощо.

Перший з означених злочинних механізмів характер­ний для розкрадань, пов'язаних з випуском неврахованої продукції та її збутом. Другий злочинний механізм — роз­крадання, що вчиняються шляхом «безтоварних» опера-

—---------------_____---------------------------------------------------------- 451

294-280

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ________

цій. Оскільки даний спосіб має безтоварний характер, по­купець і продавець, які перебувають у злочинній змові, виконують наступні фіктивні операції. Продавець вилучає з каси свого підприємства суму грошей, яка дорівнює сумі, перерахованій покупцем через банк (з касового виторгу), або вилучає на ту саму суму частину товарів (нібито при­значених для покупця). Покупець оформлює документи на матеріальні цінності, що надійшли нібито від продавця, і списує їх у видаток за встановленими правилами, викори­стовуючи для цього додаткові злочинні способи прихову­вання. Таким чином, операція вчиняється без руху (пере­міщення) матеріальних цінностей і приховується фіктив­ними звітами і обліковими документами. Описані способи можна назвати «універсальними» для ситуацій, коли роз­крадач зазіхає на чуже майно, що ввірене йому у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, або у випадках розпоря­дження цим майном.

Велике значення для розкриття розкрадань має знан­ня слідчим типових способів створення лишків для роз­крадання, збуту і реалізації неврахованої продукції в різ­номанітних галузях промислового і аграрного виробницт­ва, торговельних та інших підприємствах.