Глава 27. РозслідуванняІ злочин|в у сфері го

Глава 27. Розслідування злочинів

У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

§ 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій

Криміналістична характеристика злочинів. В умовах формування ринкових відносин кредитко-фінансова дія­льність є однією з найважливіших у сфері економіки. Особ­ливу роль у цій діяльності відіграє одна з основних функ­цій банку — кредитування суб'єктів господарської діяль­ності й громадян. Крім банків, кредиторами можуть висту­пати інші кредитно-фінансові установи — фонди, асоціа­ції, ломбарди та ін.

Кредитно-банківська діяльність регулюється низкою законодавчих актів, основним з яких є Закон України «Про банки і банківську діяльність». Маючи великі можли­вості позитивного впливу на розвиток економіки, кредитна система в той же час відчуває на собі негативний вплив не-врегульованості певних правових положень, недоліків кре­дитно-фінансових технологій, документообігу, недостатньо­го професійного рівня працівників кредитної галузі, а та­кож існування можливості зловживань як з боку праців­ників кредитно-фінансових установ, так і позичальників. Вказані обставини загострюють криміногенну обстановку, сприяють зростанню злочинних посягань на кредитно-фі­нансові ресурси.

З усіх елементів криміналістичної характеристики кре­дитно-фінансових злочинів необхідно особливо виділити ----------------------------------------------------------------------- 475

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

способи їх вчинення. Способи вчинення злочинів у кредит­но-фінансовій сфері, що склалися в кримінальній практи­ці, можна класифікувати залежно від особи злочинця (кредитор, позичальник), який діє самостійно або в змові.

Перила група — це посягання позичальника на фінан­сові ресурси кредитно-фінансових установ.

Спосіб 1. Громадянин-підприємець (який зареєстрова­ний як підприємець за місцем проживання та має доку­менти на здійснення підприємницької діяльності), влас­ник, засновник, службова особа підприємства-позичаль-ника надають кредитно-фінансовій установі фіктивну ін­формацію (договір виконання робіт, послуг, постачання не­існуючим або фіктивно створеним суб'єктам господарю­вання з внесенням свідомо фіктивних даних щодо техні-ко-економічного обґрунтування кредиту, з фальсифікова­ними даними балансу, наданням фіктивних документів на майно, що віддається у заставу, тощо) з метою одержання кредиту та його розкрадання. З метою приховання злочи­ну винні особи вдаються до фіктивного банкрутства, лік­відації, реорганізації підприємства, надання підроблених і фіктивних документів тощо.

Спосіб 2. Громадянин-підприємець або засновник чи власник суб'єкта підприємницької діяльності, службова особа суб'єкта підприємницької діяльності надає свідомо фіктивну інформацію кредитно-фінансовій установі з ме­тою одержання кредиту для його використання в підпри­ємницькій діяльності: купівлі основних засобів, сировини, матеріалів, різноманітної продукції, інвестування тощо.

Спосіб 3. Службова особа, як правило, державного під­приємства, організації, установи, філії чи структурних підрозділів, одержавши законний пільговий грошовий кре­дит, використовує його не за призначенням, а шляхом пе­редачі під відсотки комерційній структурі з відповідними 476 -----------------------------------------------------------------------

Глава 27. Розслідування злочинів у сфері^господарськоТ діяльності

штрафними санкціями. Одержувач кредиту використовує його в комерційному обігу.

Спосіб 4. Службові особи (див. спосіб 3) підприємства, отримавши звичайний або пільговий кредит, переадресу­ють його на свій розсуд певному контрагенту під виглядом відсутності можливості розрахуватися за одержаний кре­дит і надають право розрахунку за кредит комерційній ор­ганізації.

Варіант 1. Комерційна структура одержує за підпри­ємство всю продукцію у постачальника, реалізує її за більш високою ринковою ціною, розраховуючись з банком за наданий підприємству кредит, різниця між ціною про­дажу продукції та сумою повернутого кредиту і відсотків по ньому матеріалізується та привласнюється службови­ми особами підприємства та комерційною структурою.

Варіант 2. Комерційна структура одержує за підпри­ємство тільки частину продукції, але вже за ринковою ціною в розмірі кредиту і відсотків по ньому, реалізує одержану продукцію та розраховується за підприємство з банком за наданий кредит. При цьому у постачальника пе­ребуває частина кредитних коштів, що є власністю під­приємства, які:

а) на прохання службових осіб підприємства перера­ховуються комерційній структурі для матеріалізації, при цьому товарно-матеріальні цінності привласнюються і на підприємстві не оприбутковуються;

б) підприємство-постачальник видає відповідно до пе­редаточного акта продукцію, яка привласнюється і на під­приємстві не оприбутковується;

в) підприємство-постачальник видає відповідно до пе­редаточного акта продукцію, яка оприбутковується на під­приємстві, привласнюється і знищується за фіктивними документами.

---------------------------__------------------------------------- 477

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ________

Друга група — це посягання працівників кредитно-фінансових установ на фінансові ресурси, що зберігаються в цих установах на рахунках клієнтів.

Спосіб 5. Службова особа кредитно-фінансової устано­ви без повідомлення клієнта знімає кредитні кошти з його розрахункового рахунку (якщо кредитні кошти перебува­ють на розрахунковому рахунку якийсь час без руху) і ви­користовує їх в інтересах банку. Найчастіше ця операція відбувається, коли банк внаслідок невдалих фінансових операцій потрапляє в скрутне фінансове становище. Якщо виникає необхідність у перерахуванні коштів, працівники кредитно-фінансової установи вживають заходів щодо при­ховання зловживань: знімають грошові кошти в необхідній кількості з рахунку іншого клієнта або відтягують строк перерахування під приводом того, що установа перебуває на картотеці, або вичерпано щоденну можливість перера­хування коштів, або були невірно оформлені платіжні до­кументи тощо.

Спосіб 6. Службові особи кредитно-фінансової устано­ви без повідомлення клієнта знімають кредитні кошти з його рахунку для використання в комерційному обігу шля­хом: надання кредиту іншим підприємствам, організаціям, установам; надання фінансової допомоги; участі в угодах на валютній біржі та ін. У разі необхідності винні вжива­ють заходів щодо приховання зловживань, аналогічні тим, що наведені у способі 5.

Третя група способів посягань на кредитно-фінансові ресурси пов'язана із злочинною змовою представників кре­дитора та позичальника.

Спосіб 7. Працівник кредитно-фінансової установи ви­дає незаконний кредит (без належної перевірки плато­спроможності, можливості повернення та ін.) позичальни­ку, з яким перебуває у змові. За допомогою кредитора від-

478 ------------------------------------------------------------------------------