Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
92_--2001.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
23.11.2018
Размер:
3.03 Mб
Скачать

§ 5. Особливості проведення виїмки

Виїмка — це самостійна слідча дія, яка провадиться у випадках необхідності вилучення лише певних пред­метів і документів, коли точно відомо, де і в кого вони знаходяться. Процесуальний режим виїмки регламенту­ється статтями 178—184, 186, 187і, 188, 189. КПК.

Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слід­чого. Проведення виїмки не потребує санкції прокурора. Винятком є виїмка документів, що становлять державну таємницю. У цих випадках виїмка проводиться з санкції прокурора або його заступника і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи. Примусова виїмка із жит­ла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмоти­вованою постановою судді (ст. 178 КПК).

Виїмка здійснюється стосовно предметів і документів, які знаходяться у віданні установ, організацій та підпри­ємств. У деяких випадках виникає необхідність у виїмці й в окремих громадян.

Виїмка, як правило, проводиться у дений час, за виня­тком випадків, коли ця дія є невідкладною. Невідкладною є виїмка, якщо мають місце підстави вважати, що предмети або документи можуть бути знищені або сховані.

При виїмці повинна бути забезпечена присутність осо­би, у володінні якої знаходяться предмети, що підлягають вилученню, або повнолітніх членів її сім'ї. У разі відсутно­сті цих осіб виїмка може здійснюватись у присутності пред­ставника житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів. Виїмку в установах і на підпри­ємствах бажано проводити у присутності особи, у веденні якої знаходяться предмети чи документи. 308 ---------------------------------------------------------------

Глава 18. Обшукі виїмка

У приміщеннях, що їх займають дипломатичні представ­ництва, а також у приміщеннях, де проживають члени дип­ломатичних представництв та їхні сім'ї, які користуються правом дипломатичної недоторканності, виїмка може про­водитись тільки за згодою дипломатичного представника.

Виїмка проводиться у присутності двох понятих. Про проведення виїмки складається протокол, копія якого вру­чається особі, в якої проведено виїмку, чи повнолітнім членам її сім'ї або представникові житлово-експлуатацій-ної організації чи місцевої Ради народних депутатів.

Виїмка може бути здійснена у примусовому порядку. Згідно зі ст. 183 КПК у разі відмови виконати вимоги слід­чого виїмка проводиться у примусовому порядку.

§ 6. Фіксація результатів обшуку та виїмки

Про проведення обшуку та виїмки складається прото­кол, який є джерелом доказів. Він має відповідати загаль­ним вимогам, передбаченим ст. 85 КПК, а також спеціаль­ним вимогам ст. 188 КПК, і складається з трьох частин: вступної, описової, заключної.

У вступній частині зазначається коли, де, ким, на якій підставі, у кого, в присутності яких осіб проведено об­шук чи виїмку. Тут також зазначається, що перед обшу­ком чи виїмкою слідчий запропонував добровільно видати предмети чи документи і яку було дано на це відповідь.

Описова частина містить відомості про об'єкти пошу­ку, умови їх зберігання та способи маскування. Якщо під час обшуку виявлено тайник, необхідно детально описати його конструкцію, вказати розміри, місцезнаходження, яким чином приховано тощо.

У протоколі необхідно зазначити загальні та окремі ознаки виявлених предметів (назва, розмір, форма, маса, колір, маркування, позначки, номери, пошкодження та ін.). Завдання слідчого полягає в тому, щоб охарактеризувати _________________________________---------------------309

Розділ третій. КРИМІНАЛІСТИЧНАТАІСГИКА

та індивідуалізувати вилучений предмет, зафіксувати оз­наки і особливості, які дозволяють відрізнити його від ін­ших схожих предметів, виключити можливість підміни. У разі вилучення виробів з дорогоцінних металів в протоколі обшуку (виїмки) вказують назву виробу, його родові та ін­дивідуальні ознаки, колір або відтінок, розмір, кількість, особливості окремих частин (якщо є можливість — масу і розмір кожної частини), наявність пробірних знаків (фігу­рних клейм і цифрових позначок проби) (рис. 32). При опи­сі виробів з фарфору, фаянсу та майоліки слід звертати увагу на їх маркування (рис. 33).