Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
92_--2001.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
23.11.2018
Размер:
3.03 Mб
Скачать

§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз

Судова експертиза має бути старанно підготовлена. Процес підготовки експертизи містить такі основні еле­менти:

1) збирання необхідних матеріалів;

2) вибір моменту призначення експертизи;

3) визначення предмета судової експертизи;

4) формулювання запитань експерту;

5) вибір експертної установи або експерта.

Збирання необхідних матеріалів. Такими матеріала­ми насамперед є досліджувані об'єкти (речові докази, жи­ва особа, труп або його частини тощо), відносно яких слід­чий (суд) повинен з'ясувати певні питання. Досліджувані об'єкти збираються під час проведення слідчих (судових) дій (оглядів, обшуків, виїмок та ін.) з дотриманням встанов­лених законом правил.

348 _-------------------------------------------______ _________

У деяких випадках експерту необхідно надавати так звані зразки порівняльного матеріалу. Під зразками для експертного дослідження слід розуміти матеріальні об'єк­ти, що надаються експерту для порівняння з об'єктами, які ідентифікуються або діагностуються. Це можуть бути зразки почерку, відбитки пальців рук, зліпки зубів, взут­тя, проби крові, слини, зразки шрифту друкарської ма­шинки, які використовуються в процесі проведення екс­пертиз як порівняльні матеріали при дослідженні рукопи­сів, предметів з відбитками рук, ніг, зубів, паперів та ін­ших об'єктів, що надаються експерту для дослідження.

Слідчий збирає зразки в процесі таких слідчих дій, як огляд, обшук, виїмка або шляхом безпосереднього відібран­ня їх у обвинуваченого, підозрюваного, свідка або потер­пілого. Так, відповідно до ст. 199 КПК у разі потреби слід­чий має право винести постанову про вилучення або ві­дібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження. При цьому отримання зразків для порівняльного дослідження є вже процесуальною дією, яка полягає в отриманні порівняльних матеріалів для екс­пертного дослідження. Для відібрання або вилучення зраз­ків слідчий може використовувати допомогу фахівця. Про відібрання зразків складається протокол.

На відміну від речових доказів, зразки для порівняль­ного дослідження не пов'язані з розслідуваною подією і безсумнівно походять від конкретного об'єкта. Зразки по­винні мати репрезентативність (достатність кількості та якості) та порівняльність (можливість порівняння).

За способом отримання зразки поділяються на дві гру­пи: вільні та експериментальні. Вільні зразки виключають можливість будь-якого умисного викривлення ознак до­сліджуваного об'єкта. Це зразки створені або отримані по­за зв'язком з розслідуваною кримінальною справою і, як ___________________________________________—_ 349

Розділ третій^КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА

правило, до її порушення (наприклад, особисте листуван­ня особи, у якої відбираються зразки, її щоденники та інші рукописні документи, виконані до кримінальної справи). Експериментальні зразки — це зразки, що спеціально отримані для проведення цієї конкретної експертизи.

Вибір моменту призначення експертизи. За загаль­ним правилом судова експертиза повинна бути призначе­на своєчасно. Своєчасність призначення експертизи забез­печується плануванням цієї слідчої (судової) дії.

Визначаючи момент призначення експертизи, необхід­но враховувати:

1) властивості та стан об'єктів експертного дослідження;

2) необхідність та можливість отримання порівняльних зразків;

3) особливості експертного дослідження (складність, наявність відповідних методик, час проведення тощо);

4) слідчу ситуацію.

Вибір моменту призначення експертизи передбачає визначення її місця у системі інших слідчих (судових) дій. Призначення та проведення експертизи обумовлені такти­чними міркуваннями. Визначення часу призначення екс­пертизи пов'язано з особливостями розслідуваного злочи­ну, слідчою ситуацією, наявністю або відсутністю необхід­них матеріалів для призначення експертизи.

Визначення предмета судової експертизи. Предмет експертизи — це ті обставини, які можуть бути з'ясовані в процесі експертного дослідження, та фактичні дані, що встановлюються на основі спеціальних знань і досліджен­ня матеріалів справи. Предмет експертизи визначається питаннями, поставленими перед експертом, слідчим або судом. 350--------------------------------------------------------------------------

__________Глава 21. Призначєння ^

Формулювання питань експерту. У відповідності із за­коном перед експертом можуть бути поставлені тільки та­кі питання, для вирішення яких необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Існують різні посібники з судо­вої експертизи, які містять типові переліки питань стосов­но різних видів експертиз при розслідуванні тих або інших категорій злочинів. Однак такі переліки є орієнтуючими.

Питання експерту повинні відповідати таким основним вимогам:

1) не виходити за межі спеціальних знань експерта і не мати правового характеру;

2) бути визначеними, конкретними та короткими;

3) мати логічну послідовність;

4) характеризуватися повнотою та мати комплексний характер.

Вибір експертної установи або експерта. Вибір екс­пертної установи здійснюється з урахуванням виду екс­пертизи, об'єктів дослідження та характеру питань, які підлягають вирішенню. В Україні існує система судово-ек­спертних установ, в яких провадяться судові експертизи. При проведенні експертизи поза експертною установою в постанові або ухвалі про призначення експертизи вказу­ється конкретний фахівець, якому доручається проведен­ня експертизи.

Призначення експертизи оформляється постановою слід­чого (ст. 196 КПК) або ухвалою (постановою) суду (судді) (ст. 310 КПК), які є юридичною підставою проведення екс­пертизи. Постанова (ухвала) про призначення експертизи складається з трьох частин: вступної, описової та резолю­тивної.

------------------------------------------------------------------- 351

Розділ третій. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА______________________

У вступній частині постанови вказується дата та міс­це її складання, посада, звання та прізвище особи, яка ви­несла постанову, найменування кримінальної справи, з якої призначається експертиза.

Описова частина передбачає короткий виклад обста­вин справи, де докладно подаються відомості щодо об'єктів експертизи (обставини, пов'язані з їх виявленням, вилу­ченням, зберіганням та ін.). Завершується описова частина постанови формулюванням підстав для призначення екс­пертизи (з посиланням на відповідні статті КПК, якими керувався слідчий або суд).

Резолютивна частина містить рішення про призна­чення експертизи, вказується її вид, прізвище експерта або найменування експертної установи, питання, з яких необхідно дати висновок, перелік матеріалів, що надають­ся експерту.

Відповідно до ст. 198 КПК керівник експертної устано­ви, отримавши постанову про призначення експертизи, доручає її проведення одному або кільком експертам. При цьому необхідно враховувати обставини, які виключають можливість доручення проведення експертизи зацікавле­ній особі.

Експертне дослідження — це процес дослідження об'єк­тів, що надані на експертизу. У своїй діяльності експерт використовує методи експертного дослідження, тобто сис­тему способів, прийомів, операцій для вирішення експерт­них завдань. У теорії криміналістики існують різні класи­фікації цих методів (наприклад, методи експертного до­слідження інколи поділяються на загальні, спільні, окре­мо-наукові та спеціальні (багатооб'єктні).

Експерт не має права обмежити обсяг запропонованого йому дослідження. За наявності великої кількості однорід-

352-----------------------------------------------------------------------------------------------

___________Глава 21. Призначення та проведення судових експертиз

них об'єктів (наприклад, партія недоброякісної продукції) слідчий або суд повинні розглянути питання щодо доціль­ності вибіркового дослідження. Разом з тим, згідно зі ст. 200 КПК експерт має право розширити обсяг дослідження, за­значивши в висновку виявлені в процесі дослідження об­ставини, які мають значення по справі, з яких йому не бу­ли поставлені питання.

Експерт повинен виходити з таких загальних поло­жень: об'єктивності, повноти та всебічності дослідження; його законності та своєчасності; цілеспрямованості та пла­новості; безпосередності дослідження об'єктів експертизи; процесуального оформлення її результатів.