Глава 3.

висновок повинен бути результатом глибокої оцінки збігу і відмінності в ознаках, при цьому ознаки повинні розгляда­тися у взаємозв'язку і взаємозалежності, як єдиний ком­плекс ознак об'єкта. Для висновку про наявність тотожно­сті необхідним є збіг комплексу ознак, неповторних у да­ному сполученні та ні в якому іншому об'єкті. Для тотож­ності необхідним є збіг саме комплексу ознак, окремі озна­ки можуть бути у багатьох об'єктів. Таким чином, для ін­дивідуальної ідентифікації (встановлення конкретної то­тожності) необхідним є збіг комплексу загальних і окремих ознак. Критерієм для вирішення питання про достатність даного комплексу для висновку про тотожність є практи­ка, наукові положення.

Для висновку про групову належність (групову іденти­фікацію) необхідним є збіг всіх істотних ознак даної групи (роду, виду, системи, сорту, марки тощо), тобто таких ознак, за відсутності однієї з яких виключається принале­жність об'єкта до групи.

Результат ідентифікації може бути виражений:

а) у позитивній формі — тотожність установлена;

б) у негативній формі — установлена відмінність;

в) у категоричній формі — інше вирішення даного пи­тання за переконанням експерта неможливе;

г) у ймовірній (передбачуваній) формі -— існує велика можливість даного рішення, інше рішення хоча і малоймо­вірне, але можливе, припустиме.

Наукова достовірність визначається в результаті ви­рішення таких основних питань:

а) чи необхідні спеціальні знання для вирішення пи­тання про тотожність і якщо так, то чи була призначена експертиза, чи достатньо кваліфікований експерт;

б) чи були надані експерту необхідні об'єкти; чи мали вони потрібні властивості;

- -------------------------------------------------------------------------- 31

]

Розділ перший. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛ|ОЖІ1____

в) у яких умовах провадилася ідентифікація;

г) чи є науковими метод і засоби, які застосовувалися при порівняльному дослідженні;

ґ) наскільки обґрунтований збіг комплексу ознак; чим мотивуються відмінності;

д) чи немає логічних суперечностей.

32

Глава 4. Криміналістична профілактика і прогнозування

Глава 4. Криміналістична профілактика і прогнозування

§ 1. Криміналістична профілактика злочинів

Одним з основних напрямів у сфері боротьби зі зло­чинністю є розробка і застосування заходів щодо її попе­редження. Наукове забезпечення цієї сфери здійснюється кримінологією, криміналістикою та іншими кримінально-правовими галузями.

Криміналістична профілактика, як діяльність уповно­важених суб'єктів і напрям наукових досліджень, базуєть­ся на загальних кримінологічних рекомендаціях по встано­вленню причин і умов, що сприяють конкретним злочи­нам, вживанню спеціальних криміналістичних заходів для їх профілактики, запобігання і припинення. Виходячи з цього, сутність криміналістичної профілактики — це сфе­ра практичної діяльності та один з наукових напрямів криміналістичної науки.

Правову основу попередження злочинів становлять норми різних галузей права. Відповідні положення, що стосуються попереджувальної діяльності, містяться в ряді міжнародних правових актів: Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про цивільні і політичні пра­ва, Кодексі поводження посадових осіб по підтримці пра­вопорядку, Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживань владою та ін. Правові ос­нови криміналістичної профілактики злочинів містяться у відповідних нормах КПК, законах України «Про оператив-но-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові ос-

________________________________________________________________ о о

31-280

Розділ_перший. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ_________

нови боротьби з організованою злочинністю», «Про судову експертизу» та інших нормативно-правових актах.

Встановлення причин злочину й умов, що сприяли йо­го вчиненню, є однією з обставин, які підлягають доказу­ванню у кримінальній справі. Так, відповідно до ст. 23 КПК при провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані виявити причини й умови, які сприя­ли вчиненню злочину. Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини й умови, що сприяли вчиненню зло­чину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття захо­дів щодо усунення цих причин і умов (ч. 1 ст. 23^і КПК). Суд, за наявності на те підстав, виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, гро­мадських організацій або посадових осіб на встановлені причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, і вима­гає прийняття відповідних заходів (ч. 1 ст. 23² КПК).

Одним із завдань оперативно-розшукової діяльності є припинення правопорушень (ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).

Якщо при проведенні експертизи експерт виявить фа­кти, які мають значення по справі і з приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі про них зазначити у своєму висновку (ст. 200 КПК, п. 2 ст. 13 Закону «Про су­дову експертизу»). До таких фактів можуть відноситися обставини, що сприяли вчиненню злочину, встановлені під час проведення криміналістичної, судово-економічної, то­варознавчої та інших видів експертиз.

Важливе значення має положення ст. 97 КПК, яке встановлює, що одночасно з ухваленням рішення про по­рушення кримінальної справи або відмові в цьому прийма-34

____________Глава 4. Криміналістична профілактика і прогнозування

ються всі можливі заходи щодо запобігання злочину або припиненню його.

У такий спосіб потреби практики, вимоги закону і ло­гіка розвитку науки викликали необхідність формування криміналістичної профілактики як окремої криміналістич­ної теорії, що досліджує і розробляє:

1) закономірності утворення, виявлення і дослідження слідів прояву криміногенних обставин (чинників) при під­готовці, вчиненні або прихованні окремих видів злочинів;

2) техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації дослідження обставин криміногенного характеру, захисту окремих об'єктів від злочинних пося­гань;

3) тактико-криміналістичні прийоми і засоби виявлен­ня й усунення обставин криміногенного характеру;

4) криміналістичні методи виявлення безпосередніх причин злочинів і умов, що сприяли їх вчиненню, а також їх профілактики, запобігання і припинення.

Криміналістична профілактика, як один з наукових напрямів криміналістики, покликана розробляти рекомен­дації по встановленню обставин, що сприяли вчиненню пе­вного виду злочинів, які спричинили слідоутворення, а та­кож застосуванню запобіжних заходів криміналістичними методами, прийомами і засобами.

Суб'єктами криміналістичної профілактики у відпо­відних видах і формах її застосування є органи дізнання (оперативно-розшукові органи), слідчий, експерт, проку­рор, суд (суддя).

У практичній діяльності по з'ясуванню обставин, що сприяли вчиненню злочинів, і застосуванню заходів для їх попередження склався певний досвід здійснення профіла­ктичної функції правоохоронних органів і суду, що вклю-

-------------------------------------------------------------________ 35

3*1-280

Розділ перший. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ_________

чає як власне криміналістичну профілактику, так і загальні кримінологічні рекомендації.

Профілактична робота при розслідуванні злочинів по­винна проводитися протягом усього провадження по спра­ві, включаючи вживання термінових заходів, спрямованих на негайне попередження злочинів. У цьому розумінні ве­лике значення має виявлення і попередження латентних злочинів, коли при розгляді слідчим заяв і повідомлень ви­никає необхідність припинити злочинні дії. У подібних ви­падках використовуються рекомендації, розроблені на ос­нові кримінолого-криміналістичних досліджень латентних злочинів, зокрема, дані про особливості їх характеристи­ки, ознаки і способи їх підготовки, вчинення і приховання.

Успішна профілактична діяльність слідчого залежить від ефективності провадження слідчих дій, до яких насам­перед відносяться допит, огляд і судові експертизи, а та­кож тактичні операції, серед яких слід виділити такі, як виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочину, що має виражену профілактичну спрямованість.

У випадках, коли за відсутності достатніх підстав до порушення кримінальної справи проводяться перевірочні дії по заявах, що надійшли, і повідомленнях про злочин, заходи, які може застосовувати слідчий, полягають в одер­жанні пояснень від окремих громадян чи посадових осіб, витребуванні необхідних документів, аналіз яких дає мож­ливість установити обставини, що сприяли вчиненню зло­чину, запобігти або припинити його (ст. 97 КПК).

Допит кола осіб, пов'язаних із подією злочину, дозво­ляє уточнити не тільки встановлені факти, а й приховані обставини, у тому числі криміногенного характеру. Значні можливості для виявлення обставин, що сприяли злочину, має допит свідків, пов'язаних з винними особами спільною 36 -----------------------------------------------------------------------

____________Глава< 4. Криміналістична профілактика іпрогнозування

діяльністю, а також позаслужбовими, особистими стосун­ками.

При з'ясуванні під час допиту обставин, що сприяли вчиненню злочину, необхідно враховувати можливість от­римання свідомо неправдивої або помилкової інформації. Судження допитуваних осіб по зазначених обставинах не­рідко вимагають перевірки. Так, під час розслідування іно­ді трапляються випадки, коли обвинувачений, визнавши себе винним у вчиненні злочину, неохоче дає свідчення про додаткові негативні явища, що відносяться до причин і умов, які сприяли вчиненню злочину.

Стосовно розслідування багатьох злочинів, важливе значення має огляд місця події, а у випадках підробки, фа­льсифікації — огляд документів, речових доказів. Поряд із цим важливим джерелом отримання відомостей про умо­ви, що сприяли злочинам, є огляд ділянок території та приміщень, які не є місцем події, зокрема складських і ви­робничих приміщень тощо. Під час огляду можуть бути виявлені й зафіксовані умови збереження і транспорту­вання матеріальних цінностей, які призвели до їх втрат і псування, що вказує на непридатність складських при­міщень для збереження певних видів сировини чи готових виробів і обумовлює випуск неякісної продукції. Можуть бути виявлені також такі суттєві обставини, як недоскона­лість, непридатність пристроїв, за допомогою яких зами­каються приміщення, або відсутність сигналізації.

Експертиза є діючим засобом виявлення обставин, що сприяли злочину, і розробки заходів, спрямованих на їх усунення. Слід мати на увазі, що виявлення зазначених обставин може бути як певною частиною завдання, постав­леного слідчим перед експертом, так і самостійним пред­метом спеціального експертного дослідження. ----------------------------------------------------------------------- 37

Розділ перший. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ_________

У діяльності слідчих органів по попередженню злочи­нів використовуються дані узагальнень обставин, що спри­яли їх виникненню і характеризують типові криміногенні ситуації.

Спеціальною процесуальною формою профілактичної діяльності слідчого за результатами розслідування конк­ретного злочину є внесення подання до відповідного дер­жавного органу, громадської організації або повідомлення посадовій особі про вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню даного злочину (ст. 23^і КПК). У цьому процесуальному документі слідчий повідомляє встановлені розслідуванням обставини злочину, аналізує сприяючі причини та умови, пропонує вжити заходів щодо їх усунення.

До інших форм здійснення профілактичних заходів для усунення умов, що сприяли вчиненню злочинів, які доповнюють процесуальні дії слідчого, відносяться:

а) повідомлення обставин учинення конкретного зло­чину посадових осіб підприємств, організацій із метою з'я­сування чинників, які сприяли злочинній поведінці винного, а також вживання заходів щодо їх усунення;

б) узагальнення відповідей на подання слідчого відпо­відних органів, організацій, посадових осіб у зв'язку з не­достатнім прийняттям ними заходів щодо виявлених не­стач для належного реагування (процесуального, проку­рорського);

в) публікації у місцевій пресі, виступи по радіо і теле­баченню, якщо установлені розслідуванням чинники, які сприяють учиненню злочинів, мають поширений характер серед певних груп населення (наприклад, поширення нар­команії, хуліганські прояви, побутові конфлікти тощо).

Загальні положення криміналістичної профілактики злочинів конкретизуються в окремих криміналістичних

-зо___________________.______________________________________

О(_7 ~~™<-№™™™«»™«-»»в™»«««™™ґ.-.т.т,.т^.т.т.т.-і-.-.т.т-.-. --™«и-.-.-.т.т.т.-.-л л.-.-.Іт. - л ,т т.лгт Vт.-птлт тг-™«™_^ __: «^.-.„-...т.т.тл-.т.-.-.-пт.-и.т.т.т.т.-,»™,-.-.™™.-,,.-.™^.™-. - - КК-. г.т.І .,.,.„*,- -.-ЛТ.Л.ТЛ.

____________Глава ^Криміндлісгичнд про

методиках. Найважливіші розробки здійснюються в мето­диках розслідування злочинів проти життя людини, еко­логічних, економічних та інших злочинів.