Глава 22. Загальні

^

д) первісні слідчі дії і оперативно-розшукові заходи;

е) особливості проведення окремих слідчих дій та їх комплексів (тактичних операцій);

є) забезпечення координації дій правоохоронних орга­нів у розслідуванні та взаємодії з контролюючими та ін­шими державними органами, об'єднаннями громадян;

ж) заходи криміналістичної профілактики.

§ 3. Криміналістична характеристика злочинів

Криміналістична характеристика — це система відо­мостей про певні види злочинів, ознаки суб'єкта злочину, його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні спо­соби, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.

Для розуміння сутності криміналістичної характерис­тики необхідно виходити з того, що в ній відбиваються особ­ливості певного виду злочинів, які мають значення для їх виявлення і розкриття. Такі особливості називають кри­міналістичне значущими.

Для розробки наукових рекомендацій щодо виявлення і розкриття злочинів, всебічного, повного і об'єктивного до­слідження пов'язаних з ними обставин необхідне не тільки узагальнення оперативно-розшукового і слідчого досвіду, практики судового розгляду (слідчо-судової практики), а й глибоке комплексне дослідження самих злочинів певного виду, фактологічних та статистичних даних про них. З цією метою з середини 60-х років у процесі наукових криміно­логічних і криміналістичних досліджень злочинності, ок­ремих видів злочинів почали застосовуватися соціологічні методи. Поряд з вивченням кримінальних справ за спе­ціально розробленими програмами вченими-криміналіста-ми, кримінологами, процесуалістами, психологами прово--------------------------------------------------------------------------- 367

г

Розділ

РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

дилися опитування суб'єктів кримінального процесу, а та­кож осіб, засуджених за вчинення злочинів. Таким розроб­кам сприяли розвиток криміналістичних методів до­слідження, міжнаукові зв'язки дисциплін кримінально-правової галузі.

Це закономірно привело до необхідності розробки га­лузевих видів юридичних характеристик відповідних ви­дів злочинів: кримінально-правової, кримінально-проце­суальної, кримінологічної та криміналістичної. Практичне використання криміналістичної характеристики окремих видів злочинів потребує комплексного підходу, пов'язано­го із залученням даних інших видів характеристик злочинів.

Структурну основу цієї системи становлять криміналь­но-правова та кримінально-процесуальна характеристи­ки: система елементів складу злочину і обставин, що під­лягають доказуванню, визначають тією чи іншою мірою структуру кримінологічної та криміналістичної характе­ристик злочину. Залежно від особливостей того чи іншого виду злочинів структура елементів кримінально-правової характеристики конкретизується включенням відповідних факультативних елементів, наприклад, предмет безпосе­реднього злочинного посягання, потерпілий.

Сутність криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона розглядається як система, що містить ознаки і дані про закономірні зв'язки слідів, які виражені відповідним ступенем вірогідності, встановленої на підста­ві узагальнення даних матеріалів кримінальних справ, та апробованих слідчою практикою. Такі дані складають ос­нову для побудови систем типових версій, які використо­вуються при вирішенні конкретних слідчих завдань, вису­ненні робочих версій. У криміналістиці вживались заходи щодо розробки систем визначення характерних особливо­стей особи, яка вчинила злочин, на підставі аналізу типо-368

______Глава22.Загальні положення методикирозслідування злочинів

вих слідів, особливостей обстановки в аналогічних ви­падках.

У загальнотеоретичному плані можна говорити про криміналістичну характеристику злочинів як про сис­тему, що містить сукупність криміналістична значу­щих ознак. Такий висновок базується на аналізі вже роз­роблених криміналістичних характеристик злочинів окре­мих видів, їх науковому узагальненні, що становить осно­ву для розвитку загального вчення про криміналістичну характеристику злочинів.

Практичне значення криміналістичної характеристи­ки злочинів розкривається у рекомендаціях із встановлен­ня і застосування криміналістичне значущих множиннос­тей ознак злочинів різного ступеня спільності, які харак­теризують:

а) найширші множинності злочинів (наприклад, злочи­ни проти життя та здоров'я особи, злочини проти власнос­ті тощо);

б) групи злочинів (наприклад, вбивства, розкрадання тощо);

в) види злочинів (наприклад, вбивства (при виявленні трупа), привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем тощо);

г) різновиди злочинів (наприклад, вбивство (коли особа потерпілого не встановлена), розкрадання на підприємст­вах того чи іншого виробництва тощо, іноді з конкретиза­цією виду продукції, що виробляється і відрізняється тех­нологією (ковбасної, консервної тощо).

Як і будь-яка система, криміналістична характеристи­ка складається з взаємопов'язаних складових частин — елементів. У літературі по-різному визначаються види та­ких елементів та кількість їх: від прямого слідування сис­темі елементів складу злочину до переліку криміналістич-

------------------------------------------------369

241-280

но значущих елементів, які не завжди структурно узго­джуються з системою кримінально-правової характерис­тики певного виду злочину.

Криміналістичний аспект характеристики злочинів під­порядкований завданням доказування по кримінальній спра­ві. Саме тому структура криміналістичної характерис­тики будується на підставі системи обставин, які вхо­дять до предмета доказування (ст. 64 КПК), і елементів складу злочину, передбачених відповідними статтями КК.

Проте криміналістична характеристика злочинів шир­ша за їх кримінально-правову та кримінально-процесу­альну характеристики, оскільки містить не тільки систему обставин, які мають кримінально-правове значення, а й низку інших чинників. Отже, конкретизація кримінально-правової характеристики здійснюється за рахунок ви­ділення елементів (наприклад, механізму, способу, обста­новки злочину тощо), які мають вирішальне значення для розкриття злочину. При цьому деякі суміжні елементи мо­жуть бути наповнені змістом інших характеристик. Так, елемент «суб'єкт злочину» може містити компоненти, по­в'язані з такими чинниками, як психологічні, що вплива­ють на формування та здійснення злочинної мети. Виходя­чи з цього, криміналістична характеристика злочинів мо­же розглядатися як система, що складається з елементів, котрі містять у собі окремі підсистеми — компоненти:

а) особа злочинця, яка характеризується фізичними, соціально-демографічними даними; категорії посадових ма­теріально відповідальних осіб та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формування та здійснення злочинної мети, створення зло­чинної групи, розподіл ролей між співучасниками тощо;

б) способи готування до злочину (пошук відповідних знарядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини,

З/О ----------------------------------•-------------------------------------

______[лава 22. Загальні положенняІ методикиІ^здзспідувдння злочинів

готової продукції, резерву грошових коштів та ін.); способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи щодо заво-лодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації); спосо­би приховування злочину (маскування злочинних дій);

в) особа потерпілого (демографічні дані, відомості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв'язки і стосунки, ознаки віктимності тощо);

г) предмет посягання: грошові кошти, цінні папери, матеріальні цінності у вигляді сировини, палива, матеріа­лів, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їх споживчої цінності, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені при їх виробництві за рахунок лишку, який на­дійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування);

ґ) обстановка вчинення злочину: місце як частина ма­теріального середовища, що включає, окрім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До об­становки належать також чинники регулятивного харак­теру, що визначають порядок діяльності, фактори пове­дінки людей у побуті й трудовій діяльності;

д) наслідки у вигляді будь-яких змін, викликаних зло­чином, виражені у фізичній матеріальній шкоді, відобра­женій у матеріальній обстановці злочину (характерні сліди пошкоджень, викликані злочинними діями, їх локалізація і взаємозв'язок), та моральній шкоді, заподіяній злочином.

Криміналістична характеристика як накопичувач і дже­рело відомостей про певні види злочинів, виконуючи ін­формаційну функцію, являє собою єдину інформаційну систему. Використання такої системи можливе шляхом одержання та аналізу відомостей щодо окремих елементів і встановлення зв'язків між ними. У цьому розумінні всі елементи системи теоретично рівнозначні, тому поділяти —-------------------------------------------------------------------- 371

24*1-280

Розд/л уегае^т^^МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ_______

їх на основні та другорядні недоцільно. У той же час вико­ристання такої інформаційної системи вимагає в кожному конкретному випадку визначення ключового елемента, че­рез який можна здійснити «вхід» у систему з метою одер­жання необхідної інформації. Визначення ключового еле­мента для конкретного випадку залежить від слідчої ситу­ації, яка склалася на даному етапі розслідування, від того, які вихідні дані має слідчий і які з них необхідно встанови­ти. Аналіз кримінальних справ щодо злочинів різних кате­горій показує, що значна частина їх вчиняється способами, ознаки яких не завжди очевидні. Тому їх виявлення і пояс­нення вимагають насамперед знання і використання систе­матизованого опису злочинних способів.

Великого значення набувають рекомендації, побудова­ні на аналізі закономірних зв'язків, які складаються між елементами криміналістичної характеристики. У дослід­женні таких зв'язків міститься перш за все практичне призначення криміналістичної характеристики злочинів. Принципові можливості використання у розслідуванні за­кономірних зв'язків між елементами криміналістичної ха­рактеристики полягають у тому, що за наявності відомос­тей щодо одних типових обставин передбачається існуван­ня інших. Це важливо не тільки для розслідування злочи­ну на початковому його етапі, пов'язаному із встановлен­ням особи, яка вчинила злочин (вбивство, крадіжку тощо), а й для ситуації, коли на початку розслідування, наприк­лад у справах про економічні злочини, особа, причетна до злочину, відома, але не відомі способи його вчинення.

Розглянуті закономірні зв'язки можуть бути однознач­ними і багатозначними (ймовірними). У першому випадку складається такий зв'язок, коли за наявності одних обста­вин можна категорично вважати існуючими обставини, що належать до іншого елемента характеристики. У другому випадку закономірні зв'язки мають ймовірний характер, 372 -----------------------------------------------------------------------

_____Глава 22. Загальні положення методики розслідування злочинів

встановлюють більший або менший ступінь вірогідності, що визначається на підставі даних статистичного обліку типових ознак масиву вивчених кримінальних справ від­повідного виду злочину (певного регіону, періоду).

Криміналістичне дослідження закономірних зв'язків обставин, які характеризують злочини певного виду, ви­магає застосування спеціально розроблених програм з ме­тою отримання статистичних даних про взаємозв'язки та­ких обставин. У деяких випадках простежується законо­мірний зв'язок між особами, які можуть бути причетними до даного виду злочину, і способом його вчинення і прихо­вування, застосування певних знарядь злочину (рис. 35). Такий зв'язок має вірогідний характер і може бути підста­вою для побудови системи типових версій, що використо­вуються з урахуванням фактичних даних по справі, яка розслідується, для висунення та перевірки робочих слід­чих версій.

Рис. 35. Загальна структура зв'язків елементів криміналістичної характеристики злочинів

373

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ________

Кожний з елементів системи пов'язаний з іншими пря­мо та опосередковано, що значною мірою визначає харак­тер зв'язків між ними. Залежно від рівня та обсягу слідчо­го завдання аналіз таких зв'язків може охоплювати різну кількість елементів. У будь-якому випадку можна просте­жити прямий зв'язок між елементами «особа злочинця» і «спосіб злочину», який виявляється у тому, що лише особи з певними характерологічними даними або ті, що займа­ють певну посаду, можуть використовувати певний зло­чинний спосіб. У той же час на даний зв'язок впливають побічні обставини, що стосуються предмета злочинного по­сягання та обстановки злочину.