21. Методи встановлення норм часу, їх характеристика і умови застосування.

Залежать від типу В., рівня механізації праці робітників, а також від форми орг.праці. Для вищого рівня серійності хар-ні досконаліша техніка, технологія, ОВ і праці. Внаслідок цього затрати праці на виготовлення тих самих виробів і рівень продуктивності праці будуть різними в умовах масового, серійного та одиничного В. розрізняють такі методи нормування: сумарний дослідно - статистичний, розрахунково – аналітичний, укрупнений, мікроелементний. Суть сумарного дослідно – статистичного методу полягає в установленні норми загалом на операцію без розчленування її на складові елементи. За цим методом норми визначаються на основі статистичних даних про фактичні затрати часу за минулий період або порівняння якоїсь операції з аналогічними операціями. За розрахунково – аналітичного методу операцію попередньо розчленовують на елементи. Норму часу в цьому разі розраховують на кожний елемент операції він є основним методом для масового, крупносерійного і серійного типів В. В умовах індивідуального і дрібносерійного В, застосування трудоміского методу розрахунку норми часу себе не виправдовує. Суть укрупненого методу полягає у визначенні норми на основі попередньо розроблених укрупнених розрахункових величин затрат роб.часу на типові операції, деталі або види робіт. За цим методом найдоцільніше розраховувати норми на підприємствах з одничним та дрібносерійним типом В. за допомогою мікроелементного методу виділяють і вивчають найпростіші елементи, з яких складаються складні і різноманітні за своїм характером трудові операції. Ці мікроелементи визначають норми затрат часу залежно від найважливіших чинників, які впливають на їхню стр-ру. Перевага методу: ще до початку ТП можна конструювати ручні прийоми різних ТП на основі створення системи мікроелементів, які визначаються характером і методом виконання роботи, схемою орг.робочого місця і трудовоми навичками працівника, можна встановити за допомогою цієї системи раціональність затрат часу на виконання окремих елементів операції. Хар-рний для нормування ручних і деяких машинно – ручних процесів.

21. Норми затрат праці, сутність і характеристика їх видів.

На підприємствах застосовують різні види норм праці: норми часу, які визначають к-ть про-ії або обсяг роботи, які мають бути виконані за одницю робочого часу, норми виробітку (визначають к-ть про-ії або обсяг роботи, які мають бути виконані за одиницю робочого часу), нормоване завдання (визначає необхідний асортимент і обсяг робіт, що мають бути виконані 1 працівником або групою за даний відрізок часу), норми обслуговування (визначають к-ть одиниць устаткування, робочих місць, квадратних метрів площі тощо, які обслуговуються одним робітником або бригадою), норми чисельності працівників (встановлюют к-ть робітників тієї або іншої категорії, дял виконання певного обсягу робіт), норми керованості (визначають кіл-ть робітників працівників, яка має бути безпесередньо підпорядкованою одному керівникові). Норми затрат робочого часу за ступенем обгрунтованості поділяються на технічно обгрунтовані й дослідно – статистичні. Технічно обгрунтовані норми праці розробляють після ретельного вивчення елементів ВП, затрат часу з урахуванням раціонального використання В.можливостей робочого місця і передових методів праці. Дослідно- статистичні норми визначають на основі досвіду і статистичних звітних даних. Вони звичайно бувають зваженими, легко перевиконуються навіт за низької продуктивності праці, приховують недоліки в орг.праці і В. Ці норми не виявляють В.можливостей устаткування, відбивають вже пройдений етап В. отже, такі норми не мобілізують працівників п-ва на раціональне викоритсання часу, на досягнення високої прод-ті праці й поліпшення використання В.ресурсів.

За сферою застосування нормативи поділяються на міжгалузеві, галузеві і місцеві; за складністю стр-ри – диференційовані й укрупнені; за хар-ром – нормативи режимів роботи устаткування, нормативи часу, нормативи обслуговування, нормат.чисельності. Нормативи режимів роботи устаткування – регламентовані величини параметрів роботи устаткування, які забезпечують найдоцільніше їх викоритсання з урахуванням типу В, виду устаткування, оброблюваних матеріалів. Нормативи часу – регламентовані витрати часу на виконання окремих елементів роботи або операцій. Вони призначені для нормування машинно – ручних і ручних робіт, а також ручних елементів опреацій, виконуваних на різному устаткуванні. Нормитивами обслуговування називаються регламентовані величини затрат праці на обслуговування одиниць устаткування, робочого місця, робочої бригади. Нормативи чисельності – регламентована к-ть працівників, які потрібні для виконання певної роботи.