21. Транспортне обслуговування: завдання, види транспорту і системи організації руху.

Комплекс підрозділів, що займається вантажно - розвантаж. роботами та переміщенням вантажів, утворює транспортне гос-во. Осн.задачами ТГ є: рух предметів праці, готової продукції відповідно до вимог вир.процесу, ефективне використання трансп.засобів та праці транспортних працівників, механізація та автоматизація трансп.та вантаж-розвантаж. операцій, зниження собівартості трансп. операцій, постійна підтримка трансп, ван-розвантаж. засобів в належному стані. Види Т: за видами та призначенням: залізничний, річковий, автомоб, авіаційний, механічний, трубопровідний та інш.

За хар-ром дії – періодичної та неперіодичної дії

За видами виконаних робіт: міжцеховий, внутрішньоцеховий, для зовнішніх перевезень. До внутрішнього відносяться транспортні засоби для переміщення вантажів в горизонт.та вертик.напрямках: стаціонарні тран.засоби (конвейри, трубопроводи, транспортери), рухомі транс. засоби. (ліфти, підйомник, електрокари, автомобілі, автонавантажувач та інш).

На промислових п-вах застосовують транспортні засоби без водія (безлюдні) та з діснанційним упр. Безлюдні ТС підходять для раціоналізації логістичних ф-ій і можуть використовуватися як на часково механізованих, так і на повністю механізованих В. Розрязняють 2 системи маршрутів перев.вантажів: маятникова – передбачає зв’язок між 2 пунктами, при цьому можливим є: повернення порожнем – маятники односторонні та веєрний

Та з вантажем – двосторонній маятник.

Кільцева сисмема передбачає послідовне постачання вантажів від 1 пункта до інш.з наступним поверненням транспорту в початковий пункт. Можливі збільшуючийся грузопотік (починаючи з пункта 2 вантаж поступово збільшується при послідовному проходженні транспорту через пунки кільця до розвантажувального в кінцевому пукті 1) та затухаючий(транспорт з вантажем обслуговує всі пункти кільця та повертається без вантажа до відправного пункта).

21. Розрахунок вантажообороту і потреб в транспортних засобах.

Вантажооборот - сумарна к-ть вантажів, що переміщуються на п-ві за визначений проміжок часу. Розрізняють внутрішній та зовнішній вантажоборот. Зовнішній В. передбачає доставку мат.ресурсів на п-во та вивіз з нього готової про-ії. Внутрішній В- передбачає переміщення вантажів на п-ві. В=В_з +В_в

Вантажопотік – к-ть грузів, що переміщуються за визначений проміжок часу між окремими ван-розван. пунктами. Відповідно до вантажопотоків та вантажооборотами, розраховують потребу в ТЗ за видами, чисельністю тран.працівників, їх продуктивність праці та фонд ЗП, собів-ть трансп.робіт та об’єм вантажо – розвант.робіт. Види трнсп.засобів та потреба в них визнач.на основі вивчення внутрішньозаводських вантажопотоків – к-ті вантажів (в т, м³ ,шт, інш), що переміщується протягом визначений період часу (рік, квартал, місяць) у визначеному напрямку між пунктами навантаж.та розвантаження. Для більшості п-в хар-ні нестабільні вантажопотоки, що пов’язано із зміною стр-ри В.програм, різною матеріалоємністю виробів. При цьому потреба в ТЗ перервної дії визначається за середньодобовим вантажооборотом з урахуванням можливої нерівномірності вантажообороту. Потреба в ТЗ розрах.за схемою: 1. Встановлюється кіл-ть вантажу, яке в середньому перевоз одиниця ТЗ за зміну 2. За один.приймається к-ть вантажу, що перевозиться автомобілем ГАЗ 3501. З урахуванням цієї к-ті виводяться переводні коеф для всіх видів ТЗ 3. Умовна одиниця позначається Ж_м .Необх к-ть ТЗ= КтЖс/Жм, де Кт – коеф.втрат часу Кт – 1,2, Жс – середній вантажооборот на зміну, т. ч. Визначається потреба в кожному виді ТЗ з використанням перевідних К. необхідна к-ть ТЗ Атр=ЖсЗз / АрЗгQ, де Жс – кіл-ть вантажу, що підлягає перевезенню за добу, Зз – коеф, що врахвує випадкові затримки у часі, Ар – к-ть рейсів за добу, Зг – коеф.використання вантажопідйомності ТЗ Q – вантажопідйомність ТЗ