21. Розрахунки енергоспоживання, організація обліку і заходи енергозбереження.

Енергоспоживання здійснюється на основі нормативного підходу з використанням балансового методу. Нормативи – поелементні складові норм. Вони хар-зують питомі витрати елемента нормування на одиницю об’єму та інші показники при виконанні ВП. Норма витрат – макс. допустима планова к-ть ресурсів на одиницю про-ії встановленої якості в плануємих умовах В. Використовуються норми технічно обгрунтовані та статистичні. Технічно обгрунтовані розробляються на базі техніко – екон. розрахунків та ретельного аналізу В.умов, врахування технічної та технологічної документації. Саме ці норми дозволяють упроваджувати передовий В.досвід досягненнь науки і техніки. Статистичні норми встановлюються на основі звітних даних о середніх витратах матеріалів за минулий період з деяким коригуванням їх в бік зниження на плановий період. Такі норми слабо орієнтують В.колективи на пошук резервів. На основі статистичних методів формуються норми витрат енергії. Норми енергоспоживання бувають диференційовані та укрупнені. Перші встановлюются за окремими найменуваннями, типорозмірами про-ії, другі – на вид про-ії. Дані енергообліку використовуються для складання та аналізу енергобалансів в цілому по п-ву та по його В.підрозділам. об’єктами енергообліку є виробіток та споживання енергії, вихід і використання вторинних енергоресурсів. Оптимізація раціонального використання енергоресурсів передбачає техніко – економічний аналіз резервів економімії Ересурсів. Економія Ересурсів досягається за рахунок: інтенсифікації технолог.процесів та уппровадження нової техніки та технології; скорочення норм витрат Ересурсів на В.про-ії; зменшення втрат Е; роботи устаткування на економічних режимах; макс. використання вторинних ресурсів. Досвід показує, що резерви економії палива та Е. Визначається наступним чином: 60-70% дають розробка і використання нового, більш економічного Е устаткування, упровадження менш енергоємних технологій, застосування засобів автоматизації, контролю і т.п; 20-25% отримують за рахунок зниження втрат Ересурсів на стадії споживання в основному та допоміжному В, а також при передачі, транспортуванні та збереженні Ересурсів; 10-15% можуть дати організаційно – технічні заходи, в т.ч. використання вторинних Ересурсів.

21. Матеріальне обслуговування виробництва: цілі, завдання, структура.

У своїй д-ті п-во використовує різноманітні мат-техн. ресурси. Вони в процесі В. перетворюються на про-ію (послуги) та підлягають постійному поповненню. Для цього орг. матеріально – техн.забезпечення, яке включає: визначення потреби в мат-техн. ресурсах, пошук і купівлю ресурсів, орг.доставки, зберігання і видачі окремим споживачам на п-ві. Постачання мат-техн. ресурсів має бути своєчасним, комплектним і з мінімальними витратами. Виконує цю роботу відділ мат- техн. постачання. Цілями є: орг. забезпечення, своєчасне постачання мат.ресурсів в необхідному асортименті, кіл-сті та належній якості. Залежно від типу В. застосовуються різні системи лімітування та забезпечення цехів матеріалами. На п-вах одиничного та дрібносерійного В.поширено децентралізовану (пасивну) систему постачання цехів. Склад видає матеріали на підставі разових вимог цехів, які самостійно їх одержують і транспортують. За умов масового та великосерійного В.зі стабільною номенклатурою про-ії й ритмічним споживанням матеріалів застосовується централізована (активна) система забезпечення робочих місць. Склад доставляє матеріали в цех безпосередньо на роб.місця в потрібній к-ті й у належний час згідно з календарним графіком у межах встановленого ліміту. Централізована система дає змогу ефективніше використовувати складські приміщення, транспортні засоби, автоматизувати транспортно – складські операції. Вищої форми набуває централізоване постачання матеріалів у цехи й на роб.місця за інтегрованої системи В.й постачання “точно за часом” (японський варіант “канбан”), коли всі процеси та їхнє забезпечення здійснюються згідно з чітким календарним графіком.