Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правова статистика підручник.docx
Скачиваний:
37
Добавлен:
20.11.2018
Размер:
1.6 Mб
Скачать

9.4. Статистичний аналіз економічної судимості і мір покарання за скоєння економічних злочинів

Статистичний аналіз судимості за скоєння злочинів у сфері економіки збігається за напрямками зі статистичним аналізом кількості зареєстрованих злочинів економічного спря­мування і включає характеристику її стану і динаміки. Стан су­димості характеризують абсолютні показники її рівня, коефіцієн­ти її поширеності і структури, взяті за відповідний період часу. Динаміку економічної судимості характеризують ці самі показ­ники (рівень, поширеність, структура), порівнювані за декіль- ка періодів.

Абсолютний рівень економічної судимості визначається кількістю виявлених осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, в цілому і за окремі види злочинів у сфері економічної діяль­ності. Поширеність економічної судимості вивчається за допомогою загального і диференційованих коефіцієнтів. Загальний коефіцієнт економічної судимості обчислюється як співвідношення кількості осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за скоєння економічних злочинів, до середньорічної чисельності населення на 100 тис. чоловік. Диференційовані коефіцієнти поширеності економічної судимості характеризують розповсюдженість осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності і засуджених за скоєння злочинів економічного спрямування серед різних груп населення (повікові кримінологічні коефіцієнти, коефіцієнти ура­женості певних вікових груп і т. п.); серед соціальних суб’єктів економічних злочинів (умовно засуджених, умовно достроково звільнених, переданих на поруки, осіб, які перебувають під адміністративним наглядом і т. ін.); по різних територіях, регіонах, населених пунктах, мікрорайонах; в окремих галузях економіки і державного управління.

Структура економічної судимості вивчається за об’єктами посягань — безпосередніми (статті Кримінального кодексу) і родовими (розділи Кримінального кодексу); за об’єктивною стороною складу злочину (за місцем і часом, способом скоєння злочинів у сфері економіки, за злочинними результатами); за ознаками суб’єк­тивної сторони (формою вини, мотивом, причиною); за суб’єк­тами економічних злочинів; соціально-демографічними і юридич­ними їх характеристиками; за мірами покарання. Особливо важливо виділяти судимість за групові злочини, скоєні в організованих злочинних групах, рецидив судимості та злочини в стані алко­гольного сп’яніння.

Порівняння економічної судимості по територіях чи регіонах — так звана «географія судимості» дозволяє встановити регіони найбільш високої чи низької судимості. Порівняння економічної судимості по періодах — «календар» судимості дозволяє встановити періоди найбільш високої чи низької судимості, причини її відмінностей у часі.

Аналіз даних про міри покарання характеризує не тільки карну практику судів, але і ступінь суспільної небезпеки злочинців. Статистичний аналіз мір покарання включає характеристику загальної кількості осіб, засуджених до різних мір покарання та їх структури за строком позбавлення волі або інши­ми мірами покарання. Динаміку засуджених до певних мір покарання визначають за абсолютними показниками і за струк- турою.

Наприклад, у табл. 9.2 покажемо зміну структури засуджених у 90-ті роки ХХ ст. за основними мірами покарання.

У складі засуджених у 1990-х роках найсуттєвіше зросла частка засуджених до умовного позбавлення волі та виправних робіт, яка збільшилась на 9,5 п. п. І, навпаки, найсуттєвіше скоротилася частка засуджених до виправних робіт без позбавлення волі, тобто на 14,3 п. п., та частка засуджених до штрафу, тобто на 10,4 п. п. Найсуворішою мірою покарання є позбавлення волі, частка засу- джених до якої у 2000 році становила 35,9 %, що лише на 1,4 п. п. більше, ніж у 1990 році.

Відбулися структурні зрушення і у складі засуджених до позбавлення волі за строком покарання: значно зросла частка засуджених до двох років включно (на 7,6 п. п.) і скоротилася частка засуджених на строк понад 5 років (на 5,3 п. п.). Помічені зміни можуть свідчити як про зменшення тяжкості осуджених злочинів, так і про пом’якшення покарання, призначеного судами за їх скоєння.

Таблиця 9.2