- •1.1. Поняття правової статистики
- •1.2. Історія розвитку правової статистики
- •1.3. Основні галузі правової статистики
- •1.4. Предмет і завдання правової статистики
- •1.5. Методологічні основи правової статистики
- •1.6. Сучасна організація правової статистики
- •1.7. Значення правової статистики в діяльності правоохоронних органів
- •2.1. Поняття статистичного спостереження, вимоги до якості даних
- •2.2. Об’єкт і одиниця спостереження у кримінально-, цивільно-, адміністративно-правовій статистиці
- •2.3. Програма статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види і способи статистичного спостереження
- •2.5. Документи первинного обліку у правоохоронних органах та судах
- •2.6. Державна статистична звітність в органах мвс, прокуратури, судів
- •2.7. Контроль вірогідності даних статистичного спостереження
- •3.1. Поняття і види статистичних показників
- •3.2. Система показників кримінально-правової статистики
- •3.3. Система показників цивільно-правової статистики
- •3.4. Показники статистики правоохоронних органів та судів
- •3.5. Відносні показники правової статистики
- •Розподіл засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, за окремими видами злочинів у 2002 році в україні
- •Динаміка злочинів, пов’язаних з наркотиками, в україні за 1990—2002 роки
- •3.6. Сучасні проблеми формування системи показників правової статистики
- •Фактори, що послаблювали суспільство протягом 1990—2001 років
- •Розподіл засуджених і чисельності населення за віковими групами в 1990 та 2002 роках
- •Розподіл кількості осіб, на яких накладено стягнення, та суми накладеного штрафу за видами адміністративних правопорушень у 2001 та 2002 роках
- •Кількість зареєстрованих злочинів та кількість засуджених по регіонах україни у 2002 році
- •4.1. Поняття статистичного зведення і групування
- •4.2. Види статистичних групувань
- •Склад осіб, які вчинили злочини в організованих злочинних групах в україні 2000 року за ступенем співучасті
- •Кількість та склад осіб, узятих під варту, за терміном утримання у слідчих ізоляторах в україні за 1995 і 2000 роки
- •4.4. Ряди розподілу правових явищ
- •Розподіл виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні хабарництва за його видами в україні за 1996 і 2000 роки
- •Розподіл організованих злочинних груп в україні за тривалістю їх діяльності за 1998 і 2000 роки
- •Ряд розподілу адміністративних правопорушень за сумою накладеного штрафу
- •Розподіл засуджених в україні за строком покарання за 1995 і 2000 роки
- •4.5. Застосування групувань у кримінально- і цивільно- правовій статистиці
- •4.6. Табличний метод подання матеріалів правової статистики
- •Макет статистичної таблиці
- •Розподіл осіб, які вчинили злочини у складі організованих злочинних груп, в україні 2000 року за соціальною категорією та ступенем співучасті
- •4.7. Графічне зображення правових показників
- •Динаміка злочинності, пов’язаної зі здійсненням заборонених видів підприємницької діяльності в україні
- •Динаміка кількості пожеж в україні
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю засуджених в одній справі
- •Структура контингенту колоній за режимами утримання на кінець 1995—2000 років
- •Розподіл засуджених за віком у 2000 році
- •5.1. Поняття і види середніх величин
- •5.2. Середня арифметична: проста і зважена
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених в україні на кінець 2000 року за строком покарання
- •5.3. Середня гармонійна
- •5.4. Мода і медіана
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених за хуліганство за віком
- •5.5. Показники варіації правових ознак
- •Приклад 1
- •Відхилення строку позбавлення волі 10 засуджених
- •Приклад 2
- •Розподіл районних судів регіону за кількістю незакінчених кримінальних справ
- •6.1. Поняття і види взаємозв’язків між правовими показниками
- •6.2. Застосування параметричних методів вимірювання взаємозв’язків у правовій статистиці
- •Дані для розрахунку параметрів лінійного рівняння регресії залежності кількості хуліганств від споживання алкоголю на душу населення
- •6.3. Оцінювання тісноти зв’язку між якісними правовими ознаками на основі непараметричних статистичних методів
- •Загальний вигляд таблиці для обчислення коефіцієнта асоціації к. Пірсона
- •Критичні значення
- •Розподіл засуджених, яким визначено за вироком суду примусове лікування, за статтю
- •Розподіл загиблих і поранених у дтп за причинами наїзду
- •Критичні значення коефіцієнтів рангової кореляції спірмена і кендала при
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції спірмена
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції кендала
- •Розподіл осіб, учинивших злочини у складі організованих злочинних угруповань, за ступенем співучасті та соціальним станом
- •7.1. Динамічний ряд — основа аналізу і прогнозування розвитку суспільно-правових процесів
- •Динаміка загальної кількості зареєстрованих злочинів органами внутрішніх справ та кількості господарських злочинів за 1995—2001 роки
- •Динаміка кількості взятих під варту жінок та неповнолітніх, які утримувались у слідчих ізоляторах на кінець 1995—2000 років
- •7.2. Статистичні характеристики динамічних рядів
- •7.3. Методи вивчення тенденції розвитку правових явищ
- •7.4. Статистична оцінка коливальності і сталості правових явищ
- •7.5. Характеристика сезонних коливань правових показників
- •Індекси сезонності кількості виявлених осіб, скоївших злочини в м. Києві
- •7.6. Аналіз структурних зрушень у правових процесах
- •Структура кількості зареєстрованих посадових злочинів в україні за 1990—2000 роки
- •8.1. Суть індексів і їх роль у вивченні динаміки суспільно-правових явищ
- •8.2. Застосування індексів агрегатної форми до аналізу правопорушень
- •Кількість зареєстрованих злочинів та покарання за злочини проти індивідуальної власності в україні за 1995—2000 роки
- •8.3. Оцінювання рівня та динаміки суспільної небезпеки злочинності за допомогою середньозважених індексів
- •Динаміка окремих видів злочинів, зареєстрованих в україні за 1990—2000 роки
- •Динаміка кількості засуджених за деякі види злочинів в україні в 1990—2000 роках
- •8.4. Характеристика динаміки середніх рівнів правових показників на основі індексів середніх величин
- •Динаміка характеристик деяких видів адміністративних правопорушень за два квартали
- •Динаміка кількості розглянутих кримінальних справ у районних судах міста за два квартали
- •Що називається індексом?
- •9.1. Поняття економічної злочинності і основні завдання її статистичного вивчення
- •9.2. Узагальнювальне оцінювання стану економічної злочинності, причин і умов скоєння економічних злочинів
- •Структура кількості зареєстрованих економічних злочинів та спричинених ними матеріальних збитків за формами власності
- •9.3. Статистична характеристика виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів економічного спрямування
- •9.4. Статистичний аналіз економічної судимості і мір покарання за скоєння економічних злочинів
- •Структура кількості осіб, засуджених за скоєння злочинів, за мірами кримінального покарання
- •Склад засуджених, які відбувають покарання в установах по виконанню покарань, за строком покарання
- •9.5. Статистична оцінка діяльності правоохоронних органів
- •Література 225
- •Додатки 226
9.4. Статистичний аналіз економічної судимості і мір покарання за скоєння економічних злочинів
Статистичний аналіз судимості за скоєння злочинів у сфері економіки збігається за напрямками зі статистичним аналізом кількості зареєстрованих злочинів економічного спрямування і включає характеристику її стану і динаміки. Стан судимості характеризують абсолютні показники її рівня, коефіцієнти її поширеності і структури, взяті за відповідний період часу. Динаміку економічної судимості характеризують ці самі показники (рівень, поширеність, структура), порівнювані за декіль- ка періодів.
Абсолютний рівень економічної судимості визначається кількістю виявлених осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, в цілому і за окремі види злочинів у сфері економічної діяльності. Поширеність економічної судимості вивчається за допомогою загального і диференційованих коефіцієнтів. Загальний коефіцієнт економічної судимості обчислюється як співвідношення кількості осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за скоєння економічних злочинів, до середньорічної чисельності населення на 100 тис. чоловік. Диференційовані коефіцієнти поширеності економічної судимості характеризують розповсюдженість осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності і засуджених за скоєння злочинів економічного спрямування серед різних груп населення (повікові кримінологічні коефіцієнти, коефіцієнти ураженості певних вікових груп і т. п.); серед соціальних суб’єктів економічних злочинів (умовно засуджених, умовно достроково звільнених, переданих на поруки, осіб, які перебувають під адміністративним наглядом і т. ін.); по різних територіях, регіонах, населених пунктах, мікрорайонах; в окремих галузях економіки і державного управління.
Структура економічної судимості вивчається за об’єктами посягань — безпосередніми (статті Кримінального кодексу) і родовими (розділи Кримінального кодексу); за об’єктивною стороною складу злочину (за місцем і часом, способом скоєння злочинів у сфері економіки, за злочинними результатами); за ознаками суб’єктивної сторони (формою вини, мотивом, причиною); за суб’єктами економічних злочинів; соціально-демографічними і юридичними їх характеристиками; за мірами покарання. Особливо важливо виділяти судимість за групові злочини, скоєні в організованих злочинних групах, рецидив судимості та злочини в стані алкогольного сп’яніння.
Порівняння економічної судимості по територіях чи регіонах — так звана «географія судимості» дозволяє встановити регіони найбільш високої чи низької судимості. Порівняння економічної судимості по періодах — «календар» судимості дозволяє встановити періоди найбільш високої чи низької судимості, причини її відмінностей у часі.
Аналіз даних про міри покарання характеризує не тільки карну практику судів, але і ступінь суспільної небезпеки злочинців. Статистичний аналіз мір покарання включає характеристику загальної кількості осіб, засуджених до різних мір покарання та їх структури за строком позбавлення волі або іншими мірами покарання. Динаміку засуджених до певних мір покарання визначають за абсолютними показниками і за струк- турою.
Наприклад, у табл. 9.2 покажемо зміну структури засуджених у 90-ті роки ХХ ст. за основними мірами покарання.
У складі засуджених у 1990-х роках найсуттєвіше зросла частка засуджених до умовного позбавлення волі та виправних робіт, яка збільшилась на 9,5 п. п. І, навпаки, найсуттєвіше скоротилася частка засуджених до виправних робіт без позбавлення волі, тобто на 14,3 п. п., та частка засуджених до штрафу, тобто на 10,4 п. п. Найсуворішою мірою покарання є позбавлення волі, частка засу- джених до якої у 2000 році становила 35,9 %, що лише на 1,4 п. п. більше, ніж у 1990 році.
Відбулися структурні зрушення і у складі засуджених до позбавлення волі за строком покарання: значно зросла частка засуджених до двох років включно (на 7,6 п. п.) і скоротилася частка засуджених на строк понад 5 років (на 5,3 п. п.). Помічені зміни можуть свідчити як про зменшення тяжкості осуджених злочинів, так і про пом’якшення покарання, призначеного судами за їх скоєння.
Таблиця 9.2