- •1.1. Поняття правової статистики
- •1.2. Історія розвитку правової статистики
- •1.3. Основні галузі правової статистики
- •1.4. Предмет і завдання правової статистики
- •1.5. Методологічні основи правової статистики
- •1.6. Сучасна організація правової статистики
- •1.7. Значення правової статистики в діяльності правоохоронних органів
- •2.1. Поняття статистичного спостереження, вимоги до якості даних
- •2.2. Об’єкт і одиниця спостереження у кримінально-, цивільно-, адміністративно-правовій статистиці
- •2.3. Програма статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види і способи статистичного спостереження
- •2.5. Документи первинного обліку у правоохоронних органах та судах
- •2.6. Державна статистична звітність в органах мвс, прокуратури, судів
- •2.7. Контроль вірогідності даних статистичного спостереження
- •3.1. Поняття і види статистичних показників
- •3.2. Система показників кримінально-правової статистики
- •3.3. Система показників цивільно-правової статистики
- •3.4. Показники статистики правоохоронних органів та судів
- •3.5. Відносні показники правової статистики
- •Розподіл засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, за окремими видами злочинів у 2002 році в україні
- •Динаміка злочинів, пов’язаних з наркотиками, в україні за 1990—2002 роки
- •3.6. Сучасні проблеми формування системи показників правової статистики
- •Фактори, що послаблювали суспільство протягом 1990—2001 років
- •Розподіл засуджених і чисельності населення за віковими групами в 1990 та 2002 роках
- •Розподіл кількості осіб, на яких накладено стягнення, та суми накладеного штрафу за видами адміністративних правопорушень у 2001 та 2002 роках
- •Кількість зареєстрованих злочинів та кількість засуджених по регіонах україни у 2002 році
- •4.1. Поняття статистичного зведення і групування
- •4.2. Види статистичних групувань
- •Склад осіб, які вчинили злочини в організованих злочинних групах в україні 2000 року за ступенем співучасті
- •Кількість та склад осіб, узятих під варту, за терміном утримання у слідчих ізоляторах в україні за 1995 і 2000 роки
- •4.4. Ряди розподілу правових явищ
- •Розподіл виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні хабарництва за його видами в україні за 1996 і 2000 роки
- •Розподіл організованих злочинних груп в україні за тривалістю їх діяльності за 1998 і 2000 роки
- •Ряд розподілу адміністративних правопорушень за сумою накладеного штрафу
- •Розподіл засуджених в україні за строком покарання за 1995 і 2000 роки
- •4.5. Застосування групувань у кримінально- і цивільно- правовій статистиці
- •4.6. Табличний метод подання матеріалів правової статистики
- •Макет статистичної таблиці
- •Розподіл осіб, які вчинили злочини у складі організованих злочинних груп, в україні 2000 року за соціальною категорією та ступенем співучасті
- •4.7. Графічне зображення правових показників
- •Динаміка злочинності, пов’язаної зі здійсненням заборонених видів підприємницької діяльності в україні
- •Динаміка кількості пожеж в україні
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю засуджених в одній справі
- •Структура контингенту колоній за режимами утримання на кінець 1995—2000 років
- •Розподіл засуджених за віком у 2000 році
- •5.1. Поняття і види середніх величин
- •5.2. Середня арифметична: проста і зважена
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених в україні на кінець 2000 року за строком покарання
- •5.3. Середня гармонійна
- •5.4. Мода і медіана
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених за хуліганство за віком
- •5.5. Показники варіації правових ознак
- •Приклад 1
- •Відхилення строку позбавлення волі 10 засуджених
- •Приклад 2
- •Розподіл районних судів регіону за кількістю незакінчених кримінальних справ
- •6.1. Поняття і види взаємозв’язків між правовими показниками
- •6.2. Застосування параметричних методів вимірювання взаємозв’язків у правовій статистиці
- •Дані для розрахунку параметрів лінійного рівняння регресії залежності кількості хуліганств від споживання алкоголю на душу населення
- •6.3. Оцінювання тісноти зв’язку між якісними правовими ознаками на основі непараметричних статистичних методів
- •Загальний вигляд таблиці для обчислення коефіцієнта асоціації к. Пірсона
- •Критичні значення
- •Розподіл засуджених, яким визначено за вироком суду примусове лікування, за статтю
- •Розподіл загиблих і поранених у дтп за причинами наїзду
- •Критичні значення коефіцієнтів рангової кореляції спірмена і кендала при
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції спірмена
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції кендала
- •Розподіл осіб, учинивших злочини у складі організованих злочинних угруповань, за ступенем співучасті та соціальним станом
- •7.1. Динамічний ряд — основа аналізу і прогнозування розвитку суспільно-правових процесів
- •Динаміка загальної кількості зареєстрованих злочинів органами внутрішніх справ та кількості господарських злочинів за 1995—2001 роки
- •Динаміка кількості взятих під варту жінок та неповнолітніх, які утримувались у слідчих ізоляторах на кінець 1995—2000 років
- •7.2. Статистичні характеристики динамічних рядів
- •7.3. Методи вивчення тенденції розвитку правових явищ
- •7.4. Статистична оцінка коливальності і сталості правових явищ
- •7.5. Характеристика сезонних коливань правових показників
- •Індекси сезонності кількості виявлених осіб, скоївших злочини в м. Києві
- •7.6. Аналіз структурних зрушень у правових процесах
- •Структура кількості зареєстрованих посадових злочинів в україні за 1990—2000 роки
- •8.1. Суть індексів і їх роль у вивченні динаміки суспільно-правових явищ
- •8.2. Застосування індексів агрегатної форми до аналізу правопорушень
- •Кількість зареєстрованих злочинів та покарання за злочини проти індивідуальної власності в україні за 1995—2000 роки
- •8.3. Оцінювання рівня та динаміки суспільної небезпеки злочинності за допомогою середньозважених індексів
- •Динаміка окремих видів злочинів, зареєстрованих в україні за 1990—2000 роки
- •Динаміка кількості засуджених за деякі види злочинів в україні в 1990—2000 роках
- •8.4. Характеристика динаміки середніх рівнів правових показників на основі індексів середніх величин
- •Динаміка характеристик деяких видів адміністративних правопорушень за два квартали
- •Динаміка кількості розглянутих кримінальних справ у районних судах міста за два квартали
- •Що називається індексом?
- •9.1. Поняття економічної злочинності і основні завдання її статистичного вивчення
- •9.2. Узагальнювальне оцінювання стану економічної злочинності, причин і умов скоєння економічних злочинів
- •Структура кількості зареєстрованих економічних злочинів та спричинених ними матеріальних збитків за формами власності
- •9.3. Статистична характеристика виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів економічного спрямування
- •9.4. Статистичний аналіз економічної судимості і мір покарання за скоєння економічних злочинів
- •Структура кількості осіб, засуджених за скоєння злочинів, за мірами кримінального покарання
- •Склад засуджених, які відбувають покарання в установах по виконанню покарань, за строком покарання
- •9.5. Статистична оцінка діяльності правоохоронних органів
- •Література 225
- •Додатки 226
6.1. Поняття і види взаємозв’язків між правовими показниками
Явища суспільного життя, у тому числі і правові, тісно пов’язані, залежать одне від одного, і обумовлюють одне одного. Одним з найважливіших завдань статистичної науки, складовою якої є і правова статистика, є вивчення взаємозв’язків між суспільно-правовими явищами та вимірювання причинних залежностей між ними. Серед багатьох форм закономірних взаємозв’язків су- спільних явищ важливу роль відіграє причинна залежність, яка означає породження одного правового явища іншим. Але причина сама по собі не визначає наслідку, який залежить від певних умов, що підсилюють дію причини. Тобто для виникнення наслідку необхідний збіг окремих причин і умов. Ознаки, які характеризують причини і умови виникнення певних правових явищ називаються факторними, а ознаки, які характеризують наслідки їх дії — результативними. До юридичних наук, які вивчають причинні залежності, передусім належить кримінологія — наука про злочинність і її причини, а також кримінальне право, яке встановлює причинний зв’язок між діяннями та їх наслідками з погляду настання кримінальної відповідальності за скоєне. Певні криміногенні фактори — пияцтво, бродяжництво, проституція, наркоманія (причини) визначають відповідний рівень злочинності (наслідок).
Будь-який закономірний взаємозв’язок передбачає повторюваність, послідовність і порядок у правових явищах і процесах, але проявляється по-різному. За статистичною природою взаємозв’язки поділяються на функціональні та стохастичні. У разі функціонального зв’язку зміна результативної ознаки цілком визначається зміною однієї або кількох факторних ознак, тобто спостерігається повна відповідність між причинами і наслідком. Функціональний зв’язок виражається точною математичною формулою, яка характерна для будь-якого випадку, а тому найчастіше зустрічається в математиці, фізиці, хімії і інших природничих науках. У правових явищах функціональну залежність відшукати складно.
Соціально-правові явища і процеси — це результат одночасної взаємодії великої кількості причин і умов, а тому їм характерні стохастичні зв’язки. При стохастичному зв’язку кожному значенню факторної правової ознаки відповідає певна множина значень результативної правової ознаки. Звідси при фіксованому значенні факторної правової ознаки дістаємо розподіл елементів сукупності за результативною правовою ознакою, який називається умовним. Отже, стохастичний зв’язок виявляється в тому, що зі зміною значень факторної ознаки змінюється умовний розподіл правових явищ за результативною ознакою.
Окремим випадком стохастичної залежності є кореляційна, яка полягає в тому, що зі зміною факторної правової ознаки змінюються середні значення результативної правової ознаки. Наприклад, залежність між аварійністю автотранспорту і професіоналізмом водіїв: зі збільшенням стажу роботи водієм знижується середня кількість аварій автотранспорту. Або залежність між рецидивом судимості і часом перебування на волі: зростання кількості судимостей у злочинця призводить до скорочення часу перебування на волі і т. ін.
Для встановлення кореляційного зв’язку між наведеними правовими явищами необхідно взяти достатньо велику їхню кількість (водіїв чи рецидивістів), і дослідити середні значення результативних правових показників. Завдання кореляційної залежності полягає в тому, щоб за допомогою математичних прийомів установити кількісну характеристику цієї залежності, абстрагуючись при цьому від впливу інших факторних правових ознак. Проте кореляційний аналіз не тільки виявляє наявність зв’язку між правовими явищами, але й установлює форму та тісноту зв’язку, подає кількісну оцінку впливу факторної правової ознаки на результативну.
За напрямом зв’язку між правовими явищами кореляційні зв’язки поділяються на прямі і обернені. Між криміногенними факторами і злочинністю існує прямий кореляційний зв’язок, бо зростання впливу цих факторів призводить до зростання рівня злочинності. Наприклад, чим поширеніший алкоголізм у суспільстві, тим вищий рівень злочинності у стані алкогольного сп’яніння. Якщо зі збільшенням факторної правової ознаки результативна правова ознака зменшується і навпаки, то йдеться про обернений кореляційний зв’язок. Наприклад, чим вищий рівень соціального контролю злочинності в суспільстві, тим нижчий її рівень.
За аналітичним вираженням прямі й обернені кореляційні зв’яз- ки можуть бути прямолінійними і криволінійними. При прямолінійному зв’язку відбувається рівномірне зростання або зменшення результативної правової ознаки під впливом збільшення значень факторної правової ознаки. Зв’язок такого виду математично виражається лінійним рівнянням регресії. При криволінійному зв’язку зростання факторної правової ознаки призводить до нерів- номірної зміни результативної правової ознаки. Прикладом криволінійного зв’язку може бути залежність злочинності від віку злочинців. На початку віку, з якого настає кримінальна відповідальність, і далі, приблизно до 30 років, кримінальна активність правопорушників зростає, а потім знижується. При цьому в динаміці кримінальна активність молодшає.
За кількістю факторних правових ознак прямолінійні кореляційні зв’язки можуть бути однофакторними (парними) і багато- факторними. Зв’язок між однією факторною ознакою і однією результативною правовою ознакою називається однофактор- ним, або парним. Залежність результативної правової ознаки від двох і більше факторних ознак уважається багатофакторним кореляційним зв’язком. При цьому виділяється частинний зв’язок, який полягає в залежності результативної правової озна- ки від однієї факторної ознаки при фіксованих значеннях інших правових ознак.
Статистичне вивчення зв’язку між правовими ознаками проходить декілька етапів. На першому етапі проводиться якісний аналіз правового явища, пов’язаний зі встановленням його соціально-правової природи; далі передбачається модель зв’язку, визначається її тип і тільки після цього подається кількісна характеристика цієї залежності, пов’язана з якісними його особливос- тями.
Уявлення про залежність злочинності від інших соціальних факторів дозволяє пояснити її причини, кількісно описати зміни, які в ній відбуваються, а також розробляти необхідні заходи соціального контролю над нею.