2.7. Контроль вірогідності даних статистичного спостереження

Контроль вірогідності здійснюється на всіх етапах збору і обробки статистичних матеріалів: під час заповнення формулярів статистичного спостереження, складання звітів, розробки статистичних даних і складання аналітичних таблиць. Особливе значення контроль має на початку спостереження, бо помилки, яких припустилися на цьому етапі, впливають на всі подальші роз­рахунки.

Контроль — це насамперед перевірка даних спостереження на їх повноту та вірогідність. Контроль повноти даних, тобто зовнішній контроль, здійснюється візуально і полягає у встановленні, чи від усіх джерел надійшла інформація, чи всі показники заповнені в документах первинного обліку та формах звітів. Наприклад, чи всі суди області подали звіти до обласної судової адміністрації.

Вірогідність даних перевіряється засобами арифметичного чи логічного контролю. Арифметичний контроль ґрунтується на використанні взаємозв’язків між різними показниками звітів та перевірці всіх узагальнювальних показників і погодженні тих із них, які виводяться один з одного. Це балансові зв’язки між показ- никами або контрольні арифметичні підсумки. Так, в усіх формах статистичної звітності судів про розгляд кримінальних або цивіль- них справ з метою забезпечення вірогідності даних введено кон- трольну суму: надійшло справ у звітному періоді плюс зали­шок незакінчених справ на початок періоду дорівнює закінчено справ провадженням плюс їх залишок на кінець періоду. Отже, арифметичний контроль дає змогу виявляти і виправляти лише помилки в розрахунках.

Для встановлення змістовних помилок здійснюється логічний контроль, який полягає у зіставленні відповідей на взаємозв’язані питання, що дає змогу виявляти їх несумісність. Якщо, наприк­лад, засуджений був службовцем, то за логікою, він освічений, тоб­то соціальна категорія порівнюється з освітою і заняттям. Можна виявити помилки, порівнюючи правові показники різних регіо­нів або зіставляючи дані поточного періоду з попереднім.

Звичайно, здебільшого встановити вірогідність даних неможливо (коли помилки виходять за межі логічного та арифметичного контролю). Отже, необхідно враховувати природу помилок. Залежно від причин виникнення розрізняють помилки:

• репрезентативності — виникають під час вибіркового спостереження через несуцільність реєстрації даних і порушення прин­ципів випадковості добору;

• реєстрації — виникають у будь-якому спостереженні внаслідок неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису.

Залежно від природи виникнення помилки реєстрації можуть бути випадковими або систематичними.

Випадкові помилки виникають унаслідок збігу випадкових об- ставин, а саме через неуважність реєстратора або незосередженість респондента. Вони викривлюють дані спостереження в той чи інший бік, проте завдяки величезній кількості випадків їхня дія врівноважується, і вони істотно не впливають на результати.

Більш небезпечними є систематичні помилки, які виникають у результаті постійних спотворень в одному напрямі. Такі помил­ки істотно зміщують результати спостереження в один бік (збіль- шення або зменшення).

Систематичні помилки поділяються на ненавмисні (виникають унаслідок необґрунтованості програм спостереження, некомпетентності реєстраторів, неосвіченості респондентів) та навмисні (виникають через свідоме викривлення фактів з певною метою).

Прикладом навмисних помилок є масові факти приховування доходів від оподаткування, приписки у звітах, приховування виторгу від реалізації в комерційній торговельній мережі, пунктах громадського харчування. З боку держави такі акції підлягають адміністративному та кримінальному покаранню. Проте цим перекрученням можна запобігти, якщо усунути умови для їх виник- нення, а також ужити дієвих заходів контролю (наприклад, обо­в’язкова наявність касових апаратів).

1. Що називається статистичним спостереженням? Які його завдання?

2. За ступенем реєстрації даних статистичні спостереження можуть бути: а) похідними; б) первинними; в) вторинними.

3. Назвіть загальні вимоги до якості даних статистичного спостереження: а) повнота і вірогідність; б) невідповідність програмі і непорівнюваність у часі; в) точність і своєчасність; г) доступність і відкритість.

4. Назвіть та охарактеризуйте етапи статистичного спостереження.

5. Назвіть три об’єкти спостереження в кримінально-правовій статистиці: а) злочини; б) кримінальні справи; в) злочинці; г) покарання.

6. Об’єктом спостереження в цивільно-правовій статистиці є: а) адміністративні правопорушення; б) цивільні справи; в) сторони в цивіль­ному процесі; г) судові рішення.

7. Як у правовій статистиці називається первинний елемент об’єкта спостереження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації: а) одиниця спостереження; б) одиниця вимірювання; в) одиниця сукупності.

8. Як у правовій статистиці називається первинна ланка, яка подає статистичну інформацію про суспільно-правові явища і процеси: а) одиниця обліку; б) одиниця спостереження; в) одиниця сукупності.

9. Що є одиницею спостереження та елементом сукупності в різних галузях правової статистики?

10. Чим відрізняється програма спостереження в кримінально-право­вій і цивільно-правовій статистиці?

11. Установіть основні форми статистичного спостереження у правоохоронних органах: а) спеціально організовані обстеження; б) моніторинг; в) анкетування; г) статистична звітність.

12. Назвіть два види статистичного спостереження за охопленням правових явищ: а) одноразове; б) несуцільне; в) монографічне; г) суцільне.

13. За часом проведення статистичні спостереження поділяються на три види: а) монографічне; б) періодичне; в) одноразове; г) поточне.

14. Збір первинних даних про суспільно-правові явища та процеси здійснюється такими трьома способами: а) документальним; б) самореєстра­цією; в) безпосереднім спостереженням; г) опитуванням.

15. Залежно від форми документи первинного обліку поділяються так: а) реєстраційні листки; б) документи карткової форми; в) тести; г) документи журнальної форми.

16. На основі яких матеріалів заповнюються документи єдиного первинного обліку злочинів: а) матеріалів кримінологічного вивчення злочинності; б) матеріалів кримінальної справи; в) матеріалів опитування населення?

17. Які документи первинного обліку злочинності заповнюються в органах досудового слідства та дізнання?

18. Які документи первинного обліку використовуються в судах?

19. Яким чином організовано первинний облік нотаріальних дій?

20. Які статистичні звіти складаються органами досудового слідства?

21. Які аналітичні можливості статистичної звітності органів прокуратури?

22. В яких статистичних звітах відображено діяльність судів першої, касаційної та наглядової інстанції?

23. На основі якого статистичного звіту можливе дослідження адміністративних правопорушень?

24. В яких статистичних звітах міститься інформація про злочинність у сфері економічної діяльності?

25. Яку відповідальність несуть посадові особи за порушення порядку заповнення та подання державної статистичної звітності: а) адміністративну; б) кримінальну; в) дисциплінарну?

26. Що таке точність і вірогідність статистичної інформації про су- спільно-правові явища і процеси?

27. Назвіть три види контролю вірогідності даних статистичного спосте- реження: а) логічний; б) арифметичний; в) зовнішній; г) адміністративний.

Розділ 3

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ

3.1. Поняття і види статистичних показників.

3.2. Система показників кримінально-правової статистики.

3.3. Система показників цивільно-правової статистики.

3.4. Показники статистики правоохоронних органів та судів.

3.5. Відносні показники правової статистики.

3.6. Сучасні проблеми формування системи показників правової статистики.

Питання і завдання для самоконтролю.