- •1.1. Поняття правової статистики
- •1.2. Історія розвитку правової статистики
- •1.3. Основні галузі правової статистики
- •1.4. Предмет і завдання правової статистики
- •1.5. Методологічні основи правової статистики
- •1.6. Сучасна організація правової статистики
- •1.7. Значення правової статистики в діяльності правоохоронних органів
- •2.1. Поняття статистичного спостереження, вимоги до якості даних
- •2.2. Об’єкт і одиниця спостереження у кримінально-, цивільно-, адміністративно-правовій статистиці
- •2.3. Програма статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види і способи статистичного спостереження
- •2.5. Документи первинного обліку у правоохоронних органах та судах
- •2.6. Державна статистична звітність в органах мвс, прокуратури, судів
- •2.7. Контроль вірогідності даних статистичного спостереження
- •3.1. Поняття і види статистичних показників
- •3.2. Система показників кримінально-правової статистики
- •3.3. Система показників цивільно-правової статистики
- •3.4. Показники статистики правоохоронних органів та судів
- •3.5. Відносні показники правової статистики
- •Розподіл засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, за окремими видами злочинів у 2002 році в україні
- •Динаміка злочинів, пов’язаних з наркотиками, в україні за 1990—2002 роки
- •3.6. Сучасні проблеми формування системи показників правової статистики
- •Фактори, що послаблювали суспільство протягом 1990—2001 років
- •Розподіл засуджених і чисельності населення за віковими групами в 1990 та 2002 роках
- •Розподіл кількості осіб, на яких накладено стягнення, та суми накладеного штрафу за видами адміністративних правопорушень у 2001 та 2002 роках
- •Кількість зареєстрованих злочинів та кількість засуджених по регіонах україни у 2002 році
- •4.1. Поняття статистичного зведення і групування
- •4.2. Види статистичних групувань
- •Склад осіб, які вчинили злочини в організованих злочинних групах в україні 2000 року за ступенем співучасті
- •Кількість та склад осіб, узятих під варту, за терміном утримання у слідчих ізоляторах в україні за 1995 і 2000 роки
- •4.4. Ряди розподілу правових явищ
- •Розподіл виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні хабарництва за його видами в україні за 1996 і 2000 роки
- •Розподіл організованих злочинних груп в україні за тривалістю їх діяльності за 1998 і 2000 роки
- •Ряд розподілу адміністративних правопорушень за сумою накладеного штрафу
- •Розподіл засуджених в україні за строком покарання за 1995 і 2000 роки
- •4.5. Застосування групувань у кримінально- і цивільно- правовій статистиці
- •4.6. Табличний метод подання матеріалів правової статистики
- •Макет статистичної таблиці
- •Розподіл осіб, які вчинили злочини у складі організованих злочинних груп, в україні 2000 року за соціальною категорією та ступенем співучасті
- •4.7. Графічне зображення правових показників
- •Динаміка злочинності, пов’язаної зі здійсненням заборонених видів підприємницької діяльності в україні
- •Динаміка кількості пожеж в україні
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю засуджених в одній справі
- •Структура контингенту колоній за режимами утримання на кінець 1995—2000 років
- •Розподіл засуджених за віком у 2000 році
- •5.1. Поняття і види середніх величин
- •5.2. Середня арифметична: проста і зважена
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених в україні на кінець 2000 року за строком покарання
- •5.3. Середня гармонійна
- •5.4. Мода і медіана
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених за хуліганство за віком
- •5.5. Показники варіації правових ознак
- •Приклад 1
- •Відхилення строку позбавлення волі 10 засуджених
- •Приклад 2
- •Розподіл районних судів регіону за кількістю незакінчених кримінальних справ
- •6.1. Поняття і види взаємозв’язків між правовими показниками
- •6.2. Застосування параметричних методів вимірювання взаємозв’язків у правовій статистиці
- •Дані для розрахунку параметрів лінійного рівняння регресії залежності кількості хуліганств від споживання алкоголю на душу населення
- •6.3. Оцінювання тісноти зв’язку між якісними правовими ознаками на основі непараметричних статистичних методів
- •Загальний вигляд таблиці для обчислення коефіцієнта асоціації к. Пірсона
- •Критичні значення
- •Розподіл засуджених, яким визначено за вироком суду примусове лікування, за статтю
- •Розподіл загиблих і поранених у дтп за причинами наїзду
- •Критичні значення коефіцієнтів рангової кореляції спірмена і кендала при
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції спірмена
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції кендала
- •Розподіл осіб, учинивших злочини у складі організованих злочинних угруповань, за ступенем співучасті та соціальним станом
- •7.1. Динамічний ряд — основа аналізу і прогнозування розвитку суспільно-правових процесів
- •Динаміка загальної кількості зареєстрованих злочинів органами внутрішніх справ та кількості господарських злочинів за 1995—2001 роки
- •Динаміка кількості взятих під варту жінок та неповнолітніх, які утримувались у слідчих ізоляторах на кінець 1995—2000 років
- •7.2. Статистичні характеристики динамічних рядів
- •7.3. Методи вивчення тенденції розвитку правових явищ
- •7.4. Статистична оцінка коливальності і сталості правових явищ
- •7.5. Характеристика сезонних коливань правових показників
- •Індекси сезонності кількості виявлених осіб, скоївших злочини в м. Києві
- •7.6. Аналіз структурних зрушень у правових процесах
- •Структура кількості зареєстрованих посадових злочинів в україні за 1990—2000 роки
- •8.1. Суть індексів і їх роль у вивченні динаміки суспільно-правових явищ
- •8.2. Застосування індексів агрегатної форми до аналізу правопорушень
- •Кількість зареєстрованих злочинів та покарання за злочини проти індивідуальної власності в україні за 1995—2000 роки
- •8.3. Оцінювання рівня та динаміки суспільної небезпеки злочинності за допомогою середньозважених індексів
- •Динаміка окремих видів злочинів, зареєстрованих в україні за 1990—2000 роки
- •Динаміка кількості засуджених за деякі види злочинів в україні в 1990—2000 роках
- •8.4. Характеристика динаміки середніх рівнів правових показників на основі індексів середніх величин
- •Динаміка характеристик деяких видів адміністративних правопорушень за два квартали
- •Динаміка кількості розглянутих кримінальних справ у районних судах міста за два квартали
- •Що називається індексом?
- •9.1. Поняття економічної злочинності і основні завдання її статистичного вивчення
- •9.2. Узагальнювальне оцінювання стану економічної злочинності, причин і умов скоєння економічних злочинів
- •Структура кількості зареєстрованих економічних злочинів та спричинених ними матеріальних збитків за формами власності
- •9.3. Статистична характеристика виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів економічного спрямування
- •9.4. Статистичний аналіз економічної судимості і мір покарання за скоєння економічних злочинів
- •Структура кількості осіб, засуджених за скоєння злочинів, за мірами кримінального покарання
- •Склад засуджених, які відбувають покарання в установах по виконанню покарань, за строком покарання
- •9.5. Статистична оцінка діяльності правоохоронних органів
- •Література 225
- •Додатки 226
2.4. Форми, види і способи статистичного спостереження
Серед організаційних питань особливу увагу слід звер- нути на вибір форми, виду і способу спостереження (див. таблицю).
|
Форма |
Вид |
Спосіб |
||
|
за охопленням одиниць сукупності |
за часом проведення спостереження |
|||
|
1. Звітність |
1. Суцільне |
1. Поточне |
1. Безпосередній |
|
|
2. Спеціально організовані спостереження |
2. Несуцільне: — спостереження основного масиву — вибіркове — монографічне — анкетне — моніторинг |
2. Періодичне |
2. Документальний |
|
|
3. Реєстри |
|
3. Одноразове |
3. Опитування: — експедиційне — самореєстраційне — кореспондентське — анкетне |
|
Нині існують три організаційні форми спостереження: звітність, спеціально організовані спостереження та реєстри.
Звітність — форма спостереження, за якої кожний суб’єкт діяльності регулярно подає свої дані в органи державної статистики та відомства у вигляді документів (звітів) за спеціально за- твердженою формою.
Звітність характеризується такими ознаками, як обов’язковість, систематичність, вірогідність.
Обов’язковість — подання звітів обов’язкове для всіх правоохоронних органів з додержанням уніфікованої форми, затвердженого переліку показників, із зазначенням реквізитів підзвітного суб’єкта (назви, юридичної адреси, прізвища та підпису відповідальної особи, дати складання звіту).
Систематичність — передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності в затверджені терміни.
Вірогідність — дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За вірогідність поданих даних суб’єкти діяльності несуть юридичну відповідальність.
Спеціально організовані спостереження — форма спостереження, яка охоплює сфери життя та діяльності, що їх не відстежує звітність. До таких спостережень належать переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування.
Перепис — суцільне або вибіркове спостереження масових явищ із метою визначення їхнього розміру та складу на певну дату. Перепис здійснюється періодично (як правило, з однаковим інтервалом) або одноразово.
Обліки — суцільні спостереження масових явищ, які ґрун- туються на даних огляду, опитування та документальних записів.
Спеціальні обстеження — несуцільне спостереження окремих масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть бути періодичними або одноразовими.
Опитування — як правило, несуцільне спостереження думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів. Опитування можуть здійснюватись у різних формах: усній (інтерв’ю), письмовій (анкетування), очній (роздача анкет), заочній (поштові, телефонні). Останнім часом у світовій практиці широко застосовуються телефонні опитування.
Статистичний реєстр — список (перелік) одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстеження.
Класифікуючи статистичні спостереження, визначають їхній вид і спосіб реєстрації даних. Види спостереження розрізняють за двома критеріями: ступенем охоплення одиниць і часом реєстрації даних.
За ступенем охоплення спостереження бувають: суцільними та несуцільними.
Суцільні спостереження — обстеження, під час яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у формі звітності, розрахованої на певних суб’єктів діяльності, а також більшість переписів.
Несуцільні спостереження — обстеження, під час яких реєструються не всі одиниці сукупності, а лише їх певна частина. Серед таких обстежень виокремлюють вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг.
Вибіркове спостереження — це обстеження, під час якого реєструється певна частина одиниць сукупності, дібрана у випадковому порядку.
Обстеження основного масиву — це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження.
Монографічне обстеження — це детальне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення.
Анкетне спостереження — це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респонден- тів заповнених реєстраційних формулярів (анкет).
Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спо- стереження за станом певного середовища.
Спостереження за часом реєстрації фактів поділяються на поточне, періодичне та одноразове.
Поточне спостереження — це систематична реєстрація фак- тів щодо явищ у міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу. Безперервними є кримінально-, цивільно-, адміністративно-правові процеси.
Періодичне спостереження проводиться через певні (як правило, однакові) проміжки часу.
Одноразове спостереження проводиться в міру виникнення по- треби в дослідженні правового явища чи процесу. Наприклад, обсте- ження думки населення стосовно оцінки роботи правоохоронних органів.
Статистичні спостереження здійснюються трьома способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування. Безпосередній облік — це обстеження, під час якого обліковець особисто реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінюванням, оглядом. Так здійснюється реєстрація товарних потоків, що перетинають митні кордони.
Проте більшість явищ і процесів суспільно-економічного життя не підлягають прямому вимірюванню. У таких випадках застосовуються інші два способи.
Документальний облік — це обстеження, під час якого реєстрація фактів відбувається за даними, наведеними в документах первинного обліку. У такий спосіб складається статистична звітність. У правовій статистиці — це статистична картка на виявлений злочин, статистична картка на підсудного. Цей спосіб, застосовуваний під час складання звітності, гарантує найточніші результати.
Опитування може здійснюватись різними шляхами: експедиційним, самореєстрацією, кореспондентським та анкетним.
Експедиційний спосіб — це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації.
Самореєстрація — це реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліков- ців. Метод самореєстрації дає добрі результати там, де на високому рівні проводиться роз’яснювальна робота, де респонденти характеризуються високим ступенем громадянської відповідальності.
Кореспондентський спосіб — це реєстрація фактів про явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів у відповідні інстанції.
Окремі види та способи спостереження можуть використовуватись у комплексі, не виключаючи один одного, залежно від складності доступу до об’єкта спостереження, ступеня підготовленості громадськості до певного методу спостереження, сучасних досягнень щодо методології та організації статистичних спостережень.