Розподіл засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, за окремими видами злочинів у 2002 році в україні
|
Вид злочину |
Кількість засуджених, тис. |
У % до підсумку |
|
Усього засуджено: |
194,2 |
100,0 |
|
У тому числі: |
|
|
|
за крадіжки |
44,0 |
22,7 |
|
грабежі |
10,3 |
5,3 |
|
розбої |
4,5 |
2,3 |
|
вимагання |
1,0 |
0,5 |
|
хабарництво |
0,5 |
0,3 |
|
навмисні вбивства і замахи на вбивство |
3,1 |
1,6 |
|
навмисні тяжкі тілесні ушкодження |
4,2 |
2,2 |
|
зґвалтування і спроби зґвалтування |
0,7 |
0,4 |
|
хуліганство |
7,7 |
4,0 |
3. Відносні показники координації. Поглиблений аналіз структури передбачає оцінювання співвідношень, пропорцій між окремими складовими одного цілого. Такий різновид порівнянь подається відносними показниками координації, які показують, скільки одиниць однієї частини сукупності припадає на 1, 100 і 1000 одиниць іншої, узятої за базу порівняння. Вибір бази порівняння довільний. Наприклад, коефіцієнт збалансованості статі показує, скільки засуджених чоловіків припадає на кожну 1000 засуджених жінок або навпаки. У правовій статистиці такі відносні показники відображають притаманні суспільно-правовому явищу співвідношення складових частин (співвідношення одного виду злочину з іншим), пропорцій його розвитку.
У цій групі відносних показників у юридичній літературі роз- глядається коефіцієнт «ураженості» злочинністю різних груп населення, який характеризує відношення частки певної групи населення (вікової, соціальної) у складі контингенту злочинців та частки відповідної групи у складі всього населення у віці настання кримінальної відповідальності. Цей коефіцієнт показує, наскіль- ки частка групи серед осіб, що скоїли злочини, більша або менша за частку такої самої групи населення. За умови рівних часток коефіцієнт ураженості дорівнює одиниці.
4. Відносні показники динаміки характеризують напрям та інтенсивність зміни правового явища у часі і визначаються співвідношенням значень цього показника за два періоди чи моменти часу. При цьому базою порівняння може бути або попередній, або віддаленіший у часі рівень.
Якщо база порівняння стала, то показники динаміки наступних періодів визначаються у відсотках до цієї бази за формулою:
.
Якщо базою порівняння є рівні попереднього періоду, то показники динаміки за кожний наступний рік визначаються у відсот- ках до змінної бази за формулою:
,
де
— поточний рівень правового явища;
— попередній рівень правового явища;
— базисний рівень правового явища.
Приклад обчислення таких показників наведено в табл. 3.2.
Таблиця 3.2