Динаміка кількості засуджених за деякі види злочинів в україні в 1990—2000 роках

Види злочинів	Кількість засуджених, тис.		Максимальна міра покарання, років	Показник судимості, тис.
	1990	2000		1990	2000
			m
Шахрайство Хуліганство Хабарництво	2,12 0,84 8,07	4,91 2,68 13,29	12 7 8	25,44 5,88 64,56	58,92 18,76 106,32
Разом	11,03	20,88		95,88	184,0

Індекс судимості з урахуванням тяжкості наведених злочинів становить , тобто показник судимості в даному ре­гіоні зріс на 91,9 %. Це дещо більше, ніж без урахування тяжкості злочинів, коли індекс судимості становив , тобто судимість зросла на 89,3 % у 2000 році порівняно з 1990 роком.

Використання індексу судимості для просторово-часових порівнянь дозволить об’єктивніше оцінити дійсний стан злочинно- сті, яка пройшла і судову практику боротьби з нею. Порівняння індексів судимості на основі мір покарання, призначених Кримінальним кодексом, і реально встановлених судом, дозволяє оцінити розбіжності в судовій практиці і кримінальній політиці.

Використання індексів злочинності та судимості з урахуванням суспільної небезпеки (тяжкості) злочинів дозволить об’єк­тивніше оцінити реальну криміногенну обстановку в країні в цілому або в окремому її регіоні та встановити ефективність бороть­би з нею правоохоронними органами. Широкому застосуванню в аналітичній роботі індексів злочинності та судимості з урахуванням суспільної небезпеки злочинності може сприяти розробка спеціальних таблиць показників «тяжкості» усіх видів злочинів. Це сприятиме підвищенню рівня аналітичної роботи у правоохоронних органах і розробці на цій основі ефективних заходів конт­ролю над злочинністю.

8.4. Характеристика динаміки середніх рівнів правових показників на основі індексів середніх величин

У статистичному аналізі правових явищ доводиться порівнювати також динаміку якісних правових показників: серед­ньої кількості розглянутих справ, яка припадає на одного суддю, середньої суми позову, яка припадає на одну цивільну справу, середньої суми заподіяних матеріальних збитків, яка припадає на один злочин, середньої суми накладеного чи стягненого штрафу, яка припадає на одне адміністративне правопорушення.

Середній рівень якісного правового показника залежить від окремих значень правової ознаки (х) та співвідношення частот (f): . Динаміка середнього рівня якісного правового показника визначається зміною значень якісної правової ознаки (х) та зміною співвідношення частот (f), тобто кількісного правового показника.

Аналіз динаміки середнього рівня якісного правового показника здійснюється за допомогою системи співзалежних індексів змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.

Індекс змінного складу — це співвідношення середніх рів­нів якісного правового показника у поточному періоді порівняно з базисним:

,

де х₀, х₁ — рівні якісного правового показника відповідно в базис­ному і поточному періоді; f_0,, f₁ — значення кількісного правового показника відповідно в базисному і поточному періоді.

Величина цього індексу залежить від двох факторів: зміни самого якісного правового показника х та зміни структури правових явищ за кількісним правовим показником f. Охарактеризувати зміну середнього рівня якісного правового показника за раху­нок першого фактора дозволяє індекс фіксованого складу:

.

У цьому індексі структура сукупності правових явищ фіксується на рівні поточного періоду, що і дозволяє проаналізувати зміну середнього рівня лише за рахунок зміни рівнів якісного правового показника.

Вплив зміни структури сукупності на динаміку середнього рів­ня якісного правового показника дозволяє отримати індекс струк­турних зрушень:

.

У цьому індексі фіксується на рівні базисного періоду величина якісного правового показника і таким чином ураховується зміна середньої за рахунок структурних зрушень у складі правових явищ за величиною кількісного правового показника.

Індекс, який характеризує зміну середнього рівня якісного правового показника під впливом зміни усіх урахованих факторів, дорівнює добутку індексів-співмножників, кожний з яких характеризує зміну лише одного фактора: І_з.с = І_ф.с  І_с.зр.

Наприклад, розглядаючи адміністративні правопорушення як злочини значно меншої тяжкості, можна встановити, що загальна сума накладеного або стягненого штрафу залежить від кількості осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, та суми штрафу, накладеного чи стягнутого, по кожному правопорушенню. Аналіз цих показників виконаємо на основі табл. 8.4.

Таблиця 8.4