- •1.1. Поняття правової статистики
- •1.2. Історія розвитку правової статистики
- •1.3. Основні галузі правової статистики
- •1.4. Предмет і завдання правової статистики
- •1.5. Методологічні основи правової статистики
- •1.6. Сучасна організація правової статистики
- •1.7. Значення правової статистики в діяльності правоохоронних органів
- •2.1. Поняття статистичного спостереження, вимоги до якості даних
- •2.2. Об’єкт і одиниця спостереження у кримінально-, цивільно-, адміністративно-правовій статистиці
- •2.3. Програма статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види і способи статистичного спостереження
- •2.5. Документи первинного обліку у правоохоронних органах та судах
- •2.6. Державна статистична звітність в органах мвс, прокуратури, судів
- •2.7. Контроль вірогідності даних статистичного спостереження
- •3.1. Поняття і види статистичних показників
- •3.2. Система показників кримінально-правової статистики
- •3.3. Система показників цивільно-правової статистики
- •3.4. Показники статистики правоохоронних органів та судів
- •3.5. Відносні показники правової статистики
- •Розподіл засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, за окремими видами злочинів у 2002 році в україні
- •Динаміка злочинів, пов’язаних з наркотиками, в україні за 1990—2002 роки
- •3.6. Сучасні проблеми формування системи показників правової статистики
- •Фактори, що послаблювали суспільство протягом 1990—2001 років
- •Розподіл засуджених і чисельності населення за віковими групами в 1990 та 2002 роках
- •Розподіл кількості осіб, на яких накладено стягнення, та суми накладеного штрафу за видами адміністративних правопорушень у 2001 та 2002 роках
- •Кількість зареєстрованих злочинів та кількість засуджених по регіонах україни у 2002 році
- •4.1. Поняття статистичного зведення і групування
- •4.2. Види статистичних групувань
- •Склад осіб, які вчинили злочини в організованих злочинних групах в україні 2000 року за ступенем співучасті
- •Кількість та склад осіб, узятих під варту, за терміном утримання у слідчих ізоляторах в україні за 1995 і 2000 роки
- •4.4. Ряди розподілу правових явищ
- •Розподіл виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні хабарництва за його видами в україні за 1996 і 2000 роки
- •Розподіл організованих злочинних груп в україні за тривалістю їх діяльності за 1998 і 2000 роки
- •Ряд розподілу адміністративних правопорушень за сумою накладеного штрафу
- •Розподіл засуджених в україні за строком покарання за 1995 і 2000 роки
- •4.5. Застосування групувань у кримінально- і цивільно- правовій статистиці
- •4.6. Табличний метод подання матеріалів правової статистики
- •Макет статистичної таблиці
- •Розподіл осіб, які вчинили злочини у складі організованих злочинних груп, в україні 2000 року за соціальною категорією та ступенем співучасті
- •4.7. Графічне зображення правових показників
- •Динаміка злочинності, пов’язаної зі здійсненням заборонених видів підприємницької діяльності в україні
- •Динаміка кількості пожеж в україні
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю засуджених в одній справі
- •Структура контингенту колоній за режимами утримання на кінець 1995—2000 років
- •Розподіл засуджених за віком у 2000 році
- •5.1. Поняття і види середніх величин
- •5.2. Середня арифметична: проста і зважена
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених в україні на кінець 2000 року за строком покарання
- •5.3. Середня гармонійна
- •5.4. Мода і медіана
- •Розподіл кримінальних справ за кількістю обвинувачених
- •Розподіл засуджених за хуліганство за віком
- •5.5. Показники варіації правових ознак
- •Приклад 1
- •Відхилення строку позбавлення волі 10 засуджених
- •Приклад 2
- •Розподіл районних судів регіону за кількістю незакінчених кримінальних справ
- •6.1. Поняття і види взаємозв’язків між правовими показниками
- •6.2. Застосування параметричних методів вимірювання взаємозв’язків у правовій статистиці
- •Дані для розрахунку параметрів лінійного рівняння регресії залежності кількості хуліганств від споживання алкоголю на душу населення
- •6.3. Оцінювання тісноти зв’язку між якісними правовими ознаками на основі непараметричних статистичних методів
- •Загальний вигляд таблиці для обчислення коефіцієнта асоціації к. Пірсона
- •Критичні значення
- •Розподіл засуджених, яким визначено за вироком суду примусове лікування, за статтю
- •Розподіл загиблих і поранених у дтп за причинами наїзду
- •Критичні значення коефіцієнтів рангової кореляції спірмена і кендала при
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції спірмена
- •Дані для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції кендала
- •Розподіл осіб, учинивших злочини у складі організованих злочинних угруповань, за ступенем співучасті та соціальним станом
- •7.1. Динамічний ряд — основа аналізу і прогнозування розвитку суспільно-правових процесів
- •Динаміка загальної кількості зареєстрованих злочинів органами внутрішніх справ та кількості господарських злочинів за 1995—2001 роки
- •Динаміка кількості взятих під варту жінок та неповнолітніх, які утримувались у слідчих ізоляторах на кінець 1995—2000 років
- •7.2. Статистичні характеристики динамічних рядів
- •7.3. Методи вивчення тенденції розвитку правових явищ
- •7.4. Статистична оцінка коливальності і сталості правових явищ
- •7.5. Характеристика сезонних коливань правових показників
- •Індекси сезонності кількості виявлених осіб, скоївших злочини в м. Києві
- •7.6. Аналіз структурних зрушень у правових процесах
- •Структура кількості зареєстрованих посадових злочинів в україні за 1990—2000 роки
- •8.1. Суть індексів і їх роль у вивченні динаміки суспільно-правових явищ
- •8.2. Застосування індексів агрегатної форми до аналізу правопорушень
- •Кількість зареєстрованих злочинів та покарання за злочини проти індивідуальної власності в україні за 1995—2000 роки
- •8.3. Оцінювання рівня та динаміки суспільної небезпеки злочинності за допомогою середньозважених індексів
- •Динаміка окремих видів злочинів, зареєстрованих в україні за 1990—2000 роки
- •Динаміка кількості засуджених за деякі види злочинів в україні в 1990—2000 роках
- •8.4. Характеристика динаміки середніх рівнів правових показників на основі індексів середніх величин
- •Динаміка характеристик деяких видів адміністративних правопорушень за два квартали
- •Динаміка кількості розглянутих кримінальних справ у районних судах міста за два квартали
- •Що називається індексом?
- •9.1. Поняття економічної злочинності і основні завдання її статистичного вивчення
- •9.2. Узагальнювальне оцінювання стану економічної злочинності, причин і умов скоєння економічних злочинів
- •Структура кількості зареєстрованих економічних злочинів та спричинених ними матеріальних збитків за формами власності
- •9.3. Статистична характеристика виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів економічного спрямування
- •9.4. Статистичний аналіз економічної судимості і мір покарання за скоєння економічних злочинів
- •Структура кількості осіб, засуджених за скоєння злочинів, за мірами кримінального покарання
- •Склад засуджених, які відбувають покарання в установах по виконанню покарань, за строком покарання
- •9.5. Статистична оцінка діяльності правоохоронних органів
- •Література 225
- •Додатки 226
9.1. Поняття економічної злочинності і основні завдання її статистичного вивчення
Сучасне суспільство має багато проблем, пов’язаних зі сталим розвитком суспільних відносин. Однією з таких проблем є злочинність. Згідно з визначенням поняття злочину, поданим у статті 11 Кримінального кодексу України «злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), учинене суб’єктом злочину» [1, c. 7], яке посягає на суспільний устрій України, політичну й економічну систему, власність, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян.
Керуючись кримінологічними ознаками — мотивами і засобами вчинення, усю зареєстровану злочинність можна поділити на чотири блоки:
-
загальнокримінальна корислива злочинність (крадіжки, грабежі, розбої, шахрайства, вимагання тощо);
-
агресивна некорислива злочинність (умисні вбивства, тяжкі тілесні ушкодження, зґвалтування, хуліганство і т. ін.);
-
економічна злочинність (розкрадання, хабарництво та інші прояви корупції, фальшивомонетництво, фіктивне підприємництво тощо);
-
неагресивна некорислива злочинність, яка відображає правовий нігілізм, свавілля і необачність правопорушників (необережні злочини, дезертирство тощо).
Таким чином, можна стверджувати, що економічні злочини становлять специфічну частину загальної злочинності. Але на сьогодні не існує однозначного підходу віднесення скоєних злочинів до економічних.
У країнах з розвинутою ринковою економікою економічна злочинність розглядається як діяння, спрямовані проти підприємств (зловживання довірою, шахрайство, обман покупців і замовників, саботаж), так і проти споживачів (виробництво неякісних товарів) або проти працівників підприємств (порушення правил охорони праці). Економічні злочини скоюються також підприємствами проти своїх конкурентів (порушення правил конкурентної боротьби, промисловий шпіонаж), окремими підприємствами та підприємцями проти держави (отримання субсидій обманним шляхом, ухилення від сплати податків) або економічної системи (відмова виконувати правила конкуренції, порушення Закону «Про монополію»), а також проти суспільства в цілому (забруднення атмосферного повітря, води, землі і т. п.).
Інакше виглядала економічна злочинність у соціалістичних країнах. Правопорушниками в економічній сфері цих країн вважалися ті особи, які намагалися конкурувати з економічною діяльністю монополістичної держави шляхом створення «чорного рин- ку», «підпільного капіталу», широкої спекуляції валютою і матеріальними благами, нелегальної торгівлі і незаконного виробництва, шляхом підкупу посадових осіб і широкого привласнення державної власності.
Для злочинності в економічній сфері в постсоціалістичних країнах (до яких належить і Україна), крім указаних ознак, характерне також значне поширення злочинних діянь, пов’язаних з нелегальним перерозподілом національного багатства шляхом зловживання посадовим становищем і використання недосконалості законодавчого механізму приватизації і роздержавлення державного сектору економіки. Таким чином, форми економічної злочинності залежать від економічної і соціальної структури держави.
Отже, економічна злочинність — це сукупність умисних корисливих злочинів, учинених посадовими особами, іншими працівниками підприємств та установ незалежно від форм власності шляхом використання службового становища і місця роботи, а також так званих «злочинних промислів», виконання яких не пов’язане з використанням службового становища.
Спираючись на положення особливої частини Кримінального кодексу України, до економічних злочинів відносяться: злочини проти власності (розділ VI, статті 185—198); злочини у сфері гос- подарської діяльності (розділ VII, статті 199—235); злочини у сфері службової діяльності (розділ XVII, статті 364—370).
Найважливішою особливістю економічної злочинності в будь-якому суспільстві є те, що переважна більшість економічних злочинів скоюється в умовах неочевидності, що значно ускладнює процес їх виявлення і боротьби з ними. Тобто, на відміну від загальнокримінальних злочинів, злочини в економічній сфері не мають явного характеру. Якщо, наприклад, скоєно грабіж, то потерпілий відразу звернеться до міліції, де буде зареєстровано цей злочин. У випадку скоєння економічного злочину, наприклад давання хабара, потерпілий найчастіше не збирається повідомляти до правоохоронного органу. Щоб виявити і зареєструвати кожний випадок будь-якого економічного злочину, необхідні значні зусилля міліції, прокуратури, податкової служби, митниці.
Отже, статистичні дані більш-менш точно відображають кількість скоєних загальнокримінальних злочинів і свідчать про кількість лише виявлених економічних злочинів. Вони можуть відображати результати роботи правоохоронних органів у цьому на- прямку, але ніяк не реальну кількість економічних посягань.
Наступною особливістю економічної злочинності є те, що особи, які скоїли злочини у сфері економіки, як правило, не відповідають тому стереотипу, який склався про злочинця у су- спільстві. Американський криміналіст Едвін Созерленд був пер- шим, хто довів до свідомості суспільства феномен «білокомірцевої злочинності», яку він визначав як комплекс правопорушень, скоєних особами з високим соціальним статусом у рамках їх професійних обов’язків [10, c. 178]. Жертви господарських злочинів, як правило, анонімні і часто сприяють цьому, а іноді навіть не підозрюють, що є жертвами. У кримінологічній літературі останнім часом замість «білокомірцевої злочинності» використовуються терміни «посадові злочини» та «корпоративна злочинність».
У деяких розвинутих країнах до «посадових злочинів» відносяться усі правопорушення, скоєні в процесі виконання службових функцій. Це не тільки отримання і давання хабара, але і виконання лишніх непотрібних робіт.
До особливостей економічної злочинності відноситься також те, що суспільство в більшій мірі стурбоване станом загально-кримінальної злочинності, ніж результатами злочинної діяльності у сфері економіки, які не настільки шокуючі, як грабежі, розбої, убивства, зґвалтування і т. п. злочини. І незважаючи на те що економічна злочинність завдає суспільству значніших матеріальних збитків, ніж загальнокримінальна, а іноді виникає навіть загроза здоров’ю і життю людей, населення менш стурбоване повільним вимиранням унаслідок забруднення повітря чи споживання канцерогенних речовин у промислових товарах, ніж пограбуванням, убивством, тілесним ушкодженням і т. ін.
Навіть найзначніші економічні злочини також рідше висвітлюються засобами масової інформації, складніше всіх інших злочинів виявляються і ще рідше справедливо караються. Більшість злочинців, скоївших економічні злочини (частіше — це група осіб), можуть відкупитися від розголосу і покарання, що призводить до нових злочинів на більш високому рівні.
Статистичний аналіз економічної злочинності як складової загальнокримінальної злочинності пов’язаний з цією галуззю юридичної науки і виконує такі функції: описову, пояснювальну, прогнозну і організаційно-управлінську.
В описовій функції статистичний аналіз дозволяє отримати кількісно-якісну характеристику економічної злочинності, описати її складові, установити їх співвідношення, виявити окремі особливості і характерні риси. Описування стану, структури, поширеності, динаміки економічної злочинності, реалізації державних заходів соціального контролю над ними забезпечує підтримку режиму законності у країні.
Виконуючи пояснювальну функцію, статистичний аналіз використовує широкий арсенал статистичних методів, прийомів дослідження економічної злочинності, який дозволяє збагнути суть цього явища, виявити внутрішні і зовнішні його взаємозв’язки і взаємозалежності, співвідношення структури і динаміки економічної злочинності з визначальними для неї факторами, а також з діяльністю правоохоронних органів у цьому напрямку.
Статистичний аналіз, здійснений за тривалий період часу, встановлює тенденції розвитку економічної злочинності, які можливо екстраполювати на найближче майбутнє, розробити статистичний кримінологічний прогноз. У цьому проявляється прогнозна функція статистичного аналізу економічної злочинності.
Описування, пояснення та прогноз розвитку економічної злочинності необхідні для прийняття певних управлінських рішень при підготовці законодавчих актів, оптимальній організації боротьби з економічною злочинністю, оцінки результативності діяльності правоохоронних органів. А тому виявлення фактів у характеристиці економічної злочинності, які потребують особливої уваги з боку правоохоронних органів, а також позитивних сторін і недоліків у їх діяльності з метою удосконалення механізму функціонування правової держави і є реалізацією організаційно-управлінської функції статистичного аналізу.
Здійснення статистичного аналізу економічної злочинності вимагає виконання певних завдань, які збігаються із завданнями правової статистики в цілому:
-
визначення стану економічної злочинності, її рівня, структури й динаміки;
-
виявлення причин і умов, які спонукають до скоєння економічних злочинів;
-
всебічна характеристика виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів у сфері економічної діяльності;
-
вивчення системи заходів боротьби з економічною злочинністю, ефективності роботи правоохоронних органів у цьому напрямку.
Усі ці завдання тісно пов’язані між собою, бо статистичний аналіз економічної злочинності здійснюється, як правило, у зв’язку з оцінкою діяльності державних органів, які здійснюють боротьбу з нею.