Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правова статистика підручник.docx
Скачиваний:
37
Добавлен:
20.11.2018
Размер:
1.6 Mб
Скачать

4.2. Види статистичних групувань

У правовій статистиці групування використовуються для розв’язання різноманітних завдань. Найголовніші з них такі:

  • виявлення соціально-правових типів, груп, категорій правопорушень;

  • вивчення структури правопорушень та структурних зрушень, які в них відбуваються;

  • дослідження взаємозв’язку і залежності між правопорушеннями та соціально-економічними факторами, які їх породжують.

Відмінності в цільовому призначенні групувань, у завданнях, які вони вирішують у статистичному аналізі правопорушень, дають змогу поділити їх на типологічні, структурні та аналітичні.

Найширшого застосування у правовій статистиці набули типологічні групування, за допомогою яких виокремлюють найхарактерніші групи, типи правових явищ, визначають істотні відмінності між ними, а також спільні для всіх груп ознаки. У правовій статистиці три типи правовідносин — кримінально-правові, цивільно-правові і адміністративно-правові — визначають її галузі. У кримінально-правовій статистиці типо­логічні групування такі: розподіл злочинів за видами, за стат­тями Кримінального кодексу; розподіл засуджених за соціаль­ним станом, за об’єктом посягань, за освітою, за видом скоє- ного злочину тощо.

Прикладом типологічного групування може бути розподіл учасників організованих злочинних груп за ступенем співучасті (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Склад осіб, які вчинили злочини в організованих злочинних групах в україні 2000 року за ступенем співучасті

Ступінь співучасті

Кількість осіб

Частка осіб, % до підсумку

1998

2000

1998

2000

Організатор

Підмовник

Виконавець

Пособник

1148

31

3447

210

961

19

2935

161

23,6

0,5

72,0

3,9

23,7

0,6

71,3

4,3

Разом

4836

4076

100,0

100,0

Зазвичай від ступеня співучасті залежить ступінь вини у скоєн­ні злочину і певна міра покарання відповідно до Кримінального кодексу. Найбільшу частку у складі злочинних груп становлять, природно, виконавці (72 %) та їх організатори (близько 24 %).

Структурні групування характеризують розподіл якісно однорід- ної сукупності правових явищ на групи за кількісними правовими ознаками. Їх метою є вивчення структури одноякісних правових явищ шляхом установлення змін кількісного характеру. За допомогою структурних групувань у кримінально-правовій статистиці вивчається структура засуджених за віком, за кількістю судимостей, за строком покарання; структура кримінальних справ за строком розслідування або судового розгляду. Порівняння структури правових явищ у часі або у просторі дає змогу охарактеризувати структурні зрушення.

Наприклад, розподіл заарештованих за часом перебування під вартою у слідчих ізоляторах (тюрмах) характеризує табл. 4.2.

Таблиця 4.2